Рішення № 74154839, 16.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10973/17

Провадження №: 2/755/944/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу № 755/10973/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки,-

Представники:

від позивача - ОСОБА_3,

від відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 154 644,89 грн. матеріальної шкоди, інфляційних втрат і 3% річних та стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» 102 580,45 грн. матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат, 3% річних за невчасне відшкодування шкоди та витрати за проведену експертизу.

Вимоги мотивує тим, що 13.07.2015 р. о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Інфініті», державний номер НОМЕР_1, на перехресті Паркової дороги - Дніпровський узвіз в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2015 р. водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», відповідальність позивача застрахована в АТ «Просто-Страхування».

14.07.2015 р. ОСОБА_6 написав письмове повідомлення про ДТП та надав його разом з необхідними документами до АТ «Просто-Страхування».

Письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від страхувальника ОСОБА_2 ТДВ СК «Альфа-Гарант» отримало 14.07.2015 року.

Свого представника ТДВ СК «Альфа-Гарант» та АТ «Просто-Страхування» не направили на огляд пошкодженого автомобіля позивача.

30.07.2015 р. ОСОБА_7 замовила за власні кошти експертизу, згідно висновку якої матеріальна шкода спричинена власнику транспортного засобу «Мерседес», державний номер НОМЕР_2 складає 162508,81 грн., витрати на проведення експертизи складають 1009,98грн.

З вказаної суми завданої позивачу матеріальної шкоди 163 518,79 грн. невідшкодований збиток з ТДВ СК «Альфа-Гарант» складає 50 499,98 грн. (50 000 грн. - 510 грн.), витрати на проведення експертизи 1 009,98 грн., пеня за період з 25.08.2015 р. по 17.07.2017 р. складає 33 655,11 грн., індекс інфляції - 15 548,94 грн., три відсотки річних - 2 876,42 грн., а всього 102 580,45 грн.

Невідшкодований збиток з ОСОБА_2 складає 113 018,81 грн., індекс інфляції -34 798,49 грн., три відсотки річних - 6 827,59 грн., а всього 154 644,89 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов та викладені у ньому обставини.

Після оголошення перерви в судовому засіданні позивач та її представник в судове засідання не з'явились, позивач подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі стосовно відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» у зв'язку з безпідставністю вимог, надав пояснення, що викладені у письмових запереченнях (а.с. 131-135), у яких зазначено, що 13.07.2015р. відбулась дорожньо-транспортна пригода. 14.07.2015 р. ОСОБА_2 звернувся до ТДВ СК «Альфа-гарант» із повідомленням особи, відповідальність якої застрахована про дорожньо-транспортну пригоду. Згідно рапорту аварійного комісара ОСОБА_8 16.07.2015р. надійшла заявка про проведення огляду пошкодженого авто, проте за вказаною адресою пошкоджений автомобіль позивача «Мерседес», н.з. НОМЕР_2, був відсутній, за вказаним телефоном ніхто не відповідав. 15.07.2015 р. на виконання п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної-відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено запит до управління патрульної служби МВС України в м. Києві з проханням надати копії адміністративних матеріалів складених на місці ДТП та розширену довідку щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. 07.08.2015р. ОСОБА_1, звернулася до ТДВ СК «Альфа-гарант» із заявою про страхове відшкодування без зазначення відомостей про банківські реквізити на які слід перерахувати страхове відшкодування в разі прийняття відповідного рішення. До заяви про страхове відшкодування ОСОБА_1 надала копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копію довідки УПС МВС України в м. Києві. При цьому ОСОБА_1 відмовилася подати повідомлення про вищевказану дорожньо-транспортну пригоду та свої пояснення щодо обставин ДТП, як це передбачено п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також ОСОБА_1 відмовилась надати для огляду пошкоджений транспортний засіб «Меrcedes», державний номер НОМЕР_2. НАЦКОМФІНПОСЛУГ, яка відповідно до Указу Президента України № 1070/1011 від 23.11.2011 року є контролюючим органом, порушень законодавства з боку ТДВ «СК «Альфа-Гарант» виявлено не було, заходи впливу до останнього не застосовувались. У зв'язку із тим, що всупереч нормам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних осіб» ОСОБА_9 не було забезпечено можливості провести огляд пошкодженого майна (транспортного засобу) та не було надано на огляд транспортний засіб «Меrcedes», державний номер НОМЕР_2, та відповідно встановити розмір шкоди, яка спричинена власнику транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної вигоди «Меrcedes», державний номер НОМЕР_2, не представилося можливим, ТДВ «Страхова компанія «Альфа-гарант» змушена була відмовити ОСОБА_9 у виплаті страхового відшкодування, про що з боку ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено 15 вересня 2015 року листа. ТДВ «Страхова компанія «Альфа-гарант» виконало всі свої зобов'язання перед позивачем у повному обсязі.

