Рішення № 74149909, 10.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2018 Справа №607/2084/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О.М.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання осіб такими, що втратила право на користування житловим приміщенням, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання осіб такими, що втратила право на користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить квартира № 50 в будинку № 24, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Карпенка, в якій зареєстровані відповідачі по справі, однак з 2007 року відповідач ОСОБА_3 та з травня 2014 року відповідач ОСОБА_4у даній квартирі не проживають, не здійснюють оплату комунальних послуг, їх особистих речей немає. У зв’язку з цим, позивач просить визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме, квартирою № 50 в будинку № 24, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Карпенка.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав повністю та не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи – Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області у судове засідання не з’явився, однак попередньо подали до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, при вирішенні даної справи покладаються на думку суду.

Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира № 50, яка розташована в м. Тернополі по вул. М.Карпенка, 24, що стверджується свідоцтвом про право власності квартиру № 50 від 16 березня 2006 року, видане на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради № 919 від 27.09.2000 р.

Між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 26 грудня 2007 року розірвано шлюб, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ИД № 019496, видане 26.12.2007 р. відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, актовий запис № 937.

Згідно довідки від 24.01.2018 р. за № 70 ДП «Дружба сервіс-житло 2» встановлено, що ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з ним зареєстровані: ОСОБА_3 – колишня дружина та ОСОБА_4 – донька.

Актами перевірки паспортного режиму по квартирі № АДРЕСА_1 від 23.01.2018 р. та 02.02.2018 р. ДП «Дружба сервіс-житло 2» ПП «Дружба сервіс-житло 1» встановлено, що з вересня 2007 року по даний час ОСОБА_3 та з травня 2014 року по даний час ОСОБА_4у даній квартирі зареєстровані, але не проживають.

У судовому засіданні з’ясовано, що відповідачі у квартирі № АДРЕСА_1, не проживають, не навідуються, їх речі та майно у вказаній квартирі є відсутні, оплату комунальних послуг та інших обов'язкових платежів вони не проводять.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт того, що відповідачі у квартирі № АДРЕСА_1, не проживають понад 10 років.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача, які підлягають захисту шляхом визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме, квартирою № 50 в будинку № 24, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Карпенка, оскільки останні не проживали у вказаній квартирі більше шести місяців і проживають за іншою адресою.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання осіб такими, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме, квартирою № 50 в будинку № 24, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Карпенка.

Відповідачам направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий, паспорт громадянина України – НЮ 144309 від 20.11.2007 р., місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Третя особа: Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, місцезнаходження: м. Тернопіль бульвар Т.Шевченка, 10, код 37839038.

Повний тест рішення суду складено 21 травня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_7