Постанова № 74147891, 16.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №322/652/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Шиш А.Б.

Провадження № 22-ц/778/354/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

при секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» до ОСОБА_4 Дем’янівни про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.06.2007 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 12400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов’язання відповідач належним чином не виконував, в зв’язку з чим станом на 17.05.2017 року утворилась заборгованість в сумі 44381,17 грн.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 44381,17 грн. та судовий збір.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників процесу ,судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості таких вимог.

Колегія погоджується з таким висновком суду.

Як вбачається з позовної заяви, 14.06.2007 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 12400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.2-4).

Відповідно до приписів ст.ст.77,78 ЦПК України докази мають бути належними і допустимими.

Згідно ст.. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 2. ст. 95 ЦПК України визначено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Як вбачається з матеріалів справи судом вживалися заходи щодо витребування оригіналів письмових доказів на підтвердження позовних вимог (а.с. 54).

Проте, ПАТ КБ «ПриватБанк» вимоги щодо надання оригіналу кредитного договору №б/н від 14.06.2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 виконано не було.

Окрім того, слід звернути увагу на ту обставину, що факт отримання ОСОБА_4 кредиту на підставі кредитного договору від 14.06.2007 року, який є предметом позову, взагалі спростовується матеріалами справи.

Так, з наявної в матеріалах справи ксерокопії кредитного договору у вигляді анкети-заяви вбачається та довідки про умови кредитування, що кредитний договір між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено зовсім в інший період часу, а саме 20.03.2008 року. (а.с. 7-8).

Таким чином, жодних доказів отримання ОСОБА_4 грошових коштів за кредитним договором від 14.06.2007 року,матеріали справи не містять.

Отже, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами позовні вимоги щодо наявності у ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.

Оригінали кредитних документів банком не надано і до суду апеляційної інстанції, з посиланням на їх відсутність.

З огляду на наведене вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновкупро відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «Приватбанк» - залишити без задоволення.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року у цій справі – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 21.05.2018 року

Головуючий:

Судді: