Рішення № 74131670, 21.05.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/941/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області до приватного акціонерного товариство “СГ НАДІЯ НОВА” про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулася до суду з позовною заявою про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до публічного акціонерного сільськогосподарського товариства “Надія”, який змінено на правонаступника приватного акціонерного товариство “СГ НАДІЯ НОВА”, а саме: зупинити експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема:

- буржуйка для опалення приміщення роздягальної (на території тракторної бригади);

- ємність для зберігання дизельного палива (10 м3) (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- бочка для зберігання масла (100 літрів) (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- заправний пістолет (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- заточувальний станок (на території майстерні);

- чотири ємності з карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) (5, 5, 10, 15 м3) (на території зварювальної дільниці);

- зерноочисний комплекс (ЗАВ-50) (на території току);

- п'ять зерноскладів (на території току);

- зерноочисна машина (ОВС) (на території току);

- п'ять зернонавантажувачів (ЗМ) (на території току).

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу наступними стаціонарними джерелами:

- буржуйка для опалення приміщення роздягальної (на території тракторної бригади);

- ємність для зберігання дизельного палива (10 м3) (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- бочка для зберігання масла (100 літрів) (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- заправний пістолет (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- заточувальний станок (на території майстерні);

- чотири ємності з карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) (5, 5, 10, 15 м3) (на території зварювальної дільниці);

- зерноочисний комплекс (ЗАВ-50) (на території току);

- п'ять зерноскладів (на території току);

- зерноочисна машина (ОВС) (на території току);

- п'ять зернонавантажувачів (ЗМ) (на території току).

Також, позивач просить стягнути судові витрати з відповідача у розмірі 1762 грн., а також витрати пов’язані з розглядом справи у розмірі 24 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем були вжиті заходи для отримання дозволу, проте необґрунтовано відмовлено у його видачі. Також, позивачем не було надано доказів здійснення об’єктами, про які йде мова, викидів забруднюючих речовин в атмосферу позивачем не надано (а.с. 43-46).

Представником відповідача подано клопотання про розподіл судових витрат (а.с. 62).

Також, представником відповідача наданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у зв’язку з чим просив закрити провадження у справі (а.с. 80).

Розглянувши подані сторонами докази та письмові пояснення, суд дійшов наступних висновків.

18.09.2017 позивачем п проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 18.09.2017 № 17-173 (а.с. 15-17).

Перевіркою було встановлено, що Відповідачем здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу наступними стаціонарними джерелами:

- буржуйка для опалення приміщення роздягальної (на території тракторної бригади);

- ємність для зберігання дизельного палива (10 м3) (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- бочка для зберігання масла (100 літрів) (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- заправний пістолет (на складі паливно-мастильних матеріалів);

- заточувальний станок (на території майстерні);

- чотири ємності з карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) (5, 5, 10, 15 м3) (на території зварювальної дільниці);

- зерноочисний комплекс (ЗАВ-50) (на території току);

- п'ять зерноскладів (на території току);

- зерноочисна машина (ОВС) (на території току);

- п'ять зернонавантажувачів (ЗМ) (на території току).

За викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря постановою про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2017 № 171357 інженера з охорони праці відповідача - ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 78 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн., який було сплачено 26.09.2017 (а.с. 13-14).

18.09.2017 позивачем було видано припис Відповідачу № 17/127 про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с. 18).

08.02.2018 з метою перевірки виконання припису від 18.09.2017 Інспекцією було проведено позапланову перевірку Відповідача, за наслідками якої складено акт № 18-10 (а.с. 24-26).

Перевіркою встановлено, що Відповідач припис не виконав, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не отримав.

08.02.2018 за невиконання припису від 18.09.2017 інженера з охорони праці відповідача ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., який сплачено 16.02.2018 (а.с. 22-23).

Відповідно до ч.5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” від 16.10.1992 р. №2707-XII (далі по тексту – Закону №2707-XII), викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з ч.6 ст. 11 Закону №2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Таким чином, підприємство набуває право на експлуатацію обладнання, з якого в атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, лише після отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Експлуатація такого обладнання без отримання дозволу є правопорушенням та підставою для застосування встановлених законодавством заходів реагування.

Під час розгляду справи відповідачем наданий дозвіл № 3522581201-319 на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, який діє з 10.05.2018 та термін дії якого необмежений (а.с. 81).

Таким чином, на час розгляду справи відповідачем виконано вимоги припису від 18.09.2017 № 17/127 про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

З огляду на те, що під час розгляду адміністративної справи відповідачем виконано вимоги припису від 18.09.2017 № 17/127 про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отже він з 10.05.2018 здійснює господарську діяльність з дотриманням вимог Закону №2707-XII, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо клопотання позивача про стягнення судових витрати з відповідача у розмірі 1762 грн., а також витрат пов’язані з розглядом справи у розмірі 24 грн., то суд зазначає наступне.

Позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, а тому відповідно до положень ст. 139 КАС України клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на викладене, навіть при умові задоволення позовних вимог, враховуючи те, що позивач є суб'єктом владних повноважень на його користь можуть бути стягнуті судові витрати лише пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Стосовно клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі у зв’язку отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, то суд зазначає наступне.

Ст. 238 КАС України закріплено вичерпний перелік підстав закриття провадження у справі.

Отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вже під час розгляду справи не є підставою для закриття провадження у справі, а є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо клопотання представника Відповідача про розподіл судових витрат стосовно стягнення на користь відповідача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Позивач правомірно звернувся до суду з позовними вимогами у зв’язку з відсутністю у Відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Під час розгляду адміністративної справи Відповідачем виконано вимоги припису від 18.09.2017 № 17/127 про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та отримано відповідний дозвіл лише 10.05.2018.

З огляду на викладене, Позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог, не у зв’язку з необґрунтованістю вимог, або їх безпідставністю, а у зв’язку з отриманням Відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вже під час розгляду справи.

Таким чином, у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат стосовно стягнення на користь Відповідача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.

Судових витрат, які б підлягали стягненню з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, вул. В. Чміленка, 84/37, м. Кропивницький, 25006, до приватного акціонерного товариства “СГ НАДІЯ НОВА” (с. Велика Северинка, пров. Тепличний, 1, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27613, код ЄДРПОУ 03756690) про застосування заходів реагування відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2