Ухвала суду № 74145978, 22.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9298/18

УХВАЛА

22 травня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді - Головчака М.М.,

з участю секретаря судового засідання –Мельничук В.Л.,

прокурора – Бабича А.А.,

слідчого - Стрільчука В.М.

підозрюваного – ОСОБА_1,

захисника адвоката - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радник юстиції ОСОБА_4, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_3звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радник юстиції ОСОБА_4, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863-XIV від 08.07.1999 та інших нормативно-правових актів, досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також іншими, на даний час невстановленими слідством особами, після чого, переслідуючи об’єднаний з ними, єдиний злочинний умисел, упродовж 2017-2018 років спільно вчиняли незаконне придбання на території ОСОБА_7 таблеток медичних препаратів «Cirrus» та «Acatar» із вмістом прекурсору псевдоефедрину, їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання, перевезення з метою збуту та збут в особливо великих розмірах іншим особам, з метою використання під час виготовлення останніми психотропної речовини метамфетаміну.

Узгодивши спільний механізм вчинення таких злочинів, з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші на даний час невстановлені слідством особи діяли у наступний спосіб.

Так, ОСОБА_1, маючи великий попит у жителів різних областей України, у тому числі Рівненської, на придбання у нього псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», за невстановлених досудовим слідством обставин, прийняв рішення про організацію їх придбання, а потім незаконного переміщення через митний кордон України з ОСОБА_7 в Україну та подальший збут таким особам.

Попередньо, з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою, яка перебувала на території ОСОБА_7, що полягала у систематичному збуті на території вказаної країни на постійній основі псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», визначеним ним особам.

Надалі, ОСОБА_1, будучи обізнаний про заборону переміщення таких таблеток через митний кордон України, діючи з метою запобігання виявлення правоохоронними органами його злочинних намірів, прийняв рішення про залучення до такої протиправної діяльності жителів Волинської області ОСОБА_5 та ОСОБА_8, систематичний перетин кордону якими у вказаних цілях в ОСОБА_7 та в зворотному напрямку не викликав підозр, у зв’язку з фактичним місцем проживання останніх неподалік від кордону з вказаною державою.

У свою чергу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, погодившись на пропозицію ОСОБА_1 та діючи відповідно до визначеної у групі ролі, після замовлення останнім визначеного ним обсягу таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», в особливо великих розмірах, взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення їх отримання в ОСОБА_7, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подальшу передачу замовнику через водіїв маршрутних перевізників у заздалегідь обумовлений ОСОБА_1 населений пункт.

Так, у третій декаді березня 2018 року ОСОБА_1 черговий раз у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 щодо контрабандного переміщення таких таблеток з ОСОБА_7 в Україну.

Після цього, з метою реалізації вказаних, спільних з ОСОБА_1 протиправних намірів, за надані останнім грошові кошти, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 придбали 24.03.2018 на території ОСОБА_7 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», які розфасували у різні, так звані упакування та замаскували, шляхом поміщення під внутрішню частину обшивки салону автомобіля марки «Renault», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, задля унеможливлення їх виявлення у ході проходження митного контролю під час слідування на територію України.

Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_1, та з метою реалізації спільного злочинного умислу в частині контрабанди псевдоефедриновмісних таблеток, 24.03.2018 перемістили з ОСОБА_7 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС України 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», з приховуванням від митного контролю.

Проте, під час проведення упродовж 24-25 березня 2018 року на території митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС України співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку зазначеного вище транспортного засобу, в якому слідували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 серед інших речей і документів виявлено та вилучено приховані зазначені 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», переміщення яких організував ОСОБА_1 і, як наслідок, протиправну діяльність зазначеної групи осіб в частині контрабанди прекурсорів було припинено.

Після відібрання вибірковим методом однієї з упаковок у якій містилося 140 із загальної кількості 16786 таких таблеток та проведення експертних досліджень встановлено, що, згідно з висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 26.03.2018 № 2.1-312/18, у наданих на експертизу таблетках білого кольору у вказаній кількості міститься прекурсор, обіг якого обмежено, і стосовно якого встановлюються заходи контролю – псевдоефедрин загальною масою 13,020 грама.

Згідно з Таблицею № 3 «ОСОБА_3 та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, псевдоефедрин, вагою понад 6 грам, є особливо великим розміром.

Поряд з цим, під час проведення 25.03.2018 за участі ОСОБА_1 огляду місця події на території автостанції «Київ», що знаходиться у м. Києві по вул. Симона Петлюри, 32, виявлено та вилучено упакування, у якому містилися частина від загального обсягу замовлених ним таблеток «Cirrus» у кількості 13986 одиниць та таблеток «Acatar» у кількості 17760 одиниць, які він отримав від ОСОБА_5 та ОСОБА_8 після повернення останніх з чергової поїздки з-за кордону за вищевказаним механізмом у зазначених цілях.

Зокрема, ОСОБА_1, маючи намір на незаконне збагачення від збуту таких прекурсорів, передав вказане упакування, у якому містилися зазначені таблетки у такій кількості, водію мікроавтобуса марки «Mercedes» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який не був обізнаним щодо вмісту даного упакування, для подальшої передачі у м. Кривий Ріг, невстановленій досудовим слідством особі.

Також, о 20 год. 30 хв. 25.03.2018 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 затримано за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, а 26.03.2018 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 КК України – переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також ч. 3 ст. 311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом обшуку на м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС України від 24-25.03.2018; протоколом огляду місця події від 25.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 02.04.2018; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_9 від 02.04.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27.03.2018; протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Черкаси, вул. Пахарів Хутір, буд. 77/1, висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 26.03.2018 № 2.1-312/18, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Надалі, 28.03.2018 на підставі розгляду клопотання слідчого, яке погоджене прокурором у кримінальному провадженні, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.), слідчий суддя Рівненського міського суду постановив ухвалу про його задоволення у повному обсязі. Цією ж ухвалою суду визначено перелік покладених на вказаного підозрюваного обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення за останнього застави, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора із встановленою періодичністю, прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Поряд з цим, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 28.03.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та визначення саме такого розміру застави, Апеляційний суд Рівненської області залишив її без задоволення у повному обсязі, мотивувавши таке рішення необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та наявність вказаних слідчим ризиків, передбачених ст. 177 ПК України.

Так, відповідно до вимог ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінальних правопорушень, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують їх покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Неможливість отримання органом досудового розслідування висновків ряду експертиз, а також інших документів, на даній стадії слідства призвело до утруднення збирання доказів, як наслідок їх дослідження та оцінки щодо фактичних обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а прийняття передчасного кінцевого процесуального рішення може вкрай негативно вплинути на повноту та об’єктивність досудового розслідування.

Незважаючи на те, що підозрюваним у провадженні ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, а ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ними та іншими невстановленими особами як вказаних так і інших злочинів, у тому числі у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також кримінальних правопорушень проти громадської безпеки. Зокрема, у даному провадженні досліджуються обставини причетності до вищевказаних злочинів інших громадян України та ОСОБА_7, які, будучи обізнані про притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності за вчинення таких злочинів, можуть отримувати консультації щодо ходу розслідування даного провадження.

Передчасне вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а можливо і іншим особам, не в остаточній та неповній редакції призведе до недотримання вимог ст. 2 КПК України у частині не притягнення інших учасників, які вчинили кримінальні правопорушення до кримінальної відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас, на даній стадії слідства здобуто відомості, які мають істотне значення для оцінки всіх раніше здобутих доказів, зокрема стосовно обставин вчинення у латентній формі вищевказаних злочинів впродовж тривалого періоду часу у складі стійкої організованої групи з чітким розподілом ролей, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб як на території України так і ОСОБА_7, з дотриманням всіх притаманних такому злочинному об’єднанню правил та норм, у зв’язку з чим є необхідність у їх перевірці на предмет достовірності, належності, наданні їм належної правової оцінки та прийняття за їх результатом кінцевого процесуального рішення.

