Вирок № 74155007, 04.04.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9148/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_34., Бура В.О., Малик О.І., Чуйкова В.С.,Храпівської Є.С.

представника цивільного

позивача ОСОБА_2,

захисника Зелькіної Т.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об'єднане кримінальне провадження унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2016 за № 42016110000000065 та 26.05.2016 за № 42016110000000299 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, одруженого, ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акта складеного слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_5 та погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Київської області ОСОБА_6 31 травня 2016 року - ОСОБА_4 обвинувачується у одержанні особою, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою особою дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, за наступних обставин.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України про видачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 14.02.2013 № 280/5 та свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 296 від 25.02.2013 ОСОБА_4 здійснює діяльність арбітражного керуючого.

Відповідно до постанови господарського суду міста Києва від 01.07.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Aгpo» визнано банкрутом, а ОСОБА_4 призначено арбітражним керуючим -ліквідатором вказаного товариства.

Згідно ч. 3 ст. 71 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом п'яти днів з дати підписання протоколу замовник аукціону надсилає переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 вказаного закону, акт про передання права власності на куплене нерухоме майно разом із протоколом про проведення аукціону не пізніше трьох робочих днів після повної сплати переможцем запропонованої ним ціни передається нотаріусу, а копії акту не пізніше наступного дня разом із відомостями про нотаріуса надсилаються (вручаються) покупцю, замовнику аукціону та продавцю.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на офіційному сайті банку «ВТБ» у розділі реалізація заставного майна міститься інформація щодо продажу майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, який належить на праві власності TOB «Тридента Aгpo».

30.11.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Тара Трейдінг» зареєструвалось як учасник аукціону, та відповідно сплатило гарантійний внесок за участь в аукціоні в розмірі 10%, тобто 662 336 (шістсот шістдесят дві тисячі триста тридцять шість) гривень.

17.12.2015 відбувся аукціон, за результатом якого, відповідно до протоколу № 1 від 17.12.2015, переможцем аукціону визначено TOB «Тара Трейдінг», засновником якого є ОСОБА_7.

Проте, незважаючи на покладені на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у останнього виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за укладення договору купівлі-продажу майна TOB «Тридента Aгpo» на відкритих торгах, прийняття участі у його нотаріальному посвідченні та підписання акту приймання-передачі права власності на куплене майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, 02.02.2016 ОСОБА_4 зустрівся в торгівельному центрі «Дарниця», розташованому за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 2/1, зі ОСОБА_7 та повідомив останньому, що готовий виконати всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у якості арбітражного керуючого - ліквідатора TOB «Тридента Aгpo», тобто укласти договір купівлі-продажу та підписати акт прийому-передачі майна, виключно за умови передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн.

В разі відмови ОСОБА_7 сплачувати ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 1 200 000 (одного мільйону двісті тисяч) грн., останній повідомив про відмову в оформленні необхідних документів для набуття права власності TOB «Тара Трейдінг» на майновий комплекс, та погрожував ініціюванням питання про скасування рішення аукціону, що призведе до втрати TOB «Тара Трейдінг» суми в розмірі 662 336 (шістсот шістдесят дві тисячі триста тридцять шість) гривень, які являються гарантійним внеском за участь в аукціоні.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, 17.02.2016 приблизно о 19 годині 40 хв. ОСОБА_4 зустрівся в закладі громадського харчування «Соло піца», розташованому за адресою: м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 1, зі ОСОБА_7 Під час вказаної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 механізм обміну необхідних документів для оформлення права власності на майновий комплекс на обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 1 200 000 грн.

Згідно запропонованого ОСОБА_4 плану, ОСОБА_7 повинен сплатити на банківський рахунок ОСОБА_4 основну суму за придбаний майновий комплекс в розмірі 6 027 257 грн., що становить 90 % від вартості об'єкта на аукціоні, після чого банківською установою надається повідомлення про припинення іпотечного договору вказаного майна. В подальшому, ОСОБА_7 повинен звернутись до нотаріальної контори, яка проведе державну реєстрацію припинення обтяжень речових прав на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 Після припинення обтяження нерухомого майна іпотекою, під час зустрічі ОСОБА_4 надасть належним чином оформлені документи щодо передачі права власності на майновий комплекс, а ОСОБА_7 за це надасть ОСОБА_4 обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 1 200 000 грн.

В подальшому, з метою виконання раніше обумовленого плану, запропонованого ОСОБА_4, 19.02.2016 ОСОБА_7 сплатив на банківський рахунок відкритий у банку «ВТБ», основну суму за придбаний майновий комплекс в розмірі 6 027 257 грн. Зі свого боку банком «ВТБ» видано повідомлення про припинення іпотечного договору майна за адресою: АДРЕСА_3, на підставі чого нотаріусом ОСОБА_8 проведено державну реєстрацію припинення обтяжень речових прав на вказаний майновий комплекс.

24.02.2016 близько 17 години 30 хвилин, на виконання попередніх вимог ОСОБА_4, ОСОБА_7, перевіривши наявність у ОСОБА_4 необхідних документів для оформлення права власності на придбаний об'єкт, усвідомлюючи відсутність іншої можливості оформити необхідні документи та не бажаючи втратити сплачений TOB «Тара Трейдінг» гарантійний внесок в розмірі 662 336 грн., сів до автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2, припаркованого поблизу торгівельного центра «Дарниця», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 2/1, в якому перебував ОСОБА_4, та передав ОСОБА_4 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) гривень за вчинення ОСОБА_4 дій в інтересах TOB «Тара Трейдінг», засновником якого є ОСОБА_7, а саме підписання акту приймання-передачі права власності на куплене майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Після чого ОСОБА_4 залишив місце злочину та в подальшому був затриманий в порядку ст. 207 КПК України за результатом безперервного переслідування.

Згідно обвинувального акта складеного слідчим в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_5 та погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Київської області ОСОБА_6 24 червня 2016 року - ОСОБА_4 також обвинувачується у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_4 діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, при невстановлених досудових розслідуванням обставинах, незаконно придбав 30 бойових патронів, які згідно висновку експерта №290/6 від 15.05.2016 є боєприпасами калібру 5,45x39 мм., виготовлені промисловим шляхом та призначені для стрільби з нарізної зброї калібром 5,45x39 мм., наприклад із автоматів АК-74, АКС-74У та іншої нарізної зброї із калібром 5.45x39 мм., які незаконно переніс до гаражного приміщення (боксу), який лежить ОСОБА_9, та розташований за адресою: АДРЕСА_4, де в подальшому їх незаконно зберігав, до їх виявлення та вилучення 24.02.2016 працівниками прокуратури Київської області.

Так, близько 21 год. 30 хв. 24.02.2016, в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42016110000000065 від 24.02.2016, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, проведено обшук у гаражному приміщенні (боксі) за адресою: АДРЕСА_4, який згідно договору купівлі-продажу гаражного боксу від 23.04.2007 належить ОСОБА_9, де виявлено та вилучено самозарядний нарізний карабін Форт-201 калібру 7.62x39 мм. із серійним номером НОМЕР_3 та магазин до нього, дві стріляні гільзи в картонній коробці, травматичну зброю з вогнепальним принципом метання снаряду «Шмайсер АЕ 790 G» калібром 9 мм РА, два ножі JungleKing та Jakota, 30 патронів ззовні схожі на патрони до автомату «Калашнікова» в картонній коробці.

