Ухвала суду № 74146698, 11.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6079/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Харечка С.П.

при секретарі Левчук Д.О.

з участю представника заявника ОСОБА_1

державного виконавця Клімкович Я.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне скаргу ОСОБА_2, заінтересована особа Рівненський міський відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області, стягувач ОСОБА_3 на дії державного виконавця-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2018 року до Рівненського міського суду звернувся ОСОБА_2, заінтересована особа Рівненський міський відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області, стягувач ОСОБА_3 із скаргою на дії державного виконавця.

В обґрунтування скарги покликається на те, що Рівненському міському відділі Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 569/13219/15-ц від 08 лютого 2016 року, виданого Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 16 вересня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття. Про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 дізнався лише у вересні місяці 2017 року, що підтверджується його заявою від 13 вересня 2017 року. Проте, ОСОБА_2 сплачував дітям кошти на утримання в добровільному порядку. З огляду на ту обставину, що його колишня дружина ОСОБА_3 постійно їздить на роботу за кордон, він надсилав кошти безпосередньо на картковий рахунок свого старшого сина - ОСОБА_4, адже дітям необхідно харчуватися та одягатися, коли ОСОБА_3 не перебуває вдома, а також коли він приїжджав в Україну, то бачив дітей та проживав деякий час з ними.12 березня 2018 року представник ОСОБА_2 звернулася із заявою до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з проханням включити кошти, що були сплачені ОСОБА_2 на картковий рахунок сина протягом 2016-2017 p.p. у розмірі 11928,26 грн. як оплата платежів по аліментам на дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Проте, листом за № 28964 від 23.03.2018 року, державним виконавцем - Клімкович Я.Й. було відмовлено у включенні вищевказаних коштів, оскільки зарахування коштів відбувалося на рахунок ОСОБА_4, що суперечить виконавчому документу, згідно якого аліменти слід сплачувати на користь ОСОБА_3. Вважають, що відмова державного виконавця про зарахування даних коштів є безпідставною та не включення даних коштів до аліментних платежів є порушенням прав та інтересів боржника, в зв’язку з чим звернулись до суду для захисту порушеного права.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала та просила суд її задовільнити з підстав викладених у ній.

Державний виконавець в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця, чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 передбачено, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як встановлено, в Рівненському міському відділі Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області на виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 569/13219/15-ц від 08 лютого 2016 року, виданого Рівненським міським судом Рівненської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 16 вересня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

Про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_2 дізнався лише у вересні 2017 року, що підтверджується його заявою від 13 вересня 2017 року.

12 березня 2018 року представник ОСОБА_2 звернулася із заявою до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з проханням включити кошти, що були сплачені ОСОБА_2 на картковий рахунок сина протягом 2016-2017 p.p.

Листом за № 28964 від 23.03.2018 року, державним виконавцем - Клімкович Я.Й. було відмовлено у включенні вищевказаних коштів, оскільки зарахування коштів відбувалося на рахунок ОСОБА_4, що суперечить виконавчому документу, згідно якого аліменти слід сплачувати на користь ОСОБА_3.

06 лютого 2018 року ОСОБА_2 було подано заяву до Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради з проханням перевіряти цільове використання аліментів, що сплачуються на утримання дітей.

05 березня 2018 року було отримано відповідь Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради за № 01-18/46 від 05 березня 2018 року, в якій було зазначено, що під час розгляду звернення було встановлено, що ОСОБА_3 на даний час перебуває за кордоном. Вона залишила нотаріально-засвідчену довіреність своїй сестрі, ОСОБА_6, на представлення її інтересів.

ОСОБА_6 надала до служби у справах дітей письмове пояснення в якому вказала, що вона доглядає за дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на час перебування сестри за кордоном. Аліменти, які ОСОБА_7 отримує, вона переказує на банківську карту ОСОБА_4.

Із матеріалів справи вбачається, що кошти платник аліментів сплачував своєму сину ОСОБА_4, дані обставину підтверджуються квитанціями від 24.01.2017 року на суму 1000 гривень, від 06. 03.2017 року на суму 2000 гривень, від 01.06.2017 року на суму 1500 гривень, 27.06.2017 року на суму 1500 гривень та квитанцією від 13.09.2017 року на суму 2000 гривень.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Оскільки мати дітей на користь яких сплачуються аліменти перебуває за кордоном, а аліменти перераховуються на картку старшого сина, тому суд вважає, що кошти, які були сплачені платником аліментів в сумі 8000 гривень на рахунок сина, підлягають зарахуванню як платежі по аліментах на дітей.

Щодо іншої частини коштів на покупку техніки суд зазначає наступне.

Статтею ст. 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Отже, додаткові витрати на дітей не є аліментними платежами. Аліменти необхідні, щоб той з батьків, з ким проживає дитина мав можливість утримувати її, забезпечити нормальні умови для життя дитини. Тому суд вважає, що покупку техніки можна віднести на рахунок додаткових витрат на дитину, тому в задоволенні вимоги про зарахування даних кошті в рахунок аліментів необхідно відмовити.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що скарга підлягає до частково задоволення

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 260, 353, 450, 451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2, заінтересована особа Рівненський міський відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області, стягувач ОСОБА_3 на дії державного виконавця – задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області протиправними.

Скасувати відмову державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області від 23.03.2018 року в частині зарахування 8000 гривень як оплати платежів по аліментам ОСОБА_2 на дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за період 2016-2017 рік.

Зобов’язати державного виконавця Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області зарахувати 8000 гривень як оплату платежів по аліментам ОСОБА_2 на дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 за період 2016-2017 року.

В решті вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Харечко С.П.