Рішення № 74132105, 18.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4754/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання незаконною та нечинною відповіді, зобов'язання прийняти рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати незаконною та нечинною відповідь Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26.04.2017 року №325, зобов'язати прийняти рішення про надання ОСОБА_1 на території Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області земельної ділянки розміром 0,09 га, для будівництва житлового будинку, обравши земельну ділянку без будь-яких забруднень та в місті проходження необхідних для проживання комунікацій (доступність підключення до електромереж, водопостачання, газопостачання), стягнути з Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 500000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, суму в розмірі 1000000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно рішення Бритівської сільської ради №134 від 17.12.1990 року та рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської районної ради від 21.02.1991 року йому надана земельна ділянка розміром 0,09 га, для будівництва житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 У 1992 році він почав будівництво, але зупинив його, оскільки земельна ділянка знаходиться в зоні забруднення. Як стало відомо із відповіді головного державного санітарного лікаря Білгород-Дністровського району № 893/91 від 22.12.2000 року на скаргу, що забруднення земельної ділянки було пов'язано із аварійним станом двох каналізаційних насосних станцій, що призвело до затоплення нечистотами частини території с. Бритівка площею 0,5 га. В результаті забруднення каналізаційні стоки йдуть в підземний грунт і підтоплюється земельна ділянка, яка знаходиться в 30-ти метрах від каналізаційної насосної станції. У відповіді також зазначається, що земельна ділянка, яка була виділена під будівництво житлового будинку в районі каналізаційної насосної станції с. Бритівка, з органами державного санітарного нагляду не узгоджувалася. Згідно відповіді Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області № Л -790/1586 від 19.09.2000 року, також стало відомо, що згідно протоколу наради від 20.02.99 року відповідним службам дані вказівки по підготовці документації та проведенню відбудовних робіт по каналізуванню житлового масиву с. Бритівка. Згідно відповіді начальника Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області № Л-8 від 03.02.2003 року був підтверджений факт забруднення, оскільки інспекційними перевірками ще у 2000 році було встановлено, що дійсно внаслідок порушення роботи зовнішніх каналізаційних мереж і КНС житлового масиву у с. Бритівка, стічні води потрапляють на рельєф місцевості, і за згадане порушення до адміністративної відповідальності був притягнутий голова сільської ради ОСОБА_3 і йому наданий припис про усунення порушення. З обласного екологічного фонду було надано 18 тис. гри. та розроблена проектно-кошторисна документація на реконструкцію каналізаційних споруд в с. Бритівка, а саме - 2-ох КНС та напірного колектору. Крім того,була визначена вартість цих робіт, яка складає більш ніж 1 млн. грн. проте, до теперішнього часу реконструкцію каналізаційних споруд в с. Бритівка не проведено, в зв'язку з чим земельна ділянка, виділена під забудову, знаходиться у зоні забруднення.

Також позивач вказує, що в квітні 2017 року було направлено заяву до Бритівської сільскої ради Білгород-Дністровського району Одеської області, 67755 Одеська область Білгород-Дністровський район, село Бритівка, вулиця Леніна, 56А, номер відправлення 6500135732871, лист, який отримано радою 19 квітня 2017 року з проханням: 1. надіслати поштою у стислий термін, належним чином завірені копії документів які підтверджують дії керівництва села направлені на покращення ситуації відносно каналізації; 2. проінформувати щодо можливості у Бритівської сільської ради надання ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу або інших, під будівництво площею 0,09 га, замість присутньої у нього, з відшкодуванням всіх понесених ОСОБА_1 витрат на будівництво; 3. проінформувати щодо наявності в селі Бритівка земельних ділянок які можуть бути надані громадянам України відповідно із Земельним кодексом України, проте на звернення у передбачений законом термін відповідь отримано не було. Після звернення до прокуратури, було надано відповідь поліцією з копією листа від 26 квітня 2017 року №325, від сільської ради, якого нібито було надіслано як відповідь на запит, листом без документів які було запитано та з інформацією не по суті питання взагалі.

Крім того, позивач зазначає, що бездіяльністю відповідача йому заподіяна матеріальна шкода в розмірі 500000,00 грн., яка полягає у тому що будинок який він почав будувати на земельній ділянці було зруйновано та будівельні матеріали розкрадені, а також бездіяльністю відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку ним оцінено у 1000000,00 грн.

Відповідачем Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області відзиву на позовну заяву та письмових заперечень до суду не надано.

Ухвалою суду від 22 січня 2018 року по справі №815/4754/17 відкрито загальне позовне провадження, надано час учасникам процесу для надання до суду заяв по суті справи та призначено підготовче засідання.

21 березня 2018 року ухвалою суду замінено відповідача по справі з Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на її правонаступника - Шабівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 20 квітня 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 08 травня 2018 року на 14:30 год.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

14 квітня 2017 року представником ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на адресу Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області направлено заяву, у якій просив - надіслати поштою у стислий термін, належним чином завірені копії документів, які підтверджують дії керівництва села направлені на покращення ситуації відносно каналізації; проінформувати щодо можливості у Бритівської сільської ради, надати ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу або інших, під будівництво площею 0,09 га., замість присутньої у нього, з відшкодуванням всіх понесених ОСОБА_1 витрат на будівництво; проінформувати щодо наявності в селі Бритівка земельних ділянок, які можуть бути надані громадянам України відповідно із Земельним кодексом України, яка згідно даних поштового відстеження вручена адресату 19.04.2017 року (а.с. 84-85, 88).

