Ухвала суду № 74146826, 22.05.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/20572/13-ц

Провадження № 2/638/809/18

22.05.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Хайкіна В.М.

за участю секретаря Шульги К. І.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2

з участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дзержинського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності.

Представник відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_3, перед початком судового розгляду подав до суду клопотання про витребування доказів, а саме просить суд: 1) витребувати від Управління Служби безпеки України в Харківській області посвідчені копії декларацій ОСОБА_4 про майновий стан у 1998-2017 рр., 2) витребувати від Центральної ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області відомості про розмір отримуваних доходів (грошового забезпечення, щомісячно) ОСОБА_4, який проходив військову службу в органах служби безпеки України в Харківській області, починаючи з 05 вересня 1998 року по 01.01.2017 року включно; посвідчені копії декларацій ОСОБА_4 про майновий стан у 1998-2017 рр., 3) витребувати з Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області відомості про результат розгляду заяви ОСОБА_5, отриманої 22.03.2018 року; 4) витребувати з ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. ОСОБА_6 відповіді на вимогу ОСОБА_5 від 28.11.2017 року, отриману 01.12.2017 року.

Суд, вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, зокрема представникавідповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_3, який наполягав на задоволенні клопотання, представника позивача (зустрічного відповідача) ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим наступне.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, при цьому у клопотання повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тобто, задоволення клопотання про забезпечення судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе складнощі їх отримання, тобто об'єктивну неможливість одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний або фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержання та подання доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, якщо незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Заявляючи клопотання про забезпечення доказів, особа повинна посилатися на причини, за яких вона сама не може одержати цей доказ.

Представником відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_3 висловлено прохання про витребування від Управління Служби безпеки України в Харківській області посвідчених копій декларацій ОСОБА_4 про майновий стан у 1998-2017 рр., а також витребування від Центральної ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області відомостей про розмір отримуваних доходів (грошового забезпечення, щомісячно) ОСОБА_4, посвідчених копій декларацій ОСОБА_4 про майновий стан у 1998-2017 рр., при цьому заявником дійсно підтверджено факт звернення до цих органів та отримання відповідей від них, проте в обґрунтуванні витребування даних доказів заявником зазначено, що сторона відповідача має намір довести факт розрахунку за кредитними зобов’язаннями за рахунок особистих коштів ОСОБА_5, а також той факт, що задоволення первісного позову в частині земельної ділянки призведе до істотного порушення конституційних прав ОСОБА_5 Тобто, заявник, в порушення свого цивільно-процесуального обов’язку щодо обґрунтування необхідності забезпечення доказів, не вказав, що саме буде доведено у судовому засідання шляхом доказування за допомогою тих доказів, про витребування яких він просить та що саме вони стосуються предмету доказування. Окрім того, «факт розрахунку за кредитними зобов’язаннями за рахунок особистих коштів ОСОБА_5 В» може бути доведений іншим чином, зокрема доказів на обґрунтування цієї позиції сторони.

Також, представником відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_3 жодним чином не обґрунтовано, яке ж значення має для справи витребування з ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. ОСОБА_6 відповіді на вимогу ОСОБА_5 від 28.11.2017 року, отриману 01.12.2017 року. Із матеріалів, поданих представником, вбачається, що скарга була подана безпосередньо ОСОБА_5, та у скарзі висловлено прохання про повідомлення про прийняте рішення за скаргою, тобто скаржнику зобов’язані були надати відповідь у визначений законом строк. Суд роз’яснює, що ненадання відповіді за скаргами будь-якої особи несе за собою відповідальність, встановлену законом, питання про ініціювання якої може поставити заявник. Водночас, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи, проте не підтверджують будь-які факти, як у даному випадку наголошує заявник та клопоче про витребування даних про результат звернення з метою встановлення «значення для вирішення питання про призначення експертизи».

Щодо витребування з Феськівської сільської ради Золочівського району Харківської області відомостей про результат розгляду заяви ОСОБА_5, отриманої 22.03.2018 року, суд наголошує, що заявник не те, що не довів неможливість отримання цих доказів поза судовою процедурою, а не і довів сам факт звернення до цієї ради, надавши до суду «заяву» з проханням ОСОБА_5 про передання у власність земельної ділянки, при цьому заява не відображає будь-якої інформації, оскільки не містить ні підпису, ні вихідного номеру, датована 05.07.2016 року, а «звернення» відбулось 22.03.2018 року. Окрім того, у заяві про витребування доказів не міститься обґрунтування щодо необхідності витребування даних, про які просить заявник.

Суд, з огляду на викладене, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_5 - ОСОБА_3 про витребування доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача (зустрічного позивача) ОСОБА_5 - ОСОБА_3 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий: