Постанова № 74145226, 14.05.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 415/6914/17

Провадження № 22ц/782/287/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Яресько А.В.

за участю секретаря судового засідання Єгорової О.П.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2 головний лікар Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка м. Лисичанськ

представник позивача – ОСОБА_3

відповідач – ОСОБА_4 установа «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ»

представники відповідача – ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

ОСОБА_4 установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ»

на рішення

Лисичанського міського суду Луганської області від 5 березня 2018 року, ухваленого у складі судді Калмикової Ю.О. в залі судових засідань Лисичанського міського суду Луганської області у м. Лисичанськ

у справі за позовом

ОСОБА_2 головного лікаря Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка м. Лисичанськ до ОСОБА_4 установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ» про визнання незаконними та скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 головний лікар Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка м. Лисичанськ (далі Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ» (далі КУ «ТМО м. Лисичанськ») про визнання незаконними та скасування наказів.

Зазначив, що він займає посаду головного лікаря Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» з 07.12.1998 року і по теперішній час.

Наказом директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 від 23.10.2017 року № 120 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2В.», він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за невиконання наказів директора.

Вважаючи зазначений наказ та накази директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» № 102 від 12.09.2017р. «Про прийняття на роботу», № 106/1 від 25.09.2017р. «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка», на підставі яких видано цей наказ, незаконними, такими, що підлягають оскарженню і скасуванню, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що директор КУ «ТМО м. Лисичанськ» вийшов за межі покладених на нього службових обов'язків і незаконно втрутився в роботу юридичної особи Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка».

Відповідно до п. 6.11 Статуту Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка поточне керівництво діяльністю Установи здійснює головний лікар.

Відповідно до п. 6.13 Статуту Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка керівник діє без довіреності від імені Установи, представляє її інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організацій, у відношеннях з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію Установи і вирішує питання діяльності Установи у межах та у визначеному законодавством та Статутом порядку.

Всі кадрові і організаційні питання Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» вирішує і встановлює головний лікар, деякі погоджуючи з директором КУ «ТМО м. Лисичанськ».

У наказі КУ «ТМО м. Лисичанськ» № 102 від 12.09.2017р. «Про прийняття на роботу», директор наказує звільнити на підставі ст. 43-1 з суміщуваної роботи ОСОБА_7 - 0,5 ставки лікаря стоматолога-терапевта відділення терапевтичної та хірургічної стоматології, ОСОБА_8 - 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта, ОСОБА_2 - 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником.

Прийняти ОСОБА_9 на посаду лікаря-стажиста з терапевтичної та хірургічної стоматології.

Із заявою про прийняття на роботу громадянка ОСОБА_9 звернулася до головного лікаря Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» 15 вересня 2017 року, в якій зазначила, що просить прийняти її на посаду лікаря - стажиста з терапевтичної стоматології у відділення терапевтичної та хірургічної стоматології і надала копи своїх документів про освіту і кваліфікацію. В чому їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю вакантних посад і запропоновано працевлаштування на посади лікаря - стоматолога дитячого без категорії і лікаря - стоматолога - ортопеда без категорії, від чого вона відмовилась.

У відділені терапевтичної та хірургічної стоматології не має ставки лікаря-стажиста, на яку наказав директор КУ «ТМО м. Лисичанськ» прийняти конкретну особу - ОСОБА_9

Трудове законодавство гарантує право працівникам на укладання, крім основного трудового договору, трудові договори про роботу за сумісництвом. Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях.

Зазначені троє лікарів професіоналів використали надане законодавством їм право.

Позивач вказує, що вивільнити посади лікарів професіоналів, а прийняти на посаду лікаря-стажиста, неможливо, бо прийнята особа не відповідає рівню професіоналізму осіб, що вивільняються.

На підстави неможливості прийняття ОСОБА_9 на посаду лікаря - стажиста з терапевтичної стоматології у відділення терапевтичної та хірургічної стоматології, позивач посилається і в обґрунтування незаконності наказу «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу» № 106/1 від 25.09.2017р., яким, зобов’язано головного бухгалтера ОСОБА_10 зробити зміни у штатному розписі Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та зобов’язано головного лікаря ОСОБА_2 прийняти ОСОБА_9 на посаду лікаря – стажиста.

Крім цього, позивач зауважив, що директором грубо порушено процедуру складання та затвердження штатного розпису, який повністю не відповідає якісній та кількісній структурі лікарських ставок та ставок молодших спеціалістів з медичною освітою Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка». Штатний розпис спочатку підписується керівником установи, головним бухгалтером, заступником головного бухгалтера з економічних питань, узгоджується з заступником міського голови і потім затверджується директором та міським головою. До компетенції головного бухгалтера не належить внесення змін у штатний розпис Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка».

КУ «ТМО м. Лисичанськ» - не комплекс лікувально-профілактичних установ, кожна з яких є окремою юридичною особою пов'язаних між собою з метою ефективного використання фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Статутом передбачено в складі Об'єднання керівник - директор і централізована бухгалтерія, під керівництвом головного бухгалтера.

Діючим законодавством і статутними документами встановлено, що штатний розпис розробляє і визначає керівник Установи і затверджується директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» та Власником.

Для більш ефективного використання фінансових та матеріальних ресурсів, розподіл бюджетних коштів серед Установ відбувається централізовано і директор Об'єднання є головним розпорядником бюджетних коштів. У зв'язку з чим, керівники Установ повинні погоджувати з ним питання, які стосуються матеріальних та фінансових ресурсів, для складання річних планів.

Позивач також звертає увагу, що вводиться ставка лікаря - стажиста з терапевтичної стоматології під конкретну особу, хоча Установа не має потреби в даних лікарях, а виводиться ставка лікаря - стоматолога дитячого, в якому стоїть гостра потреба Установи і громади.

Більш того, після прийняття лікаря - стажиста з терапевтичної стоматології, на чому директор дуже наполягає, роботодавець повинен буде направити її на проходження курсів вторинної спеціалізації, за бюджетні кошти, що є незаконною розтратою бюджетних коштів.

Крім цього, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002р. № 57 наказ про затвердження штатного розпису є наказом з основної діяльності юридичної особи, а наказ про прийняття на роботу є наказом з особового складу. Це є два різних накази, які зберігаються один з наказами з основної діяльності в структурному підрозділі юридичної особи, на який покладено обов'язок його розробки, другий - у відділу кадрів в особовій справі працівника.

У зв'язку з чим, такої форми наказу як наказ «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу» від 25.09.2017р. №106/1 в законодавстві України не існує.

На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати незаконним і скасувати наказ «Про прийняття на роботу» № 102 від 12.09.2017р.; визнати незаконним і скасувати наказ «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу» № 106/1 від 25.09.2017р; визнати незаконним і скасувати наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2В.» № 120 від 23.10.2017 року і стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 5 березня 2018 року позов головного лікаря Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка м. Лисичанська ОСОБА_2 до ОСОБА_4 установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ» про визнання незаконним та скасування наказів, задоволено повністю.

Визнано незаконним і скасовано наказ КУ «ТМО м. Лисичанськ» «Про прийняття на роботу» № 102 від 12.09.2017 року.

Визнано незаконним і скасовано наказ КУ «ТМО м. Лисичанськ» «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу» № 106/1 від 25.09.2017 року.

Визнано незаконним і скасовано наказ КУ «ТМО м. Лисичанськ» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2В.» № 120 від 23.10.2017 року.

Стягнуто з КУ «ТМО м. Лисичанськ» на користь Головного лікаря Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка м. Лисичанська ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв’язку з чим суд не приймає до уваги доводи відповідача.

В апеляційній скарзі КУ «ТМО м. Лисичанськ» ставиться питання про скасування рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 5 березня 2018 року з підстав неправильного застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не перевірено правосуб’єктність позивача; цивільну справу № 415/6914/17 розглянуто без сплати судового збору у встановленому статтею 6 Закону України «Про судовий збір» розмірі; судом порушено право відповідача користуватися професійною правничою допомогою та право представника на ознайомлення з матеріалами справи; порушено принцип безсторонності при винесенні рішення; неправильно застосовані норми матеріального права; допущено неправильне тлумачення закону та тлумачення Наказу Міністерства фінансів України № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002р.; висновки суду про відсутність вакансій посади лікаря-терапевта не відповідають матеріалам цивільної справи; судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заперечення головного лікаря Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_2 на апеляційну скаргу мотивовано тим, що наведені відповідачем підстави для скасування рішення суду першої інстанції є надуманими і не відповідають дійсності і наявним доказам в матеріалах цивільної справи, а сама апеляційна скарга не містить жодного належного обґрунтування порушених судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, чи інших доводів, які б надавали підстави дійти висновків про незаконність судового рішення і як наслідок необхідності його зміни чи скасування апеляційним судом.

