Постанова № 74125643, 17.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2018 р. Справа № Б-7732/2-25

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

за участі секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 вх. №402 Х/2 на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.2018 у справі №Б-7732/2-25 (ухвалу постановлено колегією суддів у складі: головуючий суддя Міньковський С.В., суддя Савченко А.А., суддя Яризько В.О. у приміщенні господарського суду Харківської області, ухвалу підписано 12.02.2018)

за заявою Приватної фірми "Слобожанщина", м.Харків,

до Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія", м.Харків,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2018 заяву керуючого санацією Харківського обласного державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" задоволено частково. Виселено ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код іпн НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.) та (або) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; код іпн НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_2) з приміщень 5-го поверху №12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору будівлі літ. "А-7" інженерно-лабораторного корпусу за адресою: АДРЕСА_3. В решті вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд зазначив, що матеріали справи та наявні у керуючого санацією документи не містять жодної інформації про правовідносини ХОДП "Облагрохімія" із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема, щодо передачі в оренду будь-якого майна; громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2008 р. в порушення положень Закону України "Про оренду державного майна", Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 безоплатно та без належних правових підстав використовують майно, яке знаходиться у державній власності, що спричиняє шкоду майновим інтересам держави та кредиторів ХОДП "Облагрохімія"; матеріали справи містять письмові пояснення АК "Харківобленерго" та докази проведення перевірки, в яких зазначено, що під час перевірки фахівцями компанії об'єктів за адресою: поверх 5, кім №12а, 12б, 12, 13, 22 АДРЕСА_3, літ. "А-7", м. Харків щодо дотримання споживачами вимог ПКЕЕ, порушень не виявлено, договори на постачання електроенергії не укладались, електропостачання відсутнє, приміщення порожні без електроустановок; маючи на праві повного господарського відання нежитлові приміщення, керуючий санацією боржника ХОДП "Облагрохімія" вправі захищати свої права на них нарівні із власником цих приміщень; між сторонами у справі немає укладеного договору щодо порядку використання приміщень 5-го поверху №12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору будівлі літ. "А-7" інженерно-лабораторного корпусу за адресою: АДРЕСА_3; з цих мотивів у суду немає підстав вважати правомірним користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежитловими приміщеннями 5-го поверху №12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору будівлі літ. "А-7" інженерно-лабораторного корпусу за адресою: АДРЕСА_3. А це в свою чергу є ознаками самовільного зайняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нежитлових приміщень, що належить боржнику. За таких обставин, суд першої інстанції, з посиланням на ст. 391 ЦК України, зазначив, що заява керуючого санацією є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виселенню. В частині вимог керуючого санацією щодо виселення осіб шляхом демонтажу замків, інших охоронних засобів (систем), звільнення від особистих речей, судом першої інстанції відмовлено із зазначенням, що виокремлення дій щодо виселення осіб не передбачено цивільним законодавством, а вибір дій щодо виконання судового рішення є виключним правом державного виконавця.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати.

Апелянт зазначає, що зі змісту наказів Міністерства аграрної політики №93, 402 та 217, на які посилається суд першої інстанції, незрозуміло, які саме приміщення закріплено на праві господарського відання саме за підприємством ХОДП "Облагрохімія", оскільки відповідно до наказу Мінагрополітики №93 створено нову юридичну особу - Державне підприємство Торговий дім "Облагрохімія" і частину приміщень передано до господарського відання вказаного підприємства; наказом №402 скасовано наказ №93, а відповідно до наказу №217 приміщення передаються до господарського відання новоствореного державного підприємства "Хрещатик", тому незрозуміло, на яких підставах суд дійшов висновку про незаконне користування апелянтом зазначеними приміщеннями; суду не було надано жодних доказів реєстрації займаних апелянтом приміщень за ХОДП "Облагрохімія". Апелянт стверджує, що ним регулярно здійснюються платежі за використану електроенергію, тому незрозуміло, на підставі чого представник АК "Харківобленерго" надав письмові пояснення про відсутність договору на постачання електроенергії, про порожні приміщення та відсутність електроустановок.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2018 відкрито провадження за вищевказаною скаргою, призначено її розгляд на 23.04.2018.

02.04.2018 керуючий санацією боржника, арбітражний керуючий Чипиженко Є.В. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду обґрунтовано встановлено факт самовільного зайняття та неправомірного використання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірних приміщень, які належать боржникові, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення; постановити окрему ухвалу та надіслати Шевченківському відділу поліції ГУ Національної поліції у Харківській області, зобов'язати Шевченківський відділ поліції ГУ Національної поліції у Харківській області надати Харківському апеляційному господарському суду інформацію про стан розгляду звернення арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. від 03.10.2017 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У судовому засіданні 23.04.2018 оголошено перерву до 17.05.2018.

16.05.2017 керуючий санацією боржника, арбітражний керуючий Чипиженко Є.В. надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких із посиланням на лист Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.05.2018 (копію якого ним надано апеляційному господарському суду) зазначає, що при формуванні додатків до наказу Міністерства аграрної політики України від 07.04.2003 №93 застосовано найменування Харківське обласне державне підприємство "Облагрохімія" як опис скороченого найменування Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія". Арбітражним керуючим також надано витяг з ЄДР щодо підприємства-боржника, копію витягу з інвентарної справи будівлі літ. "А-7" інженерно-лабораторного корпусу за адресою: АДРЕСА_3, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.05.2018 щодо об'єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_3.

Даний учасник процесу також звернувся до суду з клопотанням (вх.№3635 від 16.05.2017), в якому з посиланням на ст.246 ГПК України просить постановити окрему ухвалу та надіслати Шевченківському відділу поліції ГУ Національної поліції у Харківській області, зобов'язати Шевченківський відділ поліції ГУ Національної поліції у Харківській області надати Харківському апеляційному господарському суду інформацію про стан розгляду звернення арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. від 03.10.2017 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Клопотання мотивоване тим, що до теперішнього часу (більше 5 місяців) Шевченківським відділом поліції ГУ Національної поліції у Харківській області не розглянуто письмове звернення арбітражного керуючого щодо можливого вчинення злочинів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Присутній у судовому засіданні арбітражний керуючий Чипиженко Є.В. підтримав викладену ним письмово правову позицію, а також просив суд внести зміни до оскаржуваної ухвали шляхом додаткового зазначення в переліку приміщень, з яких має бути виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кімнати №22а, про яку арбітражним керуючим було помилково не вказано у поданій до господарського суду заяві про виселення.

Представники прокуратури та Головного територіального управління юстиції у Харківській області висловили усні заперечення проти вимог апелянта, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Представник Головного територіального управління юстиції у Харківській області підтримав клопотання арбітражного керуючого щодо постановлення окремої ухвали. Представник прокуратури проти вказаного клопотання заперечував, посилаючись на те, що заявником не доведено факту порушення чинного законодавства Шевченківським відділом поліції ГУ Національної поліції у Харківській області

Інші учасники справи, в тому числі, апелянт - ОСОБА_1, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не прибули у дане засідання та не повідомили суд про причини неявки.

В ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні представники учасників справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2002 порушено провадження в даній справі про банкрутство в порядку ст. 6. 7, 8, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції, чинній на вказану дату.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2003 щодо Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" введено процедуру санації.

Ухвалою суду від 18.08.2004 затверджено план санації боржника, який передбачає задоволення вимог кредиторів залученим інвестором.

Ухвалою суду від 18.02.2017 керуючим санацією Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" призначено арбітражного керуючого Чипиженка Є.В.

20.10.2017 керуючий санацією звернувся до суду з заявою (т.27, а.с.122), в якій просив: зобов'язати АК "Харківобленерго" надати інформацію щодо особи (осіб), з якими укладено договір (договори) про постачання електричної енергії у приміщеннях 5-го поверху №12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору будівлі літ. "А-7" інженерно-лабораторного корпусу за адресою: АДРЕСА_3 (із доданням копій підтверджуючих документів); виселити ОСОБА_1 та (або) ОСОБА_2 з приміщень 5-го поверху №12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору будівлі літ. "А-7" інженерно-лабораторного корпусу за адресою: АДРЕСА_3 у т.ч., але не виключно шляхом демонтажу замків, інших охоронних засобів (систем), звільнення від особистих речей.

Заявник зазначав, що вищевказане нерухоме майно знаходиться у боржника, Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія", на праві повного господарського відання, вказане майно задіяно у заходах щодо відновлення платоспроможності ХОДП "Облагрохімія", визначених Планом санації, затвердженим ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2004 по справі № Б-7732/2-25 та погодженим Міністерством аграрної політики України.

Однак 03.07.2017 та 19.10.2017 при проведенні огляду майна керуючим санацією виявлено, що невідомими особами встановлено власні замки на металеві двері, чим заблоковано прохід до приміщень 5-го поверху №12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору. Керуючий санацією зазначив, що в ході розгляду даної справи було з'ясовано, що вказані приміщення використовуються у власній господарський діяльності громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які власноручним підписом підтвердили факт перебування у зазначених вище приміщеннях з 2008 року (т. 25 а.с. 192-259), водночас матеріали справи та наявні у керуючого санацією документи не містять жодної інформації про правовідносини ХОДП "Облагрохімія" із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема, щодо передачі в оренду будь-якого майна.

Місцевий господарський суд розглянув вказану заяву та частково задовольнив її з наведених вище підстав.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2, вказану ухвалу оскаржено не було. Отже, у відповідності до вищенаведених приписів ч.1 ст.269 ГПК України, в даному провадженні справа розглядається в межах вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 - тобто лише стосовно правомірності виселення зі спірного приміщення даної особи, оскільки апелянтом не обґрунтовано наявності підстав для заявлення вимог в інтересах іншої особи, якої стосується оскаржувана ухвала (ОСОБА_2.), поза відносинами представництва.

Розглянувши клопотання керуючого санацією про постановлення окремої ухвали, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.246 ГПК України, на яку посилався заявник, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Разом з тим, колегія суддів зважає на межі апеляційного перегляду (виключно стосовно ОСОБА_1.), а також на ту обставину, що керуючий санацією не позбавлений права оскаржити дії (бездіяльність) Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Харківській області в порядку, передбаченому КПК України. На запитання колегії суддів, з яких причин арбітражним керуючим Чипиженком Є.В. до теперішнього часу не було вжито заходів з такого оскарження (враховуючи неотримання ним відповіді від Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Харківській області з жовтня 2017 року) даним учасником процесу відповіді не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів постановила протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання керуючого санацією про постановлення окремої ухвали щодо Шевченківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Харківській області.

Надаючи оцінку аргументам оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 2 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, визначених ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з наступних підстав.

Суд першої інстанції правомірно, з посиланням на Прикінцеві положення Закону про банкрутство, ст.12, 16 ГПК України в редакції, чинній на момент подання керуючим санацією заяви від 20.10.2017, дійшов висновку про те, що за правилами виключної підсудності даний спір за заявою керуючого санацією про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розгляду господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

Як свідчать матеріали справи, Харківське обласне державне підприємство по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" створене на базі майна, що знаходиться у державній власності.

07.04.2003 Міністерством аграрної політики України (уповноваженим органом з розпорядження державним майном) видано Наказ №93 "Про створення державного підприємства "Торговий дім "Облагрохімія" в м. Харкові" (т.17, а.с.63).

Як вбачається зі змісту наказу №93 від 07.04.2003, ним передбачалося створення на базі структурного підрозділу Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" (Торговий дім "Облагрохімія") державного підприємства - ДП ТД "Облагрохімія" - з наданням йому статусу юридичної особи. При цьому діяльність Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" не припинялася і у віданні даного підприємства залишалася частина основних засобів, у тому числі - нерухомого майна.

Згідно з вищенаведеним Наказом (з урахуванням додатку №2 "Протокол розподілу та узгодження приміщень інженерно-лабораторного корпусу по АДРЕСА_3" було здійснено розподіл приміщень інженерно-лабораторного корпусу за вказаною адресою між державними підприємствами "Облдержродючість", "Облагрохімія", обласною станцією захисту рослин та ТД "Облагрохімія".

Зокрема, за Харківським обласним державним підприємством "Облагрохімія" на праві повного господарського відання закріплено приміщення 5-го поверху - кімнати № 12а - 6,8 кв.м., 12б - 8,2 кв.м., 12 - 21,2 кв.м., 22а - 11,0 кв.м., 13 - 36,7 кв.м., 22 частина коридору - 34,5 кв.м., I - 17.4 кв.м., всього 5 кімнат корисною площею 83,9 кв.м., 2 кімнати допоміжною площею 51,9 кв.м. (т.17, а.с.70).

За ДП ТД "Облагрохімія" було закріплено інші приміщення 5 поверху, зокрема, кімнати №1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 22 частина коридору 33 кв.м., 23, 24, 25, 26, 27, 28 (т.17, а.с.69).

Як встановлено в ході апеляційного провадження на підставі наданих керуючим санацією доказів (листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.05.2018), наведена у Наказі та додатках до нього назва Харківське обласне державне підприємство "Облагрохімія" є скороченим найменуванням юридичної особи - Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія", код ЄДР 05490960. Тобто відповідне майно було передано саме тому підприємству, яке є боржником у даній справі про банкрутство:

14.11.2003 видано наказ № 402 "Про часткову відміну наказу Мінагрополітики від 07.04.2003 р. № 93" (т.17, а.с.80). Даним Наказом відмінено пункти 4, 10, 11, 12 наказу №93 від 07.04.2003 "Про створення Державного підприємства "Торговий дім "Облагрохімія" із зазначенням, що майно з балансу Державного підприємства "Торговий дім "Облагрохімія" має бути повернуто на баланс Харківського обласного державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" у складі згідно з додатком.

27.04.2006 Міністерством аграрної політики України прийнято Наказ №218 (т.17, а.с.84), яким скасовано Наказ Міністерства аграрної політики України № 402 від 14.11.2003 "Про часткову відміну наказу Мінагрополітики від 07.04.2003 р. № 93".

У відповідному наказі зазначено про припинення діяльності ДП "Торговий дім "Облагрохімія", створення на базі його майна філії, без права юридичної особи, визначення Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" правонаступником майнових прав та обов'язків ДП "Торговий дім "Облагрохімія" (водночас доказів передання майна від ДП "Торговий дім "Облагрохімія" до Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" матеріали справи не містять).

Посилаючись в апеляційній скарзі на наказ №218 від 27.04.2006 та на відсутність доказів реєстрації займаних апелянтом приміщень за ХОДП "Облагрохімія", ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про незаконне користування апелянтом зазначеними приміщеннями.

Стосовно вказаних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту наказу № 402 від 14.11.2003, поверненню на баланс Харківського обласного державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" (боржника в даній справі) підлягало те майно, яке було передано від вказаного підприємства новоствореному торговому дому за розподілом згідно з наказом №93 від 07.04.2003.

Отже, майна, яке за цим же розподілом було фактично залишено за боржником у даній справі, Харківським обласним державним підприємством по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" (в тому числі, приміщень 5-го поверху - кімнати № 12а - 6,8 кв.м., 12б - 8,2 кв.м., 12 - 21,2 кв.м., 22а - 11,0 кв.м., 13 - 36,7 кв.м., 22 частина коридору - 34,5 кв.м., I - 17,4 кв.м., всього 5 кімнат корисною площею 83,9 кв.м., 2 кімнати допоміжною площею 51,9 кв.м.) даний наказ №402 від 14.11.2003 взагалі не стосувався, тобто наказ №93 від 07.04.2003 в цій частині не скасовувався.

Відповідно, зі скасуванням наказу №402 від 14.11.2003 згідно з наказом №218 від 27.04.2006 правовий режим вищезазначеного майна також не змінився - воно продовжувало перебувати у господарському віданні Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія".

Колегія суддів додатково зазначає, що, як вбачається з наданої керуючим санацією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.05.2018 щодо об'єктів нерухомості за адресою: АДРЕСА_3, за вказаною адресою не зареєстровано жодного з об'єктів, який би належав Державному комплексному торговельному підприємству "Хрещатик" на праві власності (господарського відання тощо).

Нерухоме майно, отримане ДП ТД "Облагрохімія" за наказом №93 від 07.04.2003, зокрема, частина приміщень 5 поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_3 (кімнати №1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 22 частина коридору 33 кв.м., 23, 24, 25, 26, 27, 28) зареєстровано на праві господарського відання за ДП ТД "Облагрохімія" (яке відповідно до даних ЄДР з 2009 року перебуває у процедурі банкрутства і на теперішній час не припинено).

Відомості стосовно реєстрації за будь-якою особою спірних приміщень 5-го поверху - кімнат № 12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору 34,5 кв.м. - у зазначених реєстрах взагалі відсутні.

Разом з тим, як було встановлено вище, іншими наявними у справі доказами, зокрема, наказом №93 від 07.04.2003, підтверджується перебування спірного майна у господарському віданні боржника в даній справі - Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія". Колегія суддів також зазначає, що спірні приміщення задіяні у заходах щодо відновлення платоспроможності боржника, визначених планом санації (т.7, а.с.30), який погоджено Міністерством аграрної політики України та затверджено ухвалою господарського суду Харківської області від 18.08.2004 (т.8, а.с.6).

Згідно ч.1,3 ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно зі ст.396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Отже, маючи на праві повного господарського відання нежитлові приміщення, керуючий санацією боржника ХОДП "Облагрохімія" вправі захищати свої права на них нарівні із власником цих приміщень.

Відповідно до вимог ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, зокрема, передбачено припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Місцевим господарським судом в ході розгляду даної справи було встановлено і апелянтом не спростовано, що 03.07.2017 та 19.10.2017 при проведенні огляду майна керуючим санацією виявлено, що невідомими особами встановлено власні замки на металеві двері, чим заблоковано прохід до приміщень 5-го поверху №12а, 12б, 12, 13, 22 частина коридору; за наявними ознаками визначено, що приміщення незаконно використовуються невідомими особами у власній господарський діяльності.

20.07.2017 громадянами ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_2) було подано до господарського суду Харківської області скаргу на дії керуючого санацією. У скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власноручним підписом підтвердили факт перебування у зазначених вище приміщеннях (т. 25 а.с. 192-194). Скаржники стверджували, що вони є орендарями відповідних приміщень згідно з чинним договором від 08.08.2008 і посилалися на безпідставність вимог арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. щодо звільнення приміщень, проте не зазначали, з ким саме ними було укладено договір оренди, копію договору до суду не надали.

Місцевим господарським судом в ході розгляду скарги на дії арбітражного керуючого неодноразово постановлялися ухвали про витребування у скаржників, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, договору оренди приміщень, на який вони посилаються у скарзі (копію - до матеріалів справи, оригінал - для огляду в судовому засіданні), проте скаржники даних вимог суду не виконали, витребуваних документів не надали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2017 у справі №Б-7732/2-25 у задоволенні скарги відмовлено з тих підстав, що скаржниками не надано суду будь-яких доказів в обґрунтування своєї скарги та витребуваних судом документів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду у задоволенні апеляційної скарги гр. ОСОБА_1 відмовлено, ухвалу господарського суду від 19.09.2017 залишено без змін. Вказана постанова набрала законної сили, не оскаржувалася та не була скасована в касаційному порядку.

Отже, в ході розгляду скарги на дії арбітражного керуючого місцевим господарським судом було встановлено, що матеріали справи та наявні у керуючого санацією документи не містять жодної інформації про правовідносини ХОДП "Облагрохімія" із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема, щодо передачі в оренду будь-якого майна вказаним особам.

Вищезазначеної обставини апелянтом не спростовано.

У даному провадженні, в ході розгляду заяви керуючого санацією про виселення, суду першої та апеляційної інстанції також не було надано жодних доказів на підтвердження правомірності перебування вказаних осіб у відповідних приміщеннях. Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано копії договору оренди з підприємством - боржником у даній справі.

Окрім того, посилаючись на те, що, на його думку, спірне майно на теперішній час боржникові не належить, апелянт водночас не довів, що відповідне майно взяте ним в оренду у будь-якого іншого суб'єкта, чиє право власності на дане майно підтверджувалося б належними доказами.

Тому колегія суддів вважає обґрунтованим викладений в оскаржуваній ухвалі від 06.02.2018 висновок місцевого господарського суду про те, що громадянин ОСОБА_1 в порушення положень Закону України "Про оренду державного майна", Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 безоплатно та без належних правових підстав використовує майно, яке знаходиться у державній власності, що спричиняє шкоду майновим інтересам держави та кредиторів ХОДП "Облагрохімія".

Натомість апелянтом не доведено тієї обставини, що вимога арбітражного керуючого про виселення, задоволена оскаржуваною ухвалою суду, порушує будь-які законні права та інтереси ОСОБА_1, в чиїх діях наявні ознаки самовільного зайняття нежитлових приміщень, що належить боржнику.

Стверджуючи про правомірність користування спірними приміщеннями, апелянт зазначає, що ним регулярно здійснюються платежі за використану електроенергію, на доказ чого до апеляційної скарги додано копії відповідних квитанцій, датованих 2016 - 2018 роками (т.28, а.с.76 - 88). Проте, як вбачається з вказаних квитанцій, платником у них зазначено не ОСОБА_1, а ТОВ "ВІДІ"; відповідної обставини апелянтом не пояснено.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що саме по собі користування ОСОБА_1 електроенергією та належна сплата за неї (що не підтверджено апелянтом належними і допустимими доказами) не може свідчити про те, що дана особа не підлягає виселенню - враховуючи недоведеність належних правових підстав для займання ОСОБА_1 спірних приміщень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заява керуючого санацією є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а громадянин ОСОБА_1 виселенню.

Враховуючи, що аргументи апелянта про безпідставність вимог керуючого санацією про виселення ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи та не відповідають нормам чинного законодавства і що будь-яких інших обставин, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апелянтом не наведено, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали від 06.02.2018 в оскаржуваній частині без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Посилання керуючого санацією, арбітражного керуючого Чипиженка Є.В., на ту обставину, що ним у заяві про виселення помилково не було внесено до переліку приміщень, які підлягають звільненню, кімнату №22а (та, відповідно, про дану кімнату не було зазначено в оскаржуваній ухвалі суду), колегія суддів не вважає підставою для скасування (зміни) оскаржуваної ухвали, оскільки вказане питання не було предметом розгляду в ході провадження в суді першої інстанції. Згідно з ч.5 ст.269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Водночас арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до місцевого господарського суду з відповідною вимогою в ході подальшого розгляду справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.02.2018 у справі №Б-7732/2-25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.05.18

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.