Рішення № 74156402, 03.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/604/18

Провадження № 2-а/761/472/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

при секретарі Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби міністерства внутрішніх справ у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління патрульної служби міністерства внутрішніх справ у місті Києві (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 на власному автомобілі Lexus державний номерний знак НОМЕР_1 рухалась по вулиці Кіквідзе у м. Києві. До позивача підійшов інспектор патрульної поліції та попросив надати документи на авто та поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач надала всі поліцейському всі необхідні документи, але останній сказав, що дані в полісі (сертифікаті) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не співпадають з документами на авто, а тому порушено п. 2.1 ґ ПДР. На підставі цього, була винесена постанова (серія АР №474973) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, якою накладено штраф в розмірі 425 грн. З винесеною постановою позивач не погоджується, оскільки Правил дорожнього руху не порушувала. Більш того, полісі (сертифікаті) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в позивача є, дійсний до 09.02.2018 року. Але вона змінила номери на автомобілі та перереєструвала його, а тому дані номерного знака не співпадають, але всі інші дані є і вони співпадають, а саме, номер кузова, шасі, адреса, марка автомобіля, прізвище та інше. Також, при складанні постанови вона посилалась на інтернет-сайт для перевірки чинності поліса, але поліцейські проігнорували це. Поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є документом строгої світності і повторного полісу не видається. Окрім того, позивач вважає дії інспектора протиправними, а постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконної, а тому підлягає скасуванню. ОСОБА_1 зазначає, що не керувала транспортним засобом, а лише знаходилася в ньому. Доказів правопорушення не надано, свідків не опитано, місце скоєння правопорушення та його рух вказано невірно, тобто факт правопорушення оснований на припущеннях. Оскільки визначити прізвище поліцейського, що складав постанову було неможливо, тому позов подано до установи, де він перебуває на службі. При складанні постанови не булу дотримано прав особи, визначених у ст.268 КУпАП, також вона не відповідає затвердженій формі та незаконно розглянута на місці зупинки транспортного засобу.

Тому, позивач просила визнати протиправною та скасувати постанову від 12 грудня 2017 року поліцейського Управління патрульної поліції в м. Києві Серія АР №474973, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу 425,00 грн.

Ухвалою судді від 15.01.2018 позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 08.02.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

У судове засіданні позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його представник надіслав до суду заяву з проханням про розгляд справи за відсутністю позивача, зазначив, що підтримує позов, окрім того, вказав, що відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду був наданий відзив від представника ОСОБА_2, в який останній просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначив, що Управління патрульної служби МВС України у м. Києві не є належним відповідачем у даній справі, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача та відповідача, яких було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи те, що від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та оцінивши відповідні їм докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з Постанови про адміністративне правопорушення серії АР №474973, її складено 12.12.2017 року о 06 год. 10 хв. поліцейським Управління патрульної поліції , де зазначено про рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 12.12.2017 року об 06:10 годині по вул. Кіквідзе в м. Києві без полісу обов'язкового страхування, чим порушила п.2.1 ґ ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП. При цьому, в протоколі ОСОБА_1 здійснила запис, що отримала копію даної постанови.

Відповідно до п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

У відповідності до Інструкції про порядок заповнення бланку поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зразка 2011 року, форма якого затверджена розпорядженням Держфінпослуг від 29.08.2011 р. № 558, затвердженої протоколом від 01.09.2011 № 279/2011 Президії МТСБУ, переоформлення полісу являє собою видачу нового полісу на заміну існуючому (чинному) полісу без змін його фінансової складової та істотних умов страхування. Переоформлення полісу допускається у разі зміни деяких ідентифікуючих відомостей, як то: прізвища, ім'я особи, відповідальність якої застрахована за чинним полісом, адреси її проживання (якщо не змінюється зона переважного використання транспортного засобу), серії та номеру посвідчення водія та/або державного реєстраційного знаку (у разі його заміни) транспортного засобу, по відношенню до якого був виданий попередній (діючий) поліс.

Позивач зазначає, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення в неї був поліс обов'язкового поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що був дійсним, але дані номерного знака не співпадали, але про цю ситуацію нічого не зазначено в постанові про адміністративне правопорушення, а вказано лише про відсутність такого полісу.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Між тим, відповідач по справі, не надав суду доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Зокрема, в матеріалах справи міститься поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/2491173 із строком дії з 08.02.2017 року до 07.02.2018 року включно на автомобіль Lexus RX 300, яким керувала позивач під час складення щодо неї постанови про адміністративні правопорушення

В той же час, суду не надано доказів скоєння позивачем правопорушення відображеного у постанові від 12.12.2017 року щодо керування нею транспортним засобом без Полісу обов'язкового страхування.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Крім того, суд вважає, що є недопустимий поверхневий підхід до встановлення усіх обставин вчинення адміністративного правопорушення з боку відповідача та не складання останнім спершу протоколу про адміністративне правопорушення, а одже щодо скороченого розгляду вказаної справи щодо нього з огляду на наступне.

Так, у відповідності до вимог ч.2-6 ст.258 КУпАП України протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Між тим, як встановлено у цій справі жодних доказів фіксування зазначеного правопорушення у автоматичному режимі не було, а особа, щодо якої було винесено постанову оспорила її, що є наслідком складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За змістом рішення Конституційного суду України у справі №5-рп/2015 від 26.05.2015 року розтлумачено неухильне дотримання прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про вчинення адмінправопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хото притягається до адміністративної відповідальності. Випадки скороченого розгляду справи можливе лише у разі фіксації адмінправопорушення на місці, а в інших випадках таких розгляд справ не визначений законом та призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.ст.257, 268, 277-280 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. За викладених обставин, провадження у цій справі в частині притягнення позивача за ч.1 ст.126 КУпАП слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 25, 72, 77, 205, 286 КАС України, ст.ст. 7, 126, 251, 252, 268, 284, 286 КУПАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної служби міністерства внутрішніх справ у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову від 12 грудня 2017 року серії АР №474973 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, щодо ОСОБА_1, винесену поліцейським Управління патрульної поліції у м. Києві, - скасувати.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст виготовлений 03.05.2018 року