У судовому засіданні, представники відповідача - директор ОСОБА_4 установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ» ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримали.

Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнали, просили рішення суду залишити без змін.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, апеляційний суд, заслухавши суддю – доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з позивачем на посаді головного лікаря Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка», згідно з наказом «Про призначення» № 39-к від 04.12.1998 року.

Згідно довідки № 85 від 31.10.2017 року, ОСОБА_2 працює на посаді за сумісництвом лікаря-стоматолога-терапевта у відділенні терапевтичної та хірургічної стоматології Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» з 10.08.1992 року (п. 4 наказу від 10.08.1992 року № 86-к) по теперішній час, у тому числі на посаді лікаря-стоматолога-терапевта вищої кваліфікаційної категорії з 21.06.2000 року (наказ від 21.06.2000 р. № 202-к) по теперішній час.

Згідно з статутом Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної Установи Міська стоматологічна поліклініка (нова редакція), затвердженого Наказом управління власності Лисичанської міської ради № 61 від 07.04.2017 р., повне найменування установи Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа Міська стоматологічна поліклініка (п.2.1), установа є юридичною особою, права та обов’язки якої набуває з дня її державної реєстрації (п. 4.1), що також підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 6.1 Статуту вищий орган Управління Установи є Лисичанська міська рада Луганської області (надалі - Власник).

Відповідно до п. 6.6 статуту власник здійснює управління Установою як безпосередньо, та і через уповноважені органи, а саме управління власності Лисичанської міської ради, КУ «ТМО м. Лисичанськ» в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 6.7 Статуту до компетенції КУ «ТМО м. Лисичанськ» належить:

-перевірка і безперешкодне в будь-який час відвідування Установи;

-затвердження структури і штатного розпису Установи;

-затвердження плану та кошторису Установи, за погодженням з Власником;

-проведення атестації робочих місць Установи;

-здійснення тарифікації та оплати праці працівників згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.11 статуту поточне керівництво діяльністю Установи здійснює головний лікар (далі - Керівник), який призначається на посаду наказом директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» за погодженням з Власником.

Відповідно до п. 6.12 статуту установа входить до складу КУ «ТМО м. Лисичанськ».

Відповідно до п. 6.13 Статуту компетенція керівника Установи:

- безпосередньо підпорядковується директору КУ «ТМО м. Лисичанськ», та несе персональну відповідальність за невиконання покладений на Установу завдань і нездійснення ним своїх функцій;

- у межах своєї компетенції головний лікар видає накази та інші розпорядчі акти, дає вказівки, обов’язкові для виконання всіма підрозділами та працівниками стоматологічної поліклініки, а також контролює їх;

- подає на затвердження управлінню власності Лисичанської міської ради (уповноваженому органу управління) за погодженням з директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» та заступником міського голови, який координує діяльність, проекти змін до Статуту;

- погоджує з директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» укомплектування стоматологічної поліклініки лікарським персоналом та молодшими спеціалістами з медичною освітою;

- призначає на посади та звільняє керівників структурних підрозділів, інших працівників установи;

- визначає організаційну структуру Установи, граничну чисельність працівників, штатний розпис з урахуванням умов фонду оплати праці Установи та подає їх на затвердження до КУ «ТМО м. Лисичанськ».

Відповідно до п. 7.3 статуту структура, штатний розпис та кошторис Установи затверджуються директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» за поданням головного лікаря стоматологічної поліклініки.

У своїй роботі головний лікар, позивач у справі ОСОБА_2, керується Посадовою інструкцією головного лікаря, затвердженої Директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 24.04.2017 року.

Даною посадовою інструкцією визначені завдання та обов’язки головного лікаря, права головного лікаря та відповідальність головного лікаря.

Відповідно до п. 1.4. Посадової інструкції головного лікаря, головний лікар підпорядковується директору КУ «ТМО м. Лисичанськ».

Відповідно до п. 1.5. Посадової інструкції головного лікаря, накази та розпорядження головного лікаря є обов’язковими для виконання працівниками Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка».

Щодо завдань та обов’язків, головний лікар, відповідно до п. 2.1 Посадової інструкції головного лікаря, здійснює керівництво лікувально-профілактичним закладом відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність підприємств, установ і організацій охорони здоров’я.

Відповідно до п. 2.5. Посадової інструкції головного лікаря погоджує з директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» укомплектування стоматологічної поліклініки лікарським персоналом та молодшими спеціалістами з медичною освітою.

Відповідно до п. 2.6. Посадової інструкції головного лікаря призначає на посади та звільняє керівників структурних підрозділів, інших працівників Установи.

Відповідно до п. 2.9. Посадової інструкції головного лікаря організовує роботу з підбору, розстановки та використання медичних кадрів тощо.

Відповідно до п. 2.24. Посадової інструкції головного лікаря визначає організаційну структуру Установи, граничну чисельність працівників і штатний розпис з урахуванням умов фонду оплати праці Установи та подає їх на затвердження до КУ «ТМО м. Лисичанськ».

Відповідно до п. 3.3. Посадової інструкції головного лікаря головний лікар має право визначати організаційну структуру Установи, граничну чисельність працівників і штатний розпис з урахуванням умов фонду оплати праці Установи за затвердженням директора КУ «ТМО м. Лисичанськ».

Відповідно до п. 3.5. Посадової інструкції головного лікаря головний лікар має право вирішувати самостійно всі питання діяльності стоматологічної поліклініки за винятком питань, що відносяться до компетенції профспілкових організацій.

Відповідно до п. 3.6. Посадової інструкції головного лікаря головний лікар має право в межах своєї компетенції видавати накази, розпорядження та інші акти, обов’язкові для всіх підрозділів і працівників стоматологічної поліклініки.

Відповідно до п. 4.1. Посадової інструкції головного лікаря головний лікар несе відповідальність за невиконання або неякісне виконання посадови завдань і обов’язків, визначених цією посадовою інструкцією тощо.

Відповідно до п.6.7. Статуту КУ «ТМО м. Лисичанськ», затвердженого рішенням міської ради № 81/1316 від 24.04.2015 року, у межах своєї компетенції Директор Об’єднання видає накази та інші розпорядчі акти, дає вказівки, обов’язкові для виконання усіма працівниками Об’єднання та працівниками лікувально-профілактичних установ, що входять до складу Об’єднання, а також контролює їх виконання.

Відповідно до п.6.9.4. Статуту КУ «ТМО м. Лисичанськ», при здійсненні діяльності Директор Об’єднання забезпечує розробку структури та штатного розпису лікувально-профілактичних установ, що увійшли до складу Об’єднання, та затвердження їх відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.6.10.7. Статуту КУ «ТМО м. Лисичанськ», до компетенції Директора Об’єднання входить призначення на посаду та звільнення з посади Наказом Об’єднання своїх заступників і головного бухгалтера установи за погодженням з Власником.

Відповідно до п.6.10.8. Статуту КУ «ТМО м. Лисичанськ», до компетенції Директора Об’єднання входить призначення на посаду та звільнення з посади керівників лікувально- профілактичних установ, що входять до складу Об’єднання, Наказом Об’єднання за погодженням з Власником, шляхом укладення контракту.

Згідно з Наказом директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 від 12.09.2017 року № 102 «Про прийняття на роботу», наказано:

1. Виконуючій обов’язки головного лікаря Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_11

1.1. Згідно ст. 431 КЗпП України звільнити з суміщуваної роботи:

-ОСОБА_7 - 0,5 ставки лікаря стоматолога-терапевта відділення терапевтичної та хірургічної стоматології Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська стоматологічна поліклініка»;

-ОСОБА_8 - 0,25 ставки лікаря стоматолога-терапевта;

-ОСОБА_2 - 0,25 ставки лікаря стоматолога-терапевта;

у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником.

1.2. Прийняти ОСОБА_9 на посаду лікаря-стажиста з терапевтичної стоматології відділення терапевтичної та хірургічної стоматології.

У зв’язку з тим, що ставок лікарів стоматологів-терапевтів зареєстровано 21,25, лікарів стоматологів дитячих 10,0 ставок (з них 2 ставки вакантні), рекомендувати ОСОБА_2 головному лікарю Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» вивести з штатного розпису ставки лікарів стоматологів дитячих відділення дитячої стоматології та ортодонтології та ввести додатково ставки лікарів стоматологів-терапевтів відділення терапевтичної та хірургічної стоматології.

Згідно з Наказом директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 від 25.09.2017 року № 106/1 «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська КЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу», наказано:

1. Головному бухгалтеру ОСОБА_10 зробити зміни у штатному розписі Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка»:

1.1 Вивести з 02.10.2017р. з штатного розпису відділення дитячої стоматології та ортодонтії 1,0 ставку лікаря стоматолога дитячого.

1.2 Ввести з 02.10.2017р. у штатний розпис відділення терапевтичної та хірургічної стоматології 1,0 ставку лікаря - стажиста з терапевтичної стоматології.

2. Виконуючому обов’язки головного лікаря Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_11:

2.1 Надати письмове пояснення про невиконання наказу від 12.09.2017р. № 102 (строк до 27.09.2017р.).

3. Головному лікарю Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_2

3.1 Прийняти ОСОБА_9 на посаду лікаря - стажиста з терапевтичної стоматології відділення терапевтичної та хірургічної стоматології з 02.10.2017р.

Згідно з Наказом директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 від 23.10.2017 року № 120 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2В.», за невиконання наказу директора КУ «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ» від 25.09.2017р. № 106/1 «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу» 3.1., порушення ст. 43 Конституції України, ст. 22 КЗпП України ОСОБА_2 - головному лікарю Лисичанської комунальної лікувальної профілактичної установи «Міська стоматологічна поліклініка» - оголошено догану.

Так, відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 150 КЗпП України).

Отже, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків. Застосування стягнення у вигляді догани, може мати місце, коли працівник вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов'язків, щоб це невиконання чи неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило характер протиправних дій щодо його трудових обов'язків.

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд невірно дійшов висновків щодо незаконності наказів, такими, що підлягають відхиленню, при цьому, приймає аргументи викладені позивачем ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом не перевірено правосуб’єктність позивача, оскільки позов до суду подано Головним лікарем Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка м. Лисичанськ, а в матеріалах справи міститься статут юридичної особи з іншою назвою «Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи міська стоматологічна поліклініка» чим недодержано вимоги ч. 6 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України (від 18.03.2004 № 1618).

Проте, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є правоздатною і дієздатною фізичною особою. Він, як фізична особа, громадянин скористався своїми правами, передбаченими ст.ст. 150, 221, 225 КЗпП України, ст. 124 Конституції України, звернувся до цивільного суду з позовом до КУ «ТМО м. Лисичанськ» про оскарження дисциплінарного стягнення та про визнання незаконними та скасування наказів, які стали підставою для притягнення його, як особи, яка працює на посаді головного лікаря Лисичанського К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка», до дисциплінарної відповідальності, у зв’язку з тим, що вважає зазначені накази незаконними.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, головного лікаря Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка», суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що дисциплінарне стягнення було застосовано органом, а саме: директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника, тобто позивача, накладено в межах місячного строку застосування дисциплінарного стягнення, що позивачем були надані пояснення - письмові заперечення від 06.10.2017 року, останній був ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення.

Доводи апеляційної скарги відповідача, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, що висновки суду про відсутність вакансій посади лікаря-терапевта не відповідають матеріалам цивільної справи; що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, при вирішені спору, судом першої інстанції застосовані норми трудового законодавства, що регулюють трудові правовідносини, які саме, склалися між сторонами.

Наведені висновки суду першої інстанції, щодо юридичної оцінки оскаржених позивачем наказів від 12.09.2017 року № 102 «Про прийняття на роботу», від 25.09.2017 року № 106/1 «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська КЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу», від 23.10.2017 року № 120 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2В.», апеляційний суд вважає законними та обґрунтованими.

Висновок суду, відносно того, що позивач не мав можливості прийняття на роботу ОСОБА_9, у зв’язку з відсутністю вільної посади лікаря-стажиста з терапевтичної стоматології, зроблений за повного з’ясування обставин справи, ґрунтується на матеріалах справи, які містять штатні розписи працівників, та показаннях свідка ОСОБА_12, яка працює інспектором з кадрів Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка».

