Рішення № 74156536, 06.04.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42100/17

Провадження № 2-а/761/308/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Малашевського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ - 22869069), Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про зобов'язання обчислити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач-1), Пенсійного фонду України (далі по тексту - відповідач-2) та Державної казначейської служби України (далі по тексту - відповдіаач-3), в якому просить зобов'язати відповідачів обчислити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку у Головному управління Пенсійного фонду України у м. Києві. З 01.04.2011 року позивачу було призначено пенсію у значно меншому розмірі, при цьому, обчислення пенсії зроблено відповідачем-1 з порушенням вимог ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

З метою поновлення порушених прав, ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Управління Служби безпеки у м. Києві про проведення перерахунку пенсії з часу її призначення у відповідності до чинної на той момент редакції ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2011 року позов було задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести, починаючи з 01.04.2011 року перерахунок пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи розміри всіх складових частин грошового забезпечення, а також здійснити виплату заборгованості з урахуванням вже сплачених сум.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 року відхилив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та залишив без змін постанову суду першої інстанції.

Однак, відповдіач-1 на виконання зазначено судового рішення лише нарахував позивачу заборгованість у сумі 4 463,63 грн. за період часу з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року, а з 23.07.2011 року припинив обчислювати пенсію у підвищеному розмірі, повернувшись до нарахування попередньої суми.

Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України знову були оскаржені до суду, та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2013 року було визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними та зобов'язано продовжувати враховувати з липня 2011 року чинну постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2011 року і продовжувати з липня 2011 року обчислювати пенсію з грошового забезпечення позивача за останньою перед звільненням штатною посадою, з урахуванням всіх основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві була відхилена, а постанова Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2013 року залишена без змін.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 22101/12/Т-1738 від 14.10.2014 року позивача було повідомлено про те, що на виконання постанови Святошинського районного суду м. Києва від 19.12.2013 року ОСОБА_1 було нараховано подальшу заборгованість за період часу після 22.07.2011 року.

Тривалий час, незважаючи на звернення позивача, заборгованість за судовими рішеннями останньому не виплачена. Лише у 2016 році на підставі зазначених рішень судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 була виплачена заборгованість по недоплаті пенсії за період з 01.04.2011 року по грудень 2016 року.

У березні 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про нарахування компенсації за несвоєчасну виплату пенсії та повідомлення про її розмір, однак, листом №7061/03/Т-73 від 27.03.2017 року відповідач-1 відмовив позивачу у здійсненні такого нарахування.

Позивач вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суддя приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2011 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, третя особа: Управління Служби безпеки України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.43 ч. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідний оклад за посадою, військове (спеціальне) звання, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством та провести відповідні виплати з урахуванням виплаченої пенсії з 01.04.2011 року.

Ухвалою київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 року апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відхилена, постанова Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2011 залишено без змін.

Однак рішення суду відповдіач-1 не виконав, нарахував заборгованість в сумі 4 463,63 грн. за період часу з 01.04.2011 року по 22.07.2011 року, а з 23.07.2011 року припинив обчислювати пенсію у підвищеному розмірі повернувшись до нарахування попередньої суми, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії було задовольнити, визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з липня 2011 року, у припиненні з липня 2011 року враховувати чинну постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2011 року при обчисленні ОСОБА_1 пенсії, у застосуванні з липня 2011 року при обчисленні пенсії ОСОБА_1, положень Законів України "Про державний бюджет України на 2011 рік",Про державний бюджет України на 2012 рік", Про державний бюджет України на 2013 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві продовжувати нараховувати з липня 2011 року чинну постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2011 року і продовжувати з липня 2011 року обчислювати пенсії ОСОБА_1 з його грошового забезпечення за останньою перед звільненням штатною посадою, з урахуванням всіх основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії та зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоплачену з липня 2011 року суми зазначеної пенсії.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду у м. Києві на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року залишено без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року без змін.

На виконання вищезазначеного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провело перерахунок пенсії та нарахована заборгованості з 01.04.2011 року по грудень 2016 року у сумі 23 000,00 грн.

У зв'язку з порушенням строків виплати пенсії та заборгованості позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.

Листом від 27.03.2017 року №7061/03/Т-734 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у проведенні такого нарахування.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до п.2 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001р. № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001р. Також відповідно до п.3 даного порядку Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. (у тому числі пенсії). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи викладене, суд вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні розрахунку та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати суми пенсії ОСОБА_1 - неправомірною, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві обчислити позивачу компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушення строків їх виплати.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання Пенсійного фонду України та Державної казначейської служби України обчислити позивачу компенсацію втрати частини його пенсії у зв'язку з порушення строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, то суд приходить до переконання, що в задоволенні даної вимоги слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, Пенсійного фонд України та Державна казначейська служба України не є тими органами, до компетенції яких відноситься обчислення компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а тому не є належним відповідачем у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 46 Конституції України,Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. 2 9, 72, 73, 77, 241-247, 250, 255 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ - 22869069), Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про зобов'язання обчислити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ - 22869069) обчислити ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_1)компенсацію втрати частини його пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (03148, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст судового рішення складено: 11.04.2018 року.