Вирок № 74126945, 22.05.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4293/17

Номер провадження1-кп/473/77/2018

ЄРДР № 12017150190002383.

Категорія: ч.2 ст.185 КК України

ВИРОК

іменем України

"22" травня 2018 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Козаченко О.І., Данилевич Т.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, особи без громадянства, ІНФОРМАЦІЯ_3, сімейний стан – не одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працює, мешкає за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, село Ракове, вулиця Садова, будинок №5, судимого:

07.11.2016 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік 06 місяців,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Фікс В.О.,

потерпіла ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_3,

обвинувачений ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

02 грудня 2017 року біля 15 годин 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 перебував біля крамниці «Золотий вік», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 5/а та помітив велосипед, який стояв без нагляду. В цей момент у обвинуваченого ОСОБА_1 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне заволодіння майном обвинувачений ОСОБА_1, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку чужого майна, а саме жіночого велосипеду невідомої моделі з рамою зеленого кольору, який належав потерпілій ОСОБА_2, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 690 гривень.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з видом та вартістю велосипеда, який був залишений без нагляду біля крамниці, і яким він заволодів при його таємному викраденні шляхом вільного доступу 02 грудня 2017 року біля 15 годин 00 хвилин, коли він перебував біля крамниці «Золотий вік», яка розташована за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 5/а.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Підстав для сумнівів в показаннях обвинуваченого ОСОБА_1 у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця події від 07 грудня 2017 року, відповідно до якого слідчим органу досудового розслідування Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області оглянуто відеозапис з відеокамери зовнішнього спостереження, яка встановлена на вулиці біля крамниці «Золотий вік» за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 5/а. Відеозапис з даної відеокамери зовнішнього спостереження перенесений на носій інформації: СD – диск, який долучений до протоколу огляду. Відповідно до інформації відеозапису в період часу з 14 годин 30 хвилин до 15 годин 09 хвилин – 02 грудня 2017 року, який відповідає реальному часу, зафіксовано, як в 14 годин 48 хвилин потерпіла ОСОБА_2 залишає без нагляду біля крамниці «Золотий вік» жіночий велосипед. В 14 годин 56 хвилин біля крамниці «Золотий вік» з’являється обвинувачений ОСОБА_1, який в 15 годин 02 хвилини підходить до залишеного без нагляду велосипеду, сідає на нього та їде по вулиці Київській в напрямку вулиці Чубчика. /а.к.п. 24 – 25/.

Протоколом огляду предмета від 06 грудня 2017 року, з фототаблицею до нього, відповідно до якого слідчим органу досудового розслідування Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області оглянуто жіночий велосипед з рамою зеленого кольору, який був викрадений 02 грудня 2017 року біля 15 годин 00 хвилин від крамниці «Золотий вік», яка розташована по вулиці Київська в місті Вознесенську Миклаївської області. /а.к.п. 26 – 28/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 07 грудня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: жіночий велосипед, який належить потерпілій ОСОБА_2, який повернуто потерпілій ОСОБА_2, відповідно до її зберігальної розписки, а також СD – диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, на якому зафіксована відеоінформація з відеокамери зовнішнього спостереження, яка встановлена на вулиці біля крамниці «Золотий вік» за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 5/а, в період часу з 14 годин 30 хвилин до 15 годин 09 хвилин – 02 грудня 2017 року, який відповідає реальному часу. /а.к.п 34, 35, 25/.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 08 грудня 2017 року з фото таблицею до нього, з участю обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до якого обвинуваченим ОСОБА_1 відтворені обставини таємного викрадення ним жіночого велосипеда, яке мало місце 02 грудня 2017 року біля 15годин 00 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області по вулиці Київська від крамниці «Золотий вік». /а.к.п. 36 – 39/.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №09/3 – 63 з фототаблицею до неї від 04 квітня 2018 року по визначенню залишкової вартості майна, середня ринкова вартість міського велосипеда з відкритою /жіночою/ рамою зеленого кольору, який визнано речовим доказом за кримінальним провадженням, бувшим у використанні, станом на 02 грудня 2017 року могла становити 690 гривень. /а.к.п. 76 – 83/.

Таким чином дані докази за кримінальним провадженням, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням висновок товарознавчої експертизи по визначенню залишкової вартості майна від 07 грудня 2017 року /а.к.п. 30/, відповідно до якої зроблений висновок про те, що ринкова вартість жіночого велосипеда моделі «Україна» станом на 02 грудня 2017 року без врахування ПДВ складає 664 гривні.

Відповідно до п.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов’язковим для органу, який здійснює провадження.

Суд при обгрунтуванні вироку за кримінальним провадженням не погоджується саме з висновком товарознавчої експертизи по визначенню залишкової вартості майна від 07 грудня 2017 року /а.к.п. 30/, так як в основу даного експертного висновку покладені недостовірні вихідні дані, відповідно до яких орган досудового розслідування, помилково визначив модель велосипеда, викраденого у потерпілої ОСОБА_2, як жіночий велосипед моделі «Україна» виробництва Харківського велосипедного заводу, та просив експерта визначити ринкову вартість станом на 02 грудня 2017 року саме велосипеду даної моделі, що і зробив експерт.

При огляді в судовому засіданні речового доказу за кримінальним провадженням в порядку ст.357 КПК України, тобто велосипеда викраденого у потерпілої ОСОБА_2, судом було встановлено, що жіночий велосипед викрадений у потерпілої ОСОБА_2 не є велосипедом моделі «Україна» виробництва Харківського велосипедного заводу, як помилково вважав орган досудового розслідування, а є жіночим велосипедом з рамою зеленого кольору не українського виробника, що в подальшому було підтверджено висновком судової товарознавчої експертизи №09/3 – 63 з фототаблицею до неї від 04 квітня 2018 року по визначенню залишкової вартості майна, яким є міський велосипед з відкритою /жіночою/ рамою зеленого кольору, який визнано речовим доказом за кримінальним провадженням, бувшим у використанні. /а.к.п. 76 – 83/.

Суд вважає висновок судової товарознавчої експертизи №09/3 – 63 з фототаблицею до неї від 04 квітня 2018 року по визначенню залишкової вартості майна /а.к.п. 76 – 83/, а також і проведення даної судової товарознавчої експертизи в Миколаївському НДЕКЦ МВС України такими, що повністю відповідають вимогам Закону України “Про судову експертизу”, при її проведенні за ухвалою суду використано більш точну інформацію про технічний стан речового доказу, яким є велосипед, належний потерпілій ОСОБА_2. Висновок даної судової товарознавчої експертизи №09/3 – 63 з фототаблицею до неї від 04 квітня 2018 року по визначенню залишкової вартості майна /а.к.п. 76 – 83/, більш детальніше мотивований при проведенні експертного дослідження експертом Миколаївського НДЕКЦ МВС України, він цілком узгоджується з іншими матеріалами по кримінальному провадженні, на відміну від висновку товарознавчої експертизи по визначенню залишкової вартості майна від 07 грудня 2017 року /а.к.п. 30/. Тому суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням саме висновок товарознавчої експертизи по визначенню залишкової вартості майна від 07 грудня 2017 року /а.к.п. 30/.

Таким чином аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведенності вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, а також положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є злочином середньої тяжкості. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з’ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Також суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який задовільно характеризуються за місцем проживання, є судимим. /а.к.п. 40 – 52/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує, що він вчинив злочин середньої тяжкості проти власності, який вчинений ним з прямим умислом за кваліфікуючою ознакою повторності, в період іспитового строку випробування за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 листопада 2016 року /справа №473/3215/16-к, провадження №1-кп/473/195/2016/, за яким його визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, засуджено до покарання в виді позбавлення волі строком на 02 /два/ роки, та звільненого від відбування призначеного покарання в порядку ст.75 КК України з іспитовим строком випробування на 01 /один/ рік 06 /шість/ місяців, що істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком суду обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 листопада 2016 року /справа №473/3215/16-к, провадження №1-кп/473/195/2016/.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить із змісту ст. ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п 34, 35, 25/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. /а.к.п. 75/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання в виді 02 /двох/ років 06 /шести/ місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 листопада 2016 року та остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 03 /три/ роки позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати в виді тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його затримання та оголошення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 травня 2018 року, тобто з 22 травня 2018 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 22 травня 2018 року до набрання вироком законної сили, за правилами ч.5 ст.72 КК України, відповідно до якої попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: жіночий велосипед, який належить потерпілій ОСОБА_2, який відповідно до її зберігальної розписки переданий їй на відповідальне зберігання – залишити потерпілій ОСОБА_2, як законному власнику даної речі. /а.к.п. 34, 35/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: СD – диск, на якому зафіксована відеоінформація з відеокамери зовнішнього спостереження, яка встановлена на вулиці біля крамниці «Золотий вік» за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 5/а, в період часу з 14 годин 30 хвилин до 15 годин 09 хвилин – 02 грудня 2017 року, який відповідає реальному часу – зберігати при матеріалах кримінального провадження. /а.к.п 34, 25/.

Судову витрату, яку документально підтверджено в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

- 1144 /одну тисячу сто сорок чотири/ гривні за проведення судової товарознавчої експертизи №09/3 – 63 від 04 квітня 2018 року. /а.к.п. 75/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський