Вирок № 74138524, 22.05.2018, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/327/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

при секретарі Олійник Ю.І.,

з участю прокурора Ратушної О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12018110240000069 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою; інваліда 3 групи з дитинства, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 (Кузнецовськ) Рівненської області, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 11 квітня 2017 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1, будучи судимим 11 квітня 2017 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності.

12 січня 2018 року близько 11 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу магазину «Червоний маркет», що розташований по вул.Богдана Хмельницького, 102 в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області, помітив велосипед марки «Мінськ», який належить ОСОБА_2. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку велосипеда.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до вказаного велосипеду марки «Мінськ» та, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії являються непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, відкотив велосипед до саду, який знаходиться поблизу стадіону ім. Лобановського, що розташований в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду, яка згідно висновку експерта № 8/145 від 07 лютого 2018 року становить 1433 грн. 33 коп.

По суті пред’явленого обвинувачення в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю і дав покази, що підтверджують фабулу обвинувачення, зазначивши, що помітив даний велосипед ще напередодні ввечері. Зранку прийшов до «Червоного маркету», велосипед ще стояв, він його забрав і покотив в бік стадіону. Там зустрів наглядно знайомого чоловіка, якого попросив залишити велосипед на зберіганні. В подальшому до нього на роботу приїхали працівники поліції і він добровільно все розповів. Велосипед повернуто потерпілому. Щодо сплати штрафу за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.04.2018 у розмірі 850 гривень, зазначив, що штраф сплачено. Однак будь-яких доказів цьому суду не надав. Крім того, підтвердив, що відносно нього на зараз здійснюється судовий розгляд кримінального провадження в суді м. Сарни.

Справа слухалась в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. З врахуванням думки учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Зміст ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам роз’яснено.

Цивільний позов не заявлено.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Обставинами, які пом’якшують покарання, визнано щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне сприяння розслідуванню кримінальної справи, оскільки він вину у вчиненому визнав повністю, під час досудового та судового слідства давав правдиві та послідовні показання.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий, на зараз відносно нього йде розгляд кримінальних проваджень за аналогічними кримінальними правопорушеннями, і приходить до висновку призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті.

Призначення покарання у виді арешту та обмеження волі суд вважає такими, що не відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, щиро розкаявся та активно сприяв розслідуванню кримінальної справи, є інвалідом 3 групи, суд приходить до висновку про можливість його перевиховання без ізоляції від суспільства та звільнення від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Оскільки за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.04.2017, яким ОСОБА_1 визнано виним за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., належних та допустимих доказів сплати штрафу суду не надано, то на підставі ч. 3 ст. 72 КК України таке покарання при призначенні його за сукупністю вироків чи сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно

Судові витрати слід стягнути із обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов»язок періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.04.2017, яким ОСОБА_1 визнано виним за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., виконувати самостійно.

Речовий доказ: велосипед марки «Мінськ», що переданий потерпілому ОСОБА_2 на зберігання, після набрання вироком законної сили – залишити потерпілому ОСОБА_2.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз в розмірі 429 (чотириста двадцять дев’ять) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя Я. І. Керекеза