Постанова № 74141175, 16.05.2018, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа №733/1954/17

№ 2-а/733/4/18

Рішення

Іменем України

"16" травня 2018 р. Ічнянський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Карапиш Т.В.

при секретарі Донченко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що постановою № 41 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 10 листопада 2017 року її притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок. Вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки підставою накладення адміністративного стягнення є вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, яке полягало у зберіганні двох тюків соломи поряд своєї земельної ділянки близько одного метра, чим було порушено державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Однак, вищевказані стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів вона не порушувала, так як тюки соломи зберігалися на її земельній ділянці, а в постанові адміністративної комісії відсутня норма (пункт) акту органу місцевого самоврядування, встановлює правила благоустрою, в зв’язку з чим відповідно відсутній склад адміністративного проступку у вигляді порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. А тому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 10 листопада 2017 року № 41, а справу закрити.

Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, вказуючи на те, що вона не порушувала стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, а вищевказана постанова адміністративної комісії Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 10 листопада 2017 року є безпідставною та незаконною, так як два тюки соломи зберігалися на земельній ділянці, якою вона користується та якою раніше користувався її дід ОСОБА_2

Представник Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що постанова № 41 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 10 листопада 2017 року винесена відповідно до норм чинного законодавства України

Учасники справив судове засідання, призначене на 16 травня 2018 року, не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всі докази в сукупності, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. .

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Як встановлено в судовому засіданні постановою № 41 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 10 листопада 2017 року позивачку ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок (а.с.7).

Як вбачається із даної постанови та протоколу засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 11 вересня 2017 року о 12 годині 39 хвилин в смт. Парафіївка по вулиці Вячеслава Чорновола Ічнянського району Чернігівської області поряд своєї земельної ділянки, близько одного метра, зберігала тюки соломи в кількості 2 штук , чим порушила державні стандарти, норми і правила у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (а.с.27-28).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 2 статті 5 КУпАП регламентовано, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність, передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

Статтею 152 КУпАП передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Об'єктивна сторона правопорушення, це скоєння дій (бездіяльність), які порушують правила благоустрою, встановлені органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

При цьому, відповідно до ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органами місцевого самоврядування розробляються та затверджуються Правила благоустрою території населеного пункту, невиконання яких, відповідно до ст.42 Закону, тягне за собою притягнення осіб, до відповідальності, в тому числі адміністративної.

Як вбачається із акта комісії від 26 лютого 2018 року земельна ділянка загальною площею 0,31 га згідно земельно-шнурової книги Парафіївської селищної ради Чернігівської області вулиці В’ячеслава Чорновола,6 знаходиться у власності покійного ОСОБА_2 та передана рішенням 7 сесії Парафіївської селищної ради Чернігівської області 23 скликання від 20 січня 2000 року. Комісія з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища встановила, що позивачка зберігала два тюки соломи на землях загального користування Парафіївської селищної ради Чернігівської області, які заважали проїзду автомобілів, чим створювали аварійну ситуацію та спричиняли незручності для пішоходів (а.с.64). Також згідно акта від 13 квітня 2018 року, затвердженого головою Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області, плану земельної ділянки та пояснюючої записки земельна ділянка, де зберігалися два тюки соломи – це землі Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області (а.с.82-84).

Даний факт також знайшов своє підтвердження показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в судовому засіданні підтвердили, що дані тюки соломи дійсно заважали проїзду автомобілів та створювали аварійну ситуацію.

Таким чином, суд, дослідивши всі докази в сукупності, прийшов до висновку, що позивачка дійсно порушила п.п.4.1.1. п.4.1 розділу 4 правил благоустрою територій населених пунктів Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області, згідно якого громадянам забороняється захаращувати та зберігати на території загального користування сипучі матеріали, конструкції, сміття, побутові відходи, відходи виробництва, листя, солому, гілля, накопичення снігу та криги тощо.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд вважає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача є незаконними, а постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Парафіївської селищної ради Чернігівської області № 41 від 10 листопада 2017 року є безпідставною та неправомірною.

В судовому засіданні також встановлено, що протокол серії АА № 508136 від 11 вересня 2017 року, складений дільничим інспектором Ічнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та постанова № 41 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Парафіївської селищної ради Чернігівської області від 10 листопада 2017 року також винесена у відповідності до ст. 283 КУпАП та не суперечить нормам чинного законодавства України. Також в судовому засіданні підтверджено повністю наявність складу адміністративного правопорушення, здійсненого ОСОБА_1, дії останньої кваліфіковані за ч. 1 ст. 152 КпАП України правильно, а тому підстави для скасування вищевказаної постанови відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, суд вважає, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Парафіївської селищної ради Чернігівської області № 41 від 10 листопада 2017 року складена відносно позивачки уповноваженим органом, підписана уповноваженою особою та відповідає вимогам закону, при цьому, факт порушення Правил благоустрою позивачкою спростований не був, а також будь-яких неправомірних дій при складанні даної постанови відносно ОСОБА_1 судом не встановлено, а тому суд вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 77, 122, 139, 229, 241-246, 250,255, 293, 295 КАС України, ст.ст. 5, 152, 280, 281, 288 КУПАП, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. В. Карапиш