Рішення № 74131810, 17.05.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 р. Справа № 818/1592/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2Ю.) звернувся до суду з позовною заявою до Сумської міської ради (далі – відповідач) про визнання протиправними та часткове скасування рішень Сумської міської ради:

1) від 19.12.2012 №1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 №139-МР - щодо земельної ділянки за адресою м.Суми, вул.Кузнечна, 3-4, площею 0,0592га;

2) від 06.03.2013 №2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» - щодо земельної ділянки за адресою м.Суми, вул.Кузнечна, 3-4, площею 0,0592га.

Свої вимоги мотивував тим, що позивач звернувся до відповідача для реалізації свого законного права для оформлення земельної ділянки під об’єктом нерухомості, що належить йому на праві власності. Однак, управління архітектури та містобудування Сумської міської ради листом від 28.12.2017 відмовило йому, посилаючись на зміни у генеральному плані міста у 2012-2013 роках. Вважає таку відмову протиправною, оскільки право власності на будинок було набуте ще батьком позивача у 2011 році, тобто до внесення змін до генерального плану міста, була отримана вся необхідна для будівництва дозвільна документація, будинок побудований та переданий у власність за договором купівлі-продажу ще в 2011 році. Крім того, вважає, що в процедурі зміни генерального плану міста не дотримані вимоги діючого законодавства України. Тому, на підставі ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст. 17,18,21,24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», просить визнати протиправними та частково скасувати оскаржувані рішення відповідача.

Ухвалою від 23.04.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 08.05.2018.

08.05.2018 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготовки та подачі відзиву на позовну заяву (а.с.35), у зв’язку з яким судове засідання було відкладено на 17.05.2018 (а.с.38).

10.05.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.40-41), відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що згідно з діючими Генеральним планом міста Суми та Планом зонування території міста Суми житловий будинок позивача по вул. Кузнечній, 3-4, розташований частково в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування, частково на вільних територіях в межах комплексної охоронної зони. Крім того, за «Історико-архітектурним опорним планом, межі історичних ареалів, зони охорони пам'яток м. Суми. Основне креслення» житловий будинок знаходиться в охоронній зоні території пам’яток архітектури місцевого значення в межах території історичного ареалу. За вказаною вище містобудівною документацією не передбачено використання цієї території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що у свою чергу є невідповідністю містобудівній документації на місцевому рівні та підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України. Стверджує, що зі змісту позовних вимог незрозуміло яка саме частина містобудівної документації буде скасована та в яких межах.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав клопотання (а.с.49), відповідно до якого просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, проводити розгляд справи за його відсутності у зв’язку із службовою зайнятістю за наявними матеріалами, враховуючи відзив на позовну заяву.

Враховуючи вказане, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просила суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2011 ОСОБА_3 придбав у ПАТ «Сумбуд» у власність житловий будинок за адресою: м.Суми, вул. Кузнечна, 3-4, розташований на земельній ділянці Сумської міської ради (а.с.25). Крім того, право власності ОСОБА_3 на вказану нерухомість підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів (а.с.26) та реєстраційним посвідченням комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації (а.с.27).

Згідно рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР (а.с.8) внесені зміни до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 №139-МР.

Рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР (а.с.9) затверджено містобудівну документацію «План зонування території міста Суми».

21.01.2014 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняв позивач, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.10.2014 (а.с.28). З даного свідоцтва вбачається, що спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з житлового будинку під номером 3-4 по вулиці Кузнечна в місті Суми, з надвірними та побутовими будівлями, що належав ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.12.2011, та спадкоємцем даного майна є його син - ОСОБА_2

Рішенням Сумської міськради від 07.10.2015 №4920-МР (а.с.10) позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення за рахунок земель Сумської міської ради земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, орієнтовною площею 0,0452 га за адресою: м. Суми, вул. Кузнечна, 3-4, на якій вже знаходиться житловий будинок згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2011.

Проект землеустрою був погоджений Управлінням Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області, що підтверджується висновком від 12.02.2016 №0-28-0.1-253/2-16 (а.с.12). Також у висновку було зазначено, що відповідно до наявного графічного матеріалу, інформації згідно державної статистичної звітності з кількісного обліку земель згідно форми 6-зем, іншої інформації, яка знаходиться в управлінні Держгеокадастру, дана земельна ділянка не відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду.

Як вбачається з позовної заяви та листа від 16.11.2017 (а.с.13), розробник проекту землеустрою приватне підприємство «Кадастр-С» звернулося до відповідача з метою погодження проекту, проте відповідач відмовив у такому погодженні, посилаючись на зміни у генеральному плані м.Суми у 2012-2013 роках.

Позивач з метою реалізації свого права на земельну ділянку під об’єктом нерухомості, що належить йому на праві власності, 16.11.2017 звернувся з листом до відповідача з проханням погодити проект землеустрою щодо відведеної земельної ділянки та внести, в разі необхідності, відповідні зміни до генерального плану міста (а.с.13).

