Рішення № 74154120, 14.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18396/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Неділько Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою посилаючись на те, що товариство є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності. Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», затверджених рішенням Загальних Зборів учасників ТОВ «Веллфін». 09.02.2017 року відповідач оформив заявку для отримання позики, що підтверджується роздруківкою заявки відповідача з офіційного веб-сайту позивача. На підставі заповненої відповідачем заявки, 09.02.2017 року між товариством та відповідачем було укладено договір позики № 135608. Відповідно до умов договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 1 500,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика мала бути повернута до 02.03.2017 року. Станом на день подання позову, відповідач взяті на себе зобов'язання по договору позики не виконав, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 17 376,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечував щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, що дає підстави для прийняти рішення по суті спору без присутності відповідача, по доказам наданим стороною позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Дана справа зареєстрована в суді 04.12.2017 року. Після перевірки місця реєстрації відповідача в Дніпровському районі м. Києва, ухвалою від 18.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

01.02.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва розглянуто клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, яке було задоволено, та ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

По справі призначалися судові засідання, які відкладалися у зв'язку з неявками до суду відповідача.

В суді встановлено, що 09.02.2017 року відповідач у встановленому п.п. 4.1, 4.2. Правил порядку оформив Заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів Заявки.

09.02.2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір позики № 135608, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 1500,00 грн. на строк до 02.03.2017 року.

Згідно п. 1.2 Договору позика надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту позикодавця https://creditup.com.ua, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Строк позики за цим Договором складає 21 день, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків (додаток до Договору) до 02.03.2017 року (п. 1.3 Договору позики).

Згідно графіку розрахунків до Договору позики № 135608 від 09.02.2017 року, сукупна вартість позики складає 1 815,00 грн., проценти за користування кредитом складають 315,00 грн.

Позивач виконав умови договору перерахувавши на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 1 500,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору позики протягом строку позики, встановлено пунктом 1.3 Договору, розмір основних процентів складає: 0,95 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою; 0,95 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 цього договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів.

У разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору, проводитися за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованість за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов'язаний сплатити 2,85 процента від суми позики за кожен день прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики за кожен день прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики та належних на дату погашення платежів (п. 1.5.2 Договору позики).

В п. 7.6 Договору позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов'язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил програми лояльності, текст яких розміщено на сайті позикодавця.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики № 135608 від 09.02.2017 року загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору становить 17 376,00 грн., що складається із суми позики у розмірі 1 500,00 грн., заборгованості по процентам за період з 09.02.2017 року по 30.11.2017 року в розмірі 4 205,25 грн., заборгованості по додатковим процентам згідно п. 1.5.2 в розмірі 11 670,75 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На думку суду вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими.

Відповідач до суду не з'явився, та не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 1 600,00 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 615, 625, 626, 628, 629, 638, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (код ЄДРПОУ 39952398, адреса: м. Київ, вулиця Г. Севастополя, будинок № 48) суму боргу за Договором позики № 135608 від 09.02.2017 року в розмірі 17 376 (сімнадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя