Постанова № 74148693, 18.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 334/386/17

провадження №22ц/778/2071/18

головуючий у 1 інстанції: Ісаков Д.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3З,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ПрАТ «Запоріжтрансформатор» на рішення Ленінського районний суд м. Запоріжжя, ухвалене в м. Запоріжжі 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПрАТ «Запоріжтрансформатор» про стягнення середнього заробітку за період обстеження на профзахворювання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 09.02.2000 року по 13.02.2015 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Запоріжтрансформатор» і працював у зварювальному цеху на посаді вальцювальника.

У березні 2014 року роботодавець направив позивача до КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9», що на той час здійснювала обслуговування працівників підприємства, для проходження щорічного медичного огляду. За результатами огляду, позивача було направлено до КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР для проходження медичного обстеження на профзахворювання.

У період з 28.10.2014 року по 10.11.2014 року включно позивач перебував у відділенні профпатології та реабілітації потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС КУ «ЗОКЛ» з приводу обстеження на профзахворювання, що підтверджується Довідкою від 10.11.2014 року №8813.

У період з 17.11.2014 рок у по 29.11.2014 року включно за направленням КУ «ЗОКЛ» ОСОБА_4 перебував у І терапевтичному відділенні ДП «УкрНДІПромМед» з приводу обстеження на профзахворювання, що підтверджується відповідною довідкою №819 від 29.11.2014 року.

Після завершення обстеження позивач звернуся до відповідача з вимогою про оплату середнього заробітку за час проходження медичного обстеження, надавши довідки №8813 від 10.11.2014 рок у та № 819 від 29.11.2014 року.

Між тим, у відповіді від 10.06.2016 року № 1/09-15-233 на заяву позивача від 08.06.2016 року ПрАТ «Запоріжтрансформатор» повідомив про відсутність підстав для оплати середнього заробітку.

Позивач вважає, що відповідно до приписів ст.123, ст. 169 КЗпП України, ст. 17 Закону України «Про охорону праці» та положень п.2.5, 2.21 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій відповідач має спалити йому середній заробіток за час проходження медичного обстеження на профзахворювання у сумі 3378,48 грн.

Рішенням Ленінського районний суд м.Запоріжжя від 12 березня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Запоріжтрансформатор», на користь ОСОБА_4. середній заробіток за час проходження медичного обстеження за періоди з 28.10.2014 року по 10.11.2014 року – 1466,64 грн., за період з 17.11.2014 року по 29.11.2014 року – 1234,56 грн., а всього у розмірі 2701,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПрАТ «Запоріжтрансформатор» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що позивач не мав можливості ініціювати проведення роботодавцем позачергового медичного огляду. Крім того, обстеження на профзахворювання, які проходив позивач не мали статусу попереднього чи періодичного, в тому числі позачергового медичного огляду. Згідно акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_4 захворювання виявлено під час звернення, тобто обстеження з власної ініціативи.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд в складі колегії суддів, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановлено, що ОСОБА_4 з 09.02.2000 року по 13.02.2015 року перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Запоріжтрансформатор» і працював у зварювальному цеху на посаді вальцювальника з 24.11.2010 року, що підтверджується записами у його трудовій книжці ( а.с 10).

На підставі наказу ПрАТ «ЗТР» від 04.03.2014 року №244 «Про проведення профілактичного медичного огляду» роботодавець направив позивача до КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9», що на той час здійснювала обслуговування працівників підприємства, для проходження періодичного медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. (а.с.45)

За результатами періодичного огляду працівників зварювального виробництва медичною установою складено заключний акт від 17.07.2014 року (а.с.50-53) згідно якого позивача визнано таким, що потребує переведення на іншу роботу за станом здоров’я, або усунення шкідливого (небезпечного) фактора, а саме зварювальні аерозолі, локальна вібрація, фізичні навантаження, робота на висоті, обслуговування вантажопідйомних механізмів та таким, що підлягає направленню на санаторно-курортне лікування або у санаторій-профілакторій «Чайка» ПрАТ «ЗТР».

У період з 28.10.2014 року по 10.11.2014 року включно позивач перебував у відділенні профпатології та реабілітації потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС КУ «ЗОКЛ» з приводу обстеження на профзахворювання, що підтверджується Довідкою від 10.11.2014 року №8813 (а.с.13).

У період з 17.11.2014 рок у по 29.11.2014 року включно за направленням КУ «ЗОКЛ» від 10.11.2014 року (а.с.14) ОСОБА_4 перебував у І терапевтичному відділенні ДП «УкрНДІПромМед» з приводу обстеження на профзахворювання, що підтверджується відповідною довідкою №819 від 29.11.2014 року.(а.с.15)

19.01.2015 року ПрАТ «Запоріжтрансформатор» склав акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_4 ( а.с.11-12).

Після завершення обстеження позивач 08.06.2016 року звернуся до відповідача з заявою про оплату середнього заробітку за час проходження медичного обстеження, надавши довідки №8813 від 10.11.2014 рок у та № 819 від 29.11.2014 року.

Листом від 10.06.2016 року за № 1/09-15-233 на заяву позивача від 08.06.2016 року ПрАТ «Запоріжтрансформатор» повідомив про відсутність підстав для оплати середнього заробітку (а.с. 17).

Згідно ст.14 Закону України «Про охорону праці» працівник окрім іншого зобов’язаний проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Положеннями ст. 123 КЗпП України встановлено, що за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження (ст.ст.169,191), зберігається середній заробіток за місцем роботи.

Дане положення міститься і в нормах ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону праці» та п.2.21 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом МОЗ №246 від 21.05.2007 року.

Нормами ст. 169 ч. 1 КЗпП України, ст. 17 ч.1 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

За змістом п.2.2, 2.3, 2.5, пп.4.3.2 п.4.3 Порядку заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня погоджують списки працівників, які підлягають періодичним медоглядам, та план-графік проведення медогляду закладами охорони здоров'я.

На підставі цього роботодавець складає поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки. Аналогічне положення містить п.3.8 Порядку.

За результатами періодичного огляду працівників зварювального виробництва медичною установою складено заключний акт від 17.07.2014 року (а.с.50-53) згідно якого позивача визнано таким, що потребує переведення на іншу роботу за станом здоров’я, або усунення шкідливого (небезпечного) фактора, а саме зварювальні аерозолі, локальна вібрація, фізичні навантаження, робота на висоті, обслуговування вантажопідйомних механізмів та таким, що підлягає направленню на санаторно-курортне лікування або у санаторій-профілакторій «Чайка» ПрАТ «ЗТР».

Вказані обставини, як зазначив суд першої інстанції, доводять виявлення у позивача при періодичному медичному обстеженні порушень здоров’я пов’язаного з його професійною діяльністю.

Саме ці обставини позбавили можливості ОСОБА_4 звернутися до роботодавця з заявою про призначення позачергового медичного огляду і чекати наказу про такий огляд.

Позивач не звернувся до відповідача після медичного обстеження з заявою про забезпечення позачергового медичного огляду працівника, однак і ПрАТ «ЗТР» за власною ініціативою не забезпечив вказане медичне обстеження.

У період з 28.10.2014 року по 10.11.2014 року включно позивач перебував у відділенні профпатології та реабілітації потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС КУ «ЗОКЛ» з приводу обстеження на профзахворювання, що підтверджується Довідкою від 10.11.2014 року №8813 (а.с.13).

У період з 17.11.2014 рок у по 29.11.2014 року включно за направленням КУ «ЗОКЛ» від 10.11.2014 року (а.с.14) ОСОБА_4 перебував у І терапевтичному відділенні ДП «УкрНДІПромМед» з приводу обстеження на профзахворювання, що підтверджується відповідною довідкою №819 від 29.11.2014 року.(а.с.15)

Направлення КУ «ЗОКЛ» від 10.11.2014 року (а.с.14), вказує на наявність захворювання у позивача, і в ході оглядів у позивача дійсно виявлене профзахворювання.

Зі змісту акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 січня 2015 року, складеного, в тому числі і за участі представників роботодавця, за результатами вказаного обстеження вбачається, що у ОСОБА_4 виявлене професійне захворювання в результаті шкідливих умов праці.

У відповідних довідках КУ «ЗОКЛ» ЗОР та ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» чітко зазначено, що вони видані замість листа непрацездатності для оплати середнього місячного заробітку на період обстеження на профзахворювання.

Факт відсутності заяви ОСОБА_4 до роботодавця про направлення на позачерговий медичний огляд у даному випадку є формальним, таким, що не позбавляє його права на отримання середнього заробітку за період обстеження на профзахворювання, що гарантовано статтею 169 КЗпП України та частиною першою статті 17 Закону України «Про охорону праці».

Позивач звернувся до медичного закладу і проходив там обстеження з підстав захворювання, яке виникло в результаті шкідливих умов праці, тобто він проходив обстеження і лікування пов’язане безпосередньо з виконанням роботи на підприємстві відповідача, отримав відповідно до законодавства довідки, що видані замість листа непрацездатності для оплати середнього місячного заробітку на період обстеження на профзахворювання, які роботодавцем не оплачені, тому суд прийшов до вірного висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача сум середнього заробітку за зазначений період.

Посилання ПАТ "Запоріжтрансформатор" у апеляційній скарзі на те, що обстеження, які проходив позивач не відносяться до обстежень, проведення яких передбачено статтями 169, 191 КЗпП України, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Вказані висновки повністю відповідають висновкам викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 лютого 2018 року у аналогічній справі №334/7289/16-ц, провадження №61-1770св17 в якій відповідачем був також ПАТ "Запоріжтрансформатор".

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПрАТ «Запоріжтрансформатор» залишити без задоволення, а рішення Ленінського районний суд м. Запоріжжя від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 17 травня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: