Постанова № 74140032, 15.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/5921/17

провадження № 22-ц/781/677/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів – Єгорової С.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі – Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда в складі судді Шевченко І.М. від 24 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа – ОСОБА_2 про поновлення на роботі, -

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 07.11.2015 року його було призначено провідним інженером відділення забезпечення автотранспортом. Наказом від 16.02.2017 року його було звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників.

Вказав, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19.09.2017 року, зазначений наказ про його звільнення було визнано неправомірним та скасовано. Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 02.08.2017 року його було поновлено на роботі, а наказом від 03.10.2017 року звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України, у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників. Вважає даний наказ незаконним та необґрунтованим, оскільки в наказі зазначено два факти з якими відповідач пов'язує звільнення з роботи, та не зазначено, з якої саме з вказаних підстав він був звільнений. При цьому вказує, що звільнення може відбутися на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України лише у випадку змін в організації виробництва і праці. Відповідно до наказу ГУНП від 02.12.2016 №892 в ГУНП відбувались організаційно-штатні зміни відповідно до ст.15 Закону України «Про Національну поліцію» в наказі не зазначено, що мали місце зміни в організації виробництва і праці відповідно до норм КЗпП України.

Вважає, що як скорочення чисельності працівників, так і скорочення штату провідних інженерів відділення забезпечення автотранспортом не відбувалося, а лише відбулась зміна підпорядкованості зазначеного відділення. В переліку змін у штатах, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 02.12.2016 року №892, як підставу скорочення посад зазначено скасування тимчасових штатів, але КЗпП України не передбачає таких термінів як тимчасовий або постійний штат, натомість КЗпП України передбачає строки трудового договору - безстроковий та на визначений строк. З ним був укладений безстроковий трудовий договір, тому скасування тимчасових штатів без скорочення чисельності та штату провідних інженерів відділення забезпечення автотранспортом не може бути підставою для звільнення мене з роботи. Крім того, зазначає, що його не було персонально попереджено відповідачем не пізніше ніж за два місяці про наступне вивільнення та не запропоновано іншу посаду. Також вказує, що на посаду провідного інженера наказом від 09.12.2016 року була призначена ОСОБА_2, у зв’язку зі скороченням посади комірника, а йому було відмовлено на зайняття даної посади, хоча він мав переважне право залишення його на роботі як працівника більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці ніж у ОСОБА_2 Посилаючись на ці обставини, просив визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 03.10.2017 № 331 о/с в частині його звільнення, поновити його на посаді провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області з 03.10.2017 року, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.10.2017 року по день поновлення на роботі, зобов’язати відповідача призначити його на посаду провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2018 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ Головного Управління Ніціональної поліції (ГУНП) в Кіровоградській області від 03.10.2017 року №331 в частині звільнення ОСОБА_1, поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області з 03.10.2017 року.

В апеляційній скарзі ГУНП посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що при повторному звільненні ОСОБА_1 його було вчасно повідомлено про організаційно-штатні зміни в ГУНП області та пов’язане з цим майбутнє звільнення з посади, запропоновано перелік вакантних посад. Тобто, дотримано передбачену законом процедуру. Суд, на його думку, не взяв дане до уваги, та не врахував, що посади провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області на момент звернення були укомплектовані за рахунок інших працівників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Головного управління Національної поліції в області, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_1 і його представника, які заперечили проти апеляційної скарги та підтримали рішення суду першої інстанції, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, необхідно з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що 07.11.2015 року ОСОБА_1 було призначено на посаду провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції в області, установивши 10-й тарифний розгляд та надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 50 відсотків посадового окладу /а.с.9/.

Наказом ГУНП в Кіровоградській області № 29 о/с від 16.02.2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України/а.с.11/.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2017 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2017 року, скасовано наказ ГУНП в Кіровоградській області від 16.02.2017 року № 29 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 16.02.2017 року ОСОБА_1 з посади провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції у Кіровоградській області за п.1 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при ГУНП в Кіровоградській області та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 40 057,60 грн. /а.с.13-15, 16-17/.

При цьому судами зазначено, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 з посади провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції у Кіровоградській області в зв’язку зі зміною в організації виробництва і праці не дотримався встановленого трудовим законодавством України порядку попередження працівника про наступне вивільнення та надав незаконну перевагу іншому працівнику, що має нижчу кваліфікацію і продуктивність праці, зокрема ОСОБА_2, при залишенні її на посаді,

Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 02 серпня 2017 року ОСОБА_1 на виконання рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 31.07.2017 року поновлено на посаді провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції в області, з 16 лютого 2017 року, скасувавши пункт наказу ГУНП в області від 16.02.2017 року № 29 о/с у частині його звільнення з роботи в Національній поліції /а.с.18/.

Наказом ГУНП в Кіровоградській області №331 о/с від 03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади провідного інженера відділення забезпечення автотранспортом при Головному управлінні Національної поліції в області, на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України /а.с.22/.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ст.492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

З огляду на вказане роботодавець вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 492 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому, роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Як убачається з матеріалів справи наказом ГУНП в Кіровоградській області № 302 о/с від 09.12.2016 року у зв’язку з організаційно-штатними змінами, відповідно до наказів Національної поліції України від 09.11.2016 року № 1143 дск та Головного управління Національної поліції в області від 02.12.2016 року № 892, ОСОБА_2 призначено з 09 грудня 2016 року провідним інженером відділення забезпечення автотранспортом центру обслуговування підрозділів Головного управління Національної поліції в області, установивши 9-й тарифний розряд та надбавку за складність, напруженість у роботі у розмірі 50 відсотків тарифної ставки, звільнивши її з посади комірника центру обслуговування підрозділів при Головному управлінні Національної поліції в області /а.с.10/.

З огляду на вказане вбачається, що посада, з якої звільнено ОСОБА_1, не ліквідована і реальних юридичних змін в організації виробництва і праці в управлінні Національної поліції в області не відбулося.

Даний факт встановлено попередніми судовими рішеннями, зокрема, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.07.2017 року та ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.09.2017 року, які на даний час є чинними.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказані вище судові рішення, якими Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області зобов’язано відновити порушене право на працю та поновити на роботі ОСОБА_1 не виконані належним чином, оскільки не звільнено працівника, якому незаконно надано перевагу при залишенні на роботі. Крім того, при поновленні ОСОБА_1 на роботі йому не визначено робоче місце та не створені належні умови праці.

Під час дослідження і встановлення обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що поновлення ОСОБА_1 на роботі наказом від 02 серпня 2017 року носить формальний характер, і не має на меті відновлення порушеного права позивача на працю.

Звільнення ОСОБА_1 з роботи наказом від 03.10.2017 року відбувалось без чіткого юридичного обґрунтування, з підстав, які попередньо були предметом судового дослідження і рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2018 року були визнані неналежними, зокрема, на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області від 16.02.2017 р. №29 про скорочення чисельності або штату працівників.

Враховуючи вказане, не можна вважати таке звільнення законним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновкам суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 22.05.2018 року.

Головуючий:

Судді: