Рішення № 74130680, 14.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року № 810/4498/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Виробничо - торгівельне об’єднання «Будівельник» до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Виробничо - торгівельне об’єднання «Будівельник» з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу від 22.11.2017 № 20233.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем складено розрахунок із порушенням вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, оскільки ним на власний розсуд у розрахунку зазначено інформацію щодо відстані перевезення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача надав суду відгук на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, до судового засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що начальником Служби автомобільних доріг у Донецькій області, заступником начальника ГУ Служби безпеки України у Донецькій області, Начальником ГУНП України в Донецькій області та начальником Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області погоджено графік проведення роботи пересувного пункту вагового та габаритного контролю в Донецькій області на листопад 2017 року.

Відповідно до направлення на перевірку від 17.11.2017 року номер 015919 направлено ОСОБА_1, ОСОБА_2 - головних спеціалістів відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті, ОСОБА_3 - старшого державного інспектора ВДК для проведення комплексної рейдової перевірки на а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 620км з 22.11.2017 року до 22.11.2017 року.

Співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області на 620 км. а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 22.11.2017 року зупинено транспортний засіб марки «МАЗ» модель 643008-060-010, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки «ТСМ» модель 99393, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «ВТО «Будівельник» для проведення габаритно-вагового контролю на пересувних автомобільних вагах та перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області ОСОБА_1 та оператором вагового комплексу складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 20233 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.11.2017 року.

Як слідує з акту, відповідачем проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля «МАЗ» модель 643008-060-010, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки «ТСМ» модель 99393, реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався по маршруту м. Київ - м. Маріуполь Донецька область (770 км).

Повна маса, тонн: нормативно допустима 40 000, фактична – 45 450кг.

Відстані між осями, 3,30, 1,40, 8,60, 1,45, 1,45 метрів. Осьові навантаження, тонн: 1) нормативно допустиме 11 т, фактичне 5 900кг,

2) нормативно допустиме 16 т, фактичне 13 050кг,

3) нормативно допустиме 22 т, фактичне 26 500кг.

Ваговий контроль транспортного засобу АІ 3865 ЕО проведено на «ОСОБА_1 пересувні автомобільні CHEKLODE FREEWEIGH» відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2195-2007, виданого 21.11.2007 року, за результатами повірки якого встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 "ОСОБА_1 для статического взвешивания" про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2771 чинне до 07.07.2018 року

В акті від 22.11.2017 року № 20233 зазначено маршрут руху транспортного засобу із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування з м. Київ - м. Маріуполь Донецької області ( 770 км).

Не погоджуючись з оскаржуваним розрахунком, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі-Закон №2344).

Відповідно до ст.5 Закону №2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з ч.2 ст.48 Закону № 2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Особливості та вимоги до габаритно-вагового контролю закріплені у пунктах 15 - 25 Порядку № 879.

Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю визначається належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних, а на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про результати здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Щодо розміру плати за проїзд, що була визначена позивачеві на підставі оспорюваного розрахунку, суд зазначає наступне.

Так, згідно з пунктом 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту встановлено у пункті 30 Порядку №879.

Відповідно до пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

При цьому, згідно з пунктом 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі

Точний зміст пункту 31-1 Порядку № 879 дає підстави стверджувати, що плата за проїзд визначається виходячи з пройденої відстані або відстані, яку перевізник має намір проїхати. Одночасне внесення плати і за пройдений, і за запланований маршрут не передбачено.

Згідно з пунктом 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 p. N 207, водій, який здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, повинен мати, зокрема, товарно - транспортну накладну.

Отже, саме товарно - транспортна накладна є тим документом, який має бути обов’язково наявним у водія при перевезенні вантажу, та який містить інформацію про товар, що перевозиться, зокрема, про пункт завантаження та пункт розвантаження.

Визначаючи позивачеві розмір плати за проїзд великовагового транспортного засобу відповідач виходив із того, що відстань перевезення становить 770 км. (м. Київ - м. Маріуполь Донецької області).

Натомість, як слідує з товарно-транспортної накладної від 22.11.2017 № 763 позивачем було завантажено с. Раковичі Житомирської області дрова, дошка (8, 2 м. куб), пунктом розвантаження зазначено м. Маріуполь Донецька область. У подальшому, як слідує з товарно – транспортної накладної від 22.11.2017 №764, у м. Бердянськ завантажено бульдозер (після чого й виникло перевищення вагових параметрів на 5.45 тонни) пункт розвантаження зазначено — м. Маріуполь.

Отже, відстань, яку проїхав автомобіль з перевищенням вагових параметрів - це відстань від м. Бердянськ до м. Маріуполь.

Як слідує з картографічного сервісу Google, відстань за маршрутом м. Бердянськ - м. Маріуполь становить 84 км.

Однак, не зважаючи на це, відстань в акті від 22.11.2017, яка вказана, як така, що пройдена з перевищенням вагових параметрів (770 км), - це відстань від м. Києва до м. Маріуполя.

Суд звертає увагу, що м. Київ як відправна чи будь-яка інша точка маршруту автомобіля у жодному документі не зазначена.

З урахуванням викладеного суд вважає, що розрахунок плати за проїзд великовагового транспортного засобу від 22.11.2017 № 20233 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилання позивача на встановлення до 31.12.2017 року мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та проведення до 31.12.2017 року позапланових заходів державного нагляду (контролю) за певних умов та обмежень, встановлених Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року №1728-VIII (далі - Закон №1728-VIII), є необгрунтованими, оскільки законодавством не встановлений мораторій на проведення такого спеціального виду контролю як рейдова перевірка.

Твердження позивач, щодо необхідності користування методикою, затвердженою Мінекономрозвитку під час проведення габаритно-вагового контролю, є хибним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки п.19 Порядку 879, про який зазначає позивач, було виключено на підставі Постанови КМУ № 671 від 30.08.2017.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1600, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.12.2017 № 0.0.922784512.1, отже на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 205, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу від 22.11.2017 № 20233.

Стягнути на користь ТОВ «Виробничо - торгівельне об’єднання «Будівельник» (код ЄДРПОУ 35967552) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений згідно квитанції від 21.12.2017 № 0.0.922784512.1 судовий збір у сумі 1600 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.