Ухвала суду № 74142175, 21.05.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

21.05.2018

Справа № 264/2053/17

Провадження 1-кп/263/460/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Шевченко О.А., суддів Васильченко О.Г., Соловйов О.Л., при секретарі Лапоног Т.Г., за участю прокурора Федченко А.О., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307, ч.2 ст. 317, ч.3 ст. 313, ч.1 ст.311, ч.1 ст.306, ч. 1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016050000000448 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 317, ч.3 ст. 313, ч.1 ст.311, ч.1 ст.306, ч. 1 ст.263 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком по 21 травня 2018 року.

В судовому засіданні на обговорення було поставлено питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вважав за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб мотивуючи тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, та відсутні будь-які інші підстави для змін чи скасування обраного запобіжного заходу.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечував, зазначивши, що відсутні ризики зазначені прокурором, оскільки обвинувачений має міцні соціальні зв'язки в м. Маріуполі, так як тут проживає його мати. А тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання, також просив зменшити розмір раніше визначеної застави.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав захисника і заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З’ясувавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія судів приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 діб, виходячи з наступних підстав.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту коли до обвинуваченого судом був застосований (або продовжений) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст.177 КПК України).

Відносно ОСОБА_2 складено обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, та враховує особу обвинуваченого ОСОБА_2, а саме те, що дружина та дитина обвинуваченого проживають за межами України, , тому ОСОБА_2 може переховуватись від суду, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб.

Суд не погоджується зі стороною захисту, що наявність у обвинувачено родичів за кордоном нічим не підтверджено, оскільки це було встановлено на підставі показів свідка ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що дружина обвинуваченого забравши дитину, поїхала жити до Російської Федерації у м. Санкт-Петербург.

Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області на строк 60 діб по 19 липня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Маріупольського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.А.Шевченко

Судді: О.Г.Васильченко

ОСОБА_4