Рішення № 74132084, 18.05.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/634/18

18 травня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Миськів О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку ОСОБА_3;

- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 27.05.2014.

Ухвалою суду від 19.04.2018 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду.

На виконання вимог ст.ст.159-165 КАС представник відповідача подав через канцелярію суду 07.05.2018 - відзив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що відповідач, ще у 2014 відмовив позивачу в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без врахування тих обставин, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (2 категорії) та в поданих документах міститься інформація про те, що у 1987 році ОСОБА_3 в період з 12.01.1987 по 18.05.1987 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30 км зоні відчуження, тому вважає, що в нього наявні всі необхідні документи для її призначення. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в поданому відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позову, оскільки подані позивачем документи для призначення пенсії не містять інформації про періоди роботи чи дні в зоні відчуження, а тому існує розбіжність між довідкою з військового комісаріату та посвідченням учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, тому вони не можуть слугувати підставою для зменшення пенсійного віку відповідно до ст.. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що відповідачу не був відомий факт про наявність довідки виданої дослідним господарством ім.. Л.Курбаса про те, що позивач брав участь на Чорнобильській АС в 30-ти км зоні з 07.06.2018 по 18.07.1986, яка була надана представником позивача в судовому засіданні, тому йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (2 категорії), що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.08.2017 (аркуш справи 10),

Також, позивач брав участь на Чорнобильській АС в 30-ти кілометровій зоні з 07.06.2018 по 18.07.1986, що підтверджується довідкою виданою дослідним господарством ім. Л.Курбаса від 04.11.1992 №101 (аркуш справи 41).

Відповідно до довідки №51 від 12.05.2014 виданої дослідним господарством ім. Л. Курбаса та довідки №174 виданої Підволочиським районним військовим комісаріатом Тернопільської області про те, що дійсно ОСОБА_3 1963 року народження приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 12.01.1987 по 18.05.1987 при військовій частині 43187 (аркуш справи 14, 17).

Позивач 27.05.2014 звернувся до Підволочиського районного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 26.08.2014 №2342/02 Підволочиське районне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відмовив позивачеві у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з тим, що подані документи не містять інформації про періоди роботи чи дні роботи в зоні відчуження, тому вони не можуть слугувати підставою для зменшення пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (аркуш справи 26-27).

Позивач 12.03.2018 повторно звернувся до відповідача із заявою в якій просив повідомити про результати розгляду його заяви від 27.05.2014 (аркуш справи 11).

Відповідач листом від 20.03.2018 №5/К-11 повідомив, що йому було відмовлено в призначенні пенсії 26.08.2014 листом за №2342/02 (аркуш справи 12).

Не погоджуючись із відмовою відповідача позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом, що визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796).

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, якщо вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій у розрахунку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Статтею 10 Закону № 796, що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону № 796 визначено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону № 796, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані "Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (далі - Порядок № 51).

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Суд також наголошує, що у відповідності до п. 2.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, документи, які засвідчують особливий статус особи за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зазначеними нормативно-правовими актами визначено перелік документів, які підтверджують участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Щодо підстави відмови відповідача, а саме, те, що подані документи позивачем не містять інформації про періоди роботи чи дні роботи в зоні відчуження, тому вони не можуть слугувати підставою для зменшення пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то суд зазначає наступне.

Суд встановив, що позивачу видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджує його статус, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає йому право користування пільгами, встановленими Законом.

Як випливає із матеріалів справи та встановлено в судовому засідання, що позивач брав участь на Чорнобильській АС в 30-ти кілометровій зоні з 07.06.1986 по 18.07.1986, що підтверджується довідкою виданої дослідним господарством ім.. Л.Курбаса від 04.11.1992 №101, даний факт не заперечувався в судовому засіданні представником відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону № 796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів.

Також, відповідно до довідки №51 від 12.05.2014 виданої Дослідним господарством ім.. Л. Курбаса та довідки №174 виданої Підволочиським районним військовим комісаріатом Тернопільської області про те, що дійсно ОСОБА_3 1963 року народження приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 12.01.1987 по 18.05.1987 при військовій частині 43187. Даний факт спростовує підставу відповідача для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку саме рішення Підволочиського районного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області викладене в листі від 26.08.2014 №2342/02 було прийнято відповідачем без врахування усіх обставин, а відтак підлягає скасуванню.

Згідно з ч. ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує, що заперечуючи проти позову за правилами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачами не надано доказів на підтвердження своїх заперечень.

З урахуванням норм права та установлених обставин, суд дійшов до висновку, що мотиви, наведені відповідачем у його рішенні про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку є необґрунтованою та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Згідно із ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, тому її слід призначити з 27.05.2014 ( з дня коли позивач звернувся із заявою до відповідача).

Судових витрат по справі немає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Підволочиського районного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області викладене в листі від 26.08.2014 №2342/02 щодо відмови ОСОБА_3 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27.05.2014.

3. Зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (47002, Тернопільська область, м.Ланівці, вул.Грушевського, 13 код ЄДРПОУ 40376704) призначити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27.05.2014.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 травня 2018 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.