Рішення № 74148310, 17.05.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 461/1142/18

пр.№ 2/464/961/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2018 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» (ідентифікаційний код юридичної особи 22186790, м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 22) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м.Львів, вул.Дністерська, 16а/59) про відшкодування шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Галицька» (далі – ПрАТ СК «Галицька») 19.02.2018 р. звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача 4 039,43 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.04.2016 р. між ПрАТ СК «Галицька» та ПП «Оберт-плюс» укладено договір АЕ №3635952 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2. До страхової компанії від потерпілого ОСОБА_2 надійшла заява від 02.03.2017 р. про виплату страхового відшкодування за шкоду, пов’язану із пошкодженням автомобіля НОМЕР_3, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26 жовтня 2016 року з вини ОСОБА_1, як водія автомобіля НОМЕР_4. Відповідно до постанови Сихівського районного суду м.Львова від 29.12.2016 р. ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, а відтак відповідно до п.п. «в» п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подавати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди. З врахуванням наведеного, вказана сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача в порядку ст. 1191 ЦК України.

Ухвалою від 23.04.2018 р. у справі відкрито провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 08.05.2018 р. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_4, була застрахована у ПрАТ СК «Галицька», а тому вказана страхова компанія повинна понести витрати, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 26 жовтня 2016 року. Окрім цього, відповідач зазначив, що не залишав місце дорожньо-транспортної пригоди, а лише від’їхав 50 метрів, а відтак не зобов’язаний відшкодовувати понесені страховою компанією витрати. На підставі наведеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26.10.2016 р. о 13.45 год. у м.Львові по вул.Затишній, 2, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_2

Вказана ДТП трапилась з вини водія ОСОБА_1, що підтверджується постановою Сихівського районного суду м.Львова від 29.12.2016 р., яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 01.02.2017 р. (а.с.9-10, 11-12).

Відповідно до вищевказаної постанови, ОСОБА_1 26 жовтня 2016 року о 13 год. 45 хв. у м.Львові на вулиці Затишній,2, керуючи автомобілем НОМЕР_5, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим порушив п.п.1.5, 2.3 (б), 13.1, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2 Місце ДТП ОСОБА_1 залишив, чим порушив п.2.10 «а» ПДР України. Внаслідок ДТП автомобіль водія ОСОБА_2 отримав технічні пошкодження.

11.04.2016 р. між ПрАТ СК «Галицька» та ПП «Оберт-плюс» укладено договір АЕ №3635952 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.7).

Згідно із розрахунком на виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, пов’язану з пошкодженням засобу транспорту від 08.08.2017 р. (а.с.26), страховим актом №ГСК000004128-01М (а.с.25) та платіжним дорученням №8299 від 08.08.2016 р. (а.с.28), страховиком виплачено потерпілому ОСОБА_2 4 039 грн. 43 коп. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. «в» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовленні на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником) Закону України.

Оскільки позивачем ПрАТ СК «Галицька» виплачено грошові кошти на відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків потерпілому, вказана страхова компанія має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування понесених збитків, оскільки вищезазначеними постановами встановлено, що водій ОСОБА_1, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце.

15.12.2017 р. позивачем ПрАТ СК «Галицька» на адресу відповідача ОСОБА_1 скеровано претензію про добровільне досудове відшкодування суми збитків, однак така залишилась відповідачем без належного реагування (а.с.8).

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача в порядку регресу страхове відшкодування в сумі 4 039,43 грн.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 762 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м.Львів, вул.Дністерська, 16а/59) на користь Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» (ідентифікаційний код юридичної особи 22186790, м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 22) - 4 039 (чотири тисячі тридцять дев’ять) грн. 43 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м.Львів, вул.Дністерська, 16а/59) на користь Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» (ідентифікаційний код юридичної особи 22186790, м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 22) 1 762 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.05.2018 р.

Суддя Д.Ю. Теслюк