Після оголошення судом перерви представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав клопотання з проханням відкласти судове засідання через його зайнятість на денній формі навчання в університеті де відбудеться передзахист магістерської роботи.

Вивчивши клопотання та додану до нього довідку на підтвердження причин неявки представника, враховуючи ті обставини, що під час розгляду даної справи інтереси відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» також представляла ОСОБА_4, суд вважає, що вказаний відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки іншого представника, тому вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» з урахуванням наданих заперечень та пояснень представника відповідача в судовому засіданні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїх представників в судове засідання не направив, своїм правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа-гарант», вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2015 р. провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрите за закінченням стоків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 6).

Вказаною постановою Печерського районного суду м. Києва встановлено, що ОСОБА_2 13.07.2015 року о 14 годині 30 хвилин в м. Києві на перехресті Паркової дороги - Дніпровський узвіз, керуючи автомобілем марки «Інфініті», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, порушив п.п. 13.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України, а саме: не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_10). У постанові суду зазначено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена повністю.

Відповідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За полісом № АЕ/4503708 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним між ОСОБА_11 та ТДВ Страхова компанія «Альфа гарант», забезпечений транспортний засіб «Infinity», д.н.з. НОМЕР_1, строк дії поліса визначено з 02.07.2015 року по 01.07.2016 року (а.с.42, 137). Відповідно до полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить в сумі 50000,00 грн., франшиза - 510,00 грн. Отже, на момент скоєння 13.07.2015 року дорожньо-транспортної пригоди даний поліс був діючий.

14.07.2015 р. ОСОБА_2 до ТДВ Страхова компанія «Альфа гарант» було подано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, у якому надавалася інформація щодо пошкодженого транспортного засобу «Мерседес», н.з. НОМЕР_2, опису пошкоджень, відомостей про водія цього автомобіля, адреси проживання та мобільного телефону (а.с.138, 139).

Отже, відповідачем ОСОБА_2 були виконані вимоги п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно якого у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «Мерседес-Бенц», р.н.з. НОМЕР_2, являлася ОСОБА_1 (а.с. 12 зв.).

07.08.2015 р. ОСОБА_1 до ТДВ Страхова компанія «Альфа гарант» було подано заяву про виплату страхового відшкодування (а.с. 140).

Також позивачем ТДВ СК «Альфа-Гарант» 14.08.2015 року була подана довідка з інформацією про банківські реквізити для перерахування страхового відшкодування (а.с. 15 зв.).

Відповідно до експертного висновку автотоварознавчого дослідження № 552 від 12.08.2015 р. складеного експертом Української автомобільної корпорації «УкрАвто» матеріальний збиток спричинений власнику автомобіля марки «Мерседес-Бенц», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП складає 162 508 грн. 81 коп. (а.с.13, 13 зв.).

Як убачається з рахунку-фактури від 07.08.2015 року вартість проведення експертизи автомобіля за замовленням ОСОБА_1 становить у розмірі 924 грн. (а.с. 14). Вказана сума сплачено позивачем згідно квитанції № QS000086968210 (а.с. 14 зв.).

За заявленими вимогами позивач просить стягнути з відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа гарант» понесені витрати на проведення експертизи в сумі 1 009 грн. 98 коп., проте доказів перерахування коштів саме у такому розмірі не надано.

З пояснень представника позивача ОСОБА_1 було оплачено вартість телеграми в сумі 85 грн. 98 коп., згідно квитанції «Укрпошти» від 01.08.2015 року (а.с. 14 зв.). Однак цей доказ, як понесені витрати за проведення експертизи, суд до уваги прийняти не може, оскільки зі змісту квитанції не вбачається хто саме сплачував кошти за відправку телеграми, що не виключає її оплату експертом під час проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу, до того ж ця телеграма адресована ОСОБА_2 та в тексті повідомлення телеграфом від 30.07.2015 р. зазначена адреса відправника - відділ експертиз ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» (а.с. 10).

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України, що визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

За нормою п. 22.1. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

20.01.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Нацкомфінпослуг України зі скаргою про порушення її прав ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» (а.с 166-167).

04.02.2016 р. Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг повідомило, що ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» не порушило жодних вимог чинного законодавства України (а.с. 169-171).

Проте суд не може прийняти до уваги вказаний лист, як підставу для підтвердження відсутності вини відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» у невиплаті позивачу страхового відшкодування, виходячи з наступного.

Згідно рапорту аварійного комісара, 16.07.2015 року була отримана заявка на проведення огляду транспортного засобу «Мерседес», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, за адресою м. Київ, вул. А.Ахматової, 35а, проте за вказаною адресою КТЗ був відсутній (а.с. 143); до рапорту аварійний комісар долучив фото будинку 35-а по вулиці А.Ахматової з різних ракурсів, що не підтверджує відсутність автомобіля «Мерседес», держаний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 за адресою: м. Київ, вул. А.Ахматової, 37 (а.с. 144-150), а також факту того, що аварійний комісар повідомляв позивача про надання автомобіля для огляду, при цьому останньою така вимога виконана не була.

Посилання відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» на належне виконання закону суд оцінює критично, оскільки телеграма від 11.08.2015 р. щодо надання автомобіля для огляду 13.08.2015 р. отримана позивачем лише 17.08.2015 р. Будь яких інших доказів щодо вчасного та належного повідомлення позивача про огляд транспортного засобу суду не надано.

ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» направило ОСОБА_1 лист від 15.09.2015 року про відмову у виплаті страхового відшкодування посилаючись на п. 33.1 ст. 33 та п. 37.1.3 ч.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 163, 164).

Під час розгляду справи ані ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», ані ОСОБА_2 не надано доказів на спростування висновку спеціаліста від 12.08.2015 року (а.с. 61-64), відповідно до якого вартість матеріальної шкоди автомобіля позивача становить 162 508 грн. 81 коп., своїм правом на проведення судової експертизи не скористались, тому суд приходить до висновку, що він є належним та допустимим доказом.

Судом встановлено, що згідно пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до вимог якого строк виплати страхового відшкодування не повинен складати більше 90 днів з дня подання потерпілим заяви про страхове відшкодування, враховуючи, що позивач подала заяву 07.08.2015 року (а.с.8).

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 49 490 грн. (50 000 - 510).

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки заява про виплату страхового відшкодування була подана 07.08.2015 р., ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» повинна була здійснити виплату не пізніше як через дев'яносто днів з дня отримання цієї заяви, тобто до 05.11.2015 р. включно, згідно пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем зазначено період стягнення пені з 25.08.2015 р. по 17.07.2017 р., тобто після 15 днів з часу подання заяви, однак вимоги про стягнення пені в період з 25.08.2015 р. по 05.11.2015 р. не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено виплату страховиком страхового відшкодування протягом п'ятнадцяти днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте у даному випадку будь якого погодження між сторонами досягнуто не було.

Розрахунок пені за прострочення виплати страхового відшкодування виконується за формулою: Пеня = С х 2ПОС х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, 2 ПОС - подвійна облікова ставка НБУ на день, Д - кількість днів прострочки.

Розраховується таким чином: Ставка НБУ за відповідний період помножується на два. Отримуємо подвійну облікову ставку НБУ. Це число необхідно поділити на кількість днів в році. Отримуємо ставку НБУ в день. Якщо у загальний період заборгованості розмір облікової ставки змінювався, необхідно розраховувати розмір пені по кожному періоду окремо. Також, якщо період заборгованості випадає на високосний і невисокосний роки, розмір ставки в день теж буде різним, а тому розраховується розмір пені по кожному року окремо. Після отримання розмірів пені по періодах, вони складаються.

Сума простроченої виплати страхового відшкодування становить 49 490 грн.

Період прострочки з 06.11.2015 року по 17.07.2017 року.

Отже, загальна сума пені становить у розмірі 28 222,84 грн. (06.11.2015 року по 21.04.2016 року: 49490грн. х (2х22/365) х 168: 100 = 10022,74 грн.; 22.04.2016 року по 26.05.2016 року: 49490грн. х (2х19/365) х 35: 100 = 1803,33 грн.; 27.05.2016 року по 23.06.2016 року: 49490грн. х (2х18/365) х 29: 100 = 1415,55 грн.; 24.06.2016 року по 28.07.2016 року: 49490грн. х (2х16,5/365) х 35:100 = 1566,05 грн.; 29.07.2016 року по 15.09.2016 року: 49490грн. х (2х15,5/365) х 49:100 = 2017,56 грн.; 16.09.2016 року по 27.10.2016 року: 49490грн. х (2х15/365) х 42:100 = 1708,42 грн.; 28.10.2016 року по 13.04.2017 року: 49490грн. х (2х14/365) х 168:100 = 6378,11 грн.; 14.04.2017 року по 25.05.2017 року: 49490грн. х (2х13/365) х 42:100 = 1480,63 грн.; 26.05.2017 року по 17.07.2017 року: 49490грн. х (2х12,5/365) х 54:100 = 1830,45 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, тому інфляційні мають розраховуватися з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

