Ухвала суду № 74145836, 22.05.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1251/18

Провадження № 1-кс/552/1100/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави Калько О.С., за участю секретаря Масцевої А.П., представника заявника адвоката ОСОБА_1, прокурора Чорнорука, заступника начальника першого відділу СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на бездіяльність начальника другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Полтавській, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна ( в судовому засіданні було уточнено, що досудове розслідування проводить заступник начальника першого відділу СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2В.).

В обґрунтування скарги Заявник зазначив наступне.

В провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №32018170000000006 від 29.01.2018 року за ч.3 ст.212 КК України. Дані матеріали досудового розслідування було виділено із кримінального провадження №42016170000000313 від 08.11.2016 року за ч.1 ст.205, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.209, ч.1 ст.388 КК України.

29.11.2017 року на підставі Ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 23.11.2017 року про проведення обшуку по справі №552/7718/17 начальником другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Полтавській області ОСОБА_4 було проведено обшук автомобіля НОМЕР_1, належного ОСОБА_3

В ході обшуку було вилучено його грошові кошти та особисті документи. Вважає, що дані речі підлягають поверненню, оскільки дозвіл на їх вилучення не був наданий слідчим суддею, а з клопотанням про арешт вилучених речей слідчий не звертався. Слідчим не доведено, що дані речі набуті протиправним шляхом. Отже, просить слідчого суддю зобов’язати слідчого повернути грошові кошти в сумі 170 360 грн. та договір про надання в оренду індивідуального сейфу № 516221031922502 від 07.08.17 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3., які вилучені в ході проведення обшуку 29.11.2017 року.

У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_1 доводи скарги підтримав, просить скаргу задовольнити, зазначивши, що бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна має триваючий характер та продовжується і на момент подачі скарги і на момент її розгляду. Перед подачею скарги заявнику ОСОБА_3 було відмовлено в поверненні майна, яке йому належить.

Наведені обставини свідчать про дотримання скаржником строків подачі скарги в розумінні положень ст.304 КПК України.

Прокурор Чорнорук А.А. та слідчий Терещенко А.В. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні скарги. В судовому засіданні слідчий Терещенко А.В. пояснив, що кримінальне провадження № 42016170000000313 від 08.11.2016 року за ч. 1 ст. 205 , ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 ч. 2 ст. 209, ч 1 ст. 388 КК України знаходиться в його провадженні та зазначив, що вилучені грошові кошти постановою слідчого від 13 грудня 2017 року були визнані речовими доказами та були передані до відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у Полтавській області для зарахування на відповідні депозитні рахунки, на підтвердження чого було надано та залучено відповідні постанови.

Скаржник ОСОБА_3 надав суду письмові пояснення в яких зазначив, що вилучені в нього гроші отримані ним в борг. Особисто він не заперечує, що його діяльність пов’язана із придбанням, транспортуванням, зберіганням та подальшою реалізацією с/г зернових культур. Відповідну продукцію придбавав у селян, яки обробляють власні земельні ділянки самостійно, а також надавав посередницькі послуги в зберіганні та реалізації зернових культур. Зазначає, що у відповідності до вимог національного законодавства мав право без реєстрації ФОП здійснювати діяльність як фізична особа, не заперечує, що має сплачувати податок у розмірі 5% або ж 18% від отриманого доходу, який планує заплатити, але має перешкоди в підрахунку та визначенні обсягу отриманого в 2017 році доходу та подальшій подачі до податкової інспекції декларації з доходу фізичної особи зі сплатою податку на доходи фізичних осіб, оскільки після проведених обшуків було вилучено документацію, необхідну для розрахунків.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника заявника, думку слідчого та прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 32018170000000006 від 29.01.2018 року за ч. 3 ст. 212 КК України, в якому розслідується, що сільськогосподарські товаровиробники та постачальники на території Полтавської, Дніпропетровської та інших областей України, та фізична особа ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2) за попередньою змовою із членами злочинної групи, умисно ухилились від сплати податків шляхом здійснення із використання реквізитів фіктивних підприємств зберігання, транспортування та збуту за готівкові кошти сільськогосподарської продукції на суму 4,6 млн.грн., що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 23.11.2017 року слідчим Гаращуком О.В. проведено обшук в автомобілі НОМЕР_3 та вилучено грошові кошти в сумі 170 360 гривень та оригінал договору про надання в оренду індивідуального сейфу № 516221031922502 від 07.08.17 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3.

Метою обшуку було відшукання та вилучення грошових коштів, речей, документів, здобутих злочинним шляхом.

Відповідно до ч.1 ст.234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 7ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

З ухвали слідчого судді від 23.11.2017 року щодо надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі ОСОБА_3 вбачається, що дозвіл надано зокрема на виявлення та вилучення готівкових коштів в тому числі в іноземній валюті, здобутих злочинним шляхом (а.28-29 с. 552/7718/17).

Як вбачається з протоколу обшуку від 29.11.2017 року, вказані грошові кошти слідчим у протоколі обшуку не ідентифіковані, як здобуті злочинним шляхом та взагалі ніяким чином не ідентифіковані (а.с.24-28).

В подальшому вони також не були ідентифіковані і під час проведення огляду, згідно протоколу від 13.12.2017 року (а.с.29).

Положеннями ст.167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно п.4 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Під час розгляду скарги встановлено, що вилучені в ході проведення 29 листопада 2017 року грошові кошти в розмірі 170 360 гривеньє тимчасово вилученим майном, в розумінні положень 167 КПК України, оскільки ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2017 року надавався дозвіл на вилучення грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках передбачених частиною п'ятою статті171, частиною шостою статті173 цьогоКодексу.

Згідно з частиною 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Частиною 6 статті 173 КПК України передбачено, що ухалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Таким чином, статті 170-174 КПК України регулюють процесуальний порядок арешту майна в ході досудового слідства. Вирішення питання про арешт майна зазначеними правовими нормами віднесено до компетенції слідчого судді. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, слідчий після проведення обшуку не звертався до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Попре це слідчий своєю постановою від 13.12.2017 визнав грошові кошти в сумі 170360 грн. в якості речового доказу та передав до відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у Полтавській області для зарахування на відповідні депозитні рахунки (а.с.39).

Відповідно до положень ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вже було встановлено грошові кошти в сумі 170360 грн. не були слідчим ідентифіковані ні під час проведення обшуку ні під час подальшого огляду. Та більш того не маючи належним чином зафіксованих індивідуальних ознак були покладені на депозитний рахунок.

З матеріалів кримінального провадження №32018170000000006 (нумерація аркушів відсутня), наданого слідчому судді для ознайомлення вбачається, що ОСОБА_3 22.12.2017 року та 27.04.2017 року допитувався в якості свідка.

Оскільки підозра у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_3 до часу розгляду скарги не оголошена, його процесуальний статус по провадженню№32018170000000006 відповідно - свідок.

Вказані обставини також слугують підставами для повернення ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 170360 грн. та договору про надання в оренду індивідуального сейфу №516221031922502 від 07.08.2017 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, як особі яка не є підозрюваним.

В судовому засіданні також встановлено, що вищезазначений договір, вилучений в ході обшуку не відображає господарську діяльність зазначених в Ухвалі від 23.11.2017 року юридичних осіб.

Також прямого дозволу на вилучення договоруоренди індивідуального сейфу Київським районним судом м. Полтави при винесенні Ухвали суду від 23.11.2017 року по справі № 552/7718/17 надано не було.

Також слідчим суддею звертається увага на те,що як вбачається з кримінального провадження №32018170000000006, а саме наявних витягів з єдиного реєстру досудових розслідувань в фабулі зазначено вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5, але як встановлено в судовому засіданні скаржником є ОСОБА_3

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, слідчим у кримінальному провадженні безпідставно не повернуто власнику тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти та договір про надання в оренду індивідуального сейфу №516221031922502 від 07.08.2017, вилучені в ході обшуку 29.11.2017 року автомобіля НОМЕР_1, належного ОСОБА_3

Частиною 2 ст.307 КПК України визначено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування, ухвала слідчого судді може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобовязання припинити дію; 3) зобовязання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи, що до цього часу власнику не повернуті належні йому грошові кошти, на вилучення яких прямо не надавався дозвіл ухвалою слідчого судді про проведення обшуку, ОСОБА_3 підозра не оголошена, останній має процесуальний статус свідка, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим допущена бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, тому скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Полтавській області підлягає задоволенню та слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати заступника начальника першого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Полтавській області ОСОБА_2, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018170000000006 від 29.01.2018 р. повернути заявникові грошові кошти у сумі 170360 грн. та договір про надання в оренду індивідуального сейфу №516221031922502 від 07.08.2017 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3, які були вилучені під час проведення обшуку 23.11.2017 року в автомобілі НОМЕР_3, належному ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.303,305,306,307,309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов’язати заступника начальника першого відділу СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_2 та зобов’язати посадових осіб відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС у Полтавській області негайно повернути власнику та володільцю вилученого майна ОСОБА_3 вилучені в ході обшуку від 29.11.2017 року проведеного в автомобілі НОМЕР_3 в рамках кримінального провадження за № 42016170000000313 від 08.11.2016 року за ч. 1 ст. 205 , ч.5 ст.27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 ч. 2 ст. 209, ч 1 ст. 388 КК України. готівкові кошти, в сумі 170 360 гривень та оригінал Договору про надання в оренду індивідуального сейфу № 516221031922502 від 07.08.17 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: О.С. Калько