Проте, відповідач в особі Управління архітектури та містобудування листом від 28.12.2017 №3584/03.02.01-01 (а.с.14) повідомив позивача, що відповідно до затвердженої містобудівної документації (проекту внесення змін до генерального плану м. Суми, розробленого інститутом «Діпромісто» і затвердженого рішенням Сумської міської ради №1943-МР від 19.12.2012 (а.с.8), зазначена земельна ділянка площею 0,0592га розташована частково в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування та частково на вільних територіях (проїзди, проходи); відповідно до затвердженої містобудівної документації (плану зонування території м. Суми, розробленого інститутом «Діпромісто» і затвердженого рішенням Сумської міської ради №2180-МР від 06.03.2013 (а.с.9), зазначена земельна ділянка розташована частково в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування та частково на вільних територіях в межах комплексної охоронної зони; відповідно до «Історико-архітектурного опорного плану» ця ділянка розташована в охоронній зоні території пам’яток архітектури місцевого значення в межах території історичного ареалу. Зазначено також, що зазначеною вище містобудівною документацією використання зазначеної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку не передбачено.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі – Земельний кодекс України) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або на її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на будинок у батька позивача ОСОБА_3 виникло на підставі договору, укладеного 29.12.2011 та зареєстрованого КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» 06.02.2012 (а.с.25-27), безпосередньо позивачем право власності на будинок набуто в 2014 році (а.с.28).

Тобто, на момент внесення змін до генерального плану міста (2012-2013рр.) на спірній земельній ділянці вже знаходився житловий будинок, будівництво якого здійснювалось з відому і дозволу відповідача, при чому даний будинок вже на той час був переданий у власність ОСОБА_3.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 3 ст. 319 Цивільного кодексу України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Проте, Сумська міська рада, затверджуючи у 2012-2013 роках зміни до містобудівної документації, яка була чинною на момент придбання житлового будинку, не врахувала реальної законної забудови міста Суми, порушивши права власника житлового будинку.

Таке порушення прав позивача призвело до того, що він без оформленої в установленому законом порядку земельної ділянки позбавлений можливості реалізувати всі свої права як власник будинку.

Суд також зазначає, що відповідачем при затвердженні змін до містобудівної документації не були дотримані вимоги діючого законодавства.

Так, згідно приписів статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі по тексту – Закон №3038-VI) генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 18 Закону №3038-VI визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до ст. 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що забудова земельної ділянки (а.с.11,15) здійснювалась в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, про що свідчить рішення Сумської міської ради від 22 лютого 2006 №1627-МР (а.с.24), яким, в тому числі спірна земельна ділянка була передана в оренду забудовнику, зокрема, ВАТ «Сумбуд» (а.с.16-23). Цільове призначення земельної ділянки цим рішенням було визначене як «землі громадського призначення під будівництво зблокованих котеджів» (зворотній бік а.с.24).

Таким чином, суд робить висновок, що зміни до генерального плану були внесені з порушенням ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 18, 24 Закону №3038-VI.

Враховуючи викладене, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_4 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» (рішення від 23 жовтня 1991 року), згідно якого концепція «правомірних очікувань» полягає в тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей, ОСОБА_2 як власник житлового будинку, мав всі підстави правомірно очікувати отримання у власність земельної ділянки.

Доводи представника відповідача, з посиланням на те, що за вказаною адресою наявна сформована земельна ділянка з площею 0,2728га, не приймаються судом до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи (а.с.16), 0,2728га є загальною площею земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:03:002:0034, яка була надана УКБ ВАТ «Сумбуд» в оренду під будівництво зблокованих котеджів, один з яких і належить на праві власності позивачу, та який частково розміщений на даній земельній ділянці, на яку в межах 0,0592га і було розроблено проект землеустрою (а.с.25).

Доводи представника відповідача, з посиланням на те, що зі змісту позовних вимог незрозуміло яка саме частина містобудівної документації буде скасована та в яких межах, є також необґрунтованими, оскільки, зі змісту позовних вимог чітко вбачається, що вони стосуються виключно земельної ділянки, за адресою м. Суми, вул. Кузнечна, 3-4 м. Суми, площею 0,0592га, відносно якої попередньо було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вказаною ж адресою.

За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сумська міська рада, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності своїх рішень від 19 грудня 2012 року №1943-МР та від 6 березня 2013 року №2180-МР щодо затвердження містобудівної документації та внесення змін до генерального плану м. Суми в частині, що стосується земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Кузнечна, 3-4, площею 0,0592 га.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та частково скасувати рішення відповідача від 19.12.2012 №1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 №139-МР в частині, що стосується земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Кузнечна, 3-4, площею 0,0592га; а також визнати протиправним та частково скасувати рішення відповідача від 06.03.2013 №2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині, що стосується земельної ділянки за адресою м. Суми, вул. Кузнечна, 3-4, площею 0,0592 га.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (40000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Сумської міської ради (40000, Сумська область, м.Суми, площа Незалежності, буд.2, код ЄДРПОУ 23823253) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та частково скасувати рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 №1943-МР "Про затвердження містобудівної документації "Проект внесення змін до генерального плану міста Суми" та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 №139-МР в частині, що стосується земельної ділянки за адресою м.Суми, вул.Кузнечна, 3-4, площею 0,0592 га.

Визнати протиправним та частково скасувати рішення Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Суми" в частині, що стосується земельної ділянки за адресою м.Суми, вул.Кузнечна, 3-4, площею 0,0592 га.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст судового рішення складено 22.05.2018.

Суддя І.Г. Шевченко