Ухвала суду № 74126447, 21.05.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/160/2018

152/154/18

У Х В А Л А

про вирішення питання щодо доцільності продовження терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заміни захисника

21.05.2018 р. м. Жмеринка

Колегія суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

суддів Верніка В.М., Заярного А.М.,

за участю секретаря судових засідань Бондар С.В.,

прокурора Чада А.П.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника Мацюка О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження № 1-кп/130/160/2018 відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9, 13 частини другої статті 115 КК України, -

у с т а н о в и в :

Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді тримання під вартою закінчується, згідно з ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 18 квітня 2018 року, 16 червня 2018 року.

У зв'язку з цим прокурор просить продовжити термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики, які були заявлені при обранні цього запобіжного заходу, продовжують існувати.

Потерпілі підтримують клопотання прокурора.

Обвинувачений заперечує щодо продовження йому терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, свою позицію не аргументує.

Захисник підтримує думку свого підзахисного.

Згідно з частиною третьої статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про доцільність продовження обвинуваченому строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий, негативно характеризується, вчинив особливо тяжкий злочин.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, і запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Водночас у судове засідання не з'явилися свідки, у зв'язку з чим просить відкласти судове засідання, виклик свідків повторити.\Інші учасники процесу згодні з думкою прокурора.

Обвинувачений у судовому засіданні зачитує письмове клопотання про заміну йому захисника на іншого через регіональний центр з надання вторинної правової допомоги, оскільки призначений йому захисник Мацюк О.І. не приходить до нього у слідчий ізолятор для обговорення лінії захисту, а також при розгляді справи веде пасивну лінію захисту.

Після надання колегією суддів часу для конфіденційного спілкування обвинувачений підтвердив своє клопотання про заміну захисника.

Захисник Мацюк О.І. пояснює, що у нього з підзахисним дійсно склалися такі відносини, коли його позиція та лінія захисту категорично не узгоджується з позицією обвинуваченого. І хоча у клопотанні обвинуваченого про заміну захисника містяться надумані причини, він все ж таки вважає, що його слід задовільнити з метою недопущення в подальшому інсунуацій щодо порушення права на захист та вільний вибір захисника.

Інші учасники процесу вважають, що обвинуваченому слід замінити захисника.

Колегія суддів вважає, що право особи на заміну захисника, передбачене статтею 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року № 386/5.

Однак в даному конкретному випадку колегія суддів, з метою забезпечення належного правового захисту обвинуваченого, зберігаючи неупередженість та гарантування обвинуваченому права на вільний вибір захисника, вважає, що його заява про заміну захисника підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 177, 183, 196, 197, 327, 331 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується за частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9, 13 частини другої статті 115 КК України, у виді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - з 21 травня 2018 року по 19 липня 2018 року велючно.

Розгляд судового провадження відкласти на 11-30 год 18 липня 2018 року, виклик свідків, які не з'явились, повторити.

Замінити ОСОБА_5, який обвинувачується за частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, пунктами 6, 9, 13 частини другої статті 115 КК України, захисника Мацюка О.І., призначивши обвинуваченому іншого захисника через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області.

Копію ухвали в частині призначення захисника направити директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області для виконання.

Ухвала не може бути оскаржена.

Головуючий К.Шепель

Суддя В.Вернік

А.Заярний