Постанова № 74125538, 15.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа№ 910/23023/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.В.

за участю представників: позивача - Стовбан Н.І.

відповідача - Алексенко В.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2018 р. (повне рішення складено 01.03.2018 р.)

у справі № 910/23023/17 (суддя - Чебикіна С.О.)

за позовом Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 125556,12 грн

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення заборгованості за договором оренди у загальному розмірі 125556,12 грн, з яких: 107650,72 грн донарахованої орендної плати, 16020,78 грн - пені та 1884,62 грн - 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між ним та відповідачем 30.03.2017 р. було укладено додаткову угоду № 4 до договору оренди № 201-1319 від 28.09.2012 р. та підписано нову редакція договору за № 886, якою змінено умови договору щодо розміру орендної плати, у зв'язку з чим відповідач повинен доплатити орендну плату за період з 30.09.2015 р. по квітень 2017 року.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.02.2018 р. у справі № 910/23023/17 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду і прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що сторони, підписавши договір № 886 у 2017 році, надали йому, з огляду на положення ч. 3 ст. 631 ЦК України, зворотну силу та поширили дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладення, а саме з 30.09.2015 р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2018 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд", вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду на 24.04.2018 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.05.2018 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

28.09.2012 р., на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 10.05.2012 р. № 225 "Про затвердження переліку осіб, які мають право підпису первинних документів, Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва між Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Публічним акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" (далі - орендар) та Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (далі - балансоутримувач) було укладено договір № 201-1319 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київради з питань власності від 03.04.2012 р. № 114 та від 22.08.2012 р. № 127 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2012 р. № 505 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Маяковського Володимира, 63/12, для розміщення відділення ПАТ "Державний ощадний банк України".

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору оренди об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 152,90 кв. м, вартістю, згідно оцінки нерухомого та індивідуально визначеного майна станом на 01.02.2012 р. 1201000,00 грн.

Як передбачено п. 2.4 договору оренди, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Ватутінськінвестбуд".

Відповідно до п. 3.1 договору оренди за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250, та визначеної в додатку № 1 до договору на дату його підписання. Розмір орендної плати за перший місяць оренди становить без ПДВ 39,47 грн за 1 кв. м орендованої площі, що складає 6034,96 грн.

Згідно з п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 р. до 30.09.2012 р. (п. 9.1 договору оренди).

У відповідності до п. 9.7 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Факт передачі майна в користування підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2012 р.

17.05.2013 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди, якою продовжено строк дії договору до 29.09.2015 р.

У період з вересня 2015 року по квітень 2017 року відповідач користувався нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 63/12, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт (послуг), підписаними уповноваженими представниками позивача та відповідача. Вказані акти оплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

30.03.2017 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 201-1319 від 28.09.2012 р., відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору від 28.09.2012 р. № 201-1319 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, виклавши його в новій редакції та присвоїти договору новий номер 886.

30.03.2017 р. на виконання додаткової угоди № 4 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (далі - балансоутримувач) та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - орендар) було укладено договір № 886-1319 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності № 39 від 24.01.2017 р. та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 р. № 88 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Маяковського Володимира, 63/12, для розміщення банків - 152,90 кв.м.

Згідно з п. п. 2.2, 2.4 договору вартість об'єкта оренди станом на 30.09.2016 р. становить 3 006 800,00 грн, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об'єкта.

30.03.2017 р. між сторонами підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно за договором № 886-1319 від 30.03.2017 р.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 р. № 415/1280, і становить без ПДВ 98,33 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що складає за базовий місяць розрахунку станом на 30.09.2016 р. 15034,00 грн без ПДВ.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.4 договору розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, у зв'язку з укладенням сторонами договору № 886-1319 від 30.03.2017 р., за період з 30.09.2015 р. по квітень 2017 року донарахував орендну плату, яка визначена договором оренди в редакції від 30.03.2017 р. № 886-1319 та внаслідок цього позивач просив стягнути за зазначений період заборгованість по орендній платі.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 17-19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в розмірі, строки та порядку, визначеними договором, що є одним з основних обов'язків орендаря .

Факт передачі приміщення в оренду відповідачу за договором № 201-1319 від 28.09.2012 р. та користування ним відповідачем з 28.09.2012 р. підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання-передачі нерухомого майна.

Відповідно до п. 9.1 договору № 201-1319 від 28.09.2012 р., з урахуванням додаткової угоди № 1 від 17.05.2013 р., договір оренди є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 29.09.2015 р.

Сторони не заперечують, що з 30.09.2015 р. та до моменту укладення сторонами договору № 886-1319 від 30.03.2017 р. відповідач продовжував користуватися приміщенням, що є предметом оренди, яке розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 63/12.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вбачається, що в матеріалах справи відсутні належні докази направлення заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії.

Отже договір оренди № 201-1319 від 28.09.2012 р. є продовженим за мовчазною згодою орендодавця та відсутності вимог до орендаря щодо повернення орендованого майна протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди.

До того ж сторони договору вчиняли дії, які свідчать про продовження дії договору, оскільки ними підписувалися акти надання послуг, сплачувалися орендні платежі, приймались платежі позивачем до встановлення нового розміру орендної плати та укладення договору оренди в новій редакції.

Тому, оскільки у період з 30.09.2015 р. та до моменту укладення сторонами договору № 886-1319 від 30.03.2017 р. нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 63/12, перебувало в користуванні відповідача за договором № 201-1319 від 28.09.2012 р. та не було повернуто на користь орендодавця, позивачем правомірно було нараховано до сплати, а відповідачем - повністю сплачено орендну плату за користування таким майном саме на умовах та в розмірі, передбачених умовами договору № 201-1319 від 28.09.2012 р.

На виконання протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 24.01.2017 р. № 39 про продовження ПАТ "Державний ощадний банк України" строків дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності м. Києва на 2 роки 364 днів, в тому числі нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 63/12, та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 р. № 88 "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації", яким продовжено строк оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 63/12, з ПАТ "Державний ощадний банк України", між сторонами договору оренди від 28.09.2012 р. № 201-1319 було укладено додаткову угоду № 4 від 30.03.2017 р. про внесення змін до договору від 28.09.2012 р. № 201-1319 та підписання нової редакції договору під № 886-1319 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору умови договору № 886-1319 від 30.03.2017 р. застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, а саме з 30.09.2015 р.

Разом з цим, п. 3.6 договору № 886-1319 від 30.03.2017 р. сторонами було передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача починаючи з дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Акт приймання-передачі нерухомого майна сторонами підписано 30.03.2017 р.

Згідно з ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як було зазначено вище, у період з 30.09.2015 р. та до моменту укладення сторонами договору № 886-1319 від 30.03.2017 р. відповідачем було повністю сплачено орендну плату за користування таким майном саме на умовах та в розмірі, передбачених умовами договору № 201-1319 від 28.09.2012 р.

Отже належними доказами підтверджено, що відповідач своє зобов'язання зі здійснення сплати орендних платежів за договором № 201-1319 від 28.09.2012 р. виконав в повному обсязі, та вказане виконання було прийнято позивачем без заперечень.

Таким чином, орендна плата у розмірі, встановленому новою редакцією договору оренди підлягає застосуванню тільки з моменту підписання акта приймання-передачі майна - з 30.03.2017 р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 107650,72 грн донарахованої орендної плати є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просив суд стягнути з відповідача 16020,78 грн пені та 1884,62 грн 3% річних.

Однак, враховуючи те, що позивачем не було доведено наявності основної заборгованості у відповідача, тому відсутні правові підстави для стягнення пені та 3 % річних.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2018 р. у справі № 910/23023/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2018 р. у справі № 910/23023/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.05.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко