Постанова № 74151881, 15.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

15 травня 2018 року

м. Харків

справа № 635/257/17

провадження № 22-ц/790/1880/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Бровченка І.О.,

ОСОБА_1

за участю секретаря - Брулевича В.В.

учасники справи:

представник позивача – ОСОБА_2

відповідач – ОСОБА_3

представник відповідача – ОСОБА_4

треті особи - приватний нотаріус ХРНО ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року, головуючого першої інстанції судді Пілюгіної О.М. по цивільній справі № 635/257/17 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ХРНО ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, третя особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус ХРНО ОСОБА_5 про стягнення грошової суми,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_7 звернувся з позовом до ОСОБА_3, після остаточного уточнення якого просив визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 107,7 кв. м., та земельної ділянки кадастровий номер 6325001700:00:022:0020, площею 0,0778, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, посвідчений 03 січня 2017 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстр № 6, скасувати рішення № 33329964 від 03 січня 2017 року про державну реєстрацію права власності відповідача на житловий будинок і земельну ділянку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, державний реєстратор приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5

В обґрунтування зазначав, що житловий будинок за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, на праві власності належить в 1/2 частині ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності від 21 червня 1994 року, що видане Приватбюро при Мереф’янській міській раді, та 1/2 частині його матері ОСОБА_9, на підставі договору дарування від 29 листопада 2005 року. Після смерті ОСОБА_9 належну їй частку за заповітом успадкував ОСОБА_8, який є також власником земельної ділянки за вказаною адресою.

02 січня 2017 року помер ОСОБА_8 Єдиним спадкоємцем за законом після його смерті є син померлого - позивач по справі.

10 січня 2017 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та дізнався, що 03 січня 2017 року між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12 березня 2016 року, та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір купівлі – продажу житлового будинку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11. Вказаний договір укладений після смерті власника майна, тому є недійсним, що змусило позивача звернутися до суду з позовом. Оскільки договір купівлі-продажу є недійсним, тому рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок і земельну ділянку на підставі такого договору підлягає скасуванню.

Відповідач ОСОБА_3, від імені якого діє ОСОБА_4, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою та просив застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з позивача ОСОБА_7 грошову суму у розмірі 200 000,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що дійсно 03 січня 2017 року за договором купівлі продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, він придбав житловий будинок і земельну ділянку за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11. Грошові кошти за вказане нерухоме майно у розмірі 200 000,00 гривень, 28 грудня 2016 року він в присутності спільного знайомого ОСОБА_10, передав в руки довіреній особі ОСОБА_8 - ОСОБА_11, який гроші перерахував та передав ОСОБА_8

При складанні договору купівлі - продажу вони з ОСОБА_11 вказали, що останній одержав для свого довірителя гроші, ще до підписання цього договору. Нормами цивільного права передбачено, що у разі визнання договору купівлі-продажу недійсним, кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, або відшкодувати вартість одержаного, тому у разі визнання договору купівлі-продажу від 03 січня 2017 року – недійсним, ОСОБА_8 мав повернути отримані кошти, але оскільки він помер, обов’язок повернути грошові кошти переходить до його спадкоємця - позивача по справі, тому відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено.

Договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 107,7 кв. м., та земельної ділянки кадастровий номер 6325001700:00:022:0020, площею 0,0778, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, укладений між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_3, посвідчений 03 січня 2017 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстр № 6 – визнано недійсним.

Рішення № 33329964 від 03 січня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок загальною площею 107,7 кв. м., та земельну ділянку кадастровий номер 6325001700:00:022:0020, площею 0,0778, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, державний реєстратор приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 – скасовано.

В задоволенні вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 суму судових витрат у розмірі 1280,00 грн.

Судові витрати понесені ОСОБА_3 – віднесено за його рахунок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 та в цій частині ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, в порядку застосування наслідків недійсності правочину, стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 200 000,00 грн., а також судові витрати.

Посилається на те, що він розрахувався за придбаний будинок до укладення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, а власник будинку ОСОБА_8 отримав обумовлені кошти в повному обсязі в сумі 200 000,00 грн.

Вказує, що оскільки сторона продавця грошові кошти від покупця ОСОБА_3 отримала повністю, обов’язок покупця за договором було виконано, що підтверджено змістом нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Доказів зворотного у справі немає.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що на день укладення спірного правочину, довіреність від імені ОСОБА_8 втратила чинність у зв’язку зі смертю довірителя, і ОСОБА_6 не мав права укладати угоду від імені померлої особи, а доказів того, що ОСОБА_6 передав грошові кошти отримані ним за договором купівлі-продажу, власнику будинку або його спадкоємцем, відсутні.

Судова колегія погоджується з такими висновками.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 помер 02 січня 2017 року, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ВЛ № 571925, що видано виконавчим комітетом Мереф’янської міської ради Харківського району Харківської області 05 січня 2017 року, запис № 07 від 05 січня 2017 року та лікарське свідоцтво № 30-ДМ від 04 січня 2017 року про смерть № 30-ДМ ОСОБА_8

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_8 залишився його син ОСОБА_7, про що свідчить свідоцтво про його народження, де батьком вказаний ОСОБА_8.

Позивач спадщину після смерті батька прийняв, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, про що свідчить лист № 247/02-14 від 15 червня 2017 року приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12

12 березня 2016 року діючи за попередньою усною домовленістю, довіреністю, що посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстр № 170, ОСОБА_8 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси та вирішувати усі питання щодо користування, розпорядження щодо житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, довіреність видана строком на три роки і дійсна до 20 березня 2019 року.

03 січня 2017 року між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12 березня 2016 року та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстр № 6, відповідно до умов якого продавець ОСОБА_8 передав, а покупець ОСОБА_3 прийняв у власність житловий будинок загальною площею 107,7 кв. м., та земельну ділянку кадастровий номер 6325001700:00:022:0020, площею 0,0778, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11. Продаж за домовленістю сторін вчинено за суму 200 000,00 гривень, які ОСОБА_6 одержав для свого довірителя ОСОБА_8 від покупця ОСОБА_3 повністю, ще до підписання договору.

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10 січня 2017 року, житловий будинок та земельна ділянка за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, на праві приватної власності зареєстровані 03 січня 2017 року за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03 січня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстр № 6, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень індексний № 33329964 від 03 січня 2017 року, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з правилом статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЦК України, обсяг цивільної правоздатності фізичної особи включає, що фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені Цивільним Кодексом України, іншим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, при цьому частиною другою передбачено: якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Судом було вірно встановлено, що договір купівлі – продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вулиця Жуковського, 11, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5, реєстр № 6, підлягає визнанню недійсним, оскільки на день укладення вказаного правочину, довіреність від імені ОСОБА_8 втратила чинність у зв’язку зі смертю довірителя, і ОСОБА_6 не мав права укладати угоду від імені померлої особи.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду стосовно того, що факт отримання ОСОБА_8 від ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 200 000,00 гривень письмовими доказами не підтверджений, а відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі.

Таким чином відсутні підстави вважати, що до ОСОБА_7 як спадкоємця переходить обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем у зв’язку з визнанням правочину недійсним.

Доводи, викладені ОСОБА_3 в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, були предметом розгляду судом першої інстанції, яким суд дав належну оцінку та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на викладене, та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.05.2018 року.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - І.О. Бровченко

ОСОБА_1