Постанова № 74143370, 16.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 297/1026/14-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 травня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді : Джуги С.Д.

суддів: Мацунича М.В., Кондора Р.Ю.

при секретарі: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Берегівського районного суду, яку постановлено 08 лютого 2018 року суддею Ільтьо І.І., у справі за поданням заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиціїї у Закарпатській області ОСОБА_3 про надання дозволу на примусовий вхід до житлового приміщення боржника ,-

в с т а н о в и в:

Заступник начальника відділу ДВС Берегівського районного управління юстиції ОСОБА_3 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з поданням про надання дозволу на примусовий вхід в будинок №22 по вул. Газла в с. Великі Береги, Берегівського району, Закарпатської області, з метою проведення виконавчих дій, а саме: опису та арешту майна боржника для погашення заборгованості.

Ухвалою Берегівського районного суду від 08 лютого 2018 року подання заступника начальника Берегівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиціїї у Закарпатській області ОСОБА_3 про надання дозволу на примусовий вхід до житлового приміщення боржника – задоволено.

Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали на неї апеляційну скаргу, в якій просять скасувати дану ухвалу, оскільки вважають її такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання. Зокрема, зазначають, що дійсно боржником ОСОБА_1 доступ до будинку державному виконавцю не був наданий, оскільки в ньому перебувала його мати, яка є інвалідом другої групи загального захворювання і страждає епілепсією, що могло призвести до серйозних наслідків; окрім того, ними до касаційної інстанції направлено клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції до їх перегляду в касаційному порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заявлене подання, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Матеріалами встановлено, що на виконанні Берегівського районного управління юстиції ДВС знаходиться виконавче провадження ВП № 54895746 з примусового виконання виконавчого листа № 297/1026/14-ц, виданого 05.05.2017 року Берегівським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_1 ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (код ЄДРПОУ: 35326253 п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, адреса 07400, Київська, область, м. Бровари, буд. Незалежності 14) заборгованість за кредитним договором № 201/7-06 від 31.08.2006 року в розмірі 486 183 (чотириста вісімдесят шість тисяч сто вісімдесят три) гривні 43 копійки, з яких 229 774,38 грн. – заборгованість за кредитом, 225 894,54 грн. – заборгованість по відсоткам та 30 514,51 грн. – пені та судові витрати в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п’ятдесят чотири) гривні.

13.10.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов’язано боржника ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно і попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копії вказаної постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Боржником отримано копію даної постанови і йому було відомо про відкрите вищевказане виконавче провадження.

Однак, боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, декларацію не подано, будь – яких дій спрямованих на його виконання не здійснено.

Боржник неодноразово викликався до Берегівського ВДВС, але вимоги державного виконавця були проігноровані.

06.02.2018 року державним виконавцем за участю представника стягувача ТзОВ «Кредитні Ініціативи було здійснено виїзд за адресою боржника, з метою опису майна боржника, за адресою: с. Великі Береги по вул. Газла, 22, Берегівського району, Закарпатської області.

06.02.2018 року державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що опис майна не вдалося здійснити, у зв’язку з тим, що боржник не надав доступ.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) виконавець зобов’язаний вживати всіх передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 5,6,13 ч.2 ст. 18 Закону виконавець зобов’язаний безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника – юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно з ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника, чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання, зазначене у частині першій цієї статті, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

З аналізу даних норм слідує, що підставою для примусового проникнення до житла боржника є невиконання рішення суду боржником у добровільному порядку та ненадання доступу виконавцю до житла, в якому може знаходитися його майно.

Таким чином, оскільки державним виконавцем доведено належними та допустимими доказами, що боржник не виконує рішення суду в добровільному порядку, не виконує свої обов’язки, як боржника, та не надає доступ до житла в якому проживає, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення подання.

Доводи апеляційної скарги, що боржником ОСОБА_1 доступ до будинку державному виконавцю не був наданий, оскільки в ньому перебувала його хвора мати, не заслуговують на увагу, оскільки боржник, як особа, яка піклується про здоров’я своєї матері, зобов’язаний був повідомити про це державного виконавця та вжити будь – яких інших заходів для недопущення негативного впливу на здоров’я матері, а не перешкоджати і не допускати державного виконавця до будинку.

Не можуть бути взяті до уваги також доводи апеляційної скарги, що апелянтами до касаційної інстанції направлено клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції до їх перегляду в касаційному порядку, оскільки на момент звернення з поданням та постановлення оскаржуваної ухвали, а також на даний час виконання рішення суду, за яким видано виконавчий лист та яке знаходиться на виконанні не зупинено, а тому воно, у встановленому законом порядку підлягає виконанню.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала – без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – залишити без задоволення .

Ухвалу Берегівського районного суду від 08 лютого 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 22 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді :