Рішення № 74132341, 22.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1649/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Прохоріська,3,м.Одеса, 65007) про визнання протиправним рішення №5545 від 12.02.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом (а.с.47-49) звернувся ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі(далі - ОУПФ), у якому позивач просив:

- визнати протиправним рішення відповідача №5545 від 12.02.218 року про відмову в призначенні пенсії;

- зобов'язати відповідача призначити йому - ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.08.2017 року.

Позивач зазначив, що він 28.08.2017 року звернувся до ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте рішенням ОУПФ №5546 від 12.02.2018 року йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу за Списком №1 - 5 років. Відповідачем не зараховано до його стажу роботи за Списком №1 період роботи терміста з 18.07.1989 р. до 19.09.1994 року.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним. Посилаючись на статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Так, факт його роботи на посаді терміста в період з 18 липня 1989 року по 19 вересня 1994 року підтверджено записом у трудовій книжці (записи №№22-24). Крім того, ним додатково були представлені відповідачу такі документи, як особиста картка працівника, архівна довідка, висновок про атестацію робочого місця, що підтверджують факт моєї роботи на посаді терміста, яка передбачена Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

На період його роботи (з 1989 р. по 1994 р.) діяли списки, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, відповідно до якої правом на пільгову пенсію за Списком № 1 (розділ III «Металургійне виробництво») користуються термісти та їх підручні.

Оскільки у відповідача не було законних підстав для відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року адміністративний позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.39-41).

Ухвалою суду від 24.04.2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

Представник відповідача 08.05.2018 року надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що рішенням ОУПФ №5546 від 12.02.2018 року позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки на день звернення страховий стаж позивача становить 36 років 1 місяць, стаж роботи за Списком 1 становить 1 рік 11 місяців. До стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи терміста з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року, оскільки не підтверджено факт роботи біля печей на гарячих роботах.

Представник відповідача зазначив, що згідно записів у трудовій книжці позивач у період з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року працював на посаді терміста, що не передбачено Списком №1, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 року №461, у якому зазначені термісти, зайняті біля печей на гарячих роботах. Надані документи не підтверджують факт роботи Позивача біля печей на гарячих роботах (а.с.79-81).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 28.08.2017 року звернувся до ОУПФ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

12.02.2018 року ОУПФ прийняло рішення №5546 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, на пільгових умовах за віком за Списком №1.

У рішенні зазначено, що згідно з п. «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком за Списком №1 мають чоловіки після досягнення віку 50 років і при наявності 25 років страхового стажу (в період з 01.04.2017 року по 31.03.2018 року - 21 рік 6 місяців), з них не менше 10 років на роботах за списком №1. Працівникам, які мають не менше половини стажу пільгової роботи, пенсії призначаються із заниженням віку на 1 рік за кожний 1 рік такої роботи.

На день звернення страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 1 місяць, стаж роботи за Списком 1 становить 1 рік 11 місяців. До стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи терміста з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року, оскільки не підтверджено факт роботи біля печей на гарячих роботах.

При наявних умовах право на пенсію за віком ОСОБА_1 набуде у 60 років (а.с.50).

До рішення №5546 від 12.02.2018 року наданий розрахунок стажу (а.с.51).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу призначення пенсії на пільгових умовах.

Особи, які мають право на пенсію на пільгових умовах та умови її призначення визначені ст.13 Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі Закон України № 1788-ХІІ).

Згідно з п. «а» ч.1 ст.13 Закону України № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11. 2005 року №383 (далі Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно з п.10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно з рішенням відповідача №5546 від 12.02.2018 року до стажу роботи за Списком №1 не зарахований період роботи терміста з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року, оскільки не підтверджено факт роботи біля печей на гарячих роботах.

На вказаний період роботи позивача чинними були Списки виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. У вказаній постанові до Списку №1 розділу ІІІ «Металургійне виробництво», підрозділу 4 («Трубне виробництво») п.«а» віднесена професія - «термісти, їх підручні та старші термісти».

Відповідно до постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року (втратила чинність згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року), яка діяла у період роботи позивача у 1994 році термістом та якою затверджені Списки №1 та №2 до професій за Списком №1 у розділі ХІ «Металообробка» (підрозділ4 Термічна обробка) зазначені термісти, постійно зайняти біля печей на гарячих роботах.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстави не підтвердження факту роботи біля печей на гарячих роботах не може вважатися правомірною та обґрунтованою.

У відзиві на позов в обґрунтування заперечень на позов представник відповідача посилається на Список №1, затверджений постановою КМУ від 24.06.2016 року №461, що є безпідставним, виходячи з вимог Порядку №383, відповідно до якого при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним рішення відповідача №5545 від 12.02.218 року про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.08.2017 року, підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає, що рішення відповідача №5546 від 12.02.218 року про відмову в призначенні пенсії позивачу є неправомірним та підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю підстави зазначеної у рішенні для відмови призначенні пенсії на пільгових умовах.

При цьому суд враховує, що позивач у прохальної частини позову допустив описку у номері оскаржуваного рішення, зазначивши №5545 від 12.02.218 року, замість №5546 від 12.02.218 року, у змісті позову позивач зазначає рішення №5546 від 12.02.218 рокута копію його надає до позову.

В той же час суд не находить підстав для задоволення у повному обсязі вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.08.2017 року, виходячи з того, що питання призначення пенсії є компетенцією відповідача. Крім того, призначення пенсії на пільгових умовах вимагає від суб'єкта владних повноважень перевірки, не тільки віднесення професії до утвердженого Списку №1, а й наявності інших умов для призначення такої пенсії. При цьому суд враховує, що, зокрема, довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з місця роботи - ДП "ІНВЕСТЖИТЛО", яке є правонаступником 216 Механічного заводу м. Одеса, яка надана позивачем до позову, видана йому для пред'явлення до Пенсійного Фонду 14.02.2018 року, тобто після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 12.02.2018 року. Вказана довідка має іншій зміст на відміну від наданої до УПФ первинної довідки від 17.11.2017 року.

Відповідно до частини 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши надані сторонами докази, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача №5546 від 12.02.218 року про відмову в призначенні пенсії Римбу; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 28.08.2017 року про призначення йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 450,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,6,7,9,139,242-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Прохоріська,3,м.Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 41249156) про визнання протиправним рішення №5545 від 12.02.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5546 від 12.02.218 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов`язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 року про призначення пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 450,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В.Катаєва

.