Постанова № 74133853, 17.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1071/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2016 №00203/1205.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків Акта перевірки від 15.08.2016 №2031/26-55-12-05 прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2016 №00203/1205.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.08.2016 №00203/1205.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України.

Так, перевіркою встановлено порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної №4 на 22 дні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що податкова накладна від 02.06.2016 №4 зареєстрована помилковою датою та не підлягає наданню покупцеві, а тому протягом години з моменту її реєстрації позивачем зареєстровано розрахунок коригувань.

Вказане свідчить про безпідставність застосування відповідачем ст.120-1 та п.201.10 ст. 201 ПК України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» з податку на додану вартість за червень 2016 року.

Перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної Товариством з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» у Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2016 року на суму податку на додану вартість 157 661 грн 31 коп., чим порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено Акт від 15.08.2016 №2031/26-55-12-05 (далі - Акт перевірки) (а.с. 7).

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.08.2016 №00203/1205, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 10% від суми податку на додану вартість в сумі 15 766 грн 13 коп. (а.с. 8).

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2016 №00203/1205, звернувся зі скаргою від 16.09.2016 №663/09 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (а.с. 11-12).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві розглянуто вищезазначену скаргу та за результатами розгляду прийнято рішення від 11.11.2016 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.08.2016 №00203/1205, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 13-15).

У подальшому, 22.11.2016 позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с. 16-18).

За результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 30.12.2016 №28625/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення (а.с. 19-20).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкова накладна від 02.06.2016 №4 була зареєстрована помилково і не підлягала наданню покупцеві, а її реєстрація була самостійно скасована позивачем шляхом подання розрахунку коригування до проведення перевірки контролюючим органом, тому підстави для настання відповідальності за статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації по помилково зареєстрованій податковій накладній, яка не підлягала передачі покупцеві, не було, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За правилами підпункту «б» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, дата складання податкової накладної належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, помилкове заповнення дати податкової накладної попереднім числом та її реєстрація в ЄРПН свідчить про те, що строк між датою складання і датою реєстрації в ЄРПН збільшується.

У відповідності до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

За правилами частиної першої пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 цієї статті ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний згідно із вимогами Податкового кодексу скласти та зареєструвати податкову накладну, а саме - в зв'язку із постачанням товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Як свідчать матеріали справи, 24.06.2016 позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано податкову накладну від 02.06.2016 №4 (а.с. 21-22).

Як зазначає позивач, ним було допущено помилку при зазначенні дати складання податкової накладної №4. Вказана податкова накладна відображала помилкову інформацію, оскільки операція, яку вона містить взагалі не була здійснена, зважаючи на те, що згідно колонки №2 податкової накладної, зазначено дату договору по якому виникли податкові зобов'язання - 10.06.2016.

При цьому, жодних операцій, які б були підставою для складання податкових накладних між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» не відбувалось, договір відповідно до якого у позивача виникають податкові зобов'язання було укладено лише 10.06.2016.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду жодних належних доказів, які б підтверджували здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» станом на 02.06.2016.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що виникнення податкових зобов'язань у позивача не могло відбутися рівніше, ніж укладання договору між позивачем та його контрагентом.

Згідно абзацу шостого пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 24.06.2016 зареєстровано розрахунок коригування від 10.06.2016 №1 до податкової накладної від 02.06.2016 (а.с. 23-24).

У цей же день, 24.06.2016 у межах п'ятнадцятиденного строку, Товариством з обмеженою відповідальністю «Будеволюція» зареєстровано податкову накладну на підставі договору від 10.06.2016 №75702, а саме податкову накладну від 10.06.2016 №4 (а.с. 36-37).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки податкова накладна від 02.06.2016 №4 зареєстрована помилково і не підлягала наданню покупцеві, а її реєстрація була самостійно скасована позивачем шляхом подання розрахунку коригування до проведення перевірки контролюючим органом, то підстав для настання відповідальності за статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації по помилково зареєстрованій податковій накладній, яка не підлягала передачі покупцеві, не було.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 22 травня 2018 року.