Рішення № 74142138, 22.05.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1231/18

Справа № 226/1231/18

Провадження № 2-о/226/131/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого – судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

за участю заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Мирнограді Донецької області справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті особи,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи, в обґрунтування якої вказала, що 28.04.2018 у м.Донецьк помер її чоловік ОСОБА_2. Оскільки документи про смерть чоловіка були видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у проведенні державної реєстрації смерті її чоловіка відмовив. З метою державної реєстрації смерті свого чоловіка та отримання виплат на погребіння та недоотриманих сум пенсії, заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2, померлого 28.04.2018 у м.Донецьк.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та пояснила, що її чоловік помер у міські лікарні № 20 після перенесення другого інсульту. Поховали чоловіка на його Батьківщині 30.04.2018 в с.Яковлівка Ясинуватського району Донецької області.

Представник заінтересованої особи Мирноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до судового засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав.

Заслухавши заявника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 з 05.02.1966 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення факту смерті якого подана заява, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Заявник ОСОБА_1 з 24.10.2016 взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з Ворошиловського району м.Донецька до м.Мирнограда Донецької області, що підтверджується відповідною довідкою територіального управління соціального захисту населення від 24.10.2016 № НОМЕР_1.

Згідно записам у паспорті громадянина України серії ВС № 798377, виданого на ім’я ОСОБА_1, остання з 05.12.1978 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно записам у паспорті громадянина України серії ВС № 006549, виданого на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, останній з 05.12.1978 також був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 02.05.2018 Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Державної ОСОБА_3 Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 28.04.2018 у віці 76 років у Київському районі м.Донецька, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблений відповідний запис від 02.05.2018 за № 428.

Причиною смерті ОСОБА_2 згідно з довідкою Центральної міської клінічної лікарні № 1 м.Донецька Донецької Народної Республіки від 30.04.2018 № 187 став набряк головного мозку, інфаркт у лівій півкулі головного мозку при церебральному атеросклерозі.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 28.04.2018 у Донецькій міській лікарні після перенесеного другого інсульту помер його тесть ОСОБА_2, який за життя постійно проживав зі своєю дружиною ОСОБА_1 ОСОБА_2 поховали 30.04.2018 на його Батьківщині в с.Яковлівка Ясинуватського району Донецької області. Він особисто був присутній не похованні свого тестя.

Відповідно до листа Мирноградського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 22.05.2018 за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виявлено.

Смертьфізичної особи відповідно до ч.3 ст.49 ЦК України підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.

За приписами п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

З огляду на п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявником документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Судом встановлено, що Мирноградськийміський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області своїм листом від 22.05.2018 відмовив у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки подане заявником свідоцтво про смерть серії ДНР № 094237 видане 02.05.2018 Донецьким міським відділом запису актів цивільного стану Державної ОСОБА_3 Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, яке не є територіальним органом Міністерства юстиції України

Відповідно до ст.17 ч.ч.1, 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» Кабінету Міністрів доручено ужити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій, представництв; евакуації працівників; вивезення в разі можливості майна та документації; переведення державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції на роботу в іншу місцевість.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 м.Донецьк є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, у зв’язку з чим їх зобов’язано переміститися в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

Згідно за наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 247/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» відділи державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області, що знаходилися на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на контрольовану територію.

Установа, якою було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2, не була переміщена на територію, яка контролюється органами державної влади України, отже наданий суду документ про смерть чоловіка заявника виданий органом, створеним не відповідно до вимог українського законодавства, і не може бути взятий до уваги органом, що здійснює реєстрацію юридичних фактів.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у заявника відсутня будь-яка інша можливість у позасудовому порядку вирішити питання щодо юридичного оформлення факту смерті її чоловіка.

Надаючи оцінку документу, виданому на непідконтрольній Україні території, суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, Європейський Суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок Європейського Суду з прав людини в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, є винятком із загального принципу недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути заснована до таких дій, як наприклад реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський Суд з прав людини, зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Тому суд як виняток бере до уваги надані заявником документи, видані на непідконтрольній Україні території, та надає їм оцінку разом з іншими доказами по справі.

Отже, сукупність досліджених доказів надає суду зробити висновок про доведеність факту смерті ОСОБА_2, померлого 28.04.2018, у зв’язку з чим вимоги заявника підлягають задоволенню у повному обсязі. Встановлення даного факту необхідне заявнику для державної реєстрації смерті чоловіка та для реалізації її майнових та особистих немайнових прав.

На підставі законів України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014, постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595, розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-316, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ЗаявуОСОБА_1, місце проживання якої: АДРЕСА_1, яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, заінтересована особа Мирноградський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження якого: вул.Соборна, 7, м.Мирноград Донецької області, код ЄДРПОУ 23127140, про встановлення факту смерті особи задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер 28 квітня 2018 року у Київському районі міста Донецька.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складання повного рішення.

Повний текст рішення суду складено 22.05.2018.

Суддя Ж.Є.Редько