Ухвала суду № 74156459, 14.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17219/18

Провадження № 1-кс/761/11694/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Трубніков А.В.,

за участю представника заявника - адвоката Бодні І.О.

прокурора - Байчаса Д.В.

секретаря - Вергелес Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна (банківських рахунків), накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017101100000221,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №42017101100000221, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме скасування арешту банківських рахунків № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 та картки № НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 відкритих у ПАТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ: 14360570, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги 50) померлим ОСОБА_5

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м.Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017101100000221 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. В рамках вказаного кримінального провадження 31.01.18 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було накладено арешт на банківські рахунки померлого ОСОБА_5. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що накаладючи арешт, слідчим суддею було враховано посилання ограну досудового розслідування на те, що існують обставини, які дають органам досудового слідства підстави вважати, що при реєстрації права власності за громадянкою ОСОБА_2 на належну громадянину ОСОБА_5 квартиру було подано нібито підроблений документ, що підтверджував би право ОСОБА_2 на спадкування квартири. З тексту ухвали також вбачається, що факт використання підробленого документу під час оформлення права власності на квартиру, підтверджується лише відповіддю на запит слідчого про те, що дев'ята Київська нотаріальна контора повідомила, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 у них не зводилася. В той же час 23.12.2016 року Васильківським міськрайонним судом Київської області винесено рішення, яким встановлено факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з березня 2010 року до 06.05.2016 року.Зазначена обставина дає законні підстави для переходу у спадщину ОСОБА_6 усього майна, яке за життя належало померлому ОСОБА_5, зокрема і грошових коштів.

У той же час, станом на 07.05.2018 року в даному кримінальному провадженні нікому не оголошено про підозру, зокрема ОСОБА_2, що дає підстави вважати про невстановлення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, за фактом якого розслідується дане кримінальне провадження. Зазначені обставини, в свою чергу, викликають обґрунтовану думку щодо відсутності самої події злочину. З моменту внесення даних до ЄРДР, тобто майже за рік часу, з урахуванням всіх розумних строків можливо було провести увесь спектр об'єктивно необхідних слідчих та інших процесуальних дій, для максимально ефективного та об'єктивного розслідування даного кримінального провадження, проте насьогодні будь-яке процесуальне рішення по ньому не прийняте. Окрім іншого, в даному кримінальному провадженні відсутній заявник, який безпосередньо постраждав від шахрайських дій невстановлених осіб, що зумовлює його процесуальний статус потерпілого, якому мають відшкодувати матеріальну та моральну шкоду завдані злочином.

Представник володільця майна - адвокат Бодня І.О. у судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив про його задоволення, вказавши, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки ОСОБА_2 прийняла спадщину від померлого ОСОБА_5, у тому числі і на грошові вклади на банківських рахунках, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право на спадщину і така обставина ніким у судовому порядку не оспорюється. У той же час, не зважаючи на тривалість досудового розслідування з червня 2017 року, у даному провадженні взагалі відсутній потерпілий, майнові права якого було б порушено, будь-які слідчі та процесуальні дії не проводяться, про підозру ОСОБА_2 не повідомлялась, що порушує її право на вільне користування та розпорядження належним їй у порядку спадкування майном.

Слідчий, за клопотанням якого накладено арешт, у судове засідання не з*явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши представника володільця майна, думку прокурора у кримінальному провадженні з приводу заявленого клопотання, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважає, що воно підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № №42017101100000221 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Дане кримінальне провадження було розпочато за зверненням ВГО "Громадський контроль" з приводу можливого вчинення кримінального правопорушення невідомими особами, які шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_1, яке надійшло на адресу Київської місцевої прокуратури №10.

При цьому, згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності,що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції,цінні папери, майнові,корпоративні права,щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді,суду визначено необхідність арешту майна.

Надалі, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2018 року було задоволено клопотання та накладено арешт на майно, а саме: банківські рахунки № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 та картки № НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 відкриті у ПАТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ: 14360570, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги 50) померлим ОСОБА_5

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що метою накладення вказаного арешту є запобігання випадку подальшого незаконного відчуження майна - грошових коштів у зв'язку з чим слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність накладення арешту.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, як вбачається з наявних матеріалів провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань ще 19.06.2017 року, проводиться за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, однак станом на день накладення арешту (31.01.2018 р) жодній особі в рамках вказаного кримінального провадження про підозру повідомлено не було, а відтак посилання органу досудового розслідування на наявність правових підстав, передбачених п.4 ч.2, ч. 6 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, що було враховано слідчим суддею при постановленні ухвали, зважаючи також на не встановлення потерпілої особи, якій кримінальним правопорушенням має бути заподіяно матеріальну шкоду, є необґрунтованими та такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Також у судовому засіданні слідчому судді не було надано будь-яких даних, які б вказували, що банківські рахунки, належні померлому Алсуф`єву В.В., імовірно набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто про те, що банківські рахунки за своїм правовим визначенням взагалі можуть відповідати ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України.

Окрім іншого з наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_2 10.01.2017 року було отримано свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом Дев*ятої Київської державної нотаріальної контори, згідно з яким останньою було отримано у порядку спадкування грошові вклади, з відповідними нарахованими відсотками та грошовими компенсаціями після померлого ОСОБА_5

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що у судовому засіданні стороною обвинувачення не було доведено слідчому судді обгрунтованість подальшого накладення арешту банківсьих рахунків з підстав, визначених п.4 ч.2, ч. 6 ст. 170 КПК України, а також відповідності арештованого майна вимогам ст.98 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння фізичної особи майном та обумовлювали арешт майна, а відтак наявні достатні підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31 січня 2018 року.

Керуючись вимогами ст. ст.98, 170, 171, 173, 174 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт на банківські рахунки № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 та картки № НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, відкриті у ПАТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ: 14360570, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги 50) ОСОБА_5, накладений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№42017101100000221 відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 31 січня 2018 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.В.Трубніков