Рішення № 74149168, 02.04.2018, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/887/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Борняк Р.О.,

секретаря Баран П.Д.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третіх осіб – Перемишлянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7, Брюховицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, про усунення від права на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про позбавлення від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 з покликанням на те, що 21.02.2015р. померла їх мати ОСОБА_8, якій на праві власності належало рухоме і нерухоме майно в с. Білка Перемишлянського району Львівської області.

23.07.2015р. він, являючись спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 звернувся до Перемишлянської держнотконтори з заявою про прийняття спадщини і дізнався, що після смерті матері вже заведена спадкова справа №57375698 від 23.04.2015р. на підставі заяв його сестер – відповідачів по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Зазначає, що останні 10 років тільки він один забезпечував та лікував матір, а відповідачі не приймали жодної участі в матеріальному її утриманні навіть в період коли вона була майже непрацездатною, інвалідом ІІ групи та такою, що потребувала матеріального забезпечення в зв’язку із численною кількістю тяжких захворювань та їх ускладненнями, які супроводжувались постійним перебуванням на лікарняному як в лікарні так і на амбулаторному лікуванні вдома. Відповідачі не приймали участі в догляді за хворою, не цікавились станом її здоров’ям, не відвідували її та не вчиняли жодних інших дій щодо надання будь-якої допомоги, байдуже відносились до стану здоров’я матері і усвідомлюючи необхідність надання невідкладної допомоги та підтримки, зволікали своїми обов’язками, передбаченими законом. Окрім цього, не надали ніякої матеріальної підтримки під час проведення організації поховання ОСОБА_8, а також допомоги в похованні.

Вважає, що на підставі законодавства України, відповідачів як спадкоємців першої черги за законом слід усунути від права на спадкування спадщини, відкритої внаслідок смерті ОСОБА_8, як таких, що ухилилися від надання допомоги своїй матері, яка внаслідок хвороби та віку перебувала у безпорадному стані, а також потребувала матеріального утримання.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлений позов покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просили його задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 у запереченні на позов просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити з огляду на те, що твердження позивача про те, що вона самоусунулась від своїх обов’язків по утриманні та допомозі хворої матері абсолютно не відповідає дійсності та не підтверджено жодними доказами. Протягом усього часу вона разом з своїми дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мінімум раз на тиждень відвідувала матір, допомагала по господарству, привозила продукти харчування. Твердження позивача про те, що він повністю оплатив витрати за операцію по зміні кристаликів очей, витрати на перебування матері в лікарні також не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, оскільки їх матір’ю ОСОБА_8 та їх покійним батьком велось господарство, вони утримували свійську худобу і птицю, які позивач розпродав та привласнив кошти, також батьки отримували пенсію та мали певні грошові заощадження, доступ до яких мав ОСОБА_1 Зазначила, що позивач забрав ключі від будинку в с. Білка, перевіз матір до свого помешкання по вул. Зубрівська, 34/49 в м. Львів і нікого з родичів до неї не допускав, про що свідчать її неодноразові звернення до правоохоронних органів. Крім цього, з довідки про причину смерті матері вбачається, що вона померла внаслідок хронічного обструктивного бронхіту, що свідчить про нездійснення відповідного лікування протягом тривалого часу, що спростовує доводи позивача про понесення ним витрат на постійний належний догляд за матір’ю.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просив у задоволені позовних вимог відмовити з мотивів викладених у запереченні на позов та зазначив, що такі є недоведеними, необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та її представник дали пояснення аналогічні тим що відповідач ОСОБА_3 та її представник, просять у задоволені позовних вимог відмовити оскільки такі є недоведеними, необґрунтованими та безпідставними. Зазначила, що позивачем чинились перешкоди у спілкуванні з матір’ю,

ОСОБА_7М в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлення про дату час та місце розгляду справи.

Представник Брюховицької сільської ради в судове засідання не з’явився, подав заяву з клопотанням розглядати справу без участі представника сільської ради.