Відповідно до висновку експерта №290/6 від 25.05.2016, предмети схожі на патрони у кількості 30 шт., вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 є боєприпасами, а саме проміжними патронами калібру: 5,45х39мм. Патрони виготовлені промисловим шляхом та призначені для стрільби з нарізної зброї калібром 5,45x39 мм., наприклад автоматів АК-74, АКС-74У та іншої нарізної зброї із калібром 5,45х39 мм. Надані на дослідження патрони для стрільби придатні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та показав, що 17.12.2015 відбулась реалізація майна ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО», де він виконував обов'язки арбітражного керуючого - ліквідатора. Одним із лоті була земельна ділянка та нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_3 ТОВ «Тара Трейдінг» стало переможцем даного аукціону. Після закінчення даного аукціону він запропонував директору даного підприємства ОСОБА_10 та власнику - ОСОБА_7 укласти всі необхідні документи, на що останні відповіли що в них немає часу, запропонували зустрітись 18.12.2015 та пішли. 21.12.2015, відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» він надіслав пропозицію за адресу ТОВ «Тара Трейдінг» щодо укладання договору. Через 7 днів відповіді він так і не отримав, але 28.12.2015 йому зателефонував ОСОБА_7 і попросив відкласти оплату і підписання договору на початок року. На що він погодився і при цьому надіслав ще одну пропозицію разом з проектом договору на адресу ТОВ «Тара Трейдінг». Але відповідей не було, а телефонний зв'язок зі ОСОБА_7 був відсутній. Після чого він ще раз надіслав пропозиції щодо укладання договору 04.01.2016, та 11.01.2016. Останній лист від 11.01.2016 ТОВ «Тара Трейдінг» отримало 23.01.2016, всі інші листи, що направлялися до цього, повернулися з відміткою що адресат відмовився їх отримувати. Після чого ОСОБА_7 зателефонував йому та запропонував зустрітися. Коли вони зустрілися, та він особисто передав підписаний зі сторони ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» проект договору купівлі - продажу майна придбаного на аукціоні 17.12.2015 року представнику ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_7, який раніше був підписаний зі сторони ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ», та відправлений на його адресу. Після чого було досягнуто домовленості про зустріч у нотаріуса 28.01.2016 року для укладання договору купівлі - продажу, однак представники ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» на зустріч не з'явилися, грошові кошти від ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» на банківський рахунок, зазначений в протоколі № 1 від 17.12.2015 про проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО», не надходили, про що свідчить виписка банківської установи. Телефонний зв'язок зі ОСОБА_7 був відсутній. 29.01.2016 йому зателефонували з банку, та повідомили, що на рахунок надійшли кошти, та попросили надати підтвердження що до їх походження. В зв'язку з тим, що документів у нього не було, йому представники банку запропонували повернути гроші відправнику, на що він погодився. Банк відправив ці кошти назад. Після чого 01.02.2016 до нього в офіс приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_10 з пропозицією підписати всі необхідні документи, але його на той час в офісі не було і вони домовились зустрітись 02.02.2016. При зустрічі ОСОБА_7 повідомив, що на даний час в нього коштів на сплату немає, однак він не хоче втратити перший внесок у розмірі 600 тисяч. На що він йому відповів, що будь-яких рішень самостійно не приймає, всі рішення приймаються комітетом кредиторів та банком, оскільки майно перебуває під іпотечною забороною, тому він передасть всю інформацію в банк та комітет. Для уникнення судової тяганини по стягненню з ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» пені та інших штрафних санкцій, які зазначені в п. 6.3 договору купівлі-продажу, від 28.01.2016, укладеного між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» та ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ», а саме: «За необґрунтовану відмову від розрахунку за майно або за прострочення у такому розрахунку, Покупець зобов'язаний за вимогою Продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу». При цьому, ОСОБА_7 погодився сплатити пеню на інші штрафні санкції, в розмірі 1 200 000,00 грн., так як він розумів, що є загроза скасування торгів, в зв'язку з затримкою ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» у підписанні договору купівлі - продажу та оплати за придбане майно, і як результат буде втрачено гарантійний внесок в сумі 662 336,00 грн., хоча він просто тягнув час, так як не мав грошей на оплату придбаного на торгах майна. Дана сума повинна була бути переведена на рахунок до 10.02.2016, однак гроші так і не поступили на рахунок. В двадцятих числах лютого місяця кошти надійшли. На момент зустрічі 24.02.2016 року у ОСОБА_7 на руках вже були всі документи необхідні для отримання права власності на придбане майно, зокрема протокол аукціону, проект договору купівлі-продажу який був підписаний 27.01.2016 року та договір купівлі-продажу, який був підписаний 28.01.2016 року, акт прийому - передачі. Щодо штрафних санкцій, то ОСОБА_7 повинен був перевести їх на рахунок, про що потрібно було укласти додаткову угоду. Після чого, вони вийшли з кафе та направились до його офісу, при цьому ОСОБА_7 попросився сісти до нього в машину. Коли вже під'їжджали до офісу, ОСОБА_7 почав пропонувати взяти в нього ці кошти готівкою, яка була в нього в целофановому пакеті, на що він відмовився та відвіз ОСОБА_7 на те місце, де його взяв, і той вийшов зі своїм пакетом. Через годину він знову під'їхав до ТЦ «Дарниця», забрав свою співробітницю, та поїхав на ділову зустріч. В цей момент йому зателефонував ОСОБА_7 та попросив у нього ще один примірник акта. Так як офіс у нього знаходиться на Ленінградській площі, він заїхав до офісу для того щоб роздрукувати ще один примірник акта. Коли зайшов до офісного центру, та викликав ліфт, за ним зайшло троє чоловіків потім ще жінка, його затримали, обшукали, вилучили в нього ключі, телефон, портмоне в якому були кошти в сумі 6 600 грн. Потім прийшов слідчий, зачитав йому його права. Потім прийшов це якийсь співробітник СБУ, запитав «де гроші?», на що він повідомив, що його особисті гроші він зберігає в сейфі в гаражі. Крім того, він відчув що йому в карман знову поклали його портмоне, однак, воно стало значно товще ніж було. Після чого, його посадили до мікроавтобусу та повезли до гаражу. Так як гараж був заблокований транспортним засобом «Ланос», та у нього не було ключів від гаражу, він попросив, щоб слідчий зателефонував його сину, щоб той привіз ключі від гаража та ТЗ «Ланос». В той час як він знаходився в мікроавтобусі, слідчий його знову обшукав, в цей раз при понятих, та з портмоне в нього дістали пачку грошей купюрами по 500 грн.

Після того як приїхав син, співробітники відкрили гараж, зайшли туди, потім вийшли звідти, знову зайшли разом зі слідчим, завели туди понятих, після чого завели його. Співробітник СБУ пропустив його до сейфу. Він запитав як йому відкрити сейф, адже це було майже не можливо, так як в гаражному боксі стояв автомобіль, і двері сейфу відкрити було досить важко. На що один із співробітників йому повідомив що поруч із заднім колесом лежить мішок, і йому потрібно звідти все дістати. З цього мішку він дістав пластикову упаковку, схожу на банківську і три пачки грошей, купюрами по 500 грн. Після чого, його відідвинули до входу в гараж, а співробітник СБУ, на скільки міг заліз в сейф. В сейфі у нього лежав карабін, 2 ножа, та газовий пістолет. Його особисті гроші, як знаходились на другій полиці, працівник СБУ так і не дістав, після чого ще дістав коробку, в якій лежали патрони до автомата «Калашнікова», хоча в чохлі поруч лежав його мисливський карабін та коробка з патронами до нього, яку ніхто не дістав. Після чого він був доставлений до прокуратури.

Крім того, як зазначив обвинувачений в своїй промові в судових дебатах, 29.01.2016 він довів до представників ПАТ «ВТБ БАНК» інформацію про те, що починаючи з 17.12.2015 року і до 29.01.2016 року, ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» умисно ухилялись від підписання договору купівлі - продажу, у встановлений Законом строк договір не підписали, належної суми за придбане майно не сплатили, тому він на вимогу п. 2 ст. 73 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», подав організатору аукціону Рішення ліквідатора про проведення повторних торгів. Тобто, рішення про ануляцію торгів було прийнято задовго до зустрічі зі ОСОБА_7 Після чого, 03.02.2016 року, ПАТ «ВТБ БАНК» було прийнято рішення, зобов'язати його відізвати Рішення ліквідатора про проведення повторних торгів та укласти з ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» договір купівлі - продажу майна, придбаного ними на аукціоні 17.12.2015 року, тільки після того, як вони повністю розрахуються, але не пізніше 10.02.2016 року, тому що вони і так затягнули час. Однак 10.02.2016 року грошові кошти на рахунок ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» від ТОВ «ТАРА ТРЕЙДІНГ» не надійшли. При цьому, 08.02.2016 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "ТАРА ТРЕЙДИНГ" надійшла скарга на дії ліквідатора ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» арбітражного керуючого ОСОБА_4, в задоволені якої судом в подальшому було відмовлено.

Будучи допитаним у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_7, пояснив, що він є засновником ТОВ «Тара Трейдінг». Арбітражний керуючий ОСОБА_4 був замовником організації торгів з реалізації майна банкрута підприємства ТОВ «Тридента Агро». В листопаді ТОВ «Тара Трейдінг» зареєструвалось як учасник аукціону та сплатило гарантійний внесок 662 336 грн., що є 10%. Аукціон відбувся 17 грудня 2015 року, на торги прибув він з директором ТОВ «Тара Трейдінг», за результатами даних торгів ТОВ «Тара Трейдінг» було визначено їх переможцем, після чого було підписано протокол торгів. Після чого вони чекали поки їм буде направлено згідно норм ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» проект договору купівлі-продажу майна. Однак, так як довго вони цей лист не отримували, то самі направили лист арбітражному керуючому. 23 січня 2016 року ТОВ «Тара Трейдінг» було отримано лист з проектом договору, а 28 січня 2016 року сплачено необхідну суму грошей, про що повідомено і біржу і арбітражного керуючого, а також повідомили останніх про необхідність згідно норм закону, передати майно в трьох денний строк по акту прийому-передачі. В цей же час, приблизно в середині січня йому зателефонував ОСОБА_4, та повідомив, що без отримання певної суми коштів, передача майна неможлива. Та вказав, що ТОВ «Тара Трейдінг» пропустило всі строки, передбачені законом, а тому він відміняє торги, що означає втрату гарантійного внеску ТОВ «Тара Трейдінг», а ціну вирішення питання обвинувачений спочатку вказав двісті тисяч гривень, потім вказував два мільйони, потім назвав суму - мільйон двісті тисяч гривень. Крім того, обвинувачений запросив їх на 28 січня 2016 року, тож вони з директором ТОВ «Тара Трейдінг» 28.01.2016 прибули до Києва. Однак зустріч ОСОБА_4 переніс. В цей же день, ОСОБА_7 підозрюючи що його просто намагаються обманути, вирішив здійснити оплату, тож поїхав в банк, вніс всю необхідну суму, та повідомив про це біржу і арбітражного керуючого - ОСОБА_4 На що останній сказав, що грошей так і не побачив, торги буде відміняти, але запропонував зустрітися особисто. На зустрічі він сказав, що питання вирішити можна, а ціна цього питання - мільйон двісті гривень. Дану суму він планував поділити з комітетом кредиторів, з якими йому, з його слів, треба вирішувати питання. 01.02.2016 вони направили лист, в якому вказали, що чекають передачі майна, та в разі не здійснення даної дії у встановлений законом строк будуть звертатися до правоохоронних органів. При цьому, також направили лист ОСОБА_4, з актом прийому-передачі, який був підписаний зі сторони ТОВ «Тара Трейдінг». Після цього, зрозумівши, що майно отримати без дачі неправомірної вигоди обвинуваченому не вдасться, 03.02.2016 він звернувся до прокуратури з заявою про кримінальне правопорушення. 08.02.2016 в прокуратурі він підписав всі необхідні документи для проведення розслідування. Протягом всього цього часу ОСОБА_4 йому погрожував зривом результатів торгів, їх ануляцією. В зв'язку з цим, ТОВ «Тара Трейдінг», для того щоб захистити свої інтереси, звернулись до нотаріуса, з листом, в якому містилося прохання ОСОБА_4 прибути у вказний час та дату, для підписання договору, чим підтверджувалось бажання укласти договір та провести в подальшому оплату. Однак, останній не тільки не прибув на зустріч, а й зателефонував і в образливій формі почав виражатися на адресу того, що вони в законному полі намагаються вирішити питання даної ситуації. На протязі всього цього часу він особисто перебував в стресовому стані, адже мова йшла про дуже великі кошти, майно не передавалося, був ризик втратити велику суму коштів. Орієнтовно 15.02.2016 на одній із зустрічей в «Соло Піца», яку призначив ОСОБА_4, вони обговорили сам механізм їх домовленості, а саме обвинувачений повинен був при отриманні коштів, зняти іпотеку з будівлі та підготувати будівлю до передачі. 24.02.2016, після того, як черговий раз вони здійснили оплату з підприємства ТОВ «Тара Трейдінг» на рахунок ОСОБА_4, як арбітражного керуючого, ОСОБА_4 передав документи і забрав гроші. Свідок також зазначив, що сума неправомірної вимоги, яку намагався отримати обвинувачений змінювалась, оскільки спочатку ОСОБА_4 називав 200 тисяч доларів США, але представники правоохоронних органів проінструктували його щоб він по можливості зменшив суму, оскільки обвинувачений говорив йому, що рішення щодо суми приймає він. В результаті розмов, вони узгодили суму 1200000 гривень.

Допитані у судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджені про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, кожен окремо, суду пояснили, що вони були присутніми в якості понятих під час слідчих дій: огляду та вручення грошових коштів та під час обшуків. Права та обов'язки роз'яснювались. Під час слідчої дії - огляду та вручення грошових коштів, всі купюри ксерокопіювались. Кому вручались кошти свідки не бачили. Також повідомили, що під час особистого обшуку у обвинуваченого, якого затримали біля офісу, точної адреси свідки не пам'ятають, виявлено та вилучено в кишені куртки, яка була одягнута на ньому, грошові кошти в сумі 50 000 грн., які були обмотані резинкою. Під час проведення обшуку в гаражному боксі вони перебували на вході до гаражу, оскільки в гаражному боксі стояв транспортний засіб і доступ до приміщення був обмежений. Сейф був розміщений у дальньому кутку гаражу, грошові кошти було викладено на капот автомобіля, що знаходився в гаражному боксі. Це були ті гроші, які оглядались та вручались раніше, вони були обгорнуті в целофані, гроші при них не перераховувались. Також в гаражному боксі виявлено автомат, ножі, пістолет, коробку з патронами. Гроші та зброя після вилучення були покладені в пакет, який не запаковувався. З протоколом обшуку свідки знайомились, підписували, зауважень від учасників ніяких не було.

Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_13 повідомив, що, є сином обвинуваченого. Про події 24.02.2016 дізнався від мами, яка зателефонувала і повідомила що до квартири намагаються потрапити невідомі їй особи. В подальшому стало зрозумілим, що це працівники СБУ та прокуратури. Коли він прибув до квартири то почув розмови працівників правоохоронних органів, про те, що його батько ОСОБА_4 знаходиться біля їх гаражного боксу, разом з працівниками прокуратури, однак потрапити в гараж вони не можуть тому що в них немає ключів. Після чого, він повідомив що ключ знаходиться у нього, та вони разом з працівниками СБУ та прокуратури поїхали до гаражу. Там вже він побачив батька, однак їм не дозволили спілкуватись. Оскільки вхід до гаражного боксу впритул перекривав автомобіль його товариша, який був залишений там близько двох тижнів, то вони з працівниками СБУ перемістили вказаний автомобіль. Після чого, в нього відібрали ключі від гаражного боксу, та відвели в сторону і почали ставити питання. Ключі від гаражного боксу були тільки одні, та знаходились тільки в нього, на протязі дня батьку у нього їх не брав, з батьком бачився 24.02.2016 тільки вранці. В гаражному боксі зберігалося багато речей, як його так і батька, так і тих, що залишились від попереднього власника. Гараж був придбаний лише для того, щоб зберігати та ремонтувати авто, речі попереднього власника не перебирались і не вкидались, оскільки вони не заважали нікому. Гаражем користувався тільки він. Батько там залишив свій автомобіль «ТойотаАвалон» який потребував ремонту та більше до гаражу не приходив. Що зберігалося в сейфі йому не відомо. Під час обшуку гаражного приміщення він присутній не був, оскільки його забрав з собою працівник СБУ, який його туди привіз та повіз назад додому, оскільки там проходив обшук. Вдома вилучались речі, які саме йому достеменно невідомо. До сейфу в гаражі прохід був дуже вузьким, потрапити до нього було важко, відкрити повністю сейф було неможливо. За автомобілем «ТойотаАвалон» сейфу видно не було, так як автомобіль значно вище.

Допитаний в судовому засіданні у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_14, пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_4 знайомий близько 30-35 років, підтримує дружні стосунки. Обвинуваченого може охарактеризувати тільки з позитивної сторони, як порядну людину. Що саме зберігав у себе в гаражі обвинувачений, свідок не знає. Щодо подій лютого 2016 року, то пояснив, що так як працює головою гаражного кооперативу, йому повідомила охоронець ОСОБА_15, що до кооперативу заїхала машина на дуже великій швидкості, тож він пішов подивитися що сталося. Як потім стало зрозуміло, приїхали працівники поліції разом з понятими оглядати гараж обвинуваченого. Гараж на той момент був зачинений. Що було виявлено та вилучено в гаражі, він не бачив. Пам'ятає, що поліція з понятими чекали біля гаражів, поки хтось привезе ключі. При цьому зазначив, що гаражем дійсно користується і син обвинуваченого - ОСОБА_13.

Крім того, допитана в судовому засіданні у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_15, пояснила, що працює охоронцем в кооперативі «Метрополітенівець», де у обвинуваченого гараж. Цим гаражем ОСОБА_4 володіє близько 15 років. В лютому 2016 року, в темну пору доби, приїхали працівники прокуратури, разом з понятими оглядати гараж обвинуваченого.Про це вона попередила керівництво.Пам'ятає що до гаражу через якийсь час привезли сина обвинуваченого. Слідчі дії тривали більше години. Що було виявлено та вилучено в гаражі вона не бачила. Що зберігав в гаражі обвинувачений їй також не відомо. При цьому зазначила, що в той день, до того як приїхали працівники прокуратури, обвинувачений гаражем не користувався, та й взагалі до події вона його там не бачила протягом останніх трьох місяців. Однак при цьому зазначила, що працює там не кожного дня. Та й взагалі гаражним боксом ОСОБА_4 майже не користувався, як правило гаражем користувався його син ОСОБА_13, та й то дуже зрідка. Крім того, під гаражним боксом ОСОБА_4, дні три - чотири до події, стояв автомобіль «Ланос» який не давав можливості зайти до даного гаражного боксу.

Допитаний в судовому засіданні у відповідності до положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_5, пояснив, що був слідчим у даному кримінальному провадженні. З обставин даної справи пам'ятає, що до прокуратури області надійшла заява ОСОБА_7 про вимагання арбітражним керуючим ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі близько мільйона гривень, за укладання документів. Заявника було залучено до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій. В лютому 2016 року, заявник ОСОБА_7 повинен був зустрітися з ОСОБА_4 в кафе на Ленінградській площі, де передати кошти. Зі слів ОСОБА_7 він передав обвинуваченому ці кошти в автомобілі, після чого, як він зрозумів працівники СБУ втратили зоровий контроль за ОСОБА_4, а в подальшому затримали його в порядку ст. 208 КПК України в приміщенні офісного центру, так як, наскільки він пам'ятає, там знаходились відповідні працівники, які і повідомили що обвинувачений прибув до офісу. Під час особистого огляду, у обвинуваченого було виявлено та вилучено одну пачку грошових коштів, мобільний телефон, ключі. Все було вилучено в присутності понятих, згідно вимого закону. Ті речі, які були вилучені, були упаковані в пакет, однак не запечатані, оскільки слідча дія закінчена не була, після чого він їх поклав до свого портфелю та вони поїхали до гаражного приміщення, на яке вказав обвинувачений. ОСОБА_4 вказав, що інші гроші перебувають в гаражі, адресу якого вже не пам'ятає, в зв'язку з чим, слідча дія була переміщена туди. На той момент проводились такі слідчі дії, як слідчий експеримент та невідкладний обшук. Захисника обвинуваченому було викликано із безплатної допомоги, однак захисник так і не приїхав. Захисник телефонував, йому було повідомлено місце затримання ОСОБА_4 та адресу гаражного боксу, куди в подальшому було переміщено слідчі дії. Захисник не встиг доїхати напевно через складні погодні умови в той день. Коли відкрили гараж до гаражу перший підійшов до сейфу або він або обвинувачений. До сейфу було дуже складно пройти через те, що там стояв транспортний засіб та було багато інших речей. Сейф відкривав хтось з оперативних працівників. Поняті стояли в гаражі, однак далеко від сейфу тому що пройти ближче не було можливості. З сейфу було вилучено грошові кошти та патрони схожі на патрони до автомату «Калашнікова», все було упаковано в пакети, згідно чинного законодавства. Проводилась відео фіксація даної слідчої дії, а саме було знято захід до гаражного боксу та момент того, як кошти виймались з сейфу, однак через проблеми з технікою відеозапис переривався. Повна відео фіксація не проводилась через несправність та відсутність технічних засобів. Додав, що про вади зору обвинувачений повідомив уже в службовому кабінеті, що погано бачить без окулярів, та що в нього болить рука. На що йому було запропоновано викликати швидку, однак ОСОБА_4 відмовився. Перелік всього вилученого у обвинуваченого при затриманні було зафіксовано в протоколі обшуку. Крім того, свідок підтвердив, що у обвинуваченого в квартирі теж була знайдена зброя та патрони, однак згідно експертизи боєприпасами булу визнано лише 30 патронів, що було знайдені та вилучені в сейфі.

Допитаний в судовому засіданні у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_16, пояснив, що працює охоронцем, в приміщенні де ОСОБА_4 орендує офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_5. Він був свідком затримання ОСОБА_4, та бачив як він зайшов до офісного приміщення, за ним одразу вбігли декілька чоловіків у цивільному, та на прохідній у вестибюлі, повалили його на підлогу, почали перевіряти вміст його карманів. Він до них підійшов, запитав що вони роблять,на що вони відповіли що з СБУ та попросили щоб він їм не заважав. Після чого обвинуваченому скрутили руки та знову почали перевіряти вміст його карманів. Свідок попросив працівників не давити обвинуваченому на ноги оскільки в того стоять протези, однак вони цього не слухали. ОСОБА_4 будь-якого опору не чинив. З бокової кишені в нього витягли портмоне, а потім поклали його знову в боковий карман, де взяли. Це все тривало хвилин 30. Співробітники СБУ весь час в нього запитували де знаходяться гроші, на що ОСОБА_4 відповів що у нього в сейфі. Але які саме гроші малась на увазі свідку не відомо.

Досліджуючи та аналізуючи показання вищезазначених свідків, суд вважає за необхідне надати їм оцінку після аналізу усіх доказів у провадженні в сукупності.

В свою чергу, судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, досліджені наступні документи, тобто спеціально створені з метою збереження інформації матеріальні об'єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості.

Витяг з ЄРДР від 04.02.2016 за № 42016110000000065 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 3 а.с. 10).

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_7 03.02.2016 звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначено, що арбітражний керуючий ОСОБА_4 вимагає неправомірну вигоду в розмірі 1 200 000 грн. за укладання договору купівлі-продажу та підписання акту прийому-передачі майнового комплексу (т. 3 а.с. 11-13).

Протокол про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 08.02.2016 та постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва та інших негласних слідчих дій від 08.02.2016, згідно яких ОСОБА_7 було залучено до конфіденційного співробітництва та інших негласних слідчих дій (т. 3 а.с. 14-15, 16-18).

Копія постанови Господарського суду м. Києва від 01.07.2014 за №28/29-б-43/212-2012 про визнання боржника банкрутом, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» визнано банкрутом, а ОСОБА_4 призначено арбітражним керуючим-ліквідатором вказаного товариства (т. 3 а.с. 19-28).

Копія свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого останньому без обмеження строку дії за № 296 від 25.02.2013 (т. 3 а.с. 29).

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2016 за №757/7108/16-к, якою було задоволено клопотання слідчого та надано слідчому ОВС відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 та слідчим групи у кримінальному провадженні дозвіл на проведення обшуку в робочому кабінеті ОСОБА_4 та нежитлових приміщеннях на 5 поверсі, за адресою: м. Київ, пр. Возз'єднання, 7-а, які займає арбітражний керуючий ОСОБА_4, що належить на праві власності ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_31.(т. 3 а.с. 30).

Протокол обшуку від 24.02.2016, що проводився з 18 год. 30 хв. до 21 год. 44 хв. в ході проведення якого в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_5, в робочому кабінеті ОСОБА_4 в присутності понятих виявлено та вилучено: ноутбук Леново, флеш-носій, чорну папку з назвою «Аукціони з продажу майна ТОВ «Тридента Агро» з документами, пов'язаними з діяльністю ТОВ «Тридента Агро», печатки арбітражного керуючого ОСОБА_4, прозорий поліетиленовий файл з документами ТОВ «Тара Трейдінг», звіт про експертну оцінку ринкової вартості товарів ТОВ «Тридента Агро», свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4, копія паспорту, звіти про оцінку майна та акти прийому-передачі робіт по незалежній оцінці майна, картонна папка з назвою №28/29-6-43/212-2012 від 04.02.2016 ТОВ «Тридента Агро» код 25591322, суддя ОСОБА_32., в якій знаходяться документи, пов'язані з діяльністю ТОВ «Тридента Агро», синю папку з назвою засновник майна ТОВ «Тридента Агро», справа про банкрутство №28/29-6-43/212-2012, чорну папку з документами, що має назву «Реєстр вимог кредиторів ТОВ «Тридента Агро», сіру папку з документами, що має назву «Поточні матеріали ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Дебіторська заборгованість ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Матеріали справи №28/29-6-43/212-2012» ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Звіти арбітражного керуючого по справі про банкрутство ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Транспортні засоби ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Проведена робота щодо стягнення заборгованості ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Матеріали ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Листування з банківськими установами ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Дебіторська заборгованість ТОВ «Тридента Агро», папку з документами, що має назву «Матеріали ТОВ «Тридента Агро» скарга ФТ ОСОБА_33.», папку з документами, що має назву «Рухоме майно ТОВ «Тридента Агро», ноутбук Самсунг, блокнот з записами, печатку ТОВ «Тридента Агро», посвідчення арбітражного керуючого, автомобільні номерні знаки (т. 3 а.с. 31-37).

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2016, відповідно до якої, було задоволено клопотання слідчого та надано слідчому ОВС відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 та слідчим групи у кримінальному провадженні дозвіл на проведення обшуку в автомобілі НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, який на праві власності належить ОСОБА_13(т. 3 а.с. 38).

Протокол обшуку від 24.02.2016, що проводився з 22 год. 03 хв. до 22 год. 33 хв., в ході проведення якого в автомобілі НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, який на праві власності належить ОСОБА_13, будь-яких предметів виявлено не було та не вилучалось (т. 3 а.с. 39-43).

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2016, відповідно до якої, було задоволено клопотання слідчого та надано слідчому ОВС відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 та слідчим групи у кримінальному провадженні дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 44).

Протокол обшуку від 24.02.2016, що проводився з 19 год. 00 хв. до 20 год. 24 хв. в ході проведення якого, за місцем проживання ОСОБА_4 в присутності понятих виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію ТЗ «Деоланос» НОМЕР_4 (організація ТОВ «Тридента Агро»); свідоцтво про реєстрацію ТЗ «Деоланос» НОМЕР_5 (організація ТОВ «Тридента Агро»);свідоцтво про реєстрацію ТЗ «Деоланос» НОМЕР_6 (організація ТОВ «Тридента Агро»); свідоцтво про реєстрацію ТЗ «Деоланос» НОМЕР_7 (організація ТОВ «Тридента Агро»); свідоцтво про реєстрацію причепу НОМЕР_8 (організація ТОВ «Тридента Агро») та інше майно; справу на гараж АДРЕСА_6, карабін, набої, в загальній кількості понад 200 шт., дозволи на зберігання мисливської зброї (т. 3 а.с. 45-49).

Постанова про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, від 22.02.2016, якою було змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні № 42016110000000065 від 04.02.2016 з ч. 4 ст. 368 КК України на ч. 4 ст. 368-4 КК України (т. 3 а.с. 50-51).

Протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 24.02.2016, в якому зазначено, що останній був затриманий о 18 год. 10 хв. та під час особистого обшуку ОСОБА_4 у внутрішній кишені куртки виявлено та вилучено 50 000 грн., 6 600 грн., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківські картки (т. 3 а.с. 52-58).

Протокол проведення слідчого експерименту від 24.02.2016, що проводився з 20 год. 50 хв. до 21 год. 10 хв., з якого встановлено, що: «Після затримання ОСОБА_4 повідомив, що грошові кошти залишив у гаражі за адресою: АДРЕСА_4, у нього від нього ключі, він добровільно віддасть слідчому всі грошові кошти, які отримав від ОСОБА_7. В подальшому, ОСОБА_4 показав дорогу до гаража та під відеозапис відкрив сейф чорного кольору, та дістав звідти грошові кошти - імітаційні засоби в кількості 2000 аркушів, номіналом 500 грн., з серійним номером АА6133044 на суму 1000000 грн., та грошові кошти в сумі 150000 гривень номіналом по 500 грн., у кількості 150 шт.» в подальшому в протоколі перелічені серійні номери вилучених купюр (т. 3 а.с. 59-65).

Копія протоколу №1 від 01.02.2016, проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Тридента Агро», акт про передання права власності на куплене майно, а саме майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, підписаний переможцем аукціону ОСОБА_22 та ліцитатором ОСОБА_23, затверджений президентом ТБ «Центральна універсальна біржа» ОСОБА_24 від 17 грудня 2015 року, та затверджений арбітражним керуючим ТОВ «Тридента Агро» ОСОБА_4 17 грудня 2015 року (т. 3 а.с. 67-68).

Копія акту про передання права власності на куплене майно від 01.02.2016 року, відповідно до якого Продавець ( ТОВ Тридента Агро» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_4.) та Покупець ( ТОВ «Тара Трейдінг» в особі ОСОБА_10.) склали цей акт про те, що відповідно до Протоколу проведення аукціону, затвердженого організатором аукціону - Товарною біржею «Центральна універсальна біржа» Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а продавець передав у власність нерухоме майно, а саме комплекс з об'єктами торгівлі та відпочинку та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 Даний акт підписаний арбітражним керуючим-ліквідатором ТОВ «Тридента Агро» ОСОБА_4 та директором ТОВ «Тара Трейдінг» ОСОБА_22, та завірений печатками (т. 3 а.с. 69-70).

Копія договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 28.01.2016, предметом якого є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, який підписаний арбітражним керуючим-ліквідатором ТОВ «Тридента Агро» ОСОБА_4 та директором ТОВ «Тара Трейдінг» ОСОБА_22, та завірений печатками (т. 3 а.с. 71-73).

Пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного вручена ОСОБА_4 25.02.2016 (т. 3 а.с. 74-79).

Повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 368-4 КК України, що складене слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_5, 24.02.2016, та вручено ОСОБА_4 25.02.2016 о 00 год. 25 хв. (т. 3 а.с. 80-85).

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2016, якою було накладено арешт, на майно ОСОБА_4, а саме на телефон Iphone 6 IMEI: НОМЕР_9 сірого кольору та грошові кошти в сумі 6 600 грн., що були вилучені під час затримання останнього (т. 3 а.с. 86).

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2016, якою до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2016 про продовження доданого запобіжного заходу (т. 3 а.с. 87-89, 183).

Протокол обшуку від 24.02.2016, що проводився з 21 год. 25 хв. до 21 год. 50 хв. в ході проведення якого, в гаражному боксі, за адресою: АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_25, ОСОБА_4 видав грошові кошти, на які вказав на слідчому експерименті, та під час якого було вилучено карабін (автомат) Калашнікова та магазин до нього, 2 стріляні гільзи, ножі, пістолет, 30 патронів (т. 3 а.с. 90-94).

Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2016, якою було надано дозвіл на проведення обшуку в гаражному боксі, за адресою: АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_25, який проведений 24.02.2016 слідчим ОСОБА_5 та під час якого знайдено наступні речі, які мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні від 04.02.2016 за № 42016110000000065, а саме: карабін (автомат) Калашнікова та магазин до нього, 2 стріляні гільзи, ножі, пістолет, 30 патронів (т. 3 а.с. 95).

Постанова від 09.03.2016 про визнання та приєднання речових доказів у кримінальному провадженні від 04.02.2016 за № 42016110000000065, а саме: грошових коштів в сумі 200 000 грн. із зазначенням номіналів даних купюр,імітованих грошових коштів в сумі 1 000 000 грн., серія і номер всіх купюр АА6133044, номіналом 500 грн., у кількості 2000 (дві тисячі) штук (т. 3 а.с.96-107).

Заяви директора ТОВ «Тара Трейдінг» ОСОБА_10 адресовані ОСОБА_4 від 01.02.2016, 12.02.2016 та лист який не містить дати, з вимогою про надання документів на право власності (т. 3 а.с. 108-113, 170-171).

Ухвала Апеляційного суду м.Києва від 10.02.2016, якою було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_34. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме спостереження за ОСОБА_4 у публічних місцях, та відповідне клопотання прокурора (т. 3 а.с. 168-169, 114-116).

Ухвала Апеляційного суду м.Києва від 10.02.2016, якою було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_34. про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо- і відеоконтроль ОСОБА_4, та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру: НОМЕР_10, яким користується ОСОБА_4,та відповідне клопотання прокурора (т. 3, а.с. 165-167, 117-119).

Постанова від 22.02.2016 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (т. 3, а.с. 120-122).

Протокол про результати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) від 25.02.2016, в рамках кримінального провадження № 4201610000000065 від 04.02.2016 (ч. 4 ст. 368 КК України) з метою перевірки дійсних намірів арбітражного керуючого ОСОБА_4 (т. 3, а.с. 123-134).

Протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.04.2016, яким зафіксовано результати проведених 12.02.2016, 15.02.2016, 17.02.2016, 24.02.2016 негласних слідчих (розшукових) дій, час яких в протоколі не вказаний (т. 3, а.с. 135-154).

Протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 08.04.2016, яким зафіксовано результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру: НОМЕР_10, яким користується ОСОБА_4 (т. 3, а.с. 155-162).

Копії платіжних доручень від 28.01.2016 на суми 500 000,00 грн., 1 000 000,00 грн., 500 000,00 грн., 4 027 257,00 грн., із зазначеними призначеннями платежу: поповнення карткового рахунку ОСОБА_4 згідно протоколу № 1 від 17.12.2015 аукціону з продажу майна ТОВ «Тридента Агро» лот №2 (т. 3 а.с.173-174).

Копія платіжного доручення від 23.11.2015 на суму 662 336,00 грн., із зазначеним призначенням платежу: гарантійний внесок учасника аукціону у розмірі1 10 % від початкової вартості майна, лот №2 (т. 3 а.с.175).

Листи уповноважених осіб ТОВ «Тара Трейдінг» адресовані ТБ «Цетральна універсальна біржа» від 01.02.2016 та 09.02.2016 (т. 3 а.с.172, 176-177).

Постанова заступника Генерального прокурора України від 17.03.2016 про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 04.02.2016 за № 42016110000000065 за прокуратурою Київської області (т. 3 а.с.178-179).

Постанова заступника прокурора Київської області ОСОБА_35. про продовження строку досудового розслідування від 20.04.2016 (т. 3 а.с.180-182).

Постанова від 25.05.2016 про визнання та приєднання речових доказів у кримінальному провадженні від 04.02.2016 за № 42016110000000065, а саме Iphone 6 IMEI: НОМЕР_9 (т. 3 а.с. 184-186).

Розписки ОСОБА_13 про отримання транспортного засобу Volkswagen Touareg НОМЕР_11, свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу, та ключів від нього (т. 3 а.с. 187-188).

Розписки про отримання ОСОБА_4 ключів, що були вилучені у нього при затриманні, портмоне, двох пластикових карток, паспорта громадянина України, дозволів на зброю, технічного паспорту на гараж, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, двох ноутбуків, карабіну, пістолету, гільз, номерних знаків, пластикових карток, коробок з патронами у кількості 20 штук, печатки арбітражного керуючого, печатки ТОВ «Тара Трейдінг»(т. 3 а.с. 189-192, 194-197).

Довідка про здачу арештованих коштів у сумі 6 600 грн. на депозитний рахунок прокуратури Київської області (т. 3 а.с. 193).

Квитанції з камери схову від 14.03.2016 про прийняті на зберігання зброю та патрони (т. 3 а.с. 198, 199).

Витяг з ЄРДР за №420161100000000299 від 27.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (т. 3 а.с. 200).

Постанова від 26.05.2016 про визнання та приєднання речових доказів у кримінальному провадженні від04.02.2016 за № 42016110000000065, 30 патронів калібру 5,45х39 (т. 3 а.с. 201-204).

Постанова про призначення балістичної експертизи від 03.03.2016 та висновок експерта № 290-6 від 25.05.2016 з ілюстративною таблицею, відповідно до якого предмети схожі на патрони є боєприпасами, а саме проміжними патронами калібру 5,45х39 мм.(т. 3 а.с. 205-216).

