Рішення № 74128140, 17.05.2018, Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/164/18

Провадження по справі №2/498/129/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2018 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі головуючої судді Ткачук О.Л., при секретарі судового засідання Козачінської Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Велика Михайлівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 20.05.2011 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

02.02.2015 року позичальник, ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05.02.2015 року.

Виходячи з вищенаведеного, спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 02.02.2015 року по 02.08.2015 року.

На думку позивача, спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1.

Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: 67100, Одеська область, смт.Велика Михайлівка, вул.Свердлова, буд.23.

На виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України, позивачем 28 травня 2017 року була направлена претензія кредитора до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори.

13 червня 2017 року позивачем було отримано відповідь Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, на думку позивача, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять у тому числі кредитні зобов’язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме шість місяців від дня відкриття спадщини.

28 жовтня 2017 року до ОСОБА_1, було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред’явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику ОСОБА_3 кредит у розмірі, встановленому договором.

У зв'язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № б/н від 20.05.2011 року становить 8338,18 грн., яка складається з наступного: 5651,90 грн. - заборгованість за кредитом; 2686,28 грн. - заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач ПАТ КБ «Приватбанк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у загальному розмірі 8338,18 грн. за кредитним договором № б/н від 20 травня 2011 року, яка складається з наступного: 5651,90 грн. - заборгованість за кредитом; 2686,28 грн. - заборгованість за відсотками, та судові витрати.

Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області Ткачук О.Л. 30.03.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом в порядку спрощеного позового провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, у якій представник позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч.4 ст.223 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не вказав, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позов до суду не надходило. На підставі ст.128 ЦПК України, відповідач викликався поштою рекомендованими листами із повідомленням за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, але згідно поштових повідомлень за вказаною адресою не проживає. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, з'ясувавши дійсні обставини та давши оцінку зібраним в справі доказам, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору № б/н від 20.05.2011 року ОСОБА_3 отримала у ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 5900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

02 лютого 2015 року позичальник, ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №397635, виданого 05 лютого 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Фрунзівському району Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції Одеської області.

Виходячи з вищенаведеного, спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 02.02.2015 року по 02.08.2015 року.

На думку позивача, спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1.

Вказану обставину позивач підтверджує копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: 67100, Одеська область, смт.Велика Михайлівка, вул.Свердлова, буд.23.

На виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України, позивачем 28 травня 2017 року була направлена претензія кредитора до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області.

13 червня 2017 року позивачем було отримано відповідь Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 01.06.2017 року, вих. № 1036/01-16, в якій зазначалось, що нотаріус не вправі надавати інформацію кредитору, отриману нотаріусом при зверненні спадкоємців та на виконання положень ст. 8 Закону України «Про нотаріат» про обов'язок нотаріуса зберігати нотаріальну таємницю, Великомихайлівська районна державна нотаріальна контора Одеської області надати інформацію про спадкоємців померлої 02.02.2015 року ОСОБА_3, права не має, роз’яснено, що при наявності заборони на спадкове майно кредитора обов’язково буде письмово повідомлено про видане свідоцтво про право на спадщину після його видачі.

Таким чином, на думку позивача, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять у тому числі кредитні зобов’язання померлого позичальника.

Як зазначив позивач у позовній заяві, у зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором № б/н від 20.05.2011 року становить 8338,18 грн., яка складається з наступного: 5651,90 грн. - заборгованість за кредитом; 2686,28 грн. - заборгованість за відсотками.

Слід зазначити, що при розгляді даної цивільної справи судом має бути встановлено: місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Крім того, суд зазначає, що обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення даної цивільної справи, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Однак, позивач ПАТ КБ «Приватбанк», якому було відомо, що позичальник ОСОБА_3 на час подання позовної заяви до суду вже значилась померлою, не надав суду доказів і не заявляв суду клопотання про витребування актового запису про смерть відповідача та матеріалів спадкової справи з відповідної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, оскільки дані правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до вимог ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредиторами інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Однак, позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» не надано доказів і в матеріалах справи відсутні відомості про відкриття спадкової справи після смерті відповідача ОСОБА_3, суду невідомо коло осіб, які мають право спадкування за законом після померлої ОСОБА_3, та яке майно належало на праві власності на час смерті спадкодавцю ОСОБА_3, яке б могло бути об’єктом спадкування між спадкоємцями після смерті ОСОБА_3, і яка вартість майна, яке могло бути одержане спадкоємцями у спадщину, і в межах якого могли бути задоволені вимоги кредитора за зобов’язаннями, що виникали з умов вказаного договору № б/н від 20.05.2011 року.

За правилами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст. ст. 76-78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» суми заборгованості за договором № б/н від 20.05.2011 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. ст. 3, 10, 11, 12, 13, 76-78, 81, 229, 259, 263-265,280, 282, 284 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Великомихайлівський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Л.Ткачук