Представник Перемишлянської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, подав лист з проханням розглядати справу без їх участі, зазначивши, що у них відсутня будь-яка додаткова інформація, яка слугуватиме задоволенню чи відмові у вирішенні даного спору.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, їх представників та свідків, проаналізувавши обставини справи та документальні докази по ній, на які посилаються сторони, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 померла 21 лютого 2015р., актовий запис №6, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ №387162 від 16.04.2015р., виданим виконкомом Брюховицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

З огляду лікарського свідоцтва про смерть №45 від 23.02.2015р. та довідки про причину смерті вбачається, що причиною смерті ОСОБА_8 була дихальна недостатність, двобічна гнійна бронхопневмонія та хронічний обструктивний бронхіт. Смерть настала у стаціонарі ЛРФПКЛДЦ в м. Львів.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина на належне їй майно: житловий будинок з господарськими прибудовами, що знаходиться по вул. Східна, 3 в с. Білка Перемишлянського району Львівської області, земельна ділянка (пай), що знаходиться на території Брюховицької сільської ради та ін. майно.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з облікової картки по господарського обліку на 2011-2015р.р.р №04201 будинковолодіння, що знаходиться по вул. Східна, 3 с. Білка Перемишлянського району Львівської області, членами господарства ОСОБА_8 також були ОСОБА_3 та ОСОБА_9

З довідки №178 від 23.02.2015р. виданої виконкомом Брюховицької сільської ради Перемишлянського району, вбачається, що ОСОБА_1 проживав разом з матір’ю ОСОБА_8 та вів з нею спільне господарство.

З копії спадкової справи №122/2015, наданої Перемишлянською ДНК, вбачається, що із заявами про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_8, яка померла 21.02.2015р., звернулися спадкоємці за законом: 23.04.2015р. – відповідач ОСОБА_3, 03.07.2015р. - відповідач ОСОБА_5 та 16.07.2015р. – позивач ОСОБА_1

Відповідно до ст.1216 ЦК країни спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. (ст.1217 ЦК України).

Згідно з ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями першої черги за законом є позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, а також третя особа ОСОБА_7, яка відмовилась від прийняття спадщини в користь ОСОБА_3

У відповідності до ч.1 ст.202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно п.2 ч.3 ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Згідно ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У п.6 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» правило абзацу другого частини третьої ст.1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, згідно з вимогами ст.214 ЦПК України, суд повинен установити, як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи і лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

З матеріалів перевірки по зверненню ОСОБА_3 та висновку начальника СМІД Сихівського РВ від 18.09.2014р. вбачається, що ОСОБА_3 звернулась до Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС у Л/о з заявою про вжиття заходів до ОСОБА_1, який не допускає її до їх матері, яка перебуває в помешканні останнього в м. Львів по вул. Зубрівська, 34/49.

З огляду висновків матеріалів за зверненням ОСОБА_3 №117 від 03.02.2015р., №384 від 01.04.2015р., №1279 від 29.09.2015р. та №1444 від 02.11.2015р. вбачається, що ОСОБА_3 зверталась з заявами до правоохоронних органів про те, що її брат ОСОБА_1 не дає їй ключі та не пускає до житлового будинку матері, що в с. Білка Перемишлянського району Львівської області.

Згідно рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 09.03.2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, позов задоволено та зобов’язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні житловим будинком, який знаходиться за адресою с. Білка, вул. Східна, 3 Перемишлянського району Львівської області, передавши їй ключі від зазначеного будинку. Рішення не оскаржувалось і набрало законної сили 20.03.2017р.

У відповідності до ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 12 та 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В ході судового розгляду не здобуто належних і допустимих доказів того, що померла ОСОБА_8 зверталася до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з проханням надати їй будь-яку допомогу чи скаржилася на те, що така допомога їй потрібна, а відповідачі ухилялися та не бажали її надавати. Померла ОСОБА_8 не позбавила відповідачів їх права на отримання спадщини, хоч мала можливість це зробити, склавши заповіт на користь позивача.

Тобто, факту навмисного ухилення спадкоємцями від надання допомоги безпорадному спадкодавцю з боку відповідачів не доведено.

Позивачем всупереч встановленого ст.ст. 12, 81 ЦПК України обов’язку доказування та надання доказів, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8

З огляду на вищевикладене, оцінивши всі обставин справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, суд приходить до висновку що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 83, 89, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третіх осіб – Перемишлянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7, Брюховицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області, про позбавлення ОСОБА_3, ОСОБА_5 права на спадкування за законом після смерті 21 лютого 2015 року ОСОБА_8.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення, через Перемишлянський районний суд Львівської області у відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений до 12.04.2018 року.

Суддя ОСОБА_11