Договір купівлі продажу гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_7 (т. 3 а.с. 218).

Лист Начальника відділу Управління превентивної діяльності ГУ НП у м. Києві від 03.06.2016 відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває на обліку ГУ НП у м. Києві, як власник зареєстрованого мисливського нарізного карабіна та мисливської гладко ствольної рушниці (т. 3 а.с.222).

Постанова заступника Генерального прокурора України від 23.06.2016 про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 27.05.2016 за № 42016110000000299 за прокуратурою Київської області(т. 3 а.с.223-224).

Повідомлення про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України, що складене слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_5, 24.06.2016, та вручено ОСОБА_4 24.06.2016 о 16 год. 00 хв. та його захиснику Зелькіній Т.С.(т. 3 а.с. 225-228).

Пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного вручена ОСОБА_4 24.06.2016 (т. 3 а.с. 229-234).

Протокол огляду та вручення грошових коштів від 24.02.2016 з додатками (т. 4 а.с. 1-119).

Листи, направлені на адресу ТОВ «Тара Трейдінг» ОСОБА_4 щодо пропозиції укладення договору купівлі-продажу від 18.12.2015, 28.12.2015, 04.01.2016, 11.01.2016 з підтвердженнями їх відправлення (т. 5 а.с. 9-14, 23-25).

Інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т. 5 а.с.21-22).

Фото з гаражного боксу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (т. 5 а.с.31).

Копія доручення про надання безплатної вторинної правової допомоги від 24.02.2016 № 026-0000751, яким затриманому ОСОБА_4, призначено захисника Герасько М.Г.(т. 5 а.с.32).

Копія ухвали Господарського суд м. Києва від 17.03.2016 якою в задоволені скарги ТОВ «Тара Трейдінг» на дії ліквідатора-боржника залишено без задоволення (т. 5 а.с.33-34).

Скріншоти з мережі Інтернет, на яких міститься стаття під назвою «Арбитражный управляючий задержан в Киеве на взятке в 1,2 миллиона гривен. Фото репортаж» (т. 5 а.с.47-51).

В свою чергу, судом, у порядку ст. 359 КПК України, у судовому засіданні, досліджені наступні звуко- і відеозаписи.

Відеозапис слідчого експерименту від 24.02.2016 що міститься на CD диску, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.02.2016, в якому не зазначені будь-які ідентифікуючі його данні.

Звукозапис що міститься на CDдиску № 229 що є додатком до протоколу про результати проведення НСРД, на якому містяться звукозаписи телефонних розмов ОСОБА_4

Відеозапис з камер спостереження, на якому зафіксовано момент затримання ОСОБА_4 24.02.2016.

Крім того, судом, у порядку ст. 357 КПК України, у судовому засіданні, досліджені наступні речові докази.

Iphone 6 IMEI: НОМЕР_9, що належить ОСОБА_4, а саме СМС-переписка зі ОСОБА_7 номер телефону якого зазначений як НОМЕР_12.

Грошові кошти, що були вилучені під час слідчого експерименту 24.02.2016. а саме грошові кошти в сумі 200 000 грн. та імітовані грошові кошти в сумі 1 000 000 грн., серія і номер всіх купюр АА6133044, номіналом 500 грн., у кількості 2000 (дві тисячі) штук, які надані суду без будь-якого пакування взагалі.

Патрони, в кількості 30 штук, що вилучені під час обшуку 24.02.2016 в гаражному боксі, за адресою: АДРЕСА_4.

Надаючи оцінку даним письмовим та речовим доказам суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, приходить до наступного.

Відповідно до протоколу про результати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів (грошових коштів) від 25.02.2016, в рамках кримінального провадження № 4201610000000065 від 04.02.2016 ( ч. 4 ст. 368 КК України) з метою перевірки дійсних намірів арбітражного керуючого ОСОБА_4, старшим уповноваженим 1 відділу 1 управління ГУ БКОЗ СБ України старшим лейтенантом ОСОБА_28 24.02.2016 в період часу орієнтовно з 15:10 год. до 16:30 год., в присутності двох понятих та заявника ОСОБА_7, проведено огляд вручених останньому коштів. В подальшому, з метою документування протиправної діяльності ОСОБА_4 протягом 24.02.2016 співробітниками ГУ БКОЗ СБ України, ДОД СБ України здійснювався контроль контакту фігуранта кримінального провадження із заявником. В подальшому, всі дії описані в протоколі, згідно даного протоколу відбуваються 22.02.2016. Таким чином даний протокол містить суттєві розбіжності в частині дати скоєння правопорушення, з даними, що зазначені в обвинувальному акті, та в інших документах, які сторона обвинувачення надала суду в якості доказів в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09.04.2016 та 08.04.2016 (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) відповідно до яких здійснювався - аудіо і відео контроль ОСОБА_4, то останні в своїй сукупності взагалі не містять фактів вимагання обвинуваченим неправомірної вигоди, а містять лише частково зафіксовані обговорення умов укладання угоди та побутових тем.

Крім того, як вбачається з даних протоколів,як засвідчують записи телефонних розмов, ОСОБА_7.з власної ініціативи неодноразово зустрічався із ОСОБА_4, телефонував останньому, та сам вказував на те, як саме будуть проводитись дії. Зокрема, в протоколі від 08.04.2016, зафіксовано вхідний виклик з номеру мобільного телефону яким користується ОСОБА_7 в якому останній в телефонній розмові 18.02.2016 з ОСОБА_4 зазначає:« З - по поводу нашей сделки. Договор вносить какие-то изменения они наотрез отказываться, письмо банка без того, что реестр чистый не устаревает. Вопрос процедурно я вижу следующим образом: по деньгам готовы на понедельник на первую половину дня, то есть мы встретились, ты взял печать, я взял денежку, отдал мне письмо банка - пошли снимать ипотеку. Как только снимается ипотека и отзваниваются что реестр чистый - я забираю акт приема-передачи и только после этого я передаю деньги. По поводу официального платежа, если все устраивает - мы сможем сделать его и в понедельник и завтра. Подходит, двигаемся. Подумай и набери меня, чтобы дал ответ. С - давай на понедельник на первую часть. З - тогда во сколько мы это все делаем С - в пятницу заберу письмо и мне все равно.»(т. 3 а.с. 159).

При цьому, як зазначив ЄСПЛ в рішенні від 5 лютого 2008 р. у справі «Раманаускас проти Литви» «Суд, щоб встановити, чи обмежилися A.Z. та V.S. лише «пасивним розслідуванням протиправної діяльності», повинен врахувати, що: у справі немає доказів, які б підтверджували, що заявник раніше вчиняв злочини, зокрема пов'язані з корупцією; як засвідчують записи телефонних розмов, заявник неодноразово зустрічався із A.Z. з ініціативи останнього (цей факт, очевидно, спростовує наведені урядом доводи про те, що правоохоронні органи жодного разу не тиснули на заявника і не вдавалися до погроз). Навпаки, через контакти, встановлені з ініціативи A.Z. та V.S., правоохоронні органи явно схиляли заявника до протиправних дій, хоча, крім чуток, не було об'єктивних доказів для припущення, що заявник займається незаконною діяльністю».

Ще одним важливим фактором, на який звертає увагу ЄСЛП, «приєднання» до незаконної діяльності, так, в рішенні Мілінііне проти Литви (Miliniene v. Lithuania) ЄСПЛ зазначив, що хоча поліція здійснила певний влив на що в цій справі відсутні відомості про вчинення заявницею злочинів раніше, зокрема, пов'язаних з корупцією. Однак ініціатива в цій справі належала виключно приватній особі. З урахуванням того, що особа мала поліцейську підтримку, роблячи заявниці пропозицію про виплату значної суми, і була забезпечена технічними засобами для запису їхньої розмови, можна дійти висновку, що поліція чинила вплив на хід подій. Проте ЄСПЛ не знаходить, що поліція допустила зловживання, зважаючи на її обов'язок перевіряти повідомлення про вчинення злочину і важливість протидії негативного впливу корупції на верховенство права в демократичному суспільстві.

В даному випадку, як вбачається зі змісту даних проколів від 08.04.2016 та 09.04.2016 останні не містять будь-яких відомостей які б свідчили про підбурювання обвинуваченого до злочину, однак і не містять будь-яких відомостей які б свідчили що саме обвинувачений ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 механізм обміну необхідних документів для оформлення права власності на майновий комплекс на обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 1200 000 грн.

