Постанова № 74149761, 17.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/14396/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 335/14396/17 Головуючий в 1 інстанції Шалагінова А.В.

Провадження №33/778/106/18 Доповідач в 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія ч.1 ст. 163-1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року місто Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., за участю представника ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2, розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 грудня 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 85 гривень, зі стягненням судового збору.

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_3, який є посадовою особою – директором ТОВ «Міський сервіс», вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин. У період з 01.11.2017 по 07.11.2017 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проводилася документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Міський сервіс» (ЄДРПОУ 40540088) з питань достовірності нарахування від’ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2017 р.

Згідно з актом перевірки від 14.11.2017 № 639/08-01-12-02/40540088, податковим органом було виявлено порушення вимог законодавства, у т.ч.: порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 – рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (рядок 18) декларації за серпень 2017 р. у сумі 210 891 грн., завищення від’ємного значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) за серпень 2017 р. на суму ПДВ 71 642 грн., завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2017 р., яке включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21) на суму 217 471 грн., завищення суми податку за серпень 2017 р., фактично сплаченої ТОВ «Міський сервіс» (отримувачем товарів, послуг) у звітному податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) на суму 30 132 грн., чим порушено п. 186.1 ст. 186, п. 192.1 ст. 192, п. 200.1, п.п. б), п.п. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування до нього стягнення як виду покарання за адміністративне правопорушення. Вказує, що акт перевірки не свідчить про порушення порядку ведення податкового обліку, а інших доказів винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, в матеріалах справи немає. Належним документом, який підтверджує факт порушення вимог податкового законодавства є узгоджене податкове повідомлення - рішення, яке на час складання протоколу про адміністративне правопорушення було відсутнє. При вирішенні справи у суді першої інстанції поза увагою залишилося та не з'ясовано питання щодо отримання та можливого оскарження підприємством податкового повідомлення - рішення, яке має істотне значення для прийняття рішення. Разом з тим, ТОВ «Міський сервіс» податкові повідомлення - рішення від 01 грудня 2017 року за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 отримано 01.12.2017 p., і оскільки ТОВ «Міський сервіс» не погодилося з висновками акту перевірки податкового органу № 639/08-01-12-02/40540088 від 14.11.2017 p., ним було оскаржено дані податкові повідомлення - рішення у встановленому законодавством України порядку до ДФС України. До теперішнього часу, рішення ДФС України щодо розгляду зазначеної скарги, ТОВ «Міський сервіс» не отримано. Крім того, доказами у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що правопорушення вчинено в період з 01 серпня 2017 по 31 серпня 2017 року, доказів, про те, що правопорушення є триваючим, органом ДФС не надано, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у його клопотанні про закриття провадження на підставі ст. 38 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2, який висловив заперечення доводам та вимогам апеляції, перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а зміст постанови суду має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України. З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.

Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку. Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, положеннями ст. 256 КУпАП регламентовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення на вимоги вказаної норми закону та на складові об’єктивної сторони правопорушення уваги не звернув, та не вказав у чому саме виразилося порушення порядку ведення податкового обліку у період діяльності ОСОБА_3, який нормативний акт та його положення порушені останнім, а вказав лише наслідки порушення.

Суддя при розгляді справи припустився аналогічної помилки, взагалі не розкрив об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, не визначив його суть, не вказав докази, на підставі яких прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення. На підтвердження скоєного правопорушення суд лише формально посилається на акт позапланової перевірки, не розкриваючи його змісту та не навівши жодних мотивів прийняття свого рішення.

За таких умов апеляційний суд приходить до висновку, що існуюча невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП унеможливлює його судовий розгляд та прийняття у справі законного та обґрунтованого судового рішення.

Крім того, з’ясовано, що приводом для притягнення ОСОБА_3О до адміністративної відповідальності стали результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «Міський сервіс» вимог податкового законодавства за певний період.

Разом з тим, посадові особи зазначеного Товариства з податковими повідомленнями – рішенням, складеним за результатом перевірки, яка оформлена актом документальної виїзної позапланової перевірки від 14.11.2017 року не погодилися і, використовуючи надане законом право, ТОВ «Міський сервіс» звернувся зі адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, у судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду. На даний час позов товариства знаходиться у провадженні суду і по суті не розглянутий.

У даному випадку, беручи до уваги зміст складеного протоколу, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у тому розумінні, як викладено в протоколі про адміністративне правопорушення № 496 від 20 листопада 2017 року та постанові районного суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

На зазначені вище порушення суд першої інстанції уваги не звернув, виніс постанову, яку неможна визнати законною та обґрунтованою, через що вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 підлягає закриттю, у зв’язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 грудня 2017 року,якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, скасувати.

Постановити нову постанову, якою провадження в справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1