З огляду на викладене та інші зазначені у клопотанні обставини, у 2-х місячний строк неможливо завершити досудове розслідування до моменту завершення дії попередньої ухвали слідчого судді (23.05.2018) через особливу складність кримінального провадження і значну кількість слідчих та процесуальних дій, які у ньому необхідно провести для забезпечення повного і неупередженого розслідування.

Результат проведення зазначених та інших слідчих і процесуальних дій має істотне значення у даному кримінальному провадженні, є джерелом доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, та у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження можуть підтвердити або спростувати обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні, що забезпечить повне та об’єктивне досудове розслідування, у зв’язку з чим існує обґрунтована необхідність у їх проведенні, при цьому вказані дії не можуть бути здійснені і завершені раніше з об’єктивних причин.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід у виді застави.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з"явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність достатніх даних, що ризики існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин. оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом обшуку на м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС України від 24-25.03.2018; протоколом огляду місця події від 25.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 02.04.2018; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_9 від 02.04.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.03.2018; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 27.03.2018; протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: м. Черкаси, вул. Пахарів Хутір, буд. 77/1, висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України від 26.03.2018 № 2.1-312/18, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість покарання, яке загрожує, вік, стан здоров'я, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов"язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У матеріалах кримінального провадження містяться відомості, що вартість незаконно придбаних та контрабандно ввезених в Україну 24.03.2018 за організації ОСОБА_1 прекурсорів на так званому «чорному ринку» становить близько 1 200 000 гривень, а їх збут міг вкрай негативно вплинути на суспільство в цілому та спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю громадян.

Водночас, систематичне придбання ОСОБА_1 зазначених прекурсорів з метою подальшого збуту та їх збут на так званому «чорному ринку», а також організація їх контрабандного переміщення в Україну з ОСОБА_7 свідчить про наявність стійких транснаціональних зв’язків у кримінальному середовищі та перебування на волі останнього може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які здійснювали їх придбання, контрабандне переміщення з-за кордону в України та подальший збут.

Отже, враховуючи наявність всіх ознак вважати про систематичність вчинення таких злочинів, орган досудового розслідування приходить до висновку про його схильність до вчинення злочинів у зазначеній сфері і обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного. З урахуванням вказаних фактів можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти такі злочини та/або вчинити новий злочин, у тому числі у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів.

Поряд з цим, у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено предмети, які дають підстави вважати про можливу причетність останнього до вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме незаконне поводження зі зброєю та вказані обставини потребують дослідження у ході даного провадження.

Окрім цього, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 також вилучено 360 таблеток у блістерах з написами «Acatar», що знову ж таки дає підстави вважати про неодноразовість здійснення ним таких злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів.

Разом з тим, дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_14 мала у приватній власності такі житлові приміщення:

-квартира, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 40 «ж», кв. 130, загальною площею 104,8 кв.м;

-квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,8 кв.м;

-житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Пахарів Хутір, буд. 77/1, загальною площею 240,8 кв.м;

Водночас, ОСОБА_1 має у користуванні дороговартісний транспортний засіб марки «Subaru», д.н.з. НОМЕР_3, 2013 року випуску.

У сукупності, зазначене вище свідчить про високий рівень його матеріального забезпечення та близьких осіб, а також про те, що останній тільки за вказаний період часу використовував для незаконного обігу грошові кошти у розмірі близько шість мільйонів двісті сорок тисяч гривень, відповідно можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, враховуючи виключність даного випадку, суд визначає заставу у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 12 334 000 грн. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.).

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 21 липня 2018 року, вважаю за необхідне покласти обов"язки : прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави,визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув"язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178,183,184,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/1, українця, громадянина України, не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме 19 год.00 хв. 17 липня 2018 року.

Строк дії ухвали - 19 год. 17 липня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 12 334 000 грн. 00 коп. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов"язки:

-прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 липня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов"язаний виконувати покладені на нього обов"язки, пов"язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя М.М. Головчак