Рішення № 74127003, 22.05.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/371/18

2/467/187/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.,

за участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05 липня 2012 року між ним та відповідачем було укладено договір № ODMLRM24680565 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 3113,57 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідач свої зобов'язання за умовами договору виконує неналежно, то станом на 19 березня 2018 року в нього виникла заборгованість перед банком на загальну суму 16267,05 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 3113,57 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 2,17 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 823,56 грн., заборгованості за пенею в розмірі 11076,94 грн., фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 750,81 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ODMLRM24680565 від 05 липня 2012 року у розмірі 16267,05 грн. та судовий збір в розмірі 1762,00 грн., не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не направляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає наявними одночасне існування всіх умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, відзив (заперечення) на позов не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, керуючись принципом верховенства права, суд прийшов до такого.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що 05 липня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 було укладено договір № ODMLRM24680565 за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 3113,57 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Строк кредиту 12 місяців з 05.07.2012 року по 04.07.2013 року включно.

Вказаний договір складається із Заяви від 05 липня 2012 року, «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті.

Відповідач своїм підписом у Заяві позичальника № ODMLRM24680565 від 05 липня 2012 року підтвердив факт укладення кредитно-заставного договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 3113,57 грн. на умовах, встановлених в договорі, однак відповідач в порушення Умов та правил надання банківських послуг свої зобов'язання щодо сплати кредиту і відсотків за користування ним та інших платежів виконував неналежно.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, з розрахунку заборгованості за договором № ODMLRM24680565 від 05 липня 2012 року, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що відповідач за період з 05.07.2012 року по 19.03.2018 року не здійснював належним чином погашення наданого кредиту, останній платіж здійснив 05 вересня 2012 року, а тому в нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 16267,05 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 3113,57 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 2,17 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 823,56 грн., заборгованості за пенею в розмірі 11076,94 грн., фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 750,81 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 3113,57 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 2,17 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 823,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені та штрафів за несвоєчасне виконання зобов'язань, то суд виходить з наступного.

Оскільки пеня та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором є порушенням положень, закріплених у статті 61 Конституції України в частині заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, на що вказав Верховний Суд України в своїй постанові від 21 жовтня 2015 року по справі № 6-2003цс15, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача фіксованої частини штрафу в розмірі 500,00 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 750,81 грн. необхідно відмовити.

Таким чином, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню на суму 15016,24 грн., яка складається з наступного: 3113,57 грн. - заборгованість за кредитом; 2,17 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 823,56 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11076,94 грн. - заборгованість за пенею.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 1626,50 грн. (92,31%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (55323, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області 03 березня 2010 року) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором у розмірі 15016 (п'ятнадцять тисяч шістнадцять) грн. 24 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 3113 (три тисячі сто тринадцять) грн. 57 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 2 (дві) грн. 17 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 823 (вісімсот двадцять три) грн. 56 коп. та заборгованості за пенею у розмірі 11076 (одинадцять тисяч сімдесят шість) грн. 94 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (55323, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області 03 березня 2010 року) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1626 (одна тисяча шістсот двадцять шість) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Явіца