Постанова № 74150197, 17.05.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2739/17 Провадження № 22-ц/795/406/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Онищенко О. І.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В.

при секретарі: Бивалькевич Т.В.

Позивач: ОСОБА_2

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Публічне акціонерне товариство Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»

На рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року (суддя Олійник В.П.), ухвалене о 14 год. 14 хв. у м.Ніжин, повний текст рішення складено 25 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ №120-О від 06 червня 2017 року Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (далі – ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод») про оголошення їй догани. Позов мотивовано тим, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, на посаді фахівця з методів розширення ринку збуту відділу регіональної торгівлі. 06 червня 2017 року ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» видав наказ №120-О «Про оголошення догани ОСОБА_2Є.». Причиною оголошення догани послужило те, що позивачем не виконані розпорядження №1 від 10.05.2017 року та №5 від 25.05.2017 року начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3 про приведення до 02.06.2017 року звітів за квітень-травень 2017 року у відповідність до розпорядження №1 від 10.05.2017 року. ОСОБА_2 не погоджується з вказаним наказом, оскільки розпорядження в частині зазначення в щоденних звітах про візити до працівників лікувальних та аптечних закладів їх прізвище, ім’я та по батькові нею не може виконуватися в зв’язку з тим, що таке розпорядження суперечить ст.ст.10, 11, 14, 16 Закону України «Про захист персональних даних», адже працівники на її прохання не дають згоду на зазначення їх прізвищ, імен та по батькові в щоденних звітах.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року позов задоволено; визнано незаконним та скасовано наказ відповідача від 06 червня 2017 року №120-0 про оголошення догани ОСОБА_2; стягнуто із відповідача на користь позивача 640 грн судового збору, 6093 грн 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього стягнуто 6733 грн 60 коп. судових витрат. Рішення суду мотивовано тим, що вимоги відповідача щодо зобов’язання позивача зазначати у звітах прізвища, імена та по батькові осіб, до яких здійснені візити, не відповідають ст.ст. 21, 31 КЗпП України, що є підставою для визнання незаконним та скасування наказу від 6 червня 2017 року № 120-0 про оголошення догани ОСОБА_2 Витрати відповідачки, пов’язані з правничою допомогою адвоката, документально підтверджені, а тому підлягають стягненню на її користь з позивача.

В апеляційній скарзі ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Відповідач вказує, що чинним законодавством, трудовим договором та посадовою інструкцією чітко передбачено обов’язок ОСОБА_2 виконувати розпорядження начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3 За доводами ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», 17 серпня 2016 року позивачу згідно з розпорядженням в.о. начальника відділу було встановлено під розписку порядок заповнення звітів про візити до працівників лікувальних та аптечних закладів, зокрема було зобов’язано при заповненні звітів зазначати прізвище, ім’я та по батькові працівників лікувальних та аптечних закладів, яке позивач не оскаржувала та виконувала до квітня 2017 року. Відповідач посилається, що видача розпоряджень від 10 травня 2017 року та 25 травня 2017 року начальника відділу регіональної торгівлі була здійснена уповноваженою на те особою, вчинено в межах законодавства та діючих інструкцій. Також відповідач не погоджується із стягненням з нього витрат на правову допомогу, оскільки, за його доводами, в матеріалах справи відсутні будь-які банківські документи отримання адвокатом будь-яких коштів від відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Позивач вказує, що жоден із розділів та пунктів Посадової інструкції ОСОБА_2 не вимагає від неї зазначати в своїх звітах не тільки прізвища, ім’я та по батькові будь-яких осіб, але й взагалі не передбачає персоналізації візитів. ОСОБА_2 не заперечує свій обов’язок щодо виконання розпоряджень начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3, але вважає, що він перевищує свої службові повноваження тим, що своїми розпорядженнями №1 та №2 від 10 і 25 травня 2017 року відповідно намагається внести зміни до Посадової інструкції позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Згідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону відповідає рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом встановлено, що 27 березня 2007 року ОСОБА_2 звернулася до ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» із заявою про прийняття її на роботу у відділ регіональної торгівлі на посаду «представник з реклами» з 01 квітня 2007 року (а.с.29).

В той же день, 27 березня 2007 року, між ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» та ОСОБА_2 було укладено трудовий договір, згідно якого остання була прийнята на роботу у відділ регіональної торгівлі за посадою представник з реклами (а.с.30-31). Відповідно до п.п. 2.1., 2.1.1 вказаного договору працівник зобов’язується виконувати обов’язки, визначені посадовою інструкцією, що вважається невід’ємною частиною даного трудового договору; дотримуватись встановлених у роботодавця виробничої і фінансової дисципліни; добросовісно відноситись до виконання своїх обов’язків, вказаних в п.2.1. цього договору.

06 серпня 2012 року позивач звернулась до роботодавця із заявою про переведення її на посаду фахівця з методів розширення ринку збуту відділу регіональної торгівлі з 20 серпня 2012 року (а.с.32).

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої 22 лютого 2016 року і з якою була ознайомлена ОСОБА_2, фахівець з методів розширення ринку збуту зобов’язаний, зокрема здійснювати візити до лікувальних та аптечних закладів згідно з планом, погодженим з безпосереднім керівником; повідомляти безпосереднього керівника про пропозиції лікувальних закладів щодо просування препаратів; в кінці кожного робочого дня надавати звіт про результати роботи у відповідності до плану циклу, що вказаний в програмі DATAMIND; несе персональну відповідальність за несвоєчасність надання та достовірність звітів про виконану роботу (а.с.33-36).

10 травня 2017 року на адресу позивача відповідачем було направлено для ознайомлення та безумовного виконання плани роботи на травень та червень 2017 року (а.с.38).

Начальником відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3 10 травня 2017 року видано розпорядження №1 про зобов’язання, зокрема ОСОБА_2 при наданні щоденних звітів про візити до працівників лікувальних та аптечних закладів зазначати прізвище, ім’я та по батькові осіб, до яких здійснені візити (а.с.39), на що позивач своєю заявою від 18 травня 2017 року повідомила, що воно не може бути нею виконано, оскільки розпорядження суперечить вимогам Закону України «Про захист персональних даних» (а.с.40).

Згідно розпорядження начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3 №5 від 25 травня 2017 року звіти ОСОБА_2 про здійснені візити до лікарів та провізорів з 19 травня 2017 року не приймаються у зв’язку з тим, що нею не виконані вимоги розпорядження №1 від 10 травня 2017 року, і вимагається до 02 червня 2017 року привести звіти за квітень та травень 2017 року у відповідність до розпорядження №1 від 10 травня 2017 року (а.с.41).

Позивачем 06 червня 2017 року було написано пояснювальну на ім’я начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3 про те, що розпорядження від 10 травня і від 25 травня 2017 року не можуть бути нею виконані, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про захист персональних даних» (а.с.42).

Наказом №120-О від 06 червня 2017 року ОСОБА_2 за порушення трудової дисципліни оголошено догану (а.с.45). Підставою для винесення такого наказу стала доповідна записка начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3 від 06.06.2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, згідно якої ОСОБА_2 були направлені розпорядження №1 від 10.05.2017 року про зазначення у звітах прізвищ, імен та по батькові осіб, до яких здійснені візити фахівцем з методів розширення ринку збуту ОСОБА_2 та розпорядження №5 від 25.05.2017 року про приведення до 02.06.2017 року звітів ОСОБА_2 за квітень-травень 2017 року у відповідність до розпорядження 31 від 10.05.2017 року, проте розпорядження не виконані (а.с.45).

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника – ст.147 1 КЗпП України.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

В оскаржуваному рішенні суду зазначено, що суду не надані докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на видачу розпоряджень від 10 та 25 травня 2017 рок. Проте, вказані докази ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» були надані до суду апеляційної інстанції.

Згідно Положення про відділ регіональної торгівлі, затвердженого генеральним директором ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», відділ регіональної торгівлі є структурним підрозділом заводу, відділ очолює начальник, якому підпорядковується, зокрема фахівець з методів розширення ринку збуту (а.с.152-169).

26 березня 2013 року генеральним директором ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» було затверджено посадову інструкцію начальника відділу регіональної торгівлі номер ПІ 32.001, відповідно до п. 3.1 якого останній має право, зокрема віддавати, в межах діючого законодавства, розпорядження по відділу (а.с.174).

Таким чином, є необгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_3 повноважень на видачу розпоряджень від 10 та 25 травня 2017 року. Однак, такий висновок не впливає на правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Так, згідно службової записки ОСОБА_3 на ім’я начальника відділу ІТ 11 липня 2016 року фахівцем-аналітиком з досліджень товарного ринку відділу регіональної торгівлі ОСОБА_4 виявлені факти несанкціонованих дій з використання системи CRM «DataMind» та надання недостовірної інформації в звітності фахівцем з методів розширення ринку збуту ОСОБА_2 В зв’язку з викладеним ОСОБА_3 просив зробити аналіз вказаних дій, надати висновок і рекомендації щодо можливості подальшого використання працівником зазначеної системи.

У службовій записці начальника відділу ІТ рекомендовано заборонити доступ до системи CRM і запропоновано планування та облік своєї роботи працівникам проводити в автономному режимі з застосування пакету програм Microsoft Office.

Розпорядженням начальника відділу регіональної торгівлі №1 від 12 липня 2016 року у зв’язку з виявленням фактів несанкціонованих дій з використанням системи CRM «DataMind» та надання недостовірної інформації в звітності фахівцем з методів розширення ринку збуту ОСОБА_2 та рекомендаціями начальника відділу інформаційних технологій ОСОБА_5 заборонено доступ до вищезгаданої системи, зокрема ОСОБА_2 Заступнику начальника відділу ОСОБА_6 та фахівцю-аналітику з досліджень товарного ринку ОСОБА_4 доручено розробити форми планування та обліку своєї роботи працівникам, зокрема ОСОБА_2, а також для використання їх в подібних випадках для інших співробітників в автономному режимі з застосуванням пакету програм Microsoft Office. Вказані зміни запроваджено з 01 серпня 2016 року.

Згідно відповіді начальника відділу регіональної торгівлі на адвокатський запит з 01.08.2016 року доступ до програми ОСОБА_2 був відключений, з 22.08.2016 року звіти позивач надає в програмі Excel. При цьому зміни до посадової інструкції позивача щодо зобов’язання її надавати звіти в програмі Excel внесено не було. В матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_2 була ознайомлена під підпис з розпорядженням в.о. начальника відділу регіональної торгівлі від 17 серпня 2016 року про вимоги до планування візитів та звітність.

Крім того, відповідно до пояснень позивача в судовому засіданні апеляційного суду та інформації з мережі Інтернет програма DataMind реалізована для оптимізації управління фармацевтичним маркетингом за допомогою якісного аналізу продаж і планування, тобто це закрита програма для співробітників, зокрема фармацевтичних компаній. У той же час програма Excel, в якій з 01 серпня 2018 року працює позивач, є загальнодоступною.

При цьому апеляційний суд враховує, що в наказі №120-О від 06 червня 2017 року зазначено, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани до ОСОБА_2 застосовано за порушення трудової дисципліни, а саме порушення вимог пунктів 2.1.1. Трудового договору від 27 березня 2007 року та пункту 2.1 Посадової інструкції. Проте, згідно зазначеного пункту посадової інструкції, в ньому міститься обов’язок «здійснювати візити до лікувальних та аптечних закладів згідно з планом, погодженим з безпосереднім керівником», який не містить вимоги зазначати прізвище, ім’я та по батькові осіб, до яких здійснені візити позивачем. Докази порушення інших вимог зазначеного пункту посадової інструкції відповідачем не надано. Згідно ж п. 2.1.1. Трудового договору працівник зобов’язується дотримуватись встановлених у Роботодавця, виробничої і фінансової дисципліни; добросовісно відноситись до виконання своїх обов’язків, вказаних в п.2.1. цього Договору (виконувати обов’язки, визначені посадовою інструкцією, що вважається невід’ємною частиною даного трудового договору). Тобто зазначені пункти трудового договору також не містять вимогу зазначати прізвище, ім’я та по батькові осіб, до яких здійснені візити позивачем.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено порушення позивачем саме пунктів 2.1.1. Трудового договору від 27 березня 2007 року та пункту 2.1 Посадової інструкції, яке стало підставою для накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Доводи відповідача, що позивач до квітня 2017 року зазначала прізвища, ім’я та по батькові осіб, до яких було здійснено візити, не спростовує правильності висновку суду першої інстанції щодо незаконності оспорюваного позивачем наказу про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, до якого суд дійшов на основі всебічного і повного з’ясування обставин справи.

Також не можуть бути прийняті судом до уваги доводи ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відсутність підстав для стягнення з нього витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ст..133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_2 в суді представляв адвокат ОСОБА_7 на підставі Договору про надання правової допомоги, представлення інтересів у судових засіданнях в судах усіх інстанцій №00/00112-Д від 05 липня 2017 року (а.с.13-15).

Згідно розрахунку від 18.01.2018 року адвокат надавав ОСОБА_2 усну консультацію, здійснював копіювання документів, пошук та вивчення судової практики. Також згідно матеріалів справи адвокат позивача складав позовну заяву та брав участь в судових засіданнях. Відповідно до вказаного розрахунку граничний розмір компенсації витрат, понесених клієнтом ОСОБА_2, становить 6093,60 грн (а.с.115). Зазначену суму коштів позивачем сплачено 18.01.2018 року, що підтверджується прибутковим касовим ордером на а.с.117.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в зв’язку із задоволенням позовних вимог.

При цьому доводи ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про відсутність розрахунку таких витрат спростовуються матеріалами справи, а саме розрахунком суми гонорару за надану адвокатом правничу допомогу (а.с.115).

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Враховуючи викладене, прибутковий касовий ордер, який знаходиться в матеріалах справи, є належним доказом сплати позивачем коштів на професійну правничу допомогу. При цьому чинним законодавством не передбачено, що отримання коштів адвокатом повинно підтверджуватися саме банківськими документами, в зв’язку з чим є необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності документального підтвердження витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» залишити без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 січня 2018 року.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22 травня 2018 року.

Головуючий:Судді: