Ухвала суду № 74131525, 23.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 лютого 2018 року № 810/2509/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в місті Києві позовну заяву першого заступника прокурора Київської області до Козинської селищної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

до суду звернувся перший заступник прокурора Київської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Козинської селищної ради Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

В силу положень ч. 1, 2, 4 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В силу положень ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В матеріалах справи наявна ксерокопія платіжного доручення № 1713 від 14.07.2017 р. про сплату 1600, 00 грн. судового збору, оригінал якого разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами повернуто позивачеві ухвалою суду від 24.07.2017 р., у зв’язку з чим, в порядку усунення виявлених недоліків, позивачу необхідно подати суду оригінал вказаного платіжного доручення.

Частиною 1 ст. 73 КАСУ визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В порушення вимог ст. 161 КАСУ, до позовної заяви не надано копії доданих до неї документів. А також в матеріал справи відсутній оригінал позовної заяви від 21.07.2017 р. № 05/1-2026 вих17 та докази надсилання її копії з додатками відповідачу.

Крім того, за загальним правилом ст. 55 КАСУ сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

На підставі ч. 3 ст. 59 КАСУ довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами. Оригінали документів, зазначених у ст. 59 КАСУ, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них засвідчені у визначеному законом порядку, приєднується до матеріалів справи.

Позовна заява першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави підписана ОСОБА_1, до якої не додано жодного документа на підтвердження його повноважень, та те, що саме ОСОБА_1 займає вказану посаду та наділений повноваженнями від імені прокуратури Київської області, в інтересах держави, звертатися до суду з даним позовом, у тому числі з правом підписання процесуальних документів.

Виходячи з того, що у додатках до позовної заяви та в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження повноважень та обіймання займаної посади особи, яка підписала позов, позивач не виконав вимог вищезгаданого положення Кодексу.

Зі змісту позовної заяви слідує, що прокурор звертається до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме – представництво інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАСУ, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Прокурором самостійно в заяві зазначено, що він звертається в порядку ст. 60 КАСУ (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом).

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, - ч. 3 ст. 3 КАСУ (нової редакції).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАСУ (у редакції, чинній на день вчинення процесуальної дії), у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 14.10.2014 р. № 1697-VII “Про прокуратуру”, організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст. 131-1 Конституції України в редакції Закону України від 02.06.2016 р. № 1401-VIII, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким чином Конституцією України передбачено дві обов’язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Що таке “виключні випадки” дає розуміння ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Доказів попереднього повідомлення прокурором відповідного суб'єкта владних повноважень, до звернення до суду, щодо його представництва в суді в інтересах держави, матеріали адміністративного позову не місять.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З вищезазначеного слідує, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб’єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті – спонукати до виконання у разі неналежного здійснення таких функцій суб’єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Отже, із вищевикладеного слідує, що для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави, інсує дві умови: 1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади); 2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

На противагу вимогам законодавства України, заява прокурора не містить ні обґрунтувань в чому саме полягає інтерес держави, ні обґрунтувань неможливості іншим органом державної влади, до компетенції якого належить вирішення питань у спірних правовідносинах, самостійно звернутись з аналогічним позовом до суду.

Відсутність виконання вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, унеможливлює вирішення питання судом щодо відкриття провадження в адміністративній справі на підставі ч. 1 ст. 169 та ч. 7 ст. 160 КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за можливе залишити позовну заяву без руху.

Відповідно до ст. 169 КАСУ, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду: письмового обґрунтування підстав для звернення до суду (обґрунтування змісту державного інтересу та неможливості здійснювати самостійно повноваження іншим органом у спірних правовідносинах); доказів попереднього повідомлення прокурором відповідного суб'єкта владних повноважень, до звернення до суду, щодо його представництва в суді із заявленими вимогами; оригіналу адміністративного позову від 21.07.2017 р. № 05/1-2026 вих17 з усіма доданими до нього матеріалами; доказів надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви з додатками; оригіналу платіжного доручення № 1713 від 14.07.2017 р. про сплату 1600, 00 грн. судового збору; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача; оригіналу документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позов від 21.07.2017 р. № 05/1-2026 вих17 та доказів обіймання ОСОБА_1 займаної посади першого заступника прокурора Київської області як станом на день подання позову (24.07.2017 р.), так і станом на день подання відповідних документів до суду в порядку усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАСУ, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву першого заступника прокурора Київської області до Козинської селищної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.