14 червня 2017 року представником ОСОБА_1 ОСОБА_5 на адресу керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури направлено заяву, у якій ним повідомлено, що на його звернення до Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у передбачений законом термін відповіді ним не отримано, а тому просить притягнути до відповідальності винних осіб за порушення Закону України «Про звернення громадян» та здійснити необхідні дії для надання відповіді (а.с. 86-87).

19 червня 2017 року Білгород-Дністровською місцевою прокуратурою звернення ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 направлено до Білгород-Дністровського відділу поліції ГУ ПН в Одеській області (а.с. 89).

12 липня 2017 року Білгород-Дністровським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області листом № 42/Д-1090 представника ОСОБА_1 ОСОБА_5 повідомлено, що в ході проведення перевірки, секретар Бритівської сільської ради повідомила, що їм дійсно надходив лист із зверненням, який був розглянутий по суті, та поштою відповідь була направлена ще 26.04.2017 року, до якого додано копію відповіді Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26.04.2017 року № 325 (а.с. 90-91).

Так, згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Статтею 15 ЗУ «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Статтею 20 ЗУ «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Так, згідно листа Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26.04.2017 року № 325, розглянувши заяву стосовно ОСОБА_1, як власника присадибної земельної ділянки, які на його думку порушені, Бритівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області повідомлено, що за його позовною заявою з цього приводу, вже розглядалась цивільна справа (№ 495/890/14-ц), в місцевому суді, апеляційній та касаційній інстанції, за результатом якої у задоволенні його позовних вимог було відмовлено. При цьому поставлені питання також були предметом судового розгляду результати якого відомі довірителю. Також повідомлено, що функції замовника будівництва та реконструкції каналізованих споруд на які скаржиться ОСОБА_1 на даний час належать департаменту житлово-комунального господарства Одеської облдержадміністрації, яким і здійснюється відповідні заходи щодо завершення ремонту даної каналізаційної системи (а.с. 91).

Разом з тим, як вбачається з листа від 26.04.2017 року № 325, Бритівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області не надано повної відповіді щодо запитуваної представником ОСОБА_1 інформації щодо можливості у Бритівської сільської ради, надати ОСОБА_1 земельної ділянки із земель запасу або інших, під будівництво площею 0,09 га., замість присутньої у нього, з відшкодуванням всіх понесених ОСОБА_1 витрат на будівництво та щодо наявності в селі Бритівка земельних ділянок, які можуть бути надані громадянам України відповідно із Земельним кодексом України.

При цьому, розгляд певних питань у цивільній справі, на яку посилається у своєму листі Бритівська сільська рада не звільняє її від обов'язку розглянути та вирішити порушені у зверненні питання, які входять до її компетенції та надати вмотивовану відповідь за результатами розгляду заяви (клопотання) або рішення про відмову з посиланням на норми законодавства і викладенням мотивів відмови.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно не надано повної відповіді на заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 на території Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області земельної ділянки розміром 0,09 га, для будівництва житлового будинку, обравши земельну ділянку без будь-яких забруднень та в місті проходження необхідних для проживання комунікацій (доступність підключення до електромереж, водопостачання, газопостачання), суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлених статтею 123 Земельного кодексу України.

Так, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З аналізу наведених норм права вбачається, що ЗКУ встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені Земельним кодексом органи приймають одне з відповідних рішень.

За таких обставин, враховуючи надання неповної відповіді на заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року, суд прийшов до висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в частині надання неповної відповіді на заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року та зобов'язання Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року у відповідності до чинного законодавства з урахуванням встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Так, позивачем разом з позовними вимогами про визнання незаконною та нечинною відповіді Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26.04.2017 року №325, зобов'язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 на території Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області земельної ділянки розміром 0,09 га, для будівництва житлового будинку, обравши земельну ділянку без будь-яких забруднень та в місті проходження необхідних для проживання комунікацій (доступність підключення до електромереж, водопостачання, газопостачання), заявлені вимоги щодо стягнення на його користь суми в розмірі 500000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, та суми в розмірі 1000000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідача.

При цьому, на підтвердження понесеної матеріальної шкоди позивачем до суду надано ксерокопії накладних, квитанцій та розписок (а.с. 159-177).

Разом з тим, позивачем не доведено заподіяння відповідачем матеріальної шкоди у зазначеному ним розмірі, внаслідок надання неповної відповіді на заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з'ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, позивачем не зазначено жодних обставин в обґрунтування заподіяння відповідачем моральної шкоди та не доведено факту заподіяння йому моральних та фізичних страждань, а отже не підтверджено наявність причинного зв'язку між заявленою моральною шкодою з наданням неповної відповіді на заяву його представника від 14 квітня 2017 року.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 500000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та суми в розмірі 1000000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в частині надання неповної відповіді на заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року; зобов'язання Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року у відповідності до чинного законодавства з урахуванням встановлених судом обставин. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 52, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04378043, 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, 63) про визнання незаконною та нечинною відповіді Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 26.04.2017 року №325, зобов'язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 на території Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області земельної ділянки розміром 0,09 га, для будівництва житлового будинку, обравши земельну ділянку без будь-яких забруднень та в місті проходження необхідних для проживання комунікацій (доступність підключення до електромереж, водопостачання, газопостачання), стягнення на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 500 000 грн. 00 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, суми в розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідача, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в частині надання неповної відповіді на заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року.

Зобов'язати Шабівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 від 14 квітня 2017 року у відповідності до чинного законодавства з урахуванням встановлених судом обставин.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.