З урахуванням розмірів індексів споживчих цін листопад 2015р. -102,0; грудень 2015р. -101,7; січень 2016р. -100,9; лютий 2016р. -99,6; березень 2016р. - 101,0; квітень 2016р. - 103,5; травень 2016р. - 100,1; червень 2017р. - 99,8; липень 2016р. -99,9; серпень 2016р.- 99,7; вересень 2016 -101,8; жовтень 2016р. - 102,8; листопад 2016р. -101,8; грудень 2016р. -100,9; січень 2017р. -101,1; лютий 2017р. -101,0; березень 2017р. - 101,8; квітень 2017р. - 100,9; травень 2017р. - 101,3; червень 2017р. - 101,6; липень 2017р. -100,2, розмір інфляційних нарахувань становить в сумі 12289 грн. 84 коп. (102,0/100 *100,7/100 *100,9/100 *99,6/100 *101,0/100 *103,5/100 *100,1/100 *99,8/100 *99,9/100 *99,7/100 *101,8/100 *102,8/100 *101,8/100 *100,9/100 *101,1/100 *101,0/100 *101,8/100 *100,9/100 *101,3/100 *101,6/100 *100,2/100 *49490 - 49490).

За цей період, виходячи з розміру простроченої суми заборгованості, помноженої на 3% та кількості повних днів прострочення та поділених на кількість днів в році та на 100, розмір 3% річних складає - 2517 грн. 89 коп. (з 06.11.2015 року по 31.12.2015 року - 56 днів прострочення, за 2016 рік - 366 днів, з 01.01.2017 року по 17.07.2017 року - 198 днів; 49490*3*254/365/100 + 49490*3*366/366/100).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки підлягають частковому задоволенню в розмірі 92 520,57 грн.

Також, суд вбачає підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» 924,00 грн. - витрат понесених за експертне дослідження.

Застосовуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України на спірні правовідносини щодо відповідача ТДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» суд враховує правові позиції Верховного Суду України від 6.06.2012 р. у справі № 6-49цс12, від 01.06.2016 року у справі № 6-927цс16.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи вищенаведені норми закону суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 113 018 грн. 81 коп. (162508,81 - 49490).

Разом з тим, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 інфляції та три відсотки річних не підлягають задоволенню, оскільки положення ст. 625 ЦК України не застосовується до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки щодо винуватця дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відшкодування збитків є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає із зобов'язальних відносин, що мають вчинятися сторонами на виконання взятих на себе грошових зобов'язань.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов'язання є грошовими.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь яке зобов'язання зі сплати коштів. Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

Зобов'язальні правовідносини, які належать до грошових, досить різноманітні. Вони можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу).

З огляду на це положення ст. 625 ЦК не застосовуються до спірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Посилання позивача в обґрунтування вимог про стягнення з ОСОБА_2 суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних на постанову Верховного Суду України від 01.10.2014 року за якою викладена правова позиція у справі № 113цс14 суд до уваги прийняти не може, оскільки вказана постанова ВСУ винесена у справі за результатами розгляду спору про стягнення відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне виконання рішення суду, а саме вироку, яким було задоволено цивільний позов про стягнення матеріальної та відшкодування моральної шкоди, що до спірних правовідносин у даній справі застосовано бути не може.

Отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір в дохід держави пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» у розмірі 934 грн. 45 коп., з ОСОБА_2 у розмірі 1130 грн. 19 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 625, 985, 1166, 1187, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 259, 265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 113 018 грн. 81 коп. та судовий збір в розмірі 1 130 грн. 19 коп., а всього суму 114 149 (сто чотирнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 49 490 грн., витрати на експертне дослідження в розмірі 924 грн., пеню в розмірі 28 222 грн. 84 коп., інфляційні втрати в розмірі 12 289 грн. 84 коп., три відсотки річних в розмірі 2 517 грн. 89 коп. та судовий збір в розмірі 934 грн. 45 коп., а всього суму 94 379 (дев'яносто чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 02 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: 02095, АДРЕСА_1., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_2.

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код ЄДРПОУ № 32382598.

Повний текст судового рішення складений 21.05.2018 року.

Суддя