Постанова № 74139860, 15.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/105/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (повний текст рішення виготовлено 01 березня 2018 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12.01.2018 звернувся із адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.10.2017 індивідуального коефіцієнту стажу роботи позивача, який враховується для розрахунку пенсії з 0,55800 до 0,41333 за рахунок зменшення оцінки страхового стажу з 1,35% до 1% за кожний рік стажу та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2017 з урахуванням коефіцієнту страхового стажу роботи, який враховується для розрахунку пенсії, в розмірі 0,55800, визначеного із застосуванням оцінки страхового стажу 1,35%.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.03.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що за рахунок зменшення позивачу розміру коефіцієнта страхового стажу, застосованого при перерахунку з 01.10.2017, позивач недоотримує щомісячно 756,80 грн. пенсії.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що після перерахунку пенсії позивача розмір її не привів до зменшення, свої дії вважає правомірними та вчиненими в межах чинного законодавства.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

ОСОБА_2 (06.10. ІНФОРМАЦІЯ_1) перебуває на обліку у Ладижинському відділенні Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області та отримує пенсію за віком, призначену їй відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач має 35 років 4 місяці 10 днів (474 місяців) страхового стажу.

У зв'язку з отриманням письмового повідомлення про здійснення з 01.10.2017 перерахунку пенсії з врахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати та індивідуального коефіцієнта страхового стажу, в листопаді 2017 року позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою про надання їй розрахунку визначеного органом ПФУ розміру індивідуального коефіцієнта страхового стажу та надання копії розпорядження з відповідними розрахунками, щодо здійсненого перерахунку пенсії з 01.10.2017.

15.12.2017 Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області листом №Н-47 повідомило, що станом на 01.12.2017 загальний трудовий стаж для обчислення пенсії врахований по 28.02.2001 та становить 35 років 4 місяці 10 днів. Коефіцієнт стажу при кратності 1,35 становив 0,55800. Розмір пенсійної виплати до 01.10.2017 складав 1582,18 грн. При цьому коефіцієнт заробітку становив 1,38965, відповідно середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 1664,68 грн. (1,38965 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати * 1197,91 грн. середній заробіток по Україні за 2007 рік. Відповідно до Закону України №2148 від 03.10.2017 проведений перерахунок пенсії позивача автоматизованим способом за допомогою програмного забезпечення з 01.10.2017, а саме осучаснення заробітної плати із використанням єдиного показника середньої заробітної плати в Україні, який використовується для призначення та перерахунку пенсії в 2017 році на рівні 3764,40 грн. та зменшення величини оцінки страхового стажу до 1%, з якого обчислена пенсія.

Отже, після здіснення перерахунку з 01.10.2017, коефіцієнт заробітної плати становить 1,38965, відповідно середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 5231,20 грн. (1,38965 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3764,40 грн. середній заробіток по Україні за попередні 3 роки), коефіцієнт стажу становить 0,41333. Так, вказано, що розмір пенсії позивача становить 2524,07 грн.

Не погодившись з таким рішенням відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, а відповідач в свою чергу при перерахунку пенсії позивача правомірно застосував показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, як це передбачено ч.4-3 в Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV з урахуванням змін, внесених Законом України від 08.11.2011 № 3668-VI "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи або перерахунку пенсії може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Дана норма є діючою та не визнана неконституційною.

Судом першої інстанції вірно вказано, що пенсія призначена позивачеві відповідно до Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а тому підлягає перерахунку з 1 жовтня 2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Крім того, судом першої інстанції вірно вказано, що після перерахунку пенсії позивача її розмір не привів до зменшення, а саме, до перерахунку пенсії становив – 1582,18 грн., а після перерахунку з 01.10.2017 – 2524,07 грн.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ).

При вирішенні спірних правовідносин колегією суддів також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновками суду І інстанції щодо доведення відповідачем правомірності своїх дій в повній мірі, при цьому зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованим та не відповідають нормам чинного законодавства, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4