Згідно копії заяви, ОСОБА_9 15.09.2017 року звернулася з заявою на ім’я головного лікаря Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_2, в якій просила прийняти її на посаду лікаря стажиста з терапевтичної стоматології. Відповідно до резолюції в.о. головного лікаря ОСОБА_11, у задоволені заяви ОСОБА_9 відмовлено у зв’язку з відсутністю вакансії лікаря стажиста з терапевтичної стоматології. Згідно документів про рівень освіти ОСОБА_9, їй запропоновано працевлаштування на наступні посади: лікаря-стоматолога дитячого без категорії, лікаря стоматолога ортопеда без категорії, за умови надання Сертифікату лікаря-спеціаліста спеціальністю «Дитяча стоматологія» або «Ортопедична стоматологія» відповідно.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 2.6. Посадової інструкції головного лікаря та п. 6.13. статуту безпосередньо правом прийому чи звільнення з роботи працівників до Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» належить головному лікарю ОСОБА_2

До компетенції директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5, відповідно до Статуту КУ «ТМО м. Лисичанськ» не входить право прийняття та звільнення з посади працівників Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка».

У зв’язку з чим директор КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 не мав права видавати наказ про звільнення з суміщуваної роботи ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (п.п.1, 1.1.) про прийняття ОСОБА_9 на посаду лікаря-стажиста з терапевтичної стоматології відділення терапевтичної та хірургічної стоматології Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» (п.1.2), а відповідно у ОСОБА_11 не було законних підстав на виконання Наказу № 102 від 12.09.2017 року в частині звільнення та прийняття на роботу.

Слід також зазначити, що на сумісника поширюються всі гарантії працівника. Тому його неможливо звільнити під час перебування у відпустці, оскільки звільнення працівника-сумісника у зв’язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, є звільненням з ініціативи роботодавця. Позивач ОСОБА_2, на час видання оскаржуваного Наказу № 102 від 12.09.2017 року перебував у відпустці з 31.08.2017 року до 30.09.2017 року.

До того ж, п.1.3. носить рекомендований характер.

При винесені п. 3.1. оскаржуваного наказу № 106/1 від 25.09.2017 року, директор КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 вийшов за межі компетенції і незаконно втрутився в роботу юридичної особи Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Міська стоматологічна поліклініка, у зв`язку з чим п. 3.1. оскаржуваного наказу № 106/1 від 25.09.2017 року є незаконним.

Отже, оскільки судовим розглядом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 не було порушено вимоги ст. 43 Конституції України, ст. 22 КЗпП України, а п.3.1. Наказу № 106/1 від 25.09.2017 «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська КЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу» визнано незаконним, що стали підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани на підставі Наказу № 120 від 23.01.2017 року, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2В.» № 120 від 23.10.2017 року є незаконним і підлягає скасуванню, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, щодо п. 1, п.1.1. та п. 1.2. Наказу № 106/1 від 25.09.2017 «Про внесення змін до штатного розпису Лисичанська КЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та прийняття на роботу», судом першої інстанції встановлено, що визначення штатного розпису, який затверджується Директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» входить до компетенції головного лікаря Установи «Міська стоматологічна поліклініка», п.п. 6.7, 6.13, 7.3 Статуту Лисичанської К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка» та п.6.9.4. Статуту КУ «ТМО м. Лисичанськ».

Посадова інструкція головного бухгалтера КУ «ТМО м. Лисичанськ», затверджена Директором КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 29.04.2015 року, та Положення про бухгалтерську службу-централізовано бухгалтерії при центральній міській лікарні ім. Тітова, не встановлює права головного бухгалтера за вказівкою Директора КУ «ТМО м. Лисичанськ» вносити зміни до штатного розпису лікувально-профілактичних установ.

При винесені оскаржуваного наказу № 106 від 25.09.2017 року (п.1, п.1.1. та п. 1.2.), директор КУ «ТМО м. Лисичанськ» ОСОБА_5 вийшов за межі компетенції і незаконно втрутився в роботу юридичної особи Лисичанська К ЛПУ «Міська стоматологічна поліклініка».

Решта доводів апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення та спростовуються доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ» залишити без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 5 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18 травня 2018 року.

Головуючий

Судді: