Ухвала суду № 74133320, 21.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження в адміністративній справі

21 травня 2018 року справа № 823/1763/18 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 68, далі – ОСОБА_1, позивач-1) та ОСОБА_2 (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 68, далі – ОСОБА_2, позивач-2) подали позов, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення № 1257 від 01 грудня 2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, далі – відповідач), яким скасовано дію будівельного паспорта № 825-бп від 28.04.2015 на реконструкцію житлового будинку з надбудовою 2-го поверху по вул. Гоголя, 68, м. Черкаси.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки всі вимоги, передбачені Порядком видачі будівельного паспорта (затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011), були виконані позивачами і до уповноваженого органу наданий був повний пакет документів.

Позивачі стверджують, що наміри забудови повністю відповідають вимогам містобудівної документації, і відповідачем також не вказано в чому саме паспорт не відповідає формі, а тому підстави для скасування будівельного паспорта відсутні.

Вказаний спір виник з публічно-правових відносин і відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Окрім того, у адміністративному позові позивачі заявили клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суддя зазначає таке.

Відповідно до частин 1-4, 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 259 вказаного Кодексу клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що дана адміністративна справа не відноситься до справ незначної складності, які визначені частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також не відноситься до справ які відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зважаючи на зазначені позивачами предмет та підстави адміністративного позову, адміністративна справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження, а відтак в задоволенні клопотання позивачів про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 173 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з’ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно ст. 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, що розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначається судом з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Суддя враховує, що в позовній заяві позивачі просять визнати протиправним та скасувати рішення № 1257 від 01 грудня 2017 року, яким скасовано дію будівельного паспорта № 825-бп від 28.04.2015, виданого управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, та зазначає, що судове рішення в даній справі може вплинути на права, інтереси або обов’язки вказаного Департаменту (нині – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради), а тому вважає за необхідне залучити його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.

Згідно з частиною 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 49, 171, 173, 175, 179, 180, 243, 248, 256, 257, 259, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовити.

Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Здійснити розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання у справі на 14 червня 2018 року о 09 год. 00 хв. в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 117.

Зобов’язати позивачів направити (вручити) Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради копію позовної заяви та доданих до неї документів, а докази такого направлення (вручення) надати до суду.

Встановити відповідачеві п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву, що відповідає вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачам трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого може бути подана відповідь на відзив, що відповідає вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачеві трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого можуть бути подані заперечення на відповідь на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити третій особі трьохденний строк з дня отримання позовної заяви, протягом якого можуть бути подані пояснення на позов, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити третій особі трьохденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву, протягом якого можуть бути подані пояснення на відзив, що відповідають вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною 2 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов’язані завчасно повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяОСОБА_4