Ухвала суду № 74154612, 14.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
14.05.2018
Номер справи
753/20672/17
Номер документу
74154612
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України

Справа № 753/20672/17

№ 1-кп/755/628/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Хімій О.О.,

за участю прокурора Краковецької Д.В.,

захисника Чаплієвої К.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32017100100000088 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури № 10 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32017100100000088 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання мотивоване тим, що згідно зі статтею 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Однак, захисник зазначила, що ОСОБА_2 ніколи не був підозрюваним у кримінальному провадженню № 32017100100000088 від 02.10.2017 року. Йому було вручено 23 серпня 2017 року повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №32016100100000040 від 13.04.2016 року, про що вона повідомляла прокурору, однак, їй було надано відповідь, що 02 жовтня 2017 року прокурором у кримінальному провадженні № 32016100100000040 від 13.04.2016 року прийнято рішення про виділення матеріалів за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, в окреме провадження, якому при виділенні присвоєно № 32017100100000088. З огляду на викладене, ОСОБА_2 на момент виклику його слідчим СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві мав статус підозрюваного у кримінальному провадженню №32017100100000088 від 02.10.2017 року. Зокрема, зазначила, що в даному випадку відсутні будь-які матеріали про виділення у кримінальне провадження № 32017100100000088, тобто ОСОБА_2 не було вручено підозри у кримінальному провадженні № 32017100100000088 від 02.10.2017 року, тому, на її думку, вручення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 32017100100000088 не відповідає нормам чинного законодавства і являється грубим порушенням прав ОСОБА_2 Крім того, пояснила, що так як орган досудового розслідування пропустив двомісячний строк для передання обвинувального акту в кримінальному провадженні № 32016100100000040 від 13.04.2016 року в суд, то в подальшому, начебто виділили матеріали у провадження 32017100100000088 від 02.10.2017 року та 30 жовтня 2017 року вручили обвинувальний акт, але підозру в цьому кримінальному провадженні ніхто ОСОБА_2 не вручав, про права та обов'язки підозрюваного саме в цьому кримінальному провадженні ніхто не повідомляв, чим грубо порушено його права.

Крім того, захисник зазначила, що в обвинувальному акті від 30 жовтня 2017 року вказана група слідчих податкової міліції, які не мали право з 01.01.2017 року здійснювати досудове розслідування, оскільки на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-УІІІ від 21.12.2016 року, розділ про податкову міліцію та її повноваження був виключений з Податкового кодексу України з 01.01.2017 року, а тому немає правових підстав для діяльності податкової міліції. Зокрема, в обвинувальному акті вказані обставини, які начебто обвинувачують ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення - висновок експерта від 02.03.2017 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 02.03.2017 року №1194-1196/17. Обвинувальний акт не містить в собі жодного висновку щодо обставини, яка виправдовує ОСОБА_2, а саме: висновок експертного економічного дослідження №2-01/09 від 01.09.2016 року, яким висновок акту податкової перевірки не підтверджено. Також є посилання на акт від 18.03.2016 року №54/26-15-13-07-01/37293775 «Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віхол» (код 37293775) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТОВ «Норвел-С» (код 38975750), ТОВ «Альтат» (код 39458469), ТОВ «Добробут-Контакт» (код 3098147) за період з 01.10.2012 року по 31.10.2015 року». Згідно з абз. 5 п. 86.7. ст. 86 ПК України «Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу». ТОВ «ВІХОЛ» та ОСОБА_2, з часу складання акту податкової перевірки (з 18.03.2016 року) по сьогоднішній день податкове рішення-повідомлення не вручено. Крім того, в обвинувальному акті прокурор посилається як доказ на ксерокопію (а не на оригінал) протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.09.2015 року у кримінальному провадженні № 32015100100000072 від 22.07.2015 року, до того ж, відповідно до Ухвали ВАСУ від 06.09.2016 року в справі № К/800/18344/16 у ОСОБА_2 не було обов'язку перевіряти «добросовісність» контрагента.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника та прохав його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання захисника, зазначила що у даному провадженні є постанова про виділення матеріалів провадження відносно ОСОБА_2 Так, у матеріалах провадження № 32016100100000040 ОСОБА_2 було повідомлено про підозру, а кримінальне провадження № 32017100100000088 виділено з провадження № 32016100100000040, де ОСОБА_2 було вручено підозру, це не є порушенням та є поширеною практикою. Зокрема, зазначила, що питання щодо повноважень податкової поліції, то на сайті Верховної ради України розміщений Податковий кодекс України, у якому є розділ про те, що положення щодо повноважень податкової поліції втрачають чинність, коли будуть прийняті відповідні законодавчі акти. У вказаного органу є повноваження, він продовжує свою діяльність, змінилася лише його назва. Зазначила, що клопотання захисника є необґрунтованим і тому просила його не задовольняти.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно зі ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Так, реєстр матеріалів досудового розслідування, як процесуальний документ фіксування кримінального провадження є інформаційним додатком до обвинувального акту, який містить відомості про рух утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.

Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити повний опис усіх без виключення дій і прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування.

Крім того, згідно зі п. ч. 2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення.

Однак, у порушення п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України, у реєстрі матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження, який є обов'язковою складовою частиною обвинувального акту, не зазначено часу повідомлення про підозру, а саме вручення тексту повідомлення, роз'яснення прав підозрюваному, а лише вказано дату, що не відповідає вимогам КПК України, зокрема, не зазначено часу і при повідомленні про завершення досудового розслідування, а вказано так само тільки дату.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування викладений з порушенням ст. 109 КПК України, оскільки не містить процесуальні дії, проведенні під час досудового розслідування та час їх проведення щодо постанови про залучення захисника, коли і ким був складений та вручений обвинувальний акт.

Крім того, як зазначила у судовому засіданні захисник, ОСОБА_2 було вручено підозру в кримінальному провадженні № 32016100100000040 від 13.04.2016 року, з якого в подальшому було виділено в окреме кримінальне провадження № 32017100100000088, в якому ОСОБА_2 підозра вручена не була, та дане провадження скеровано до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

На думку суду, зазначені обставини суттєво впливають на призначення обвинувального акту до судового розгляду та порушують права ОСОБА_2 на захист і можливість обрати відповідні засоби захисту від пред'явленого йому звинувачення.

З вище перелічених підстав порушення норм КПК України та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України, він підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст. ст. 29, 291, 314-316, 372, 376, 395 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32017100100000088 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 10, для усунення невідповідності обвинувального акту вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Попередній документ : 74154610
Наступний документ : 74154613