Рішення № 74145058, 14.05.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/3653/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2018 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання Брайловської М.М.,

за участю сторін :

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання,

встановив:

Позивачка звернулася в суд з даним позовом, в якому зазначила, що вона є матір’ю повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, але з 23.03.2005 р. шлюб було розірвано. Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 08.12.2017 з відповідача було стягнуто на її користь на утримання сина аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячною починаючи з 26.12.2017 р. до повноліття дитини. На даний час їхній син навчається. Згідно договору № 05 від 29.08.2017 р. на денній формі навчання і є студентом 2-го курсу Рубіжанського політехнічного коледжу ім.. ОСОБА_4 – Кошиці Луганського національного університету ім.. ОСОБА_5, що підтверджується довідкою № 62 від 31.01.2018 р., виданою навчальним закладом. Випуск планується 30.06.2020р. Пата за весь період навчання складає 30145,00 грн. В період навчання їхній син проживає у гуртожитку навчального закладу, місячна плата складає 322,71 грн. На даний час вона працює, «на руки» отримує близько 2500 грн. Такий дохід не дає їй можливості забезпечити дитині оплату навчання в політехнічному коледжі, що змушує її звернутись до суду за стягненням аліментів на навчання дитини.

Просить суд стягнути аліменти з відповідача на її користь на період навчання сина ОСОБА_3 у розмірі 1500 грн., але не менше 50% від прожиткового мінімуму щомісячно і до закінчення ним навчання, але не пізніше двадцяти трьох років.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов просить задовольнити з підстав, зазначених у ньому, пояснила, що її заробітної плати не вистачає на оплату навчання та проживання сина в період його навчання.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що він ніде не працює, він вдруге одружений, маю малолітню доньку, дружина працює, але заробітну плату отримує також у мінімальному розмірі. Також разом з ним мешкають його батьки – пенсіонери, про що суду надав відповідні довідки, а тому він не в змозі платити аліменти на навчання сина. В позові просив відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9,10), який є студентом 2-го курсу ВП «Ружіжанський політехнічний коледж ім.. ОСОБА_4 – Кошиці Луганського національного університету імені ОСОБА_5 денної форми навчання, 1 рівня акредитації. Період навчання з 01.09.2017 р. по 30.06.2020 р. Плата за навчання складає з 01.09.2017 по 30.06.2018 складає 8830 грн., в місяць – 883,00 грн. Плата за гуртожиток на 01.02.2018 року складає 322,71 грн., про що суду надано відповідну довідку, договір № 05 про підготовку молодшого спеціаліста (а.с.13,14-15).

Також позивачем ОСОБА_1 надано довідку про те, що вона працює менеджером зі збуту товарів та отримує мінімальну заробітну плату (а.с.16).

У зв’язку із цими обставинами, позивач потребує матеріальної допомоги на час навчання свого сина. Відповідач коштів на утримання і навчання в добровільному порядку не надає, хоча працездатний і в змозі надавати таку допомогу.

Згідно ст.ст.199, 200 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Потреба повнолітньої дитини у матеріальній допомозі у зв’язку з навчанням полягає у необхідності її харчування в учбовому закладі, придбання необхідної літератури, канцелярських предметів, плати за навчання, тощо.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.

Враховуючи положення ч.7 ст.81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Позивачка не надала доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог про те, що розмір аліментів повинен становити 1500 грн. та що відповідач в змозі сплачувати саме такий розмір.

На відповідача покладений обов’язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.

При визначенні розміру аліментів та витрат на навчання, відповідно до ст.ст.182, 199 Сімейного кодексу України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивача та відповідача, його доводи щодо того, що він не працює, він вдруге одружений, маю малолітню доньку, дружина працює, але заробітну плату отримує також у мінімальному розмірі. Також разом з ним мешкають його батьки – пенсіонери, про що суду надав відповідні довідки. Однак, суд враховує те, що відповідає є працездатним, а отже в змозі сплачувати аліменти на навчання сина у розмірі 600 грн. на місяць.

При цьому необхідно зазначити, що вимоги позивача в частині стягнення аліментів в розмірі не меншому ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено стягнення аліментів на утримання повнолітньої особи з прив'язкою до прожиткового мінімуму для дитини певного віку.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ст.141 ч.6 Цивільного процесуального кодексу України - якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Тому, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81, 141, 247, 263 - 265, 268, 272 - 273 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.182, 187, 189 - 192, 194 - 197, 198 - 200 Сімейного Кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: кв. Залізничників, 8/4 м. Сватове Луганської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на навчання повнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 у розмірі 600 (шістсот) гривень щомісячно, починаючи з 20.02.2018 року і до закінчення навчання в учбовому закладі, тобто по 30.06.2020 рік, але не більше як до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір в дохід держави у розмірі 704,80 гривень, який перераховувати на рахунок 31215206700271 код класифікації доходів 22030001, отримувач УДКСУ у Сватівському районі, код ЄДРПОУ отримувача коштів 37928384, МФО 804013, Банк отримувача коштів ГУДКСУ у Луганській області.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Апеляційному суду Луганської області через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 22.05.2018 року.

Суддя: С.М. Скрипник