Рішення № 74133361, 22.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1436/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомОСОБА_1до Ніжинської міської ради Чернігівської областіпро визнання протиправним та нечинним пункту рішення У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання протиправним та нечинним пункту 1 рішення відповідача «Про заборону торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час в місті Ніжин».

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що під час відвідування магазину «Продукти-705» торгівельної мережі АТБ у лютому 2018 року йому стало відомо про оскаржуване рішення. З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що приймаючи його Ніжинська міська рада вийшла за межі свої повноважень.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за їх відсутності.

У встановлений ухвалою суду строк, представник відповідача відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В свою чергу, представником відповідача 04.05.2018 надіслано на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та у зв'язку з виправленням оскаржуваних порушень провадження у справі просить закрити. На підтвердження виправлення оскаржуваних порушень відповідач вказує на те, що Верховною Радою України 22.03.2018 внесено зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частину першу статті 26 доповнено пунктом 44-1, згідно якого органам місцевого самоврядування надано право встановлювати обмеження продажу алкогольних напоїв у нічний час.

Внесення змін Верховною Радою України до нормативно-правових актів та законів не є підставою для закриття провадження у справі на підставі ст.. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а також не вказує на виправлення відповідачем оскаржуваних порушень, у зв'язку з чим суд вирішив продовжити вирішення справи по суті.

Електронною поштою 22.05.2018 відповідачем надіслано на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні.

Враховуючи вимоги статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом не визнано поважними причини неявки представника відповідача - суб'єкта владних повноважень у судове засідання, в зв'язку з чим розгляд справи продовжено без участі представника відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Ніжинської міської ради Чернігівської області від 14.03.2014 №5-53/2014 «Про заборону торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час в м. Ніжині» заборонено реалізацію алкогольних напоїв, пива, слабоалкогольних напоїв в стаціонарних об'єктах торгівлі та тимчасових спорудах, крім закладів ресторанного господарства, на території міста Ніжин у період з 22 години 00 хвилин до 6 години 00 хвилин.

Згідно листа ТОВ «АТБ-маркет» від 26.02.2018 року №26/02, позивачу на його звернення (скаргу) щодо відмови у покупці 22.02.2018 року алкогольних напоїв як споживачу повідомлено, що згідно рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області від 14 березня 2014 року №5-53/2014 забороняється на території міста Ніжин реалізація алкогольних напоїв з 22:00 до 06:00; до вказаного листа було додано згадуване рішення органу місцевого самоврядування.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправними ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є нормативно - правовим актом, оскільки містить адміністративно - правові норми, які регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях.

Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

В позовній заяві позивач зазначає, що оскаржуване рішення порушує його право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час, обмежує обіг окремих видів товарів.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов'язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Таким чином, суд вважає, що позивач у даній справі є суб'єктом правовідносин, які регламентуються оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно статті 25 вказаного Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до положень статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Органи місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 144 Конституції України в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Загальна і виключна компетенція сільських, селищних, міських рад встановлена статтями 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку встановлено статтею 30 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 9 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно з підпунктом 4 пункту «б» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до делегованих повноважень зазначених рад належить встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Із наведених норм убачається, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно встановлення режиму роботи суб'єктів господарювання.

Згідно статті 15-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів, а саме: пропаганди здорового способу життя, вільного від споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; включення до загальноосвітніх програм та професійних освітніх програм усіх навчальних закладів України незалежно від форми власності положень про шкідливий вплив споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на організм людини, а також про переваги здорового способу життя; створення економічних та правових умов, що сприяють зменшенню споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; охорони права тих, хто не курить, жити в середовищі, вільному від тютюнового диму; інформування про шкоду надмірного споживання алкогольних напоїв та шкідливість вживання тютюнових виробів та про рівні вмісту смол та нікотину в димі сигарети; лікування алкогольної та тютюнової залежності; протидії незаконному ввезенню та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів; охорони фізичного здоров'я людини; пропаганди родинно-сімейних традицій та виховання здорової дитини.

Відповідно до частини першої статті 15-3 вказаного Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Разом з тим, частиною шостою вказаної статті Закону передбачено, що на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Отже, ні Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ні іншими законами та нормативно-правовими актами органам місцевого самоврядування не надані повноваження запроваджувати такі заходи як заборона реалізації (обмеження роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв, пива, слабоалкогольних напоїв в стаціонарних об'єктах торгівлі та тимчасових спорудах у певний період часу.

Щодо посилання відповідача на зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування», якими органам місцевого самоврядування надано повноваження встановлювати обмеження продажу алкогольних напоїв у нічний час, суд зазначає наступне.

Так Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» від 22.03.2018 частину першу статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 44-1 такого змісту:

«44-1) встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці». Зазначений закон набрав чинності 25.04.2018.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року N 21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, застосування до правовідносин, які виникли до 25.04.2018, положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» після 25.04.2018, порушуватиме конституційний принцип незворотності дії законів в часі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір повинен вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

За таких обставин суд вважає, що Ніжинська міська рада Чернігівської області, приймаючи оскаржуване рішення про обмеження реалізації алкогольних напоїв на території міста Ніжин в нічний час вийшла за межі своїх повноважень, встановлених, чинним на час прийняття рішення, законодавством.

Відповідно до ч. 9 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської міської ради Чернігівській області на користь позивача підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області (м. Ніжин, вул.. І.Франка, 1, Чернігівська область, 16600) «Про заборону торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час в місті Ніжин» від 14.03.2014 №5-53/2014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ніжинської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено у повному обсязі 22.05.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб