Рішення № 74133155, 18.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2018 року № 826/11355/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Каркашьяна С.К., суддів Григоровича П.О., Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп»доМіністерства юстиції України провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» (далі - позивач/ ТОВ «АВС Логістік Групп») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі- відповідач/ МЮУ), в якій просить суд:

- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України стосовно розгляду та реагування на скаргу ТОВ «АВС Логістік Групп» про запобігання корупції в діяльності Міністерства юстиції України від 08.06.2016 №100/06 протиправною;

- зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути по суті та здійснити заходи реагування на скаргу ТОВ «АВС Логістік Групп» про запобігання корупції в діяльності Міністерства юстиції України від 08.06.2016 №100/06.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не розглянута заява ТОВ «АВС Логістік Групп» в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян».

Відповідачем письмових заперечень, відзиву на позовні вимоги не подано, в призначеному судовому засіданні заявлено клопотання про закриття провадження по справі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на наявне клопотання позивача, у відповідності до положень частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №36704507, відкрите на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 24.10.2012 №5011-12/10776-2012.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» на ім'я Міністра юстиції України Петренка П.Д. подано скаргу від 08.06.2016 вих.№100/06 про запобігання корупції в діяннях Міністерства юстиції України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, станом на дату звернення з відповідною заявою до суду, Міністерство юстиції України вищевказана скарга не розглянута.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушені, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції чинній на момент спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Відповідно до частини першої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Як вже зазначалося, позивачем подано скаргу від 08.06.2016 вих.№100/06, відповідно до змісту якої, ТОВ «АВС Логістік Групп» просило Міністерство юстиції України здійснити заходи щодо витребовування виконавчого провадження №36704507 та його перевірки на законність вчинення певних дій під час проведення виконавчого провадження та провести службову перевірку державного виконавця на додержання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Поряд з цим, загальним Законом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів та який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення є Закон України "Про звернення громадян".

Отже, з системного аналізу вказаних норм та змісту скарги ТОВ «АВС Логістік Груп» вбачається, що скаржник реалізував своє право звернутися з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України саме в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статі 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно із статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВС Логістік Групп» направлено на адресу Міністерства юстиції України спірну скаргу поштовим відправленням №0405331543772, яке отримано останнім 15.06.2016, згідно інформації з сайту Укрпошти, витяг додається до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, станом на станом на дату звернення з відповідною позовною заявою до суду, відповідач жодної відповіді на звернення ТОВ «АВС Логістік Групп» не надав.

Водночас, згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд акцентує увагу, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів на спростування тверджень позивача, відзову, заперечень на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача щодо вчинення протиправної бездіяльності Міністерством юстиції України, а оскільки відповідачем не надано доказів розгляду скарги ТОВ «АВС Логістік Групп» у встановлені законодавством строки, позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України стосовно розгляду та реагування на скаргу ТОВ «АВС Логістік Групп» від 08.06.2016 №100/06 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача розглянути по суті та здійснити заходи реагування на скаргу ТОВ «АВС Логістік Групп» від 08.06.2016 №100/06, суд зазначає, що за вказаних обставин вони підлягають задоволенню лише частково в спосіб зобов'язання Міністерства юстиції України розглянути скаргу ТОВ «АВС Логістік Групп» від 08.06.2016 №100/06. В решті дані вимоги задоволенні бути не можуть, оскільки зобов'язання відповідача у певний бажаний для позивача спосіб вирішити клопотання буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та суперечитиме вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо завдань адміністративного судочинства. При цьому, конкретизації щодо заходів реагування на вказану скаргу позовна вимога не містить.

Додатково суд зазначає, що заявлене в судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі є нормативно необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає, що виконавче провадження №36704507 відкрито на виконання наказу Господарського суду м. Києва та, відповідно, дана справа не може вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Як вже зазначалось, предметом даної справи є саме бездіяльність Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги позивача, яка в свою чергу подана не в рамках виконавчого провадження, а на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України стосовно розгляду та реагування на скаргу ТОВ «АВС Логістік Групп» від 08.06.2016 №100/06.

3. Зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» від 08.06.2016 №100/06.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Головуючий суддя С.К. Каракашьян

Судді П.О.Григорович

І.В.Смолій