Рішення № 74128011, 11.05.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.05.2018

Справа № 497/787/17

Провадження № 2/497/19/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2018 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,

у присутності: представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2І, його представника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у приміщенні суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до ОСОБА_2 про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2017 року представник Позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 21330,63 грн. – вартості електричної енергії, що була нарахована Позивачем згідно Правил користування електричною енергією для населення, затверджених КМУ від 26.07.1999 року №1357 (далі – Правил), але яка не була облікована внаслідок порушення споживачем правил користування електричної енергією; також представник Позивача просить стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору – 1600грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23 січня 2017 року під час проведення співробітниками ПАТ «Одесаобленерго» перевірки об’єкту – житлового будинку, де фактично проживає відповідач – за адресою: вул.25 Чапаєвської Дивізії,62 в м.Болград, Одеська область, – на предмет відповідності споживання електричної енергії Правилам, було виявлено порушення п.42 Правил – "самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі енергопостачальника», а саме: монтаж відгалуження проводом від розподільчої коробки, що у підвальному приміщенні зазначеного будинку №62, через отвір у плиті перекриття між підвалом та квартирою відповідача, що знаходиться на першому поверсі цього будинку, – для незаконного підключення електронавантаження квартири Відповідача, як споживача поза приладом обліку використаної електроенергії.

Виявлене порушення було зафіксовано Позивачем ОСОБА_4 про порушення Правил за №037342 від 23.01.2017р., Відповідач в зазначеному акті вказав, що не погоджується з ним. Оскільки перевіркою будо встановлено несанкціоноване підключення до електричної мережі ПАТ "Одесаобленерго", 28.02.2017року комісією з розгляду актів було прийнято рішення про оформлення протоколу №4 про визначення та нарахування вартості обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил споживання електричної енергії відповідно до Методики, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р. із змінами та доповненнями, яка, відповідно до розрахунку, склала, згідно зазначеного Акту, 21330,63грн.

Вказана заборгованість до теперішнього часу Відповідачем не погашена.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги позову, пояснивши, що, 23 січня 2017 року, під час проведення співробітниками ПАТ «Одесаобленерго» (працівниками ОСОБА_5) перевірки об’єкту – домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, на предмет відповідності споживання електричної енергії Правилам користування електричною енергією для населення – за місцем фактичного проживання Відповідача, – було виявлено порушення п.42 Правил, а саме, – самовільне підключення квартири Відповідача до електромережі поза приладом врахування спожитої електроенергії, – шляхом монтажу відгалуження проводом від розподільчої коробки, що знаходиться в підвальному приміщенні будинку №62, через отвір у плиті перекриття між підвалом та квартирою №19 – для споживання мешканцями цієї квартири електроенергії поза приладом врахування спожитої електричної енергії: зазначений провід, що був несанкціоновано підключений до розподільчої коробки, через яку підключався увесь під’їзд багатоквартирного будинку та яка розташована у підвалі будинку, через отвір у підлозі квартири відповідача входив до квартири і на момент огляду, коли Відповідач впустив працівників електропостачальної компанії до свого житла, закінчувався на підлозі, його кінець був прикритий плиткою на кшталт лінолеумної, яка не була приклеєна до підлоги, тому до цього кінця проводу відповідач мав змогу прикріплювати продовження цього проводу і споживати електроенергію поза приладом обліку електроенергії. Про споживання відповідачем електричної енергії поза приладом обліку спожитої електроенергії через цей провід свідчить той факт, що на момент огляду місця відгалуження у підвалі, провід був під напругою, що свідчило, що по ньому йде споживання електроенергії, що було зафіксовано відеофіксацією, провід йшов через отвір у стелі підвалу до квартири відповідача, працівникам енергопостачальної компанії вхідні двері до квартири відповідача ніхто не відкрив, хоча було чутно, що у квартирі хтось ходить, і лише через кілька годин відповідач, якому зателефонували, приїхав до ОСОБА_5 і повідомив, що його не було вдома і він готовий показати свою квартиру. При огляді квартири відповідача, було з’ясовано, що через отвір у підлозі, який розташований на порозі квартири відповідача той провід з підвалу був протягнутий до квартири, його кінець був прихований за плиткою, на кшталт ПВХ-плитки, яка не була приклеєна, легко підіймалася, і до кінця проводу був вільний доступ. На момент огляду квартири також було встановлено кількість приладів, які могли споживати електроенергію для розрахування середньомісячного її споживання відповідачем. Про споживання відповідачем електроенергії поза приладом її обліку свідчать також невеликі покажчики лічильника електроспоживання, що встановлений на квартиру відповідача.

Відомості, зазначені представником позивача, підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – працівники ОСОБА_5.

Відповідач та його представник – адвокат ОСОБА_3 позов не визнали, пояснивши що 23.01.2017 року уповноваженими працівниками ПАТ "Одесаобленерго" проводилась перевірка квартири відповідача за адресою: Одеська область м.Болград вул.25 Чапаєвської Дивізії,62/19, під час проведення якої було виявлено порушення – самовільне підключення електропроводу до електромережі енергопостачальника, а саме, монтаж відгалуження від розподільчої коробки, яка знаходиться в підвальному приміщенні будинку №62, через отвір у підлозі квартири №19 для підключення електроспоживання квартири відповідача. Однак, а ні відповідач, а ні будь-хто з членів його сім'ї, ніякого самовільного підключення до мереж енергопостачальника не здійснювали – про існування цього проводу Відповідач не знав, його, можливо, було протягнуто колишнім власником ківартири. До часу виявлення даного порушення ніяких перевірок працівниками ОСОБА_5 РЕМ підвального приміщення будинку не здійснювалося, хоча таку можливість вони мали. В середині квартири ніяких самовільних підключень візуально виявити не можливо, оскільки їх взагалі немає. Так, виявлений працівниками позивача провід, кінець якого стирчав з підлоги у квартирі відповідача під лінолеумом, відповідач ніколи не бачив, оскільки після придбання квартири у колишніх її власників навіть не в повному обсязі зробив ремонт – у коридорі лежить ще радянська плитка ПВХ (на кшталт лінолеуму, яка була до огляду працівниками ОСОБА_5 приклеєна до підлоги, а твердження представника позивача, що плитка не була приклеєна, – не відповідає дійсності. Тому твердження Позивача, що дане самовільне підключення було здійснено саме ним, Відповідачем, є безпідставним та нічим не доведеним, тобто, є лише припущенням. Невикористання зазначеного відгалуження відповідачем свідчить також той факт, що показники лічильника відповідають кількості електроприладів, що є у квартирі, вони змінюються посезонно – узимку більші, а також немаловажний факт, що відповідач користується пільгами як учасник бойових дій, який за спожиту електрику сплачує лише 25 % її вартості, тому він не має сенсу викрадати електроенергію.

Відомості, зазначені відповідачем та його представником, підтвердили свідки ОСОБА_8Ф та ОСОБА_9 – дружина і повнолітня дочка відповідача, що проживають у квартирі відповідача разом з ним, які підтвердили, що дійсно, у день складання Акту працівниками електропостачальної компанії у квартирі нікого не було – відповідач разом з дружиною їздили до лікаря в м.Ізмаїл, і коли вони були в дорозі, на мобільний телефон відповідача поступив дзвінок від їхнього знайомого, який повідомив про те, що працівники ОСОБА_5 проводили обстеження житлового будинку, виявили порушення і їм потрібно потрапити до квартири, де проживає Відповідач разом з сім’єю; дочка відповідача також підтвердила, що в той день вона з братом – неповнолітнім сином Відповідача гостювала у бабусі, тому у квартирі насправді нікого зранку вже не було, оскільки мати з батьком поїхали до м.Ізмаїл. Крім того, Відповідач та його свідки стверджували, що вони ніколи не споживали електроенергію поза лічильником, і в їхній квартирі відсутні електроприлади, що споживають багато електрики, оскільки взимку вони отоплюють приміщення дровами.

У судовому засіданні у присутності сторін були переглянуті відеозаписи фіксування позивачем порушення, про яке йдеться у позові, сторонами надані пояснення.

Вислухавши сторони та представників, свідків, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Суд розглядає справу, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 89 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст.2 ЦПК України. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно матеріалів, наданих суду позивачем, 23.01.2018р. на відповідність споживання електричної енергії, уповноваженими працівниками ПАТ "Одесаобленерго", на підставі п.37 Правил споживання електричної енергії, проводилась перевірка об'єкту за адресою: Одеська область, м.Болград, вул. 25 Чапаєвської дивізіїї,62/19, в ході проведення якої були виявлені порушення п.42 Правил, а саме, «самовільне підключення електропроводки до електромережі енергопостачальника» – відгалуження від розподільчої коробки, яка знаходиться в підвальному приміщенні зазначеного будинку, проводом, що йшов з розподільчої коробки, проходив через отвір у підлозі квартири №19 до неї поза приладу обліку спожитої електроенергії для підключення навантаження квартири, де живе Відповідач, про що було складено відповідний Акт (а.с.7-8).

Оскільки працівниками Позивача було встановлено зазначене порушення, його відповідальними працівниками, було зроблено висновок, що саме Відповідач здійснив самовільне підключення до електромережі енергопостачальника; 28.02.2017 року комісією Позивача з розгляду актів прийнято рішення, оформлене протоколом №4, - про визначення та нарахування вартості обсягу необлікованої внаслідок порушення споживачем правил електричної енергії відповідно до методики, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006року із змінами та доповненнями, що, відповідно до розрахунку, склало 21330,63грн. за актом №037342 (а.с.5-6).

Відповідач заперечує факт його самовільного підключення до електропостачання та несанкціоноване ним і членами його сім’ї у вищевказаній квартирі споживання електроенергії, яку поставляє позивач.

З наданих представником Позивача доказів, у тому числі відеозаписів, вбачається, що у підвалі будинку, де проживає Відповідач (місце встановлення порушення ніхто не оспорював), дійсно є деякі проводи, сама розподільча коробка на фото- та відеофіксації не вбачається – лише вгадується з пояснень представника Позивача у судовому засіданні. Об’єктивно – на відео чітко видно, як у темному підвалі невстановлених розмірів, людиною, що робиться відеофіксація, підсвічуються місця зйомки; у підвалі усе брудно, іржаве, розташовані іржаві труби, з кінця однієї (виглядає як уламок труби) виходять чотири однакових чорних проводи та п’ятий – іншого кольору - сірий і тонший за інші, представник Позивача пояснив суду, що це чотири проводи на чотири під’їзди, і п’ятий – до квартири відповідача (що ніхто не заперечував); на відео чітко видно, як вимірюється на цьому п’ятому проводі напруга спеціальними кліщами, якими охоплено провід, показники постійно змінюються – від 15,70 до 15,78; як пояснили працівники енергопостачальної компанії – представник та свідки, дійсно є такий прилад, який видається працівниками, які виходять на обстеження електромережі, яким відразу можна виміряти, чи йде по проводу споживання електроенергії і виміряти напругу. На відео вбачається, як дві людини поза кадром розмовляють, прослідили куди йде цей п’ятий провід – через отвір у стелі підвалу. Далі, наступне місце зйомки – вимірювання напруги на проводі з лічильника, яких поряд встановлено приблизно 6-8шт. (зафіксовано нечітко – камера постійно тремтить, змінює напрямок зйомки), чітко вбачається, що один з лічильників старого зразка, коричневого кольору, а п’ять – сірого кольору, нового зразку; крупним планом показано лічильник з показником 013134 квт / год., та вищезазначеним приладом – спеціальними кліщами вимірюється напруга на одному з проводів, що йде від групи лічильників до групи автоматичних переключателів, показники на приладі – 0,11-0,12, як пояснив представник Позивача – на фото і відео зафіксований електролічильник відповідача, згідно якого споживання у квартирі Відповідача на той момент було відсутнє. Крім того, з фіксації, що здійснювалася у квартирі Відповідача, вбачається отвір у підлозі та відірваний край лінолеуму (чи лінолеумної плитки), на твердження представника Позивача у судовому засіданні, з отвору стирчав кінець проводу приблизно 0,5 метри, і цей провід з боку підвалу працівник ОСОБА_5 висмикнув під час другого відвідування підвалу – коли провід вже не був під напругою; тобто, через кілька годин після виявлення цього порушення та після того, як появився Відповідач; споживання на несанкціонованому проводі, що зранку вимірювалося, було припинено, що свідчить про факт використовування цього проводу саме Відповідачем, який встиг за час, коли очікували його приїзду, відключити несанкціоноване під’єднання до зазначеного відгалуження з підвалу.

Вислухавши сторони та свідків, дослідивши усі надані докази, суд встановив наступне.

Змістом пункту 3 частини 1статті 129 Конституції України, ст.81ч.1,4,6 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України. Доказування не має ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Статтями 77-80, 81ч.ч.4-7 ЦПК України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, в результаті розгляду справи судом встановлено, що доказами Позивача обґрунтованість заявлених вимог не доведена.

Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Частиною 4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357.

Згідно Правил користування електричною енергією для населення, споживач електричної енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 9,10,11 Правил користування електричною енергією для населення встановлено, що споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. Відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об’єктах споживача, та пломб на них несе споживач.

В той же час, пунктом 8 Правил користування електричною енергією для населення, в редакції чинній на час проведення перевірки, обов'язок придбання, встановлення та підключення приладів обліку було покладено на енергопостачальника.

Щодо відповідальності за незаконне втручання в роботу приладу обліку з боку споживача, то відповідно до пунктів 14 та 42 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №1357 (зі змінами та доповненнями) (далі – Правила), споживач електроенергії зобов’язаний забезпечувати збереження приладів обліку та пломб на них, а також негайно повідомляти енергопостачальника у разі виявлення зовнішнього пошкодження лічильника, зриву пломби або його несправності в роботі.

Споживач електроенергії несе відповідальність за пошкодження приладів обліку та розкрадання електроенергії (пункт 48 Правил).

Порядок складання актів про порушення споживачем правил користування електричною енергією передбачений п.53 цієї ж Методики, відповідно до якого в разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Один примірник акту вручається споживачу, другий – залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акту свої зауваження. В разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. ОСОБА_4 вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

При цьому згідно з пунктом 4.7 Методики розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст має бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Положеннями пункту 3.1 Методики встановлено, що ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення порушення, зокрема, зазначеного в підпункті 6 пункту 3.1 Методики, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.

Крім того, відповідно до ст.27 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997р. №575/97-ВР, правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії: споживання електроенергії понад договірні розміри; самовільне підключення до об’єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до ст.185 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III (далі – КК України) крадіжкою є таємне розкрадання чужого майна, за яке передбачена кримінальна відповідальність. Так, п. 1 ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. № 887-XII майно підприємства складають основні фонди й оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Відтак, електрична або теплова енергія, яка виробляється на об’єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Тож, оскільки електроенергія є товарною продукцією, то підпадає під це визначення й у правовому значенні електроенергія є майном. Отже, таємне розкрадання цього майна є крадіжкою (ст. 185 КК України).

Якщо діяння, вчинене з метою викрадення електричної або теплової енергії, утворює самостійний склад злочину, – наприклад, умисне або необережне знищення чи пошкодження майна, фальсифікація засобів вимірювання, – в такому разі дії винного потребують додаткової кваліфікації за відповідними нормами Кримінального Кодексу. Відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії шляхом обману або зловживання довірою, є спеціальною нормою відповідно ст.192 КК України, що робить можливим кваліфікацію вчиненого за сукупністю вказаних злочинів лише за наявності їх реальної сукупності.

Самовільне використання з корисливою метою електричної та теплової енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, що не завдало значної або великої шкоди, тягне адміністративну відповідальність за ст.103-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (відповідно до ст.51 КУпАП, дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається таким, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 176,2грн.).

Таким чином, якщо розмір викраденого майна становить понад 176,2грн., - це є кримінальна відповідальність.

Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання утворює склад злочину, передбаченого ст.188-1 КК України, якщо такими діями завдано значної шкоди – від 88100грн. (шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян / для кваліфікації адміністративних чи кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року).

В результаті розгляду даної справи судом встановлено, що Позивач, стверджуючи, що Відповідач заволодів незаконним шляхом таємно його майном – електроенергією на суму 21330,63грн., та не звернувшись до правоохоронних органів з заявою про крадіжку, з огляду на те, що Відповідач ще при складанні Акту відмовився від викладених в ньому обвинувачень (а.с.5) на чому наполягав і у суді, таким чином не надав суду важливого доказу – результату професіонального розслідування наявності факту та обставин протиправного діяння та, що головне у даному процесі – причетності саме Відповідача щодо протиправного заволодіння чужим майном – майном Позивача, про що йдеться у позові.

Не надано суду також Позивачем відомостей підключення саме Відповідачем кінцю виявленого проводу, до квартири Відповідача і користування Відповідачем електроенергією поза приладом її обліку – через провід, оскільки в квартирі Відповідача не виявлено жодних підключень до електромережі поза приладом обліку – поза лічильником; не виявлено також й пошкодження чи несанкціонованих підключень саме Відповідачем приладів обліку та розкрадання ним у такий спосіб електроенергії.

Крім того, оскільки Позивачем і його представником не надано суду достатніх доказів на підтвердження вини саме Відповідача у несанкціонованому вищезазначеному підключенні відгалуження до електромережі, суд дійшов висновку, що цей факт є сумнівним і недоведеним, та, згідно ст.62 Конституції України, має тлумачитися на користь невинуватості Відповідача.

Таким чином, за результатами розгляду даної цивільної справи суд дійшов висновку про відсутність достатніх належних і допустимих доказів на підтвердження доводів позивача щодо позаоблікового використання Відповідачем електроенергії, оскільки Відповідач заперечує свою причетність до несанкціонованого використання електроенергією а також сам факт наявності несанкціонованого підключення його квартири до мережі електропостачання, а Позивачем не надано достатніх та належних доказів, що узгоджувалися б між собою, на підтвердження факту незаконного споживання електроенергії (викрадення) та причетності до цього Відповідача у несанкціонованому користуванні електроенергією, тому позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.1212 ЦК України, 2-14, 76-81, 83, 85ч.5, 89, 258-259, 263-265, 268, 273,352,354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до ОСОБА_2 про стягнення суми, - залишити без задоволення в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області у письмовій формі з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин.

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

Відповідно до п.п.15.5п.15ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 21 травня 2018 року.

Суддя А.В. Кравцова