Крім того, постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, від 22.02.2016 було змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні № 42016110000000065 від 04.02.2016 з ч. 4 ст. 368 КК України на ч. 4 ст. 368-4 КК України. Аналізуючи даний доказ, слід зазначити, що з тексту даної постанови, вбачається, що в мотивувальній частині наявний лише зміст фактичних обставин, що встановлені слідством та зазначено норму ч. 4 ст. 368-4 КК України, однак слідчим не наведено жодного мотиву прийняття такого рішення. Жодним чином слідчим не викладено та не зазначено з чого виходив слідчий при первинній кваліфікації дій ОСОБА_4 та чим було мотивоване рішення про перекваліфікацію його дій саме за ч. 4 ст. 368-4 КК України.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, здобуті слідством в період з 03.02.2016, а саме починаючи від прийняття заяви про кримінальне правопорушення до 22.02.2016 слідству було відомо, що обвинувачений є арбітражним керуючим, про що безпосередньо зазначено як в протоколі прийняття заяви про злочин, так і в тексті клопотань про проведення негласних слідчих дій та в тексті судових рішень.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно із Роз'ясненням Міністерства юстиції України від 05.03.2013 арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

За таких обставин, правова кваліфікація дій обвинуваченого явно не відповідала фактичним обставинам, в зв'язку з чим постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 22.02.2016 суд визнає недопустимим та неналежним доказом, оскільки останній був отриманий з порушенням порядку, встановленого КПК України, та не може бути використаний при прийнятті процесуального рішення та покладений в обґрунтування обвинувачення у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України.

Зважаючи на це, та на наведені вище мотиви, суд, надаючи оцінку протоколам негласних слідчих дій, враховуючи, що результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій з аудіо- та відеоконтролю ОСОБА_4, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, були зафіксовані з порушенням вимог ст. 252 КПК України, а також те, що вказані протоколи та подані до них аудіо- та відеофайли в порушення вимог ст. 266 КПК України були складені не слідчим, а особами, повноваження яких в даному кримінальному провадженні будь-якими доказами не підтверджуються, вважає, що у даному кримінальному провадженні положення ст. 257 КПК України виконані не були, а тому відомості, що містяться у протоколах за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, та в додатках до них, в силу ст. 87 КПК України є недопустимими доказами, з огляду на те, що вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договори, згода на обов'язковість, яких надана Верховною Радою України.

Надаючи оцінку протоколу проведення слідчого експерименту від 24.02.2016, під час якого ОСОБА_4 повідомив, що «..грошові кошти які отримав від ОСОБА_7 залишив в гаражі по АДРЕСА_8. Ключі від гаража у нього. В гаражі ОСОБА_4 відкрив сейф та надав імітаційні грошові кошти в сумі 1 000 000 грн. та грошові кошти в сумі 150 000 грн…», вбачається, що останній розпочато о 20 год. 50 хв., а закінчено о 21 год. 10 хв. 24.02.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_4.

В ході дослідження відеозапису слідчого експерименту від 24.02.2016 р. в судовому засіданні встановлено, що повна фіксація слідчої дії не здійснювалося, а відеозапис містить уривки подій за участі обвинуваченого, з яких не можливо встановити відомості, які можуть мати відношення до кримінального провадження.

Крім того, відповідно до протоколу обшуку, що проводився 24.02.2016 в період з 21 год. 25 хв. до 21 год., 50 хв. за участі підозрюваного ОСОБА_4, в присутності двох понятих, у гаражному боксі по АДРЕСА_7, під час проведення якого в присутності понятих виявлено та вилучено карабін (автомат) Калашнікова та магазин до нього, 2 стріляні гільзи, ножі, пістолет, 30 патронів.

Надаючи оцінку зазначеним доказам, суд приходить до висновку, що як протокол проведення слідчого експерименту від 24.02.2016 так і протоколу обшуку гаражного боксу по АДРЕСА_8 в м. Києві від 24.02.2016 є неналежними та недопустимими доказами з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Окрім цього, відповідно до ч 1. ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Так, відповідно до ст. 240 КПК України, слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 240 КПК України, до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 КПК України, до складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

Очевидно, що відповідно до вищевказаної норми, поняті мають бути залучені та бути присутні під час проведення всієї слідчої дії. При цьому, слідчі дії, направлені на відшукання будь-яких речей в гаражному боксі, яка відповідно до складених протоколів була одночасно слідчим експериментом і обшуком, здійснювались без постійної участі понятих. Зокрема, поняті не були присутні при пакуванні речей, що є грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства. Крім того, з пояснень наданими останніми в судовому засіданні вбачається що останні безперервно безпосередньо за всіма діями під час обшуку не спостерігали, зокрема, у зв'язку з обмеженим доступом до приміщення гаражу та автомобіля, в якому проводився особистий обшук обвинуваченого.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.

Разом з тим, як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні в справі «Олег Колесник проти України» (OlegKolesnik v. Ukraine), заява № 17551/02, рішення від 19 листопада 2009 року, національні суди визнали наявність порушення процесуальних прав заявника на першому етапі розслідування, зокрема його права на захист (див. пункт 12 рішення). Проте, незважаючи на визнання такого порушення, вирішальними доказами при винесенні обвинувального вироку у справі заявника стали його пізнавальні показання, отримані за відсутності захисника та за обставин, які дають підстави підозрювати, що і заявлена ним на самому початку відмова від юридичної допомоги захисника, і його зізнавальні показання були здобуті всупереч його волі. Отже, у зв'язку з цим мало місце порушення пункту 1 і підпункту «с» пункту 3 статті 6 Конвенції.

Крім того, як зазначає ЄСПЛ, перед тим, як можна буде сказати, що обвинувачений своєю поведінкою відмовився від важливого права, закріпленого ст. 6 Конвенцією, повинно бути доведено, що він міг обґрунтовано передбачити наслідки своїх дій (ЕрміпротиІталії[БП] (Hermi v. Italy[GC]), пункт 74; Сейдовичпроти Італії[БП] (Sejdovic v. Italy[GC]), пункт 87).

У даному провадженні, слідчим було проведено всі вищезазначені слідчі дії ( слідчий експеримент та обшук) після затримання ОСОБА_4, без участі захисника.

Крім того, відповідно до реєстру матеріалів досудовог орозслідування, допит ОСОБА_4, проводився, в супереч вимогам ч. 4 ст.223 КПК України, у нічний час доби з 00год. 30 хв. до 00 год. 45 хв., та без залучення захисника.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: порушення права особи на захист.

Тож, у зв'язку з сукупністю вказаних процесуальних порушень та зазначеними вище порушеннями права за захист ОСОБА_4 протоколи, складені в результаті проведення зазначених слідчих дій суд визнає недопустимими доказами.

При цьому під час огляду речового доказу в судовому засіданні в порядку ст. 357 КПК України, а саме грошових коштів,що були вилучені під час слідчого експерименту 24.02.2016, та патронів, в кількості 30 штук, що вилучені під час обшуку 24.02.2016 в гаражному боксі, за адресою: АДРЕСА_4, то як грошові кошти, так і патрони,в супереч вимогам КПК України, належним чином упаковані та опечатані не були, що суперечить нормам КПК України та чинним інструкціям, які регулюють порядок зберігання речових доказів.

Так, згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п. 3 розділу «Загальні положення» Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, речові докази, за винятком документів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, повинні бути належним чином упаковані та опечатані. Спосіб упаковки повинен забезпечувати неможливість підміни або зміни вмісту без порушення її цілісності та схоронність вилучених (отриманих) речових доказів від пошкодження, псування, погіршення або втрати властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення. На речові докази, які не можуть бути належним чином упаковані через громіздкість чи з інших причин, прикріплюється бирка у спосіб, що унеможливлює її зняття, зміну або пошкодження. На упаковці (бирці) проставляються підписи осіб, які брали участь у процесуальній дії, та зазначається інформація про вміст упаковки, найменування проведеної процесуальної дії, дата її проведення та номер кримінального провадження.

В зв'язку з вищевикладеним, зазначені речові докази суд визнає недопустимими доказами, оскільки останні, отримані в порядку, що суперечить нормам чинного законодавства, та в подальшому зберігалися стороною обвинувачення, в супереч вимог чинного законодавства,в стані, що міг не унеможливити їх підміни або зміни.

Щодо постанови про призначення балістичної експертизи від 03.03.2016, та висновку експерта від 24.05.2016 за №290/6, відповідно до якого предмети схожі на патрони є боєприпасами, то дані докази суд не може покласти в основу вини ОСОБА_4, оскільки набої в кількості 30 штук, що стали предметом дослідження, отримані та вилучені 24.02.2016 з порушенням встановленого Кримінальним процесуальним законом порядку, а саме: в ході проведення слідчого експерименту та обшуку, під час яких було порушено право на захист.

А, згідно практики ЄСПЛ національні суди повинні мати на увазі можливість обвинуваченого оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також обставини в процесі збирання доказів, що дозволяють їх вважати неприпустимими - «плодами отруйного дерева» (рішення у справі «Ялло проти ФРН» від 11.07.2006 р., «Биков проти РФ» від 10.03.2009 р., «Яременко проти України» від 12.06.2008 р.).

Крім того, оцінюючи висновок експерта від 24.05.2016 за №290/6 у сукупності з протоколом обшуку, що проводився 24.02.2016 в період з 21 год. 25 хв. до 21 год., 50 хв. за участі підозрюваного ОСОБА_4, в присутності двох понятих, гаражному боксі по АДРЕСА_7, під час проведення якого в присутності понятих виявлено та вилучено карабін (автомат) Калашнікова та магазин до нього, 2 стріляні гільзи, ножі, пістолет, 30 патронів, та постанову від 26.05.2016 про визнання та приєднання речових доказів у кримінальному провадженні від04.02.2016 за № 42016110000000065, 30 патронів калібру 5,45х39, з точки зору допустимості, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З зазначених документів вбачається що 30 патронів було вилучено в рамках проведення обшуку в рамках кримінального провадження від 04.02.2016 за № 42016110000000065. В подальшому висновком експертизи від 24.05.2016 за №290/6 встановлено що останні є боєприпасами. Після чого, слідчим 26.05.2016 винесено постанову про визнання та приєднання даних патронів як речових доказів у кримінальному провадженні від04.02.2016 за № 42016110000000065. В подальшому, відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України були внесені до ЄРДР №420161100000000299 від 27.05.2016.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 257 КПК України, якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Однак, враховуючи що вище згадувані 30 патронів були вилучені під час проведення слідчої дії в рамках іншого кримінального провадження, та згідно наданих стороною обвинувачення доказів, в матеріалах проводження відсутня ухвала слідчого судді, що давала б змогу використовувати зазначений доказ в рамках іншого кримінального провадження.

За таких підстав, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні положення ст. 257 КПК України дотримані не були, а тому відомості, що містяться у протоколі обшуку в гаражному боксі по АДРЕСА_7,висновку експертизи від 24.05.2016 за №290/6, в силу ст. 87 КПК України суд визнає недопустимими доказами.

Надаючи оцінку протоколу затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 24.02.2016, та відеозапису з камер спостереження, на якому зафіксовано затримання обвинуваченого,слід зазначити, що з останніх вбачається, що затримання обвинуваченого, який не чинив опір та не здійснював спроб втекти, відбувалося із застосуванням фізичної сили. Під час затримання ОСОБА_4 вміст карманів обвинуваченого перевіряв не лише слідчий в ході особистого обшуку, але й оперативні працівники, які здійснювали затримання до прибуття слідчого, при цьому, понятих під час первинного особистого обшуку обвинуваченого не було, грошові кошти, які згодом були пред'явлені понятим у якості вилучених у обвинуваченого, належним чином описані та опечатані не були. Окрім того, під час огляду відеозапису моменту затримання обвинуваченого, стороною захисту звернуто увагу, що на записі зафіксовано, як працівник правоохоронного кладе до кишені ОСОБА_30 предмет, схожий на гаманець.

Таким чином протоколу затримання ОСОБА_4 суд вважаєнедопустимим, з огляду на те, що даний доказ отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договори, згода на обов'язковість, яких надана Верховною радою України.

Крім того, під час огляду речового доказу в судовому засіданні в порядку ст. 357 КПК України, а саме мобільного телефону марки Iphone 6 IMEI: НОМЕР_9, судом було досліджено переписку між ОСОБА_4, та ОСОБА_7, в якій відображені відомості відображені, що в повній мірі кореспондуються з поясненнями, наданими обвинуваченим в судовому засіданні.

Таким чином, аналізуючи зміст пояснень обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає їх допустимим доказом, оскільки вони отриманні у порядку встановленому КПК України, та належним, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Аналізуючи зміст показань ОСОБА_7, суд визнає їх допустимими, оскільки вони отриманні у порядку встановленому КПК України, однак вважає не належними, оскільки вони безпосередньо самих обставин кримінального правопорушення ні прямо, ні не прямо не стосуються, зокрема не підтверджують існуваннячи відсутність обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, не забезпечують виконання завдань кримінального провадження (встановлення винних осіб в нанесені тілесних ушкоджень особі та їх покарання у межах їх вини, а тому не можуть бути прийняті судом, як належні.

Аналізуючи зміст показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5,ОСОБА_16, ОСОБА_13 суд визнає їх допустимими, оскільки вони отриманні у порядку встановленому КПК України, та належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Оцінюючи надані суду договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах, протокол №1 про проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Тридента Агро», акт про передання права власності на куплене майно, а саме майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, суд приходить до висновку, що дані зазначені в даних документам повністю суперечать показанням свідка ОСОБА_7 та даним, що викладені в обвинуваченому акті та ставляться у вину обвинуваченому. Так згідно даних документів, протоколпро проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Тридента Агро» арбітражний керуючий ОСОБА_4 затвердив 17.12.2015, договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах між сторонами було підписано 28.01.2016, після чого 01.02.2016 було складено акт про передання права власності на куплене майно, а саме майнового комплексу за адресою АДРЕСА_3

Крім того, як зазначав в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 та як вбачається з платіжних доручень та листів директора ТОВ «Тара Трейдінг», ТОВ «Тара Трейдінг» сплатило основну суму коштів за майновий комплекс у розмірі 6 027 257 грн. на рахунок ОСОБА_4 28.01.2016, що цілком спростовує відомості, які відображені в обвинувальному акті, згідно якого ці кошти ОСОБА_7 сплатив - 19.02.2016.

Таким чином, судом встановлено, що стороною обвинувачення було надано ряд доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4, які визнані судом недопустимими для використання в процесі доказування, оскільки процесуальні джерела не зібрані у точній відповідності із правилами, встановленими кримінальним процесуальним законодавством, а тому не можуть бути покладені в обґрунтування обвинувачення.

Що ж до інших доказів, наданих стороною обвинувачення, то такі в своїй сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, не містять таких фактичних даних, які б дали змогу прийти до висновку про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_4 кримінальних правопорушень (злочинів), передбаченихч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 263 КК України, у зв'язку з чим є неналежними доказами.

Після аналізу та оцінки кожного з наданих стороною обвинувачення та стороною захисту доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для правильного встановлення всіх обставин, що входять у предмет доказування в кримінальному провадженні, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов наступних висновків.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України, п.18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч.4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підстав яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно із ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Згідно до ст. 337 КПК України,судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Статтею 94 КПК України, встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Ст. 373 КПК України встановлено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи. Не може піддаватися кримінальному покаранню доки не буде визнана винною в законному порядку, обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах або припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчинені кримінального правопорушення, всі сумніви щодо доведеності вини трактуються на користь обвинуваченого.

У даному провадженні, дані обвинувального акту та докази надані стороною обвинувачення не кореспондуються між собою, мають суттєві розбіжності в датах, часі, механізмі, послідовності та суті дій, що інкримінуються обвинуваченому, тав своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, не дають змогу прийти до висновку що до наявності в діях ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Що ж до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, то в ході судового розгляду, з урахуванням всіх вищезазначених та досліджених судом доказів,стороною обвинувачення не було надано жодного допустимого та належного доказу, який би свідчив про те, що саме обвинувачений ОСОБА_4 придбав, переносив або зберігавбоєприпаси. Таким чином, не було надано жодного доказу, який би свідчив про наявність у діях саме обвинуваченого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

Так, з урахуванням ряду доказів, які визнані судом недопустимими для використання в процесі доказування, оскільки процесуальні джерела не зібрані у точній відповідності із правилами, встановленими кримінальним процесуальним законодавством, а тому не можуть бути покладені в обґрунтування обвинувачення, та в зв'язку із неможливістю усунення наявних протиріч, всі сумніви відносно доведеності обвинувачення повинні тлумачитися на користь обвинуваченого ОСОБА_4, а тому, суд прийшов до висновку про визнання обвинувачення недоведеним, та визнання ОСОБА_4 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, (злочинів) передбачених ч. 4 ст. 368 - 4, ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується виключно позитивно, про що свідчать подяки за благодійність, заслуги у військово-патріотичному вихованні молодого покоління, вагомі внески у розвиток міста Києва, Дніпровського району, відсутність зв'язків з антигромадськими елементами, індивідуальні властивості особи: стать, вік, стан здоров'я, родинний стан (одружений), спосіб життя обвинуваченого, місце роботи та рід занять.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4 КК України, а саме у одержанні особою, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою особою дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, та за ч. 1 ст. 263 КК України - незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу - недоведеним.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4, про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У відповідності до ч. 3 ст. 129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

В даному випадку, оцінюючи докази, відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку про те, що сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння, а докази, досліджені у судовому засіданні, є недостатньо переконливими для обґрунтування його винуватості в пред'явленому обвинуваченні та для ухвалення обвинувального вироку.

В зв'язку з чим, цивільний позов слід залишити без розгляду.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Накладений арешт на майно, у відповідності до ст. 174 КПК України, слід скасувати після набрання вироком законної сили.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 263 КК України та виправдати.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду

Процесуальні витрати за проведення експертизи№ 290-6 від 25.05.2016 в даному кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва № 757/8431/16-к від 26.02.2016, накладений наIphone 6 IMEI: НОМЕР_9 сірого кольору та грошові кошти в сумі 6 600 гривень що були вилучені у ОСОБА_4 при затриманні - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні від 04.02.2016 за № 42016110000000065 а саме: Iphone 6 IMEI: НОМЕР_9 - повернути власнику ОСОБА_4, 30 патронів калібру 5,45х39 - знищити, грошові кошти в сумі 200 000 грн. із зазначенням номіналів даних купюр,імітовані грошові кошти в сумі 1 000 000 грн., серія і номер всіх купюр АА6133044, номіналом 500 грн., у кількості 2000 (дві тисячі) штук - залишити у володінні держави.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я: О.В. Бірса