Рішення № 74125926, 21.05.2018, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. м. Рівне

Справа № 918/158/18

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до Приватного підприємства "Пластранс"

про стягнення коштів в сумі 57 865 грн. 00 коп.

В судове засідання учасники справи не з'явилися.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер FoA608171305Dо1.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 березня 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - Фонд, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Пластранс" (далі - ПП "Пластранс", відповідач) про стягнення коштів в сумі 57 865 грн. 00 коп., з яких 49 865 грн. збитки за договором відповідального зберігання від 23.05.2008 року та 8 000 грн. витрати по сплаті робіт по оцінці розміру збитків.

Позивач посилаючись на те, що 23 травня 2008 року між Фондом (далі - Поклажодавець) та ПП "Пластранс" (далі - Зберігач) було укладено договір відповідального зберігання, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає державне майно на відповідальне зберігання протягом строку Договору сауну і обладнання (57 од.), балансовою вартістю 32 250 грн., трансформаторну підстанцію, балансовою вартістю 2 175 грн., що розташовані за адресою: м. Корець, вул. Київська, 107Б та знаходиться на балансі ПП "Пластранс", яке під час приватизації не увійшло до статутного фонду Корецького ВТП "Радон". Корецьким районним сектором Головного територіального управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області листом № 132 від 20.07.2017 року надано Фонду акт про пожежу від 20 травня 2012 року, в якому визначено, що об'єкт нерухомості за адресою: м. Корець, вул. Київська, 107Б частково знищено, площа пошкоджень становить 40 кв.м. (перекриття). Наказом Фонду від 29.12.2017 року № 502 затверджено висновок про вартість майна - збитків, що призвели до завдання майнової шкоди Державі в особі Фонду, внаслідок знищення об'єкта державної власності - нежитлового приміщення загальною площею 57,3 кв.м. зі східцевою площадкою площею 20,8 кв.м. на першому поверсі будівлі сауни, розташованої за адресою: Рівненська область. Корецький район, м. Корець, вул. Київська. 107б, що обліковується на балансі ПП "Пластранс". Ринкова вартість, визначена суб'єктом оціночної діяльності станом на 30.09.2017 року, становить: 49 865 грн. без урахування ПДВ. Оскільки внаслідок пожежі було пошкоджено державне майно та завдано Державі в особі Фонду збитків на загальну суму 49 865 грн., а також враховуючи те, що позивачем було додатково сплачено 8 000 грн. 00 коп. вартості робіт по оцінці розміру збитків, Фонд, відповідно до п. 4.2. Договору просить стягнути завдані збитки з ПП "Пластранс".

Ухвалою суду від 23 березня 2018 року на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовну заяву Фонду було залишено без руху.

2 квітня 2018 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази направлення підтвердження відповідачу. Таким чином, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 4 квітня 2018 року позовну заяву від 19.03.2018 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03 травня 2018 року.

2 травня 2018 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що строк позовної давності за вимогами позивача до відповідача минув ще 20.05.2015 року, а зважаючи на акт від 24.07.2014 року - 24.07.2017 року, отже, суд повинен відмовити у задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі. Також, зазначено, що відповідачем належним чином виконувались умови договору відповідального зберігання від 23.05.2008 року, тобто відсутня вина відповідача, а збитки завдані внаслідок пожежі спричинені за ймовірною причиною, що зазначена у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи №14 від 25.05.2012 року у зв'язку з порушенням правил експлуатації пічного опалення невідомою особою.

Крім того, 03.05.2018 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про застосування строків позовної давності по справі № 918/158/18 з огляду на те, що строк позовної давності за вимогами позивача до відповідача минув ще 20.05.2015 року, а зважаючи на акт від 24.07.2014 року - 24.07.2017 року.

В судовому засідання 03.05.2018 року оголошено перерву до 15.05.2018 року.

10 травня 2018 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив від 10.05.2018 р. № 10-07-01893, в якому зазначено, що позивач не погоджується з висновками та твердженнями, що викладені у відзиві відповідача з огляду на те, що договір відповідального зберігання від 23.05.2008 року діє досі, а отже, строк позовної давності за наслідками завдання збитків позивачу не минув. Також зазначено, що Фондом надано докази в обґрунтування позовних вимог, відповідачем на спростування вказаних доказів не надано аргументів та доказів, які обґрунтовують безпідставність позову Фонду.

15 травня 2018 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення на відповідь на відзив по справі №918/158/18, в якому зазначено, що предметом спору по №918/158/18 є стягнення збитків, а не визнання правочину недійсним в цілому, або окремої його частини, стягнення неустойки тощо. Так, з наявного в матеріалах справи акту про пожежу від 20.05.2012 року та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи №14 від 25.05.2012 року вбачається, що в результаті пожежі було знищено 40м2 покрівлі (даху) лазні, а з акту перевірки об'єктів державної власності б/н від 24.07.2014 року вбачається, що стан утримання сауни незадовільний потребує ремонту даху, трансформаторна підстанція у задовільному стані, загальна площа сауни становить 106,7 кв.м. Тобто Позивач дізнався про порушення свого права ще 24.07.2014 року. Тобто строк позовної давності починає відлік саме 24.07.2014 року (незалежно від строку дії договору, адже до кожного зобов'язання строк позовної давності застосовується окремо, а зобов'язання відшкодовувати збитки виникає з моменту завдання таких збитків в результаті протиправних дій сторони такого зобов'язання. Посилання позивача на п. 7 акту від 24.07.2014 року не заслуговує на увагу, адже обставина, що там викладена не перериває та/або не зупиняє перебіг строку позовної давності. Більше того. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, котрі викладені у п. 7 акту від 24.07.2014 року. Також зазначено, що із жодного доданого позивачем до матеріалів справи доказу не вбачається протиправної поведінки відповідача, що призвела до завдання збитків позивачу, адже збитки були завдані в результаті пожежі. Доказів, що свідчать про протиправність дій/бездіяльності саме відповідача, що призвели до виникнення пожежі, внаслідок чого було завдано збитки позивачу, останнім суду не надано. Крім того, відповідач просить суд відмовити у долучені до матеріалів справи доказів, доданих до відзиву, з огляду на ч. 4, 8 ст. 80 ГПК України.

В судове засідання 15 травня 2018 року представник позивача не з'явився про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується його підписом в розписці про оголошення перерви від 03.05.2018 року (а.с. 72).

Представник відповідача в судове засідання 15 травня 2018 року також не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується його підписом в розписці про оголошення перерви від 03.05.2018 року (а.с. 72).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 15.05.2018 р., суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 15 травня 2018 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між регіональним відділенням ФДМУ по Рівненській області та Приватним підприємством "Пластранс" було укладено договір відповідального зберігання від 23.05.2008 року (далі - Договір), а саме: сауни і обладнання (57 од.), балансовою вартістю 32 250 грн. 00 коп., трансформаторної підстанції, балансовою вартістю 2 175 грн. 00 коп., що розташоване за адресою: м. Корець, вул. Київська. 107Б та знаходиться на балансі Приватного підприємства "Пластранс”, яке під час приватизації не увійшло до статутного фонду Корецького ВТП "Радон".

Відповідно п.6.1 Договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками.

Відповідно до п. 6.2 Договору Строк дії договору починає свій перебіг у момент визначений у п. 6.1 цього договору та закінчується 23.05.2009 року.

20 травня 2008 року між позивачем і відповідачем підписано акт прийому-передачі майна на відповідальне зберігання.

14 травня 2009 року між позивачем і відповідачем укладено договір про внесення змін до договору відповідального зберігання від 23.05.2008 року. Пункт 6.2 розділу 6 Договору викладено у такій редакції:

- цей договір укладено строком на один рік, що діє з 23.05.2008 року по 22.05.2009 року.

У разі відсутності заяви однієї з сторони про припинення або зміну умов договору відповідального зберігання протягом 1 місяця до закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Корецьким районним сектором Головного територіального управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області листом №132 від 20.07.2017 року надано позивачу акт про пожежу від 20 травня 2012 року в якому зазначено, що об'єкт нерухомості за адресою: м. Корець, вул. Київська. 107Б частково знищено, площа пошкоджень становить 40 м.кв. (перекриття).

Наказом регіонального відділення від 29.12.2017 року № 502 затверджено висновок про вартість майна - збитків, що призвели до завдання майнової шкоди Державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, внаслідок знищення об'єкта державної власності - нежитлового приміщення загальною площею 57,3 кв.м. зі східцевою площадкою площею 20.8 кв.м. на першому поверсі будівлі сауни, розташованої за адресою: Рівненська область, Корецький район, м. Корець. вул. Київська. 107Б, що обліковується на балансі ПП "Пластранс". Ринкова вартість, визначена суб'єктом оціночної діяльності станом на 30.09.2017 року становить: 49 865 грн. 00 коп. без урахування ПДВ.

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що Зберігач зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання.

Відповідно до п.2.1.3 Договору Зберігач зобов'язаний нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення Поклажодавцеві. У випадках втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини. Зберігач повинен за свій рахунок повернути Поклажодавцеві рівну кількість аналогічного майна в належному стані.

Усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністютакого спору відповідно до чинного в Україні законодавства (п. 5.1 Договору).

15 січня 2018 року Фондом до ПП "Пластранс" направлено лист (претензію) № 11-07-0187 щодо відшкодування збитків за договором відповідального зберігання, однак станом на дату звернення до суду з відповідним позовом вимоги Фонду щодо відшкодування збитків завданих Державі в особі Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області відповідачем не відшкодовані, також не отримано жодної відповіді на відповідний лист (претензію).

Відтак, судом встановлено, що внаслідок вищенаведеної пожежі Державі в особі Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області завдано збитків на загальну суму 49 865 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, позивачем з метою встановлення точної суми збитків було замовлено та оплачено вартість надання послуг з оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди Державі, вартість якої становить 8 000 грн. 00 коп. Наведені обставини підтверджуються, зокрема, укладеним між Фондом та ПП "Експерт-Рівне-Консалт" відповідним договором на проведення експертного дослідження від 30 жовтня 2017 року № 120, актом прийому - передач робіт з оцінки від 27.12.2017 року № 120 та платіжним дорученням на оплату наданих послуг експерта №396 від 27.12.2017 року.

Суд зазначає, що згідно наявних у матеріалах справи доказів, а саме, постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 25.05.2012 року №14, що ймовірною причиною виникнення пожежі у лазні за адресою: м. Корець, вул. Київська, 107б Корецького району Рівненської області є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок – це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище – наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому розмір збитків повинен бути реальним та доведеним позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що протиправна поведінка позивача полягала у порушенні останнім правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 25.05.2012 року №14 та актом про пожежу від 20.05.2012 року.

Шкідливий результат вищенаведеної поведінки відповідача (збитки), а також їх фактична наявність та розмір, також підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 25.05.2012 року №14, актом про пожежу від 20.05.2012 року та висновком № 502 від 29.12.2017 року про вартість майна - збитків, що призвели до завдання майнової шкоди Державі в особі регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області, в наслідок знищення об'єкта Державної власності - нежитлові приміщення загальною площею 57,3 кв.м. зі східцевою площадкою площею 20,8 кв.м. на першому поверсі будівлі сауни, розташованої за адресою: Рівненська обл., Корецький р-н, м. Корець, вул. Київська 107б.

Причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою відповідача, що полягала у порушенні останнім правил пожежної безпеки, та завданими позивачу збитками, також підтверджується, зокрема, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 25.05.2012 року №14, в якій зазначено, що ймовірною причиною виникнення пожежі у лазні за адресою: м. Корець, вул. Київська, 107б Корецького району Рівненської області є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Водночас за частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведеною нормою права встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди, яка означає, що особа, якою завдано шкоди, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із впливом об'єктивних обставин).

Проте ПП "Пластранс" у встановленому законом порядку не було доведено відсутності його вини у завданні шкоди позивачу й не спростовано належними та допустимими доказами доводів Фонду.

Посилання відповідача в його відзиві на позовну заяву на те, що даним відповідачем належним чином виконувались умови договору відповідального зберігання від 23.05.2008 року, тобто відсутня вина відповідача, а збитки завдані внаслідок пожежі спричинені за ймовірною причиною, що зазначена у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи №14 від 25.05.2012 року у зв'язку з порушенням правил експлуатації пічного опалення невідомою особою, не беруться судом до уваги, оскільки пунктом 2.1.1 Договору визначено, що Зберігач зобов'язаний виживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання, які вжиті відповідачем не були

За таких обставин, враховуючи доведеність наявності усіх елементів складу вчиненого ПП "Пластранс" правопорушення, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Фонду про стягнення з даного відповідача на користь позивача 57 865 грн. 00 коп., з яких 49 865 грн. 00 коп. - збитки за договором відповідального зберігання від 23.05.2008 року та 8 000 грн. 00 коп. - витрати по сплаті робіт по оцінці розміру збитків.

Разом з тим відповідачем у справі подано заяву про застосування строків позовної давності щодо заявлених позовних вимог.

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 20.03.2018 року, що стверджується відміткою канцелярії суду на позовній заяві.

За ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10.06.2015 р. у справі № 6-267цс15).

Судом встановлено, що підставою позовних вимог є завдання збитків майну позивача внаслідок пожежі, що трапилась 20.05.2012 року, доказом чого є акт про пожежу від 20.05.2012 року та постанова про відмову в порушенні кримінальної справи № 14 від 25.05.2012 року.

Так, з наявного в матеріалах справи акту про пожежу від 20.05.2012 року та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи №14 від 25.05.2012 року вбачається, що в результаті пожежі було знищено 40м2 покрівлі (даху) лазні, а з акту перевірки об'єктів державної власності б/н від 24.07.2014 року, вбачається, що стан утримання сауни незадовільний потребує ремонту даху, трансформаторна підстанція у задовільному стані, загальна площа сауни становить 106,7 кв.м. Тобто позивач дізнався про порушення свого права ще 24.07.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст.ст. 251 та 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. (ст. 253 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З наведеного вбачається, що момент, з яким пов'язується початок перебігу позовної давності, розпочинається з наступного дня після настання строку виконання зобов'язання або з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (а не з дня її пред'явлення), та є єдиним для будь-якого виду зобов'язань: як основного, так і додаткових.

Враховуючи викладене, перебіг позовної давності для вимог про стягнення збитків розпочався 25.07.2014 року.

Слід зазначити, що саме після проведення Фондом перевірки об'єктів державної власності на підставі чого було складено акт перевірки об'єктів державної власності б/н від 24.07.2014 року у позивача виникло право пред'явлення вимоги до відповідача про виконання зобов'язання.

Отже, позивачем подано позовну заяву про стягнення заборгованості, що виникла 24.07.2014 року, після спливу позовної давності, адже трирічний строк позовної давності у даному спорі сплив 25.07.2017 року.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом також досліджено обставини, пов'язані із вчиненням відповідачем дії, що свідчать про визнання ним суми, що є предметом цього спору.

Так, ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З наявних матеріалів справи не встановлено обставин, пов'язаних із вчиненням відповідачем дії, що свідчать про визнання ним боргу.

Позивачем також не надано суду доказів існування підстав для визнання причин пропуску позовної давності поважними.

За змістом частини першої ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Судом встановлено, що право та охоронюваний інтерес позивача порушено, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача в розмірі 57 865 грн. 00 коп., з яких 49 865 грн. збитки за договором відповідального зберігання від 23.05.2008 року та 8 000 грн. витрати по сплаті робіт по оцінці розміру збитків.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 231, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21 травня 2018 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77);

3-4 - відповідачу рекомендованим (33016, АДРЕСА_1; 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 21, 3-й поверх).