Ухвала суду № 74145943, 22.05.2018, Новосанжарський районний суд Полтавської області

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №546/518/16-к

провадження №1 - кп/542/76/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області

у складі:

головуючого судді Лизенко А.В.,

за участю

прокурора Зачепи І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого Глазкова С.М.,

секретаря судового засідання Рибки Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальні провадження №№12016170310000209, 12016170310000236, 12016170310000264, 12016170310000277, 12016470310000301, 12016170310000453 за обвинуваченням,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 громадянин України, не одружений, не працюючий, професійно-технічна освіта, судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.395 КК України.

Під час судового розгляду справи прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тому обвинувачений, знаючи про непогашену судимість, відповідно до ст. 89 КК України, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за їх вчинення. Під час досудового розслідування до підозрюваного ОСОБА_2 застосовувався більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме особисте зобов'язання згідно ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 17.06.2016, однак ОСОБА_2 не виконав обов'язки, покладені на нього рішенням суду, залишив визначене місце проживання, що зумовило необхідність зупинити досудове розслідування та оголосити підозрюваного в розшук. Крім того, під час судового провадження ОСОБА_2 ухилявся від суду, внаслідок чого ухвалою Решетилівського суду Полтавської області від 26.01.2017 обвинуваченого ОСОБА_2 оголошено в розшук, судове провадження зупинено. У зв'язку із тим, що Решетилівським ВП Глобинського ВП розшукано обвинуваченого ОСОБА_2 до останнього ухвалою Решетилівського суду Полтавської області від 02.03.2017 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. ОСОБА_2 характеризується негативно, не має постійного місця проживання та не мав постійного місця роботи до обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки. Злочинна діяльність ОСОБА_2 має сталий характер, що підтверджується наявністю попередніх судимостей.

При цьому менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.

Обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за адресою: с.Покровське, вул.Калинова, буд.28. Пояснив, що це будинок його матері.

Захисник обвинуваченого зазначив, що ризики, зазначені прокурором, не виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, оскільки обвинувачений вже більше року перебуває під вартою. Просив змінити запобіжний захід на більш м'який.

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а саме: заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою суду від 06.02.2018 року визнано доведеність ризику вчинення іншого злочину, оскільки ОСОБА_2 має низку судимостей за корисливі злочини, обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності та проти правосуддя, не має постійного місця роботи або інших джерел доходу, обрано запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 05 квітня 2018 року включно.

Ухвалою суду від 04.04.2018 року строк дії запобіжного заходу продовжено до 02.06.2018 року.

В свою чергу, відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а саме: заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд вважає, що прокурором доведено, що ризик вчинення іншого злочину не зменшився, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні серії злочинів проти власності, має низку судимостей за корисливі злочини, не має постійного місця роботи або інших джерел доходу, зловживає алкогольними напоями.

Суд також враховує, що ОСОБА_2 переховувався від суду, був оголошений у розшук. На думку суду, сукупність зазначених обставин свідчить про те, що ступінь заявленого ризику є таким, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цьому ризику.

Із вищевказаних підстав клопотання обвинуваченого, захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає. Крім цього, суд зазначає, що власником будинку, в якому обвинувачений бажає проживати під домашнім арештом, є його матір, яка є потерпілою по даному кримінальному провадженню, підтримала обвинувачення в повному обсязі, тому для визначення цього місця проживання для обвинуваченого необхідно, як мінімум, згода його матері.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого, захисника про зміну запобіжного заходу відхилити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Строк дії даної ухвали - 60 днів, тобто до 20 липня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Лизенко