Рішення № 74132383, 17.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1337/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 травня 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Божук Д.А.

за участі:секретаря судового засідання Бандури І.М. позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - Данилюка Р.Т. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оформлену листом №Д-23099/1-13076/6-17 від 29.09.2017 щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області;

2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив листом №Д-23099/0-13076/6-17 від 29.09.2017 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не вказавши жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративний суд від 02.04.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.05.2018 призначено судове засідання на 17.05.2018. Визнано обов'язковою участь у судовому засіданні представника відповідача.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Позивач, представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Додатково зазначили, що вимога зобов'язати надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою не є втручанням суду в дискреційні повноваження відповідача. Вказали, що надання дозволу є одним з етапів надання земельної ділянки у власність.

20.04.2018 до суду надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому він просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Зазначив, що листом №334/0-9446/6-17 від 11.07.2017, за результатами розгляду заяви позивача, повідомив, що у зв'язку з великим надходженням заяв від учасників АТО та сімей загиблих учасників АТО, з метою забезпечення права кожного учасника АТО на отримання земельних ділянок, відповідачем формується перелік заяв учасників АТО в порядку черговості їх надходження. Про результати розгляду клопотання ОСОБА_1, його буде повідомлено додатково. Листом №Д-23099/0-13076/6-17 від 29.09.2017 повідомлено позивача, що надання йому земельної ділянки буде можливим тільки після включення останньої до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у поточному кварталі в межах норм безоплатної приватизації на території відповідного району. Вказав, що земельна ділянка, зазначена позивачем не відноситься до переліку земельних ділянок, які передбачаються для передачі громадянам в межах безоплатної приватизації в ІІІ кварталі 2017 року. Також стверджує, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційними повноваженнями, і суд не може підміняти державний орган.

20.04.2018 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких він зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, щодо якої звертався позивач, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами, наказом Головного управління від 02.10.2017 №198. Згідно ч.3 ст.136 ЗК України не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Додатково зазначив, що з вравхуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.03.2018, права позивача не порушено, оскільки ненадання ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з урахуванням зазначеного нижче.

13.06.2017 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, в якій, відповідно до вимог статей 118, 121 ЗК України, просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

До заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивач подав: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал, на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, копію посвідчення УБД.

Згідно викопіювання з публічної кадастрової карти, за бажаним місцем розташування земельної ділянки знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2.

Листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.07.2017 №334/0-9446/6-17 повідомило позивача, що у зв'язку із великим надходженням заяв від учасників АТО та сімей загиблих учасників АТО, з метою забезпечення права кожного учасника АТО на отримання земельних ділянок, формується перелік заяв учасників АТО в порядку черговості їх надходження, тому, про результати розгляду клопотання ОСОБА_1 буде поінформовано додатково.

23.08.2017 позивач звернувся до відповідача з клопотанням, в якому вказав на порушення відповідачем строку розгляду його заяви від 13.06.2017. Просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області або мотивовану відмову у наданні дозволу.

Згідно додатку до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.09.2017 №174 "Про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок зарезервованих для учасників АТО", земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 включена до переліку земельних ділянок, які зарезервовані для учасників АТО.

Листом №Д-23099/0-13076/6-17 від 29.09.2017 позивача повідомлено про те, що його заява від 13.06.2017 зареєстрована у системі електронного документообігу "Док Проф" Відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 14.06.2017 за №334/0/223-17. Вказано, що зазначена заява з додатками до неї опрацьована відповідачем у встановлений законом строк, по ній прийнято рішення по суті (лист від 11.07.2017 №334/0-9446/6-17). Додатково повідомлено, що земельна ділянка, зазначена позивачем на викопіюванні з планово-картографічних матеріалів, включена до переліку земельних ділянок, що зарезервовані для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції. Повідомлено позивача, що надання йому земельної ділянки буде можливим тільки після включення останньої до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у поточному кварталі в межах норм безоплатної приватизації на території відповідного району.

Згідно додатку до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №198 від 02.10.2017 "Про включення земельних ділянок до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах", земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 включена до земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які пропонуються до продажу на земельних торгах.

Позивач, вважаючи, що порушено його права, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

У свою чергу, правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані ЗК України.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектарів.

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст.118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Згідно частини 7 статті 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

До заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивач подав усі документи, передбачені нормами ЗК України.

Отже, відповідач відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав, не передбачених частиною 7 статті 118 ЗК України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірності відмови, викладеної у листі №Д-23099/1-13076/6-17 від 29.09.2017.

Крім того, суд враховує, що як на час звернення позивача 13.06.2017 до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, так і на час надання оскаржуваної відмови, оформленої листом №Д-23099/1-13076/6-17 від 29.09.2017, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, щодо якої звертався ОСОБА_1, не була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами. Отже, включення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами та звернення позивача не могли бути пов'язані в часовому вимірі між собою у розгляді для прийняття рішення.

Також відповідачем не надано доказів скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.09.2017 №174 "Про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок зарезервованих для учасників АТО", в частині включення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 до переліку земельних ділянок, які зарезервовані для учасників АТО.

Суд вважає за необхідне відійти від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.03.2018, щодо не порушення прав позивача, оскільки ненадання ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

В даному випадку спір виник не з приводу обмеження варіативності поведінки позивача в частині вибору способу реалізації його права на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, а щодо правомірності відмови відповідача в наданні такого дозволу.

При цьому, листом №Д-23099/1-13076/6-17 від 29.09.2017 фактично було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №802/1534/17-а.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та доводів відповідача про дискреційний характер таких дій, суд зазначає наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Зокрема, такий висновок зазначений в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.

Зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, які належать до його компетенції, не буде привласненням судом собі таких повноважень і функцій відповідача, оскільки суд в цьому разі не вирішує питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише зобов'язує його діяти у спосіб та в межах повноважень, визначених статтею 118 ЗК України.

Крім цього, повноваження відповідача із вчинення таких дій не є дискреційними, оскільки не здійснюється суб'єктом владних повноважень на власний розсуд, при їх реалізації відповідач позбавлений можливості обирати із свободою розсуду варіант власної поведінки, оскільки зазначені повноваження реалізуються у чіткій відповідності із вимогами ЗК України, які не наділяють його повноваженнями самостійно обирати один із кількох варіантів прийняття рішення.

Частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, наявні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, адміністративний позов необхідно задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер - НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29016, ідентифікаційний код - 39767479) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №Д-23099/0-13076/6-17 від 02.10.2017 щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку встановленому статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Повне рішення складене 21 травня 2018 року

Суддя Д.А. Божук