Рішення № 74130169, 21.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1589/18

категорія 10.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черноліхова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про зобов'язання виплатити одноразову компенсацію,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації виплатити їй одноразову компенсацію по втраті годувальника у зв'язку із смертю ОСОБА_2 (чоловіка). В обґрунтування позову зазначила, що у відповідності до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" звернулася до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової компенсації. Однак, у виплаті вказаної компенсації їй було відмовлено. Вважаючи такі дії протиправними, звернулася до суду за захистом своїх соціальний прав.

28.03.2018 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17.04.2018.

У визначені судом дату та час учасники, які беруть участь у справі до суду не з'явилися.

13.04.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації вказало, що одноразова компенсація по втраті годувальника виплачується непрацездатним членам сім'ї, тобто якщо вони є інвалідами та досягли пенсійного віку. Зазначило, що ОСОБА_1 на день смерті чоловіка не досягла пенсійного віку, у зв'язку з чим така виплата позивачу не має законних підстав (а.с.25).

Ухвалою суду від 17.04.2018 перейдено до судового розгляду справи у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та в межах строків, передбачених ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, виходячи з меж заявлених вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 28.04.1984 та вели спільне господарство по день його смерті ( довідка №7-417 від 28.02.2018 виконкому Овруцької міської ради Овруцького району Житомирської області ). Вказані документи містяться в матеріалах справи (а.с.15, 19).

ОСОБА_2 (чоловік позивача) помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11.09.2017 (а.с.14). Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, захворювання ОСОБА_2, що призвело до смерті, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.11).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 01.12.1993 (3 категорії) позивач має статус громадянина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с. 9) та перебуває на обліку в пенсійному фонді у зв'язку із призначенням пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_5 від 11.03.2013, яке міститься в матеріалах справи (а.с.16).

Позивач звернулася із письмовою заявою до відповідача щодо нарахування та виплати суми одноразової компенсації у відповідності та на підставі вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Однак отримала відмову у призначенні та виплаті такої компенсації, оформлену листом № 07-04/588 від 06.03.2018 року. Відмова мотивована тим, що одноразова компенсація у зв'язку із втратою годувальника призначається у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачується непрацюючим членам сім'ї, а оскільки ОСОБА_1 на день смерті чоловіка не досягла пенсійного віку, відповідно законодавчо відсутні підстави для призначення такої компенсації (а.с.8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон № 796-XII ).

Приписами статті 48 Закону № 796-XII передбачається, що одноразова компенсації виплачується сім'ям, які втратили годувальника, з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до пункту 7 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 760 від 26 жовтня 2016 (далі - Порядок), одноразова компенсація у зв'язку з втратою годувальника, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, виплачується дружині чи чоловікові в разі, коли вони не одружилися вдруге, сім'ї померлого годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якій є непрацездатні особи, що були на утриманні померлого на момент його смерті.

Належність до непрацездатних осіб та членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, визначається згідно із статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV).

Виплата одноразової компенсації здійснюється на підставі: свідоцтва про смерть; документа, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, складення ядерних зарядів та здійснення на них регламентних робіт, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; свідоцтва про шлюб; експертного висновку міжвідомчої експертної комісії з установлення причинного зв'язку хвороби, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, іншої ядерної аварії, участі в ядерному випробуванні, військовому навчанні із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт або військово-лікарської комісії, що діє в системі МВС, СБУ чи Міноборони.

Вказані документи містяться в матеріалах справи.

Згідно із ч.3 ст.37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.

Статтею 38 вказаного Закону визначено членів сім'ї, які вважаються утриманцями. Так, члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі пенсійного посвідчення НОМЕР_5 від 11.03.2013 ОСОБА_1 довічно отримує пенсію за віком (а.с.16).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що позивач не має законних підстав для отримання компенсації по втраті годувальника у зв'язку з тим, що вона не досягла пенсійного віку.

Відтак, приписами ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак зі зниженням пенсійного віку у зв'язку з особливістю правового статусу. Зокрема підставою такого зниження є тривале проживання на території зони гарантованого добровільного відселення.

З аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність у позивача законодавчих підстав для отримання одноразової компенсації по втраті годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України № 285 від 14.05.2015 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" установлено розміри одноразових компенсацій, передбачених статтями 36 і 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема сім'ям, які втратили годувальника - 7586 гривень.

Приписами ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Проаналізувавши викладене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на соціальний захист у зв'язку із втрати годувальника, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 285 від 14.05.2015 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та Законом №796.

Відповідно, для належного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, у відповідності ст.9 КАС України та задовольнити позовні вимоги, шляхом визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової компенсації позивачу та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА здійснити їй виплату одноразової компенсації по втраті годувальника у розмірі 7586 грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позивачем доведена неправомірність відмови у призначенні одноразової компенсації у зв'язку із втратою годувальника, а тому суд вважає, що відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства та протиправно відмовив у виплаті вказаної компенсації, як дружині, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової компенсації по втраті годувальника.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (вул.Гетьмана Виговського,17, м.Овруч, Овруцький район, Житомирська область, 11101, код ЄДРПОУ 03192603) виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) одноразову компенсацію по втраті годувальника у зв'язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_3 у сумі 7